вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2317/25
За позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3"
про стягнення 261 778, 67 грн,
Суддя В.М. Антонова
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
1. Стислий виклад позовних вимог
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" (надалі - відповідач) про стягнення 261 778, 67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку вул. Центральна, 425-Б в смт. Бородянка Бучанського району Київської області №11К-23 від 15.09.2023, в частині несвоєчасного повернення невикористаної попередньої оплати.
2. Стислий виклад позицій відповідача
Відповідач заперечує щодо задоволення позову та, зокрема, зазначає, що відповідачем не порушено умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення неустойки є безпідставним, звертає увагу на те, що станом на строк виконання обов'язку надавання позивачу акта форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3, через незалежні від нього обставини, був позбавлений можливості скласти ці документи, в зв'язку із неналежним виконанням своїх обов'язків позивачем. Крім цього, зазначає, що п.12.7. договору сторонами погоджено строк погашення використаної попередньої оплати, проте відсутній термін/строк з якого виникає обов'язок відповідача повернути невикористану чи використати попередню оплату.
3. Процесуальні дії в справі
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/2317/25 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому містять запитання позивачу в порядку статті 90 ГПК України.
15.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
20.08.2025 від позивача надійшло письмове підтвердження, що станом на 20.08.2025 ціна позову залишається незмінною.
25.08.2025 від відповідача надійшло клопотання про зобов'язання позивача надати відповіді на запитання, в поданому клопотанні відповідач зауважив, що у відзиві на позовну заяву ставив запитання позивачу на підставі статті 90 ГПК України, однак відповідач у відповіді на відзив відмовився від надання відповіді на поставлені запитання, оскільки такі запитання не стосується обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2025 подану позивачем відповідь на відзив залишено без розгляду та клопотання відповідача про зобов'язання позивача надати відповіді на запитання залишено без розгляду.
Беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.09.2023 між позивачем (далі - замовник) та відповідачем (далі - підрядник) укладено договір про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Центральна, 425-Б в смт. Бородянка Бучанського району Київської області №11К-23 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується відповідно до проектної документації, умов цього договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Центральна, 425-Б в смт Бородянка Бучанського району Київської області (згідно коду ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договором за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2. цього договору.
Згідно із п.1.2. об'єкт: багатоквартирний житловий будинок по вул. Центральна, 425-Б в смт Бородянка Бучанського району Київської область. Виконавець здійснює виконання робіт в строки, передбачені календарним графіком виконання робіт (додаток № 2 до даного договору), в повному обсязі, передбаченому проектною документацією та тендерною документацією, до повної готовності об'єкта внаслідок завершення робіт та прийняття його в експлуатацію.
У пункті 1.5. встановлено, що виконавець підтверджує, що, розуміє всі вимоги замовника щодо строків, якості та обсягу робіт. Ціна робіт, вказана в розділі 3 цього договору, включає повний обсяг робіт. Виконавець не вправі виконувати будь-які додаткові роботи, не передбачені цим договором та додатками до нього без узгодження та їх належного оформлення з замовником відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 2.1. сторони погодили, що виконавець приступає до виконання робіт за договором протягом трьох днів з дня підписання договору при наявності дозвільної документації (за потреби) згідно чинного законодавства та незалежно від отримання авансу.
Відповідно до п.2.5. договору строки, початок та закінчення робіт, види, послідовність та етапи виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2 до даного договору).
Згідно із п.2.7. договору сторони мають право переглянути строки виконання робіт із обов'язковим внесенням відповідних змін у договір, шляхом укладання додаткових угод, у разі:
- прийняття органами законодавчої, виконавчої та/або місцевої влади законодавчих та інших нормативних актів, що унеможливлюють подальше виконання робіт або зобов'язують сторони вчинити певні дії, які потребують певного часу, що впливатиме на строки виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором;
- виникнення обставин непереборної сили, визначених та доведених відповідно до розділу 17 цього договору;
- внесення суттєвих змін до проектної документації, якщо це безпосередньо тягне за собою збільшення обсягів виконання робіт;
- призупинення робіт за офіційним повідомленням замовника;
- у разі відсутності або несвоєчасності бюджетного фінансування замовника на виконання умов даного договору.
Рішення про перегляд строків оформлюється додатковою угодою про внесення змін до договору з одночасним внесенням змін у календарний графік виконання робіт. Якщо водночас діє кілька різних обставин, кожна з яких може бути підставою для зміни строку виконання робіт, рішення щодо зміни цих строків ухвалюється з урахуванням дії усіх наявних обставин.
