8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2043/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
при секретарі судового засідання Корнух В.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" (61035, Харківська обл., місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 152)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Мясков О.Є.;
відповідача - Вологодський О.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ", в якому просить:
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» грошові кошти в сумі 1 105 907,96 грн, з яких: 799 748,35 грн - пені, 306 159,610 грн - штрафу;
- Стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю послуг №4600007462 від 07.04.2023 та порушенням строків надання послуг.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2043/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 07 липня 2025 року о 11:15.
20.06.2025 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 14657.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2025 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 14657 від 20.06.2025) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/2043/25 призначене на 07.07.2025 о 11:15 год. та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача Мяскова Олексія Євгенійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).
В судовому засіданні 07.07.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.07.2025 о 12:30 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2025 знято з розгляду справу № 922/2043/25, призначену до розгляду у судовому засіданні на "21" липня 2025 р. о 12:30 год. Призначено розгляд справи № 922/2043/25 у судовому засіданні на "04" серпня 2025 р. о 12:15 год. Попереджено, що дату та час проведення судового засідання може бути змінено, з урахуванням поточної обстановки у місті Харкові, про що учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.
В судовому засіданні 04.08.2025 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за власною ініціативою; на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в протокольній ухвалі Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 невірно було вказано дату та час проведення підготовчого засідання та замість "08 вересня 2025 року 12:00 год." помилково зазначено «01 вересня 2025 р. об 11:45 год.".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 виправлено описку в протокольній ухвалі Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 по справі №922/2043/25, вказавши вірні дату та час проведення підготовчого засідання - "08" вересня 2025 р. о 12:00.
В судовому засіданні 08.09.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.09.2025 о 12:45 год.
12.09.2025 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 20983.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 20983 від 12.09.2025)- задоволено. Постановлено судове засідання по суті у справі № 922/2043/25 призначене на "15" вересня 2025 р. о 12:45 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача - адвоката Підлипенського Дениса Вадимовича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).
В судовому засіданні 15.09.2025 задоволено усне клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження, постановлено протокольну ухвалу про перехід до стадії підготовчого провадження, призначено розгляд справи в підготовчому провадженні на 22.09.2025 о 11:45 год.
19.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позов за вх. № 21714 разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на його подання.
19.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано повідомлення про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника позивача за вх. № 21735.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів за вх. № 21826.
В судовому засіданні 22.09.2025 задоволено клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позов, відзив (вх. № 21714 від 19.09.2025) долучено до матеріалів справи. Задоволено клопотання позивача щодо ознайомлення з наданими відповідачем документами, у зв'язку з чим на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2025 о 14:00 год.
25.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив за вх. № 22206.
26.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано повідомлення про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представника позивача за вх. № 22381.
02.10.2025 представником відповідача подано заяву за вх. № 22902 про закриття підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.10.2025.
02.10.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву за вх. № 22914, в якій представник позивача не заперечує щодо закриття підготовчого судового засідання та початку розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.10.025.
В судовому засіданні 02.10.2025 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Розпочато розгляд справи по суті. На підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 06.10.2025 о 13:30 год.
В судовому засіданні 06.10.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову або зменшити заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій на 99 %.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За результатами проведення процедури публічної закупівлі UА-2023-02-07-010374-а «Послуги з технічного огляду та випробовувань (Технічне діагностування (в шурфах) на потенційно-небезпечних ділянках лінійної частини магістральних газопроводів)», 07.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі також - Позивач, ТОВ «Оператор TTC України», Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ» (далі також - Відповідач, ТОВ «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ», Виконавець) укладено Договір про закупівлю послуг №4600007462 (далі - Договір).
У відповідності до п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги з Технічного огляду та випробувань (Технічне діагностування (в шурфах) на потенційно-небезпечних ділянках лінійної частини магістральних газопроводів) (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується оплатити такі Послуги.
Відповідно до п. 1.2. Договору технічні вимоги до надання Послуг, включаючи якісні та кількісні характеристики, а також перелік об'єктів (далі - Об'єкт(и), на яких надаються Послуги (місце надання Послуг)), наведені в Додатку 1 до цього Договору).
Згідно пункту 1.3. Договору вартість Послуг наведена в Прейскуранті вартості Послуг з технічного діагностування (в шурфах) на потенційно-небезпечних ділянках лінійної частини магістральних газопроводів (Додаток 2 до цього Договору).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна Договору становить 15 470 130 (п'ятнадцять мільйонів чотириста сімдесят тисяч сто тридцять) грн, з ПДВ, в тому числі ПДВ (20%) - 2 578 355 (два мільйони п'ятсот сімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що граничні дати надання Послуг Виконавцем на кожному з Об'єктів наведені в Додатку А до Додатку 1 до Договору.
