Справа № 139/577/25
Провадження № 2/139/330/25
16 жовтня 2025 року селище Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Ліщини Т.П.,
з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,
19.08.2025 представник позивача - адвокат Солоненко Б.М. звернувся до суду з позовною заявою, предметом якої є визнання за ОСОБА_1 права на земельну ділянку площею 0,4589 га, розташовану на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького (в даний час - Могилів-Подільського) району Вінницької області, в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї сестри ОСОБА_3 , але не оформив спадкових прав.
Підставою для звернення до суду з цим позовом є неможливість оформлення ОСОБА_1 своїх спадкових прав у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, виданих на спадкодавця, і відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про зареєстроване за спадкодавцем право власності на спадкове майно.
Ухвалою суду від 20.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.За клопотанням представника позивача даною ухвалою витребувано: 1) в приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Долі Т.І. спадкову справу № 23/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка надійшла до суду 26.08.2025; 2) в Мурованокуриловецькій державній нотаріальній конторі спадкову справу № 59/2004 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 . 29.08.2025 з нотаріальної контори до суду надійшов лист, у якому зазначено, що витребувана судом спадкова справа знаходиться на зберіганні в Державному нотаріальному архіві Вінницької області. У зв'язку з цим ухвалою від 15.09.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні та витребувано з Державного нотаріального архіву Вінницької області належним чином засвідчену копію даної спадкової справи, яка надійшла до суду 30.09.2025.
Позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання 16.10.2025 не з'явилися. Цього ж дня до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без їх участі; позовні вимоги підтримують в заявленому розмірі.
Відповідач копію ухвали від 20.08.2025 та доданих до неї матеріалів отримав 21.08.2025; відзиву до суду не надіслав. Представник відповідача у підготовче судове засідання 15.09.2025 і 16.10.2025 не з'явився; 26.08.2025 до суду надійшла заява відповідача № 02-13/2325 від 26.08.2025, у якій він позовні вимоги визнав, не заперечує проти їх задоволення; просить справу розглянути без участі представника Мурованокуриловецької селищної ради.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 198 і ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) суд ухвалив проводити підготовче засідання за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13.03.2003 Рівненською сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Нишівці Мурованокуриловецького району Вінницької області померла ОСОБА_3 .
20.04.1993 ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що її буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 . Даний заповіт посвідчений 20.04.1993 секретарем Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області і зареєстрований в реєстрі за № 12.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 03.09.2018 виконавчим комітетом Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.
На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 374 від 10.06.2025, виданою старостою Рівненського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Відповідно до інформації, що міститься у цій довідці: 1) спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_2 є його сини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 2) на день смерті ОСОБА_2 разом із ним проживав та був зареєстрований його син ОСОБА_4 .
Унаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне йому майно, а також на майно, право на яке у нього виникло при житті і не припинилося внаслідок його смерті.
Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_2 не склав.
Син померлого ОСОБА_2 ОСОБА_4 , в порядку та строки, передбачені ч. 3 ст. 1268 та ст. 1270 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) подав нотаріусу заяву про відмову від спадщини (спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців з часу відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї).
В свою чергу син померлого ОСОБА_2 ОСОБА_1 спадщину прийняв, подавши нотаріусу заяву, та частково її оформив.
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 17.04.2019 ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 три земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8317 га з кадастровим номером 0522886200:03:003:0374, яка належала спадкодавцю на праві власності, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер - 870119805228, номер запису про право власності - 13606201).
Дана земельна ділянка є частиною спадкового майна, яке при житті прийняв за заповітом та частково оформив ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , а саме грошовий вклад в АТ «Державний ощадний банк України», про що 19.02.2004 державним нотаріусом Мурованокуриловецької державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Розпорядженням голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації від 20.11.1996 № 263 ОСОБА_3 видано сертифікат серії ВН № 0319777 про право на земельну частку (пай) розміром 2,18 га в умовних кадастрових гектарах із земель КСП «Промінь» Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.
Розпорядженням голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 178 від 30.06.2005 затверджено протокол розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів та технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки земельних часток (паїв), громадян власників сертифікатів на території Рівненської сільської ради. Додатком до вказаного розпорядження затверджено список померлих громадян Рівненської сільської ради (ТОВ «Світоч» с. Нишівці), яким не видаються державні акти на право власності на землю, на підставі якого ОСОБА_3 належало право на земельну ділянку загальною площею 2,2906 га, з яких 1,8317 га - рілля, 0,4589 га - багаторічні насадження.
Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0319777 втрачено, про що зроблено оголошення в газеті «Наше Придністров'я» від 25.06.2025.
Відповідно до інформації державного кадастрового реєстратора № С-008/25-25 від 30.06.2025, ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Мурованокуриловецької селищної ради (колишня Рівненська сільська рада) Могилів-Подільського району Вінницької області, не видавався.
Оскільки 17.04.2019 ОСОБА_1 оформив спадкові права лише на частину земельної ділянки площею 1,8317 га (рілля) з її загальної площі 2,2906 га, то з метою оформлення спадкових прав на іншу частину земельної ділянки з загальної площі 2,2906 га, у 2025 році за його замовленням виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0,4589 га (багаторічні насадження), якій присвоєно кадастровий номер 0522886200:04:003:0562.
Будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку, у червні 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Могилів - Подільського районного нотаріального округу Вінницької області з відповідною заявою. Однак нотаріусом йому відмовлено в цьому у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та реєстрації права власності на вказане спадкове майно за померлою ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до приписів п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Верховний Суд України у постанові від 18.12.2013 по справі № 6-138цс13 зробив висновок про те, що відповідно до частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
Згідно зі ст. 524 Цивільного кодексу УРСР (у тексті - ЦК УРСР) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК УРСР).
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, (ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР).
Відповідно до положень ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст.1268 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Тобто ОСОБА_1 має право оформити свої спадкові права на спадщину, яку прийняв його батько ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , в т. ч. на земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:04:003:0562, площею 0,4589 га.
Пунктом «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (у тексті - ЗК України) передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 49-1 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються з колективної у комунальну власність. У разі необхідності в проектах землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю). Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
За наслідками проведеного землеустрою виготовлено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на частину земельної ділянки (паю), яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь» Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, розміром 2,18 га в умовних кадастрових гектарах, право на яку належало померлій ОСОБА_3 ; сформовано земельну ділянку і визначено її площу - 0,4589 га; земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0522886200:04:003:0562, що підтверджується витягом від 21.04.2025 НВ-4601294382025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Розпорядженням голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації від 22.02.2016 № 36: 1) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Рівненської сільської ради; 2) громадянину-спадкоємцю ОСОБА_2 оформити документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 1,8317 га ріллі з кадастровим номером 0522886200:03:003:0374, площею 0,4589, яка була передана у власність ОСОБА_3 з визначенням цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до вимог чинного законодавства.
Право власності на земельну ділянку площею 0,4589 за ОСОБА_3 або за ОСОБА_2 зареєстровано не було.
У п. 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено наступне: «Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК). Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК».
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що оскільки право власності на земельну ділянку площею 0,4589 га (багаторічні насадження) з кадастровим номером 0522886200:04:003:0562 за спадкодавцями ОСОБА_3 або ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після її смерті, не було зареєстровано, то ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_2 , має законні підстави успадкувати право на дану земельну ділянку, яка утворилась в результаті проведення землеустрою з виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь» Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, як частина земельної частки (паю) від 2,23 га в умовних кадастрових гектарах, що належала померлій ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а. с. 10).
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом з тим, позивачем не заявлено клопотання про повернення йому 50 відсотків сплаченого судового збору у зв'язку з визнанням відповідачем позову. Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду не надано.
Керуючись ст. ст. 524, 548, 549, 560 ЦК УРСР, ст. ст. 4, 5, 328, 1216, 1218, 1220 - 1223, 1225, 1233, 1258, 1261, 1268 - 1270, п. п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76 - 81,197, 198, 200, 211, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:04:003:0562, площею 0,4589 га, яка сформована як частина земельної частки (паю) від 2,23 га в умовних кадастрових гектарах в результаті проведення землеустрою з виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Промінь» Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, право на яку належало померлій ОСОБА_3 відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0319777, виданого Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією Вінницької області на підставі розпорядження від 20 листопада 1996 року № 263.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою:АДРЕСА_1 .
Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974, місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський район, селище Муровані Курилівці, вулиця Соборна, будинок45.
Суддя Тарас ЛІЩИНА