65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3159/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Барбанягра К.Е.
за участю представників сторін:
від прокурора: Кобзар А.І.;
від позивачів: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: не з'явився;
Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація): Макаренко М.В. (приймала участь у судовому засіданні в редимі відеоконференції);
від відповідачів: 1. Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області: Новіков М.М. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);
2. Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 43672853) в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) (73000, м. Херсон, площа Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645) до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39766281) та Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області (74351, Херсонська область, Бериславський район, с. Милове, вул. Бериславька, 36, код ЄДРПОУ 44705262) про скасування наказу та скасування державної реєстрації
Херсонська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в особі Херсонської обласної державної адміністрації звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області в якому просить усунути перешкоди власнику державі в особі Херсонської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022645) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 312,0716 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 шляхом:
- скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.11.2020 № 19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», у частині передачі у комунальну власність Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського району та Великоолександрівського району) Херсонської області земельної ділянки площею 312,0716 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366.
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 312,0716 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 за територіальною громадою в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2261715465206) з одночасним припиненням речових прав Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04401291) на земельну ділянку площею 312,0716 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 площею 312,0716 га.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка має накладення із заповідною зоною установи, а керівництво парку не надавало погодження на вилучення цієї ділянки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2024 відкрито провадження у справі №916/3159/24. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.08.2024 о 11:00.
06.08.2024 за вх.суду№29379/24 відповідач Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області надав до суду відзив на позов.
09.08.2024 за вх.суду№29681/24 позивач Херсонська обласна державна адміністрація (Херсонська обласна військова адміністрація) надала до суду відповідь на відзив.
У зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.08.2024, підготовче засідання 13.08.2024 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 16.08.2024 призначено підготовче засідання на 17.09.2024 о 12:10 та викликано учасників справи у підготовче засідання.
22.08.2024 за вх.суду№30991/24 прокурор звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог в якій просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Херсонської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 шляхом:
- визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.11.2020 № 19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», у частині передачі у комунальну власність Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського району та Великоолександрівського району) Херсонської області земельної ділянки площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366.
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 за територіальною громадою в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2261715465206) з одночасним припиненням речових прав Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на земельну ділянку площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 площею 312,0716га.
В підготовчому засіданні від 17.09.2024 було оголошено перерву на 08.10.2024 о 12:55 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні від 08.10.2024 було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2024 закрито підготовче провадження у справі №916/3159/24, призначено справу до розгляду по суті на 14.11.2024 о 12:30 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 14.11.2024 було оголошено перерву на 05.12.2024 о 10:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 05.12.2024 було оголошено перерву на 17.12.2024 о 10:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2024 викликано учасників справи у судове засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 13.12.2024, судове засідання 17.12.2024 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 20.12.2024 призначено судове засідання на 04.02.2025 о 11:20 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 04.02.2025 було оголошено перерву на 13.03.2025 о 12:50 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 викликано учасників справи у судове засідання.
13.03.2025 судове засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2025 призначено судове засідання на 27.03.2025 о 12:50 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 27.03.2025 було оголошено перерву на 15.04.2025 о 12:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 викликано учасників справи у судове засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 14.04.2025, судове засідання 15.04.2025 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 28.04.2025 призначено судове засідання на 22.05.2025 о 11:30 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 22.05.2025 було оголошено перерву на 03.07.2025 о 12:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2025 викликано учасників справи у судове засідання.
03.07.2025 судове засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 призначено судове засідання на 10.07.2025 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 10.07.2025 було оголошено перерву на 05.08.2025 о 12:00 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2025 викликано учасників справи у судове засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 04.08.2025, судове засідання 05.08.2025 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 11.08.2025 призначено судове засідання на 09.09.2025 о 12:30 та викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 09.09.2025 було оголошено перерву на 09.10.2025 о 11:40 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2025 викликано учасників справи у судове засідання.
В судовому засіданні від 09.10.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/3159/24.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Як вказує прокурор, з метою збереження генетичного, видового, ландшафтного та екосистемного різноманіття степів прибережжя Дніпра, інших природних комплексів і об'єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення Указом Президента України від 11.04.2019 №140/2019 «Про створення Національного природного парку «Кам'янська Січ» створено на території Бериславського району Херсонської області Національний природний парк «Кам'янська Січ». До території Національного природного парку «Кам'янська Січ» погоджено в установленому порядку включення 12261,14га земель державної власності, а саме: 6013,241га земель державної власності, що надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, згідно з Додатком 1, та 6247,899га земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, згідно з додатком 2.