У пункті 2.8. сторони погодили, що в разі виникнення необхідності внесення зміни до раніше узгоджених сторонами строків виконання робіт, сторона, що ініціює таку зміну, повідомляє про це іншу сторону впродовж 3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення відповідних обставин та надає проект додаткової угоди, разом з обґрунтуванням нових строків виконання робіт. При досягненні сторонами згоди щодо такої зміни, сторонами укладається додаткова угода до цього договору, разом зі змінами до календарного графіку виконання робіт.
Пропозиції однієї із сторін про зміну строків виконання робіт по даному договору повинні розглядатись другою стороною впродовж 5 (п'яти) робочих днів з дня одержання пропозиції (п.2.9. договору).
Відповідно до п.3.1. договору (в редакції уточнюючої додаткової угоди №4 від 29.02.2024 до договору) ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток №1 до договору) і становить 48 188 977, 94 грн, у тому числі ПДВ 20% - 8 031 496, 32 грн.
Пунктами 4.1.5. - 4.1.7. договору встановлено, що замовник, зокрема, має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець виконує їх повільно з відхиленням від календарного графіка, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим. Вимагати відшкодування завданих збитків та сплати штрафних санкцій, зумовлених порушенням даного договору. Достроково розірвати цей договір у разі виникнення обставин, визначених у пункті 18.2. цього договору, повідомивши про це виконавця за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати розірвання.
Згідно із п.4.2.5. договору замовник зобов'язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи при надходженні коштів з джерел фінансування. Приймати виконані роботи згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт КБ2- в, підписаним у встановленому цим договором порядку.
Виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором (п.4.4.1. договору).
Пунктом 12.1. договору встановлено, що оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності).
Акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат приймаються замовником по мірі виконання робіт з урахуванням календарного графіку виконання робіт (п.12.1.1. договору).
Відповідно до п.12.1.2. договору оплата робіт здійснюється в межах одержаних коштів на казначейський рахунок замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України.
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт, по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, підтверджених відповідними документами (п.12.2. договору).
Згідно із п.12.6. договору замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.
У пункті 12.7. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 08.12.2023 до договору) сторонами погоджено, що попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше п'яти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Відповідно до п.13.1. договору роботи виконуються підрядником і приймаються замовником згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток 2 до даного договору) та відповідно до умов цього договору. Про закінчення робіт підрядник письмово повідомляє замовника.
По мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 (п.13.2. договору).
Пунктом 13.3. договору сторони погодили, що замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п.13.2 цього договору, повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Усунення недоліків підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок. Після усунення підрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, замовник підписує вищезазначені документи.
Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (п.13.6. договору).
Згідно із п.16.2. договору (в редакції додаткової угоди №5.1. від 01.04.2024 до договору) в разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим договором виконавець сплачує замовнику наступні штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо):
- за прострочення строків виконання зобов'язання Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості зобов'язання з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), виконання якого прострочено, за кожний день прострочення;
- за прострочення більше 30 (тридцяти) днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості робіт з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), виконання яких прострочено;
- за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт виконавець сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості неякісних робіт, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ);
- за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Відповідно до п.16.5. договору штрафні санкції, зазначені у п.16.2. цього договору, сплачуються виконавцем протягом 20 (двадцяти) робочих днів після отримання відповідної вимоги замовника.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.19.1. договору в редакції додаткової угоди №7 до договору).
Відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток №3-24 до договору в редакції додаткової угоди №6 від 20.11.2024) договірна ціна - 33 922 311, 05 грн.
31.12.2024 сторони уклали додаткову угоду №7 до договору, в п.5. якої погодили наступне:
Керуючись статтею 48 Бюджетного кодексу України та на підставі п.3.2. договору, замовником зменшуються бюджетні зобов'язання щодо оплати обсягів робіт на суму: 33 922 311, 05 грн в тому числі ПДВ - 5 653 718,50 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2024 №986 (зі змінами), відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2024 рік по бюджетній програмі КПКВК 3111370.
Також до вказаної додаткової угоди додано календарний графік виконання робіт по об'єкту (додаток №2 до договору), відповідно до якого кінцевий строк виконання робіт - 12-й місяць 2025 року.
Доказів розірвання чи визнання недійсним договору матеріали справи не містять.