Виконавець впродовж 50 (п'ятдесяти) календарних днів з моменту завершення виконання польових робіт на Об'єкті готує, підписує та надає Замовнику у відповідності до вимог Додатку 1 Технічні звіти за результатами наданих послуг разом з актами наданих Послуг (пункт 5.1 Договору).
Підставою для підписання Замовником актів наданих послуг є приймання Замовником Технічного звіту (пункт 5.2 Договору).
Відповідно до п. 5.7. Договору Послуги по кожному Об'єкту вважаються наданими в повному обсязі з моменту підписання акту наданих Послуг обома Сторонами цього Договору.
Відповідно до пункту 6.3.1. Договору Виконавець зобов'язаний своєчасно, якісно, в повному обсязі своїми силами і засобами надати Послуги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 4 Додатку А до Додатку 1 до Договору Виконавець повинен здати Замовнику послуги по кожному Об'єкту до дати зазначеної в стовпчику 13.
Водночас, як вказує позивач, в порушення вимог пунктів 4.1. та 6.3.1. Договору Виконавцем Послуги по позиціям Додатку А до Додатку 1 до Договору №№ 1,6-8, 16-19, 27-31,33, 41 та 42 надано з порушенням строків або взагалі не надано (детально наведено у таблиці в тексті позовної заяви).
Відповідно до пункту 9.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно пункту 9.2. Договору за порушення терміну/строку надання Послуг зазначеного у пунктах 4.1. та 4.3. Договору Виконавець сплачує на користь Замовника пеню в розмірі 0, 1% вартості Послуг, за якими допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості ненаданих у строк Послуг.
Позивач вважає, що оскільки, Виконавець не надав Послуги, у строки встановлені Договором, тим самим порушивши умови Договору, останній зобов'язаний сплатити на користь Замовника пеню у розмірі 799 748 (сімсот дев'яносто дев'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн 35 коп та штраф у сумі 306 159 (триста шість тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн 61 коп.
З огляду на порушення Відповідачем строків надання послуг по Договору, Позивач надіслав претензію № 2 від 03.03.2025 (ТОВВИХ-25-3487 від 03.03.2025) про сплату штрафних санкцій у сумі 1 105 907,96 грн. Однак вказана претензія №2 залишена без задоволення.
Зважаючи на те, що вимоги позивача відповідач не виконав, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 1 105 907,96 грн, з яких: 799 748,35 грн - пені, 306 159,610 грн - штрафу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 07.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі також - Позивач, ТОВ «Оператор TTC України», Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ» (далі також - Відповідач, ТОВ «УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ», Виконавець) укладено Договір про закупівлю послуг №4600007462.
Також судом встановлено, що в порушення вимог пунктів 4.1. та 6.3.1. Договору Виконавцем (відповідачем) Послуги по позиціям Додатку А до Додатку 1 до Договору №№ 1,6-8, 16-19, 27-31,33, 41 та 42 надано з порушенням строків або взагалі не надано.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 9.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно пункту 9.2. Договору за порушення терміну/строку надання Послуг зазначеного у пунктах 4.1. та 4.3. Договору Виконавець сплачує на користь Замовника пеню в розмірі 0, 1% вартості Послуг, за якими допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості ненаданих у строк Послуг.
За порушення відповідачем термінів надання послуг по Договору від 07.04.2023 про закупівлю послуг №4600007462, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 799 748,35 грн (за період 01.10.2023 - 01.12.2024) та штраф у розмірі 306 159,61 грн. (7% від вартості ненаданих у строк Послуг).
Суд, перевіривши розрахунок штрафних санкцій, встановив, що відповідний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно.
Відповідач, в свою чергу, не спростовує порушення ним термінів надання послуг та умов договору. Однак, заперечуючи проти позову вказує, що до кінця листопада 2023 року Відповідач належним чином надавав послуги за Договором, а Позивач не заявляв жодних претензій чи зауважень щодо повноти, своєчасності та якості наданих послуг, що підтверджується актами наданих послуг та іншими документами, які Позивач долучив до позову.