Прокурор зазначає, що наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.08.2020 №70 затверджено Положення про НПП «Кам'янська Січ». Відповідно до п.п. 1.2, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 розділу 1 Положення Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науководослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Загальна площа Парку становить 12261,14га земель державної власності, а саме: 6013,241га земель державної власності, що надаються Парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, та 6247,899га земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються Парку у порядку, встановленому законодавством. Право Парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку, встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку та про обмеження в їх використанні вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов'язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.
Як зазначає прокурор, поряд із цим, Головним Управлінням Держгеокадастру у Херсонській області (далі Управління) 30.11.2020 на підставі наказу №19 передано Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського та Великоолександрівського районів) Херсонської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3943,5241га згідно з переліком, у якому зазначені кадастрові номери земельних ділянок, їх місце розташування, площа, цільове призначення, що додається. Пунктом 2 наказу від 30.11.2020 №19 визначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Прокурор вказує, що 01.12.2020 між Управлінням та Милівською сільською радою підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого (пункт 1 Акту) Управління передає із державної власності, а сільська рада приймає у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком. Згідно із цим додатком у комунальну власність разом з іншими передано земельну ділянку площею 312,0716га, яка має кадастровий номер 6520684200:04:001:0366. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2020 за номером 39967416 на підставі рішення державного реєстратора Милівської сільської ради від 29.12.2020 (індексний номер: 55985099) зареєстровано право комунальної власності Милівської сільської ради на вказану земельну ділянку.
Водночас, як зазначає прокурор, зібраними доказами встановлено, що земельна ділянка площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 відноситься до земель природнозаповідного фонду. Так, на запит Херсонської обласної прокуратури адміністрація НПП «Кам'янська Січ» повідомила (лист від 21.05.2024 №392/01-46), що земельна ділянка площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 відповідно до матеріалів проєкту створення Парку імовірно частково входить в орієнтовні межі НПП «Кам'янська Січ». Відповідно до попереднього функціонального зонування Парку земельна ділянка має накладення із заповідною зоною установи. Керівництво Парку не надавало погодження на вилучення цієї ділянки. За наявними картографічним матеріалом. Згадана ділянка ймовірно входить до земель державної власності, надання яких (у тому числі з вилученням у користувачів) у постійне користування НПП «Кам'янська Січ» погоджено, та відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Бериславського району, відповідно до додатків 1, 2 до Указу Президента України від 11.04.2019 №140.
Прокурор вказує, що картографічні матеріали, якими керується в роботі адміністрація Парку були надані до Херсонської обласної прокуратури. На запит Херсонської обласної прокуратури Херсонська обласна військова адміністрація повідомила (лист від 22.05.2024 № 01-01-66-5434/0/24/23, що питання вилучення з територій НПП «Кам'янська Січ» земельних ділянок, у тому числі для їх формування як земель сільськогосподарського призначення, з Департаментом захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не погоджувалося. Розглянувши надане Херсонською обласною прокуратурою до обласної військової адміністрації викопіювання з Державної кадастрової карти України остання повідомила, що можна стверджувати про входження земельної ділянки площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 до складу території Парку. Про це свідчать матеріали проєкту створення Парку, зокрема картографічний матеріал орієнтовних меж та попереднього функціонального зонування Парку, погоджений з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Згідно з картографічним матеріалом орієнтовних меж та попереднього функціонального зонування Парку вбачається, що земельна ділянка площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 повністю розташована у його заповідній зоні. Відповідно до Положення про НПП «Кам'янська Січ» на території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об'єкти.
Як вказує прокурор, повідомлень про віднесення ділянок Парку до земель сільськогосподарського призначення або передачу їх у комунальну власність до Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не надходило. На запит Херсонської обласної прокуратури Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомило (лист від 06.06.2024 №11/11- 05/2098-24), що Міндовкілля не погоджувало зміну меж, категорії та скасування статусу, а також не видавало експертні висновки щодо зміни меж, категорії та скасування статусу території Парку. Проєкти рішень та матеріали щодо вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366, передачу її у комунальну власність та віднесення її до земель сільськогосподарського призначення до Міндовкілля не надходили. Натомість, згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, що є предметом вимог позову, сформована та 11.12.2019 зареєстрована, як землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) із цільовим призначенням « 16.00», а Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розпорядилося нею шляхом передачі із державної власності в комунальну як ділянкою сільськогосподарського призначення, про свідчить текст наказу Головного управління від 30.11.2020 №19, а також лист Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району від 24.05.2024 №01-16/318, у якому зазначено, що у комунальну власність Милівської сільської ради передано одну із земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366.
