65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
"15" жовтня 2025 р. м. Одеса Справа № 916/4009/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали заяви (вх. №4009/25 від 01.10.2025 р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025 р., вказану заяву передано на розгляд судді Грабован Л.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 р. залишено без руху заяву (вх. №4009/25 від 01.10.2025 р.) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та зобов'язано ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано та до якої має бути додано:
- обґрунтування підстав звернення до суду, як цього вимагає ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства з повідомленням про обставини, що стали підставою звернення до суду, обґрунтування природи і причин неплатоспроможності, інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, з підтверджуючими доказами та вказівкою на норму чинного Кодексу України з процедур банкрутства;
- належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному із 34 (тридцятьма чотирма) кредиторами (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей;
- докази/інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 КУзПБ;
- оформлений відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та у відповідності до форми плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.10.2019р. №3258/5, з підтверджуючими документами/відомостями;
- докази наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі.
Ухвала Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 р. була доставлена ОСОБА_1 до її електронного кабінету користувача підсистемою (модулем) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ("Електронний суд") 03.10.2025 о 22:04 год., про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного документу, що в свою чергу свідчить про факт отримання заявником вказаної ухвали суду.
14.10.2025 р. до господарського суду надійшла заява (вх. №32085/25) ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у якій надано пояснення щодо документів/доказів, які суд зобов'язував надати в ухвалі Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 р.
1. У заяві про усунення недоліків, щодо обґрунтування наявності підстав звернення до суду, боржник зазначає ті же обставини, що у заяві (вх. №4009/25 від 01.10.2025 р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з посиланнями на те, що її кредитна історія, як ОСОБА_1 , матері-одиначки почалася з необхідності вирішення базових потреб. Перший кредит вона взяла для лікування зуба, яке ускладнилося через неякісне первинне втручання та необхідність видалення зуба мудрості через запальний процес, спричинений недіагностованим фактором (протяг). На той час вона працювала в Управлінні ЖКГ Сафянівської сільської ради, де через карантинні обмеження та великий обсяг роботи (зокрема, оголошення закупівель до 23:00) була змушена затримуватися допізна. Її донька навчалася у приватній школі, що вимагало додаткових витрат на освіту, групу продовженого дня та дитячу кімнату. Через необережне оформлення нових кредитів для погашення попередніх, заявник опинилася в борговій ямі, з якої не може вибратися. До 2025 року ця ситуація лише погіршилася, заганяючи її у фінансову безвихідь, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважає, що у неї виникли підстави для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, доказів витрачання ним коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами суду не надано.
Таким чином, за відсутності доказів наявності вказаних обставин та їх зв'язку з неплатоспроможністю, господарським судом встановлено, що вимога ухвали Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 р., в частині обґрунтування підстав звернення до суду, з повідомленням про обставини, що стали підставою звернення до суду, обґрунтування природи і причин неплатоспроможності, інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, з підтверджуючими доказами та вказівкою на норму чинного Кодексу України з процедур банкрутства не виконана.
2. Щодо надання суду належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному із 34 (тридцятьма чотирма) кредиторами, ОСОБА_1 зазначила у заяві про усунення недоліків, що виконала вказану вимогу суду та надала усі наявні у неї документи, які підтверджують існування грошових зобов'язань, тобто повідомила суд про виконання вказаної вимоги суду у повному обсязі.
Однак, судом встановлено, що до заяви про усунення недоліків, ОСОБА_1 не надано таких документів/доказів, з урахуванням чого, суд дійшов висновку, що заявником фактично проігноровано та не виконано вимогу суду, в частині надання належних та допустимих доказів у повному обсязі, які стали підставою для виникнення всіх грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному із 34 (тридцятьма чотирма) кредиторами (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань та надано суду ті же документи, що були подані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з посиланням заявника на практику судів та процесуальні рішення в інших справах та з іншими обставинами справи.
У заяві про усунення недоліків заявником вказано, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник має надати лише альтернативні документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози.
Суд повторно звертає увагу заявника, що відсутність у заявника оригіналів доказів не звільняє його від обов'язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч. 3 ст. 164, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
3. ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 р., вимоги ч. 4 ст. 116 КУзПБ та не надано суду оформленого відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проекту плану реструктуризації боргів.
У заяві про усунення недоліків, ОСОБА_1 зазначено, що поданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність попередній проект плану реструктуризації боргів відповідає встановленій формі та містить усі доступні на цьому етапі відомості, тобто вимогу суду, в частині надання оформленого відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проекту плану реструктуризації боргів заявником проігноровано, виявлені у проекті плану реструктуризації боргів недоліки не усунуто.
Суд зазначає, що наданий проект плану реструктуризації ОСОБА_1 не містить умов для відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, не містить всіх положень, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, запропонований ОСОБА_1 проект плану реструктуризації не направлений на досягнення мети - відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а по суті є запланованим списанням заборгованості боржника.
Таким чином, ухвала Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 р., в частині надання оформленого відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проекту плану реструктуризації боргів не виконана.
Суд при розгляді питання прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду не здійснює оцінку доказів, а перевіряє чи всі визначені Кодексом України з процедур банкрутства докази, необхідні для прийняття заяви та проведення підготовчого засідання надані заявником.
Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Згідно з положеннями частини першої статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною третьою статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, якою залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 р. про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив наступне.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлені судом першої інстанції обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником цих недоліків, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду. Тому заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягали поверненню заявнику.
Висновку про наявність підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передувало дослідження та перевірка судами попередніх інстанцій обсягу документів, доданих до самої заяви, та наданих в подальшому на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду про залишення згаданої заяви без руху(вказана позиція викладена у постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, господарський суд зазначає, що в силу ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Згідно ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Встановлені судом обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не виконання ОСОБА_1 у повному обсязі вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 02.10.2025 р., не усунення недоліків виявлених судом унеможливлює прийняття вказаної заяви до розгляду, з урахуванням чого, суд повертає вказану заяву на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Заяву (вх. №4009/25 від 01.10.2025 р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами - повернути заявнику.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 що у відповідності до приписів ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Заява (вх. №4009/25 від 01.10.2025 р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 була направлена до Господарського суду Одеської області за допомогою підсистеми “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, досліджувалась судом у електронному вигляді, у зв'язку із чим паперова її версія Заявнику не направляється.
Ухвала набрала законної сили 15 жовтня 2025 року та може бути оскаржена у порядку, ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 .
Суддя Л.І. Грабован