Водночас, Відповідач наголошує, що ненадання ним послуг у період з 27.11.2023 року по 09.05.2025 року прямо зумовлено прийняттям Міністерством економіки України наказу від 27.11.2023 року № 17954, яким були затверджені Вимоги до суб'єктів господарювання, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, проводити (проводять) технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - Вимоги).
Відповідно до пп. 2 п. 1 Вимог, ці Вимоги є обов'язковими для суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності, що провадять діяльність у сферах експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, технічного огляду машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме для експертних організацій, які мають намір проводити (проводять) технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, та провадить діяльність у цій сфері як третя сторона.
Згідно з п.п. 2 та 3 Вимог, про відповідність цим Вимогам суб'єкти господарювання, які зазначені у пп. 1, 2 п. 1 цих Вимог, повідомляють Держпраці шляхом надсилання інформації на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних документів, електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Інформація, що надається такими суб'єктами господарювання, визначена у додатку 1 до цих Вимог. Інформація про суб'єктів господарювання, які зазначені у підпунктах 1, 2 пункту 1 цих Вимог, та відповідають цим Вимогам, протягом 5 робочих днів від дня наступного за днем надходження повідомлення, оприлюднюється на веб-сайті Держпраці.
Відповідно до п. 6 Вимог, суб'єкти господарювання, які зазначені у пп. 1, 2 п. 1 цих Вимог зобов'язані мати: (1) статус юридичної особи; (2) матеріально-технічне забезпечення, необхідне для виконання своїх завдань; (3) фахівців, які мають підтверджену в установленому порядку кваліфікацію (не менше двох експертів з кожного напряму, що виконують роботи у відповідній сфері інспектування) і які виконують роботу на умовах трудового договору; (4) посадові інструкції експертів, що визначають завдання, права, обов'язки, відповідальність, а також кваліфікаційні вимоги (освіта, досвід роботи); (5) систему обліку та розгляду претензій, спірних питань; (6) побудовану та впроваджену систему управління якістю робіт у відповідній сфері діяльності, яка має передбачати постійний контроль за якістю робіт у відповідній сфері діяльності; (7) описи процедур проведення робіт у відповідній сфері, систему контролю за правильністю оформлення результатів проведення робіт, систему обліку та архів результатів проведення робіт.
Згідно з п. 9 Вимог, суб'єкти господарювання, які зазначені у пп. 2 п. 1 цих Вимог, разом з виконанням вимог пп. 2-6 п. 7 цих Вимог, повинні: (1) бути акредитованими національним органом України з акредитації як органи з інспектування, що здійснюють інспектування як третя сторона; (2) для виконання завдань, що визначені сферою їх акредитації, у передбачених законодавством випадках, організаційно-методичними та експлуатаційними документами провадити відповідні випробування власною або залученою на підставі укладених договорів, акредитованою національним органом України з акредитації випробувальною лабораторією, яка має не менше двох фахівців не нижче другого рівня кваліфікації з кожного застосовуваного методу контролю, які мають підтверджену кваліфікацію у встановленому законодавством про охорону праці порядку та на умовах трудового договору виконують свої завдання; (3) здійснювати проведення технічного огляду та/ або експертного обстеження устатковання відповідно до вимог законодавства.
Пункти 10-11 Вимог передбачали, що суб'єкти господарювання, які зазначені у пп. 2 п. 1 цих Вимог, забезпечують подання до Держпраці шляхом надсилання на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних документів, електронного документообігу та електронних довірчих послуг, інформації щодо надання негативного висновку експертного обстеження устатковання, виявлених дефектів, пошкоджень і несправностей, що негативно впливають на безпечну експлуатацію устатковання і загрожують безпеці працівників та інших осіб, протягом 10 днів з дня завершення експертного дослідження устатковання згідно з додатком 2 до цих Вимог. У разі встановлення невідповідності експертної організації цим Вимогам Держпраці повідомляє національний орган України з акредитації.
Відповідач вказує, що з вищенаведеного варто дійти висновку, що:
1) зазначені Вимоги є імперативними нормами, які поширюються на всіх суб'єктів господарювання, які провадять технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, у тому числі на Відповідача;
2) застосовність Вимог не є факультативною чи добровільною, адже ними встановлюються обов'язкові умови доступу до ринку відповідних послуг з дати їх прийняття;
3) після прийняття цих Вимог подальше провадження діяльності суб'єктами господарювання, які не відповідають встановленим вимогам, має протиправний характер та може тягнути відповідальність згідно з законом.