Прокурор наполягає на тому, що Головне управління Держгеокадастру, будучи в силу норм ч. 4 ст.122 ЗК України розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності та на виконання наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» розпорядився вищезазначеною ділянкою саме як ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності. Факт розміщення земельної ділянки площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 в межах Національного природного парку «Кам'янська Січ» також підтверджується відомостями із Національної кадастрової системи, відомостями відкритих даних земельного кадастру України, картографічним матеріалом до Проєкту створення НПП «Кам'янська Січ», розміщеним на офіційному вебсайті Парку у розділі «Орієнтовні межі Парку». Незважаючи на вказане, усупереч вимогам ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно - заповідний фонд України», згідно якої до встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природнозаповідного фонду, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області видано наказ від 30.11.2020 №19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» та передано Милівській сільській раді земельну ділянку площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366, яка знаходиться в межах території природно-заповідного фонду.
Прокурор стверджує, що вказаними доказами, у повній мірі підтверджено факт формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 за рахунок земель природно-заповідного фонду на яких розташований Національний природний парк «Кам'янська Січ», що є порушенням ст. 122 (у редакції на момент передачі земель з державної у комунальну власність), Земельного кодексу України та ст. ст. 7, 9, 20 Закону України «Про природно - заповідний фонд України».
Враховуючи викладене, прокурор, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме усунути перешкоди власнику - державі в особі Херсонської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 шляхом:
- визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.11.2020 № 19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», у частині передачі у комунальну власність Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського району та Великоолександрівського району) Херсонської області земельної ділянки площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366.
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 за територіальною громадою в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2261715465206) з одночасним припиненням речових прав Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на земельну ділянку площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 площею 312,0716га.
Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що у позовній заяві прокурором не зазначено в чому полягає порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, в особі цих державних органів. При відсутності спору, розгляд справи в Господарському суді ініційовано виключно Херсонською обласною прокуратурою на підставі інформації отриманої позивачем з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листування з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонською обласною державною адміністрацією (Херсонською обласною військовою адміністрацією), Національним природним парком «Кам'янська Січ» та відомостей з сайту - https://kadastr.live. Також, Національний природний парк «Кам'янська Січ» у листі від 21.05.2024 №392/01-46 не зазначав про порушення його прав чи створення будь-яких перешкод у користуванні землями природно-заповідного фонду при реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366.
Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області вказує, що позовна вимога про скасування в частині наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області не є ефективним способом захисту права чи інтересу позивача оскільки Наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.11.2020 №19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано спірну земельну ділянку в комунальну власність, вказаний наказ реалізований та вичерпав свою дію фактом його виконання. Щодо позовної вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації та скасування рішення державного реестратора в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності, то ні прокурором у позовній заяві, ні іншими позивачами у листуванні на адресу Херсонської обласної прокуратури не зазначено про належність спірної земельної ділянки до земель згідно додатку 1, чи додатку 2 до вищезазначеного Указу Президента України.
Як зазначає відповідач Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області згідно змісту позовної заяви прокурор також зазначає, що до встановлення меж НПП «Кам'янська січ» у натурі його межі визначаються відповідно до Проекту створення парку. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Згідно абзацу шістнадцятого пункту 24 розділу X «Перехідні положення» ЗК України (набув чинності з 27.05.2021) до встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Зважаючи на вищевказані норми, до цього часу до Державного земельного кадастру не внесені відомості (зміни до них) про обмеження у використанні земель, включених до території НПП «Кам'янська січ», на підставі проекту створення НПП «Кам'янська січ». Безпосередньо проект створення НПП «Кам'янська Січ» прокурором не додано до матеріалів справи.
Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зазначає, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Однак позивачами жодних доказів на підтвердження знаходження спірної земельної ділянки в межах НПП «Кам'янська січ» не надано та обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, відповідач Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач Херсонська обласна державна адміністрація (Херсонська обласна військова адміністрація) застосовуючи практику Верховного Суду, зазначає, що обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України та є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов'язував порушення прав та інтересів держави (наявність державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приведе до усунення порушення прав держави на землі лісогосподарського призначення.
Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки позивач Херсонська обласна державна адміністрація (Херсонська обласна військова адміністрація) вказує, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності). Таким чином, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації. Задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації речових прав відповідачів на спірну земельну ділянку, що має наслідком припинення відповідних речових прав на цю земельну ділянку та одночасне скасування і державної реєстрації спірної земельної ділянки поновить права законного розпорядника спірної земельної ділянки. Враховуючи викладене, позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури в інтересах Херсонської обласної державної адміністрації ґрунтуються на нормах права, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно до частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації на території України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, термін якого продовжено указами Президента України. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Повноваження військових адміністрацій визначені ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Зокрема, згідно ч. ч. 1, 3 вказаної статті військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійсненняповноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Районні, обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території, поряд із повноваженнями місцевих державних адміністрацій, повноваження із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 серед інших утворено Херсонську обласну військову адміністрацію та визначено, що у зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
З урахуванням наведеного, зазначену позовну заяву подано в інтересах Херсонської обласної військової адміністрації (Херсонської обласної державної адміністрації). Беручи до уваги вищенаведене, Херсонською обласною прокуратурою Херсонської області повідомлено Херсонську обласну військову адміністрацію про виявлені порушення законодавства при розпорядженні земельною ділянкою природнозаповідного фонду.
Зі змісту листа Херсонської обласної військової адміністрації не вбачається, що уповноваженим органом самостійно вживалися заходи, спрямовані на усунення наведених прокурором порушень. Вказане розцінюється як бездіяльність уповноваженого органу, що є беззаперечною підставою для звернення прокурора з позовом на захист інтересів держави.
Частиною першою статті ст. 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 № 614, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Основними завданнями Міндовкілля є зокрема, забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки; реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічноїі генетичної безпеки (п. 3 Положення).
Враховуючи, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади у даних правовідносинах до нього Херсонською обласною прокуратурою скеровано запит з метою встановлення вжитих заходів задля повернення в державну власність оспорюваної земельної ділянки.
З відповіді Міндовкілля не вбачається про вжиття ним відповідних заходів щодо повернення у державну власність спірної земельної ділянки.
Міндовкілля лиш повідомило обласну прокуратуру про те, що у разі відкриття провадження у відповідній судовій справі, Міндовкілля буде надано обґрунтовану позицію відповідно до норм процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, у даному випадку наявні підстави для захисту інтересів держави в судовому порядку, а враховуючи, що уповноважені органи незважаючи на поінформованість про виявлені прокурором порушення, належним чином захист інтересів держави не здійснюють, наявні достатні підстави для вжиття таких заходів реагування прокурором.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Херсонська обласна прокуратура Херсонської області повідомила позивачів про звернення до суду за захистом в їх інтересах.
Як видно з матеріалів справи, з метою збереження генетичного, видового, ландшафтного та екосистемного різноманіття степів прибережжя Дніпра, інших природних комплексів і об'єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення Указом Президента України від 11.04.2019 №140/2019 «Про створення Національного природного парку «Кам'янська Січ» створено на території Бериславського району Херсонської області Національний природний парк «Кам'янська Січ». До території Національного природного парку «Кам'янська Січ» погоджено в установленому порядку включення 12261,14га земель державної власності, а саме: 6013,241га земель державної власності, що надаються національному природному парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, згідно з Додатком 1, та 6247,899га земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів, згідно з додатком 2.
Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.08.2020 №70 затверджено Положення про НПП «Кам'янська Січ». Відповідно до п.п. 1.2, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 розділу 1 Положення Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науководослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Загальна площа Парку становить 12261,14га земель державної власності, а саме: 6013,241га земель державної власності, що надаються Парку в постійне користування, у тому числі з вилученням у землекористувачів, та 6247,899га земель державної власності, що включаються до його території без вилучення у землекористувачів. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються Парку у порядку, встановленому законодавством.
Право Парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку, встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку та про обмеження в їх використанні вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов'язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.
Головним Управлінням Держгеокадастру у Херсонській області 30.11.2020 на підставі наказу №19 передано Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського та Великоолександрівського районів) Херсонської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3943,5241га згідно з переліком, у якому зазначені кадастрові номери земельних ділянок, їх місце розташування, площа, цільове призначення, що додається. Пунктом 2 наказу від 30.11.2020 №19 визначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
01.12.2020 між Управлінням та Милівською сільською радою підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого (пункт 1 Акту) Управління передає із державної власності, а сільська рада приймає у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком. Згідно із цим додатком у комунальну власність разом з іншими передано земельну ділянку площею 312,0716га, яка має кадастровий номер 6520684200:04:001:0366. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2020 за номером 39967416 на підставі рішення державного реєстратора Милівської сільської ради від 29.12.2020 (індексний номер: 55985099) зареєстровано право комунальної власності Милівської сільської ради на вказану земельну ділянку.
