вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2274/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг"
до Комунального некомерційного підприємства "Гребінківська центральна лікарня" Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області
про стягнення 295 424, 55 грн
Суддя В.М. Антонова
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Гребінківська центральна лікарня" Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області (далі - відповідач) про стягнення 295 424, 55 грн, з яких: 265 503, 95 грн основний борг, 21 336, 40 грн пеня, 2 105, 32 грн 3% річних та 6 478, 88 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором постачання природного газу №3486-ПСО(ТКЕ)-17 від 12.09.2022, в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу.
2. Стислий виклад позицій відповідача та інших учасників справи
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
3. Процесуальні дії в справі
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/2274/25 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 21.07.2025, яка отримана останнім 12.08.2025, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0601173861021.
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.10.2024 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №09-7515/24-БО-Т, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу (п.1.2. договору).
Згідно із п.2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу з жовтня по грудень 2024 року, в кількості 14,00000 тис. куб. метрів.
Пунктом 3.1. договору погоджено, що постачальник передає споживачу в загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
У пункті 3.5. договір сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до пп. 3.5.2.-3.5.3. договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.3.5.4. договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, з ПДВ (20%) - 16 390, 00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
У пункті 4.3. договір сторони погодили, що загальна вартість цього договору на дату укладання становить 193 128, 72 грн, крім того ПДВ - 38 625, 74 грн, разом з ПДВ - 231 754, 46 грн.
Згідно із п.5.1. договору оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта прийманняпередачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідно до п.7.2. договору в разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
На виконання умов договору позивач у період листопад - грудень 2024 року передав, а відповідач прийняв (спожив) 22,11583 тис. куб. м природного газу загальною вартістю 366 102, 95 грн та на виконання п.3.5.2. договору, позивачем були направлені на адресу відповідача підписані ним акти приймання-передачі природного газу за період листопад - грудень 2024 року, від 12.12.2024 на суму 176 838, 72 грн і від 13.01.2025 на суму 189 264, 23 грн відповідно.
Доказів повернення вказаних вище актів матеріали справи не містять.
Факт споживання відповідачем природного газу за період листопад - грудень 2024 року в розмірі 22,11583 тис. куб. м підтверджується інформацією оператора ГТС, що зазначена в листі від 05.06.2025 № ТОВВИХ-25-8933.
У свою чергу відповідачем частково оплачено спожитий газ 27.12.2024 в розмір 100 599, 00 грн, що підтверджується реєстром документів за період з 01.01.2024 по 26.05.2025.
Доказів оплати спожитого газу в розмірі 265 503, 95 грн (366 102, 95 грн (вартість спожитого газу) - 100 599, 00 грн (сума оплати)) матеріали справи не містять.
Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за договорами в частині своєчасної та повної оплати спожитого природного газу, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 265 503, 95 грн основного боргу, 21 336, 40 грн пені, 2 105, 32 грн 3% річних та 6 478, 88 грн інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Враховуючи, що договір постачання природного газу №3486-ПСО(ТКЕ)-17 від 12.09.2022 є чинним, розірваним чи визнаним недійсним в установленому законом порядку не був, а тому є обов'язковим до виконання сторонами.
Договір укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов договору позивач у період листопад - грудень 2024 року передав, а відповідач прийняв (спожив) 22,11583 тис. куб. м природного газу загальною вартістю 366 102, 95 грн та на виконання п.3.5.2. договору, позивачем були направлені на адресу відповідача підписані ним акти приймання-передачі природного газу за період листопад - грудень 2024 року, від 12.12.2024 на суму 176 838, 72 грн і від 13.01.2025 на суму 189 264, 23 грн відповідно.
Доказів повернення вказаних вище актів матеріали справи не містять.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п.3.5.4. договору).
Пунктом 4.1. договору встановлено, ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Факт споживання відповідачем природного газу за період листопад - грудень 2024 року в розмірі 22,11583 тис. куб. м підтверджується інформацією оператора ГТС, що зазначена в листі від 05.06.2025 № ТОВВИХ-25-8933.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно із п.5.1. договору оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Отже, строк плати спожитого газу в листопад - грудень 2024 року за вказаними вище актами є таким, що настав 16.01.2025 та 18.02.2025 відповідно.
У свою чергу відповідачем частково оплачено спожитий газ 27.12.2024 в розмір 100 599, 00 грн, що підтверджується реєстром документів за період з 01.01.2024 по 26.05.2025.
Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність в нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17.
Суд розцінює часткову оплату відповідача, як визнання ним основного боргу.
Доказів оплати спожитого газу в розмірі 265 503, 95 грн (366 102, 95 грн (вартість спожитого газу) - 100 599, 00 грн (сума оплати)) матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання зі сплати на користь позивача 265 503, 95 грн вартості спожитого ним природного газу, вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення в порядку передбачено ГПК України суду не надано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу.
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 16.01.2025 по 15.05.2025 в розмірі 21 336, 40 грн.
За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до п.7.2. договору в разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 16.01.2025 по 15.05.2025 в розмірі 21 336, 40 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 16.01.2025 по 15.05.2025 в сумі 2 105, 32 грн та 6 478, 88 грн інфляційних втрат за загальний період з лютого по квітень 2025 року.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 16.01.2025 по 15.05.2025 в сумі 2 105, 32 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 6 478, 88 грн за період з лютого по квітень 2025 року, визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав, також відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 265 503, 95 грн основного боргу, 21 336, 40 грн пені, 2 105, 32 грн 3% річних та 6 478, 88 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" до Комунального некомерційного підприємства "Гребінківська центральна лікарня" Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області про стягнення 295 424, 55 грн задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Гребінківська центральна лікарня" Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області (08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, с-ще Гребінки, пр. Науки, буд. 54, ідентифікаційний код 44380503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 42399676) 265 503 (двісті шістдесят п'ять тисяч п'ятсот три) грн 95 коп. основного боргу, 21 336 (двадцять одну тисячу триста тридцять шість) грн 40 коп. пені, 2 105 (дві тисячі сто п'ять) грн 32 коп. 3% річних, 6 478 (шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 88 коп. інфляційних втрат та 3 545 (три тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн 10 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст.256 ГПК України.
Суддя В.М. Антонова