У зв'язку з цим, Відповідач звертає увагу суду, що він:
по-перше, не відповідав наведеним вище вимогам щодо матеріально-технічного, організаційного, професійного (кадрового), страхового забезпечення діяльності, які визначаються Вимогами як необхідні для продовження виконання своїх завдань;
по-друге, не був акредитованим національним органом України з акредитації як орган з інспектування, що здійснює інспектування як третя сторона;
по-третє, не був включений до інформаційного переліку експертних організацій, що проводять експертне обстеження, технічний огляд (випробування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що ведеться Держпраці (див.: https://dsp.gov.ua/idnist-orhaniv-z-inspektuvannia/).
Таким чином, Відповідач: (1) як суб'єкт господарювання, що після 27.11.2023 року перестав відповідати новим нормативним вимогам, не міг надалі продовжувати на законній підставі надавати послуги за Договором або за іншими договорами (контрактами); (2) не виконував Договір не через небажання чи недобросовісну бездіяльність, а в силу нового правового режиму, запровадженого на підставі наказу Міністерства економіки України від 27.11.2023 року № 17954.
Крім того, відповідач зауважує, що під час участі у процедурі публічних закупівель та при укладенні Договору він не передбачав та a priori не міг передбачити прийняття будь-яких нормативно-правових актів, у тому числі наказу від 27.11.2023 року № 17954, та встановлення нових кваліфікаційних (атестаційних) вимог, яким він у майбутньому не буде відповідати.
У протилежному випадку, продовження Відповідачем виконання Договору означало б пряме порушення закону, що є недопустимим у силу Конституції України та ст.ст. 203, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а сам Відповідач був би поставлений у завідомо несправедливе становище, коли для уникнення договірної відповідальності він повинен був би продовжувати діяльність, яка стала забороненою для нього згідно з наказом від 27.11.2023 року № 17954.
Таким чином, за твердженнями відповідача, виконання Договору у період дії наказу Міністерства економіки України від 27.11.2023 року № 17954 стало юридично неможливим для Відповідача. Ненадання Відповідачем послуг за Договором не є проявом його бездіяльності чи порушенням договірної дисципліни, а є прямим наслідком імперативної законодавчої заборони, яка об'єктивно унеможливила подальше виконання Договору Відповідачем як суб'єктом господарювання, що не відповідає (перестав відповідати) вимогам для експертних організацій, які проводять технічний огляд, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки як третя сторона. Відповідач не передбачав та не міг передбачити зміну правового режиму під час укладення Договору, тому відсутні ознаки його вини у невиконанні зобов'язань.
З огляду на це, Відповідач вважає, що нарахування йому штрафних санкцій та пені за обставин, коли подальше виконання ним Договору стало незаконним, є протиправним, необґрунтованим та позбавленим правових підстав.
Приймаючи до уваги вищенаведені доводи відповідача, суд звертає увагу на наступне.
Так, згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Стаття 617 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до п. 9.13 Договору, сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.3.2. Договору, Виконавець зобов'язаний негайно письмово інформувати Замовника про ускладнення, які виникають в ході надання Послуг, або про наявність обставин, що впливають на їх якість, строки чи ведуть до відхилення від норм та вимог, встановлених Договором та чинним законодавством.
Втім, матеріали справи не містять доказів повідомлення Замовника про неможливість подальшого надання послуг та наявність обставин, що унеможливлюють їх надання. Матеріали справи також не містять доказів ініціювання відповідачем змін умов Договору або його розірвання. А отже, суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань за договором в повному обсязі.