Як видно з матеріалів справи, земельна ділянка площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 відноситься до земель природнозаповідного фонду.
Так, на запит Херсонської обласної прокуратури адміністрація НПП «Кам'янська Січ» повідомила (лист від 21.05.2024 №392/01-46), що земельна ділянка площею 312,0716га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 відповідно до матеріалів проєкту створення Парку частково входить в орієнтовні межі НПП «Кам'янська Січ».
Суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається на учасників справи. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон) завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об'єкти - природні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Статтею 7 Закону та ст. 43 Земельного кодексу України встановлено, що землі природнозаповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу, цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природнозаповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення створення території об'єкта природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України, до земель природно- заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Згідно із ч. 1 ст. 19 та ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Системний аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що землі природнозаповідного та іншого природоохоронного призначення набувають такого статусу при створенні (оголошенні) природних заповідників, національних природних парків, біосферних заповідників, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам'яток природи, заповідних урочища, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Отже, початок існування категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення законодавчо визначено та пов'язується саме із створенням у встановленому законом порядку територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Законодавством не передбачено перебування в межах земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення земель з категорією «землі сільськогосподарського призначення». Навіть за умови проведення інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення у межах територій природно-заповідного фонду землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення не можуть втрачати такого статусу.
Згідно із ст. ст. 20-21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів. Зменшення заповідної зони не допускається, на межах заповідної зони встановлюються спеціальні знаки, а дороги, що ведуть у заповідну зону, перекриваються шлагбаумами.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
В ході розгляду справи суд неодноразово ставив питання щодо доцільності проведення експертизи для встановлення факту накладання спірної земельної ділянки на землі природно-заповідного фонду, що передані Парку Указом Президента, проте, прокурор зауважив, що встановити факт такого накладання є технічно неможливим. Отже, прокурор та інші представники сторін відхилили можливість застосування спеціальних знань для встановлення факту накладання спірної земельної ділянки на землі природно-заповідного фонду.
Разом з тим, з аналізу наданих прокурором доказів не є можливим встановити, що спірна земельна ділянка дійсно входить повністю або частково до території Парку.
Відсутній у матеріалах справи і Проект створення Парку, за допомогою якого у розумінні ч. 4 ст. 7 Закону України “Про природно-заповідний фонд України» та п. 9 Положення про НПП “Кам'янська Січ» було б можливим визначити межі Парку до їх встановлення в натурі, хоча, як зазначив прокурор у судовому засіданні 07.05.2025, він бачив Проект створення Парку, який розроблявся науковою установою.
Викопіювання, яке міститься в матеріалах справи (Орієнтовні межі та попереднє функціональне зонування НПП “Кам'янська Січ»), не свідчить про те, що спірна земельна ділянка, як зазначає прокурор, сформована за рахунок земель природно-заповідного фонду, так як по-перше, з аналізу цього викопіювання суд позбавлений можливості встановити факт повного або часткового накладання спірної земельної ділянки на землі Парку, та, по-друге, суд не може достовірно встановити чи входить вказане викопіювання до Проекту створення Парку, оскільки останній у матеріалах справи відсутній.
Отже, прокурором не доведено належними та допустимими доказами місцерозташування спірної земельної ділянки (повністю або частково) на території Парку, а отже відсутні підстави вважати, що відповідач-1 шляхом видачі наказу від 30.11.2020 № 19 передав земельну ділянку природно-заповідного фонду державної форми власності, на якій розташовано НПП “Кам'янська Січ», у комунальну власність Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v.), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України»).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 30.11.2020 №19 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», у частині передачі у комунальну власність Милівській сільській раді Милівської територіальної громади Бериславського району (раніше Бериславського району, Нововоронцовського району та Великоолександрівського району) Херсонської області земельної ділянки площею 312,0716 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 312,0716 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 за територіальною громадою в особі Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2261715465206) з одночасним припиненням речових прав Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 04401291) на земельну ділянку площею 312,0716 га з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6520684200:04:001:0366 площею 312,0716га не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та задоволенню не підлягають.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Херсонську обласну прокуратуру відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 43672853) в особі Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонська обласна військова адміністрація) (73000, м. Херсон, площа Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645) до відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39766281) та Милівської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області (74351, Херсонська область, Бериславський район, с. Милове, вул. Бериславька, 36, код ЄДРПОУ 44705262) про скасування наказу та скасування державної реєстрації - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на Херсонську обласну прокуратуру (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120).
Повне рішення складено 16 жовтня 2025 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова