вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2568/25
Суддя Черногуз А.Ф., у підготовчому судовому засіданні у справі
за позовом Державного Підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, не визначено Бориспіль-7, "Бориспіль" Міжнародний державний аеропорт, код ЄДРПОУ 32614518)
про стягнення 9586924,57 грн,
за участю представників:
позивача: Мітченко Крістіна Володимирівна;
відповідача: Дубравська Юлія Валеріївн;
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного Підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" про стягнення 9586924,57 грн, з яких: 3142720,26 грн основного боргу, 1586213,19 грн інфляційних втрат, 362299,67 грн 3 % річних, 4495191,45 грн пені та 500 грн штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням генеральної угоди №37.1-14/4-02 від 30.05.2014.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2025, зокрема, відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Призначено проведення підготовчого засідання на 01.09.2025.
Через систему «Електронний суд» 01.09.2025 від ТОВ "Аерохендлінг" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Через систему «Електронний суд» 05.09.2025 від ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Через систему «Електронний суд» 11.09.2025 від ТОВ "Аерохендлінг" надійшли письмові пояснення на заперечення позивача проти клопотання про залишення позову без розгляду.
Через систему «Електронний суд» 22.09.2025 від ТОВ "Аерохендлінг" надійшли письмові пояснення по справі.
Розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою господарського суду призначено розгляд справи у підготовчому провадженні на 13.10.2025.
У судове засідання 13.10.2025 з'явилися представники сторін.
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, відповідач просив задовольнити подане клопотання.
Позивач заперечуючи щодо поданого клопотання, зокрема зазначає: що обидві сторони зареєстровані та діють на території України. Послуги виконувались в аеропорту «Бориспіль». Це не зовнішньоекономічний договір, тому передання спору до міжнародного арбітражу (Стокгольм) суперечить Закону; Генеральна Угода прямо передбачає застосування матеріального та процесуального права України - це виключає арбітраж за межами України; арбітражне положення є частиною Генеральної угоди, строк дії якої закінчився 31.12.2024. Тому справ повинна розглядатись Господарським судом Київської області.
В обґрунтування своєї заяви про залишення позовної заяви ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до ТОВ "Аерохендлінг" про стягнення 9586924,57 грн відповідач зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про втрату чинності, недійсність або невиконуваність арбітражної угоди.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд зазначає таке.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Клопотання про залишення позовної заяви без розгляду подано відповідачем до подання ним першої заяви по суті спору, що відповідає вимога п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, ст.8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»
Як встановлено судом, між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ТОВ «Аерохендлінг» була укладена генеральна угода про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування 30.05.2014 №37.1-14/4-02 (далі - Угода).
Відповідно до пункту 6.1 Угоди, ця угода набирає чинності з моменту її підписання обома Сторонами та діє з 1 грудня 2014 року до 31 грудня 2024 року. У разі відсутності повідомлення однієї із Сторін про припинення Угоди протягом одного місяця з дати її укладення, Угода, після спливу строку чинності, залишається чинною та вважається продовженою на той самий термін та на тих самих умовах без обмеження кількості таких продовжень.
Додатковою Угодою №1 до Угоди були внесені зміни до Угоди та викладено її в новій редакції, до якої включено арбітражне застереження (п. 10.3), якою сторони визначили, що якщо Сторони не зможуть вирішити будь-який спір суперечку, претензію з цієї Угоди або у зв'язку з нею, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після їх виникнення, такий спір, суперечка або претензія, у тому числі, що стосуються дійсності, недійсності, порушення, зміни чи розірвання Угоди, підлягають розгляду та вирішенню в арбітражі м. Стокгольм (Швеція) згідно з Регламентом арбітражу Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма. Арбітраж складається з трьох арбітрів, мова засідання - англійська. Правом, яке буде застосовуватися для розгляду та вирішення спору, суперечки, претензії або вимоги, які виникають з цієї Угоди або у зв'язку з нею, в тому числі, які стосуються підписання Угоди, її порушення, припинення або недійсності в цілому або її окремих частин, є матеріальне право України (п. 10.4 Угоди).
Тобто сторони у письмовій формі висловили арбітражне застереження. Також сторони узгодили мову арбітражного розгляду та право вирішення спорів.
У статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що "арбітраж" - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
За змістом статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі подання позову, зазначеного в пункті 1 цієї статті, арбітражний розгляд проте може бути розпочато або продовжено і арбітражне рішення може бути винесено, поки сперечання про підсудність чекають розв'язання в суді.
Арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов'язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов'язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди.
Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958, далі - Нью-Йоркська конвенція) закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина 1 статті ІІ Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав.
Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.
Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу.
Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому недійсність договору не може бути підставою для автоматичної недійсності арбітражної угоди.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 920/241/19, арбітражна угода є автономною щодо основного договору. Зміст принципу автономності означає, що арбітражна угода та основний договір становлять дві самостійні правові угоди.
Отже, навіть у разі визнання основного договору недійсним або таким, що припинив дію, це саме по собі не тягне автоматичної недійсності арбітражної угоди. З огляду на зазначене, питання припинення чи чинності Генеральної угоди від 30.05.2014 № 37.1-14/4-02 у редакції Додаткової угоди № 1 не може бути самостійною підставою для визнання недійсним арбітражного застереження, включеного до цієї угоди. Дійсність основного договору не впливає автоматично на чинність арбітражної угоди та не зумовлює її припинення.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про втрату чинності, недійсність або невиконуваність арбітражної угоди.
Щодо можливості виконання арбітражного застереження.
Підпунктом 34 п. 14 Постанови Правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18, прямо передбачено, що уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім випадків здійснення операцій з оплати юридичною особою-резидентом реєстраційних, арбітражних, судових зборів, включаючи авансові платежі на покриття арбітражних та судових витрат, які здійснюються в межах заходів із підготовки, подання та розгляду позовних заяв до міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів, іноземних судів, а також сплати авансових платежів на покриття витрат та грошової застави у виконавчих провадженнях, що здійснюються іноземними органами чи суб'єктами, уповноваженими здійснювати примусове виконання рішень іноземних судів у відповідних іноземних юрисдикціях.
Вказана вище норма законодавства прямо передбачає та безспірно підтверджує можливість оплатити відповідні реєстраційні та адміністративні збори, тому висновки позивача про неможливість виконання Арбітражного застереження не мають жодних правових підстав.
Ураховуючи викладене та зважаючи на наведені положення законодавства, господарський суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки сторони у цьому випадку уклали угоду про передачу даного спору на вирішення арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, угода є дійсною, не втратила чинності та може бути виконана.
Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 ГПК України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
2. Позовну заяву Державного Підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" про стягнення 9586924,57 грн залишити без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 16.10.2025
Суддя А.Ф. Черногуз