Разом з цим, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданого клопотання, окрім прийняття Міністерством економіки України наказу від 27.11.2023 року № 17954 та неможливості виконання відповідачем послуг за договором в силу Закону, відповідач вказує, що на виконання вимог п. 4.11 розд. І тендерної документації процедури закупівлі та п. 9.16 Договору, 28.03.2023 року між Відповідачем та АТ «РВС БАНК» (код ЄДРПОУ 39849797) (далі - Банк) було укладено Договір про надання гарантії № Д-544-23Г (далі - Договір про гарантію). Згідно з Договором про гарантію 31.03.2023 року Банком за заявою Відповідача (Принципала) та з метою забезпечення виконання Договору на користь Позивача (Бенефіціара) було надано банківську гарантію № 544-23Г (забезпечення виконання договору) на суму 773 510,00 грн (далі - Гарантія), терміном дії по 31.01.2025 року включно. 02.12.2024 року Банком через АБ «УКРГАЗБАНК» отримано SWIFT-повідомлення про письмову вимогу від 02.12.2024 року № ТОВВИХ-24-18547 про сплату за Гарантією від Позивача (Бенефіціара), у зв'язку з тим, що Відповідач (Принципал) не виконав зобов'язання за Договором, а саме: п. 4.3.Договору (прострочення термінів надання послуг). Відтак, у зв'язку із отриманням вимоги Бенефіціара, що становить належне представлення, 10.12.2024 року Банком сплачено Бенефіціару 773 510,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 22 від 10.12.2024 року. Вимога Позивача до Банку щодо виплати коштів за Гарантією так само стосується невиконання зобов'язання саме за п. 4.3 Договору (прострочення термінів надання послуг). А отже, ураховуючи, що вимога Позивача охоплювалася змістом Гарантії та беручи до уваги, що 10.12.2024 року Банк перерахував Позивачу грошові кошти у розмірі 773 510,00 грн в якості виплати за Гарантією, відповідач вважає, що Позивач одержав задоволення своїх вимог за рахунок банківської гарантії.
Водночас, відповідач вказує на скрутне фінансове становище, що сталось внаслідок відсутності господарської діяльності в повному обсязі, та браком коштів. В підтвердження відсутності коштів відповідачем до суду надано документи від ГУ ДПС у Харківській області (копію Податкової вимоги від 15.08.2025 № 0009177-1311-2040 та копію Рішення про опис майна у податкову заставу від 15.08.2025), в також виписки по рахунках в АТ «УкрсибБанк» та АТ КБ «ПриватБанк».
В судовому засіданні відповідач також акцентував увагу на тому, що стягнення штрафних санкцій в повному обсязі призведе до неплатоспроможності відповідача та припинення його діяльності.
У зв'язку з чим, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 99%.
Так, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення неустойки є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення неустойки (пені, штрафу) направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки (пені та штрафу), оскільки вона спрямована на відновлення майнової сфери кредитора.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 917/991/22).
Разом з цим, доказів наявності понесення позивачем збитків, які б перевищували чи дорівнювали б розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій позивач суду не надав.
На переконання суду, розмір штрафних санкцій, який просить позивач стягнути з відповідача є занадто великим та не співрозмірним із можливими збитками.
При цьому, суд враховує, що стягнення в повному обсязі штрафних санкцій, які заявлені до стягнення позивачем, можуть привести до неплатоспроможності відповідача та припинення його діяльності.
Крім того, суд приймає до уваги, що відповідач не виконував Договір не через небажання чи недобросовісну бездіяльність, а у зв'язку з тим, що у період дії наказу Міністерства економіки України від 27.11.2023 року № 17954 виконання договору та подальше надання послуг стало юридично неможливим для Відповідача. Під час участі у процедурі публічних закупівель та при укладенні Договору Відповідач не міг передбачити прийняття будь-яких нормативно-правових актів, у тому числі наказу від 27.11.2023 року № 17954, а також встановлення нових кваліфікаційних (атестаційних) вимог, яким він у майбутньому не буде відповідати.
Також, в даному випадку, суд вважає слушними доводи відповідача про те, що 10.12.2024 року Позивачу були перераховані грошові кошти у розмірі 773 510,00 грн в якості виплати за Гарантією, а отже Позивач одержав часткову компенсацію за порушення відповідачем зобов'язань за рахунок банківської гарантії.
Таким чином, беручи до уваги викладене та враховуючи загальні засади цивільного законодавства, принципи справедливості, добросовісності, розумності, баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене вищезазначене прострочення зобов'язання та недопущення невиправданого збагачення позивача за рахунок стягнення з відповідача занадто великих штрафних санкцій, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафних санкцій (пені та штрафу) на 99%.
Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. .
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягають грошові кошти в сумі 11 059,08 грн, з яких: 7 997,48 грн - пеня та 3 061, 60 грн - штраф. В іншій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.
З огляду на викладене, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі. А саме, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 16 588,62 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити. Зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) на 99%.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" (61035, Харківська обл., місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 152 код ЄДРПОУ 14108468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) грошові кошти в сумі 11 059,08 грн, з яких: 7 997,48 грн - пені, 3 061, 60 грн - штрафу; витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 588,62 грн..
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗЕКСПЕРТ" (61035, Харківська обл., місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 152 код ЄДРПОУ 14108468).
Повне рішення складено "16" жовтня 2025 р.
Суддя В.В. Усата
справа № 922/2043/25