Замовником перераховано відповідачу 14 280 000, 00 грн у якості попередньої оплати, а саме 07.11.2023 в розмірі 4 000 000,00 грн та 08.12.2023 в розмірі 10 280 000,00 грн, що підтверджується виписками з рахунка.
30.05.2024 відповідачем повернуто позивачу 13 333, 11 грн та в призначені платежу зазначено: повернення не використаних коштів попередньої оплати за договором №11К-23 від 15.09.2023, що підтверджується випискою по рахунку.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст.877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно із п.12.6. договору замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.
У пункті 12.7. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 08.12.2023 до договору) сторонами погоджено, що попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей визначених даним договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше п'яти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Згідно із п.16.2. договору (в редакції додаткової угоди №5.1. від 01.04.2024 до договору) в разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим договором виконавець сплачує замовнику наступні штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо): за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Позивачем перераховано відповідачу 14 280 000, 00 грн у якості попередньої оплати, а саме 07.11.2023 в розмірі 4 000 000,00 грн та 08.12.2023 в розмірі 10 280 000,00 грн, що підтверджується виписками з рахунка.
На думку позивача строк погашення відповідачем попередньої оплати за договором тривав до 07.04.2024 та до 08.05.2024.
Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення 261 778, 67 грн неустойки в розмірі 0,01% від суми невикористаної попередньої оплати, нарахованої відповідно до п.12.7. та 16.2. договору.
Заявляючи вимогу про стягнення неустойки нарахованої, в зв'язку із порушення, на думку позивача, відповідачем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, позивач, вважає, що відповідач відповідно до пункту 12.7. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 08.12.2023 до договору) повинен був погасити (припинити зобов'язання) із відпрацювання попередньої оплати протягом 5 місяців від дня її отримання.
Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ч.3 ст.849 ЦК України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України закріплено принцип свободи договору.
Суд звертає увагу, що кожна сторона у відповідних правовідносинах має поводити себе добросовісно, обачливо й розумно, об'єктивно оцінювати ситуацію, що випливає зі ст.3 ЦК України.
У відповідності до положень статтей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venirecontrafactumproprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі "ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці" (постанови Верховного Суду в справах №910/19179/17, №914/2622/16, №914/3593/15, №237/142/16-ц, №911/205/18).
Оскільки доказів розірвання чи визнання недійсним договору матеріали справи не містять, то договір є чинним та підлягає виконанню.
У пункті 12.7. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 08.12.2023 до договору) сторонами погоджено, що використана попередня оплата погашається на підставі "актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше п'яти місяців.
Доказів звернення до суду із вимогами про тлумачення пункту 12.7. договору до початку його виконання, чи доказів, які б свідчили про спільне розуміння умов договору, які б надали можливість суду встановити волю сторін підчас погодження пункту 12.7. договору матеріали справи не містять.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, із чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Отже, оскільки відповідно до чинного законодавства виконана робота підтверджується актом, то відповідно до п.12.7. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 08.12.2023 до договору) попередня оплата погашається на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) протягом п'яти місяців.
Суд зазначає, що в договорі сторонами не погоджено строку/терміну погашення авансу (припинення зобов'язання) шляхом виконання відповідачем робіт чи шляхом підписання актів.
Тобто пунктом 12.7. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 08.12.2023 до договору) сторонами погоджено, що протягом п'яти місяців зараховується попередня оплата за виконані роботи.
У договорі сторонами не погоджено строку/терміну після настання якого відповідачем має бути повернуто отриману попередня оплату.
Також як убачається з матеріалів справи строки/терміни виконання робіт за договором не прив'язані до дати перерахування авансу.
Судом не беруться до уваги доводи позивача, що ним 29.05.2025 на адресу відповідача направлено претензію щодо повернення попередньої оплати та сплати неустойки за вих.№1261/0921111/ від 29.05.2025, оскільки доказів направлення (опису вкладення цінного листа із зазначенням номеру поштового відправлення) вказаної претензії на адресу відповідача матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене вище та те, що договір чинний, строк виконання робіт триває і матеріали справи не містять та позивачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано доказів порушення відповідачем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, нарахування неустойки за таке порушення є безпідставним та необґрунтованим, а тому суд відмовляє в задоволені позовних вимог.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволені позову Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ КМБ-3" про стягнення 261 778, 67 грн відмовити в повному обсязі.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя В.М. Антонова