ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2025Справа № 910/6812/25
За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-домашній текстиль»
про стягнення 249 595,57 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (далі - позивач, ДП «ДОТ») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-домашній текстиль» (далі - відповідач, ТОВ «ТК-домашній текстиль») про стягнення 249 595,57 грн штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Державного контракту (договору) про закупівлю № 42/02-24-РМ від 29.02.2024 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду Державного контракту (договору) про закупівлю № 42/02-24-РМ від 29.02.2024 та додаткових угод до нього. Позивачем, у строк встановлений судом, подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з долученням відповідних документів.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/6812/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Також, вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначена ухвала суду була доставлена сторонам через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) 17.06.2025 о 23:19, що підтверджується відповідними повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вимоги положення частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) від 16.06.2025 вважається врученою позивачу та відповідачу 18.06.2025.
02.07.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд задовільнити позовні вимоги частково у розмірі 183,67 грн, в іншій частині позовних вимог - відмовити, посилаючись на те, що позивач частково погоджується з обставинами, викладеними в позовній заяві, разом з цим, не погоджується з розрахунком неустойки, кількістю днів прострочення поставки, а також розміром нарахування неустойки.
Так, відповідач зазначав, що товар у кількості 275 000 шт. поставлено ним Замовнику своєчасно відповідно умов Договору, а товар у кількості 225 000 шт. був готовий до відвантаження у передбачені строки Договором, проте частина товару не відповідала вимогам Замовника, а саме невідповідність обробки країв предмету (товарів), у зв'язку з чим відповідач висунув виробнику рушників вимогу про заміну неякісного товару, а виробник, в свою чергу, визнав невідповідність та зобов'язався замінити неякісний товар. Оскільки товар доставлявся з Туреччини та доставка в Україну потребувала часу, а у березні-квітні 2024 року критично погіршилась ситуація на митному кордоні Польща-Україна та строк проходження митного контролю непродовольчими товарами складав не менше 2-3 тижнів, відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 165 від 28.03.2024 з проектом додаткової угоди з проханням внести зміни в частині строків поставки та встановити строк поставки товару: 150 тис. штук в строк до 10.04.2024 та 350 тис. штук в строк до 15.04.2024, однак проект додаткової угоди з боку позивача не підписано.
Також, відповідач зазначав, що позивач необґрунтовано у розрахунку штрафних санкцій зазначає кількість днів прострочення, оскільки день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення, а нарахування пені за дні, в які здійснено поставку (день виконання зобов'язання) 03.04.2024, 09.04.2024, 11.04.2024 є неправомірним, у зв'язку з чим прострочення строку поставки товару становить: за Актом № 29 приймання товару від 03.04.2024 на 2 дні, за Актом № 32 приймання товару від 09.04.2024 на 8 дні, за Актом № 119 приймання товару від 11.04.2024 не становить. Крім того, товар у кількості 75 000 шт. за накладною № 1805 від 09.04.2024 на суму 4 293 000,00 грн, поставлено відповідачем Замовнику 10.04.2024, про що свідчить дата зазначена на акті приймального контролю товару за якістю № 4/3/42 від 10.04.2024, проте Акт приймання-передачі № 119 складено Замовником 11.04.2024, отже, відповідачем своєчасно поставлено товар 10.04.2024, проте з підстав, які не залежали від відповідача, Акти приймання-передачі товару складено та підписано Замовником 11.04.2024.
На думку відповідача, арифметично вірним розрахунком пені відповідно до п. 8.2. Договору є 222 300,00 грн (з 02.04.2024 до 03.04.2024 - 4 446 000,00 грн х 0,5 х 2 : 100 = 44 460,00 грн та з 02.04.2024 до 09.04.2024 - 4 446 000,00 грн х 0,5 х 8 : 100 = 177 840,00 грн), що з урахуванням часткового визнання недотримання строків поставки, нарахування пені та добровільної часткової сплати пені у розмірі 38 629,43 грн, складає 183 670,57 грн (222 300,00 грн - 38 629,43 грн), розмір якої відповідач вважає надмірно великим, оскільки перевищує розмір збитків позивача, завданих порушенням строків. У зв'язку з цим, відповідач просив суд врахувати незначність прострочення виконання зобов'язання, відсутність наслідків порушення зобов'язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки наслідкам, вжиття заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення порушення - часткову сплату пені за прострочку поставки та відмовити позивачу в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в несправедливому розмірі, в тому числі неправильно розрахованому розміру пені, та застосувати частину другу ст. 233 Господарського кодексу України, зменшити розмір штрафних санкцій та задовільнити позов в частині стягнення пені у розмірі 183,67 грн.
01.08.2025 в системі «Електронний суд» позивачем були сформовані додаткові пояснення у справі (зареєстровані судом 04.08.2025), в яких позивач виклав заперечення щодо вищевказаних аргументів відповідача.
05.08.2025 в системі «Електронний суд» відповідачем були сформовані заперечення на відповідь на відзив, зареєстровані судом 06.08.2025, в яких відповідач вказав, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості позивача надавати додаткові пояснення на відзив на позовну заяву, в тому числі без надання відповіді на відзив, у зв'язку з чим просив суд не розглядати та не враховувати подання додаткових пояснень позивачем від 01.08.2025.
Частиною першою ст. 166 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником (частина друга ст. 166 ГПК України).
Враховуючи зміст наданих позивачем додаткових пояснень по справі, а також зазначення самим позивачем, що вважає за необхідне надати письмові пояснення на відзив на позовну заяву, вказані додаткові пояснення позивача по суті є відповіддю на відзив.
Згідно з частиною четвертою ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Так, ухвалою суду від 16.06.2025, зокрема, встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
З відзиву на позовну заяву поданого до суду через систему «Електронний суд» 02.07.2025 вбачається, що він був сформований в системі «Електронний суд» 02.07.2025 та зареєстрований судом 02.07.2025, що підтверджується штампом вхідного документу Господарського суду міста Києва.
Згідно наданої відповідачем квитанції № 3890568 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, відзив на позовну заяву з Додатками 1-4 були сформовані та доставлені ДП «ДОТ» 02.07.2025 о 16:42.
Отже, враховуючи дату та час доставлення відзиву до Електронного кабінету позивача, останній повинен був подати відповідь на відзив до 07.07.2025 (02.07.2025 + 5 днів) включно.
Частиною другою ст. 119 ГПК України передбачено, шо встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Проте, додаткові пояснення по справі, які, як встановлено судом, за своїм змістом та правовою природою є відповіддю на відзив, були сформовані позивачем в системі «Електронний суд» 01.08.2025 о 15:33 та зареєстровані судом 04.08.2025, що підтверджується штампом вхідного документу Господарського суду міста Києва, тобто з порушення строку, встановленого ухвалою суду від 16.06.2025 на подання позивачем відповіді на відзив.
Частиною першою ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина четверта ст. 119 ГПК України).
Проте, позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Приймаючи до уваги викладене, письмові пояснення на відзив (відповідь на відзив) на позовну заяву не приймається судом до розгляду, оскільки подані з пропущенням процесуального строку на їх подання, встановлений судом.
За приписами частини п'ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п'ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
29.02.2024 між ДП «ДОТ» (далі - Замовник) та ТОВ «ТК-домашній текстиль» (далі - Постачальник) шляхом підписання електронними підписами та проставлення електронних печаток у сервісі Вчасно був укладений Державний контракт (договір) про закупівлю № 42/02-24-РМ (далі - Державного контракту (договору)).
Відповідно до п. 1.1. Державного контракту (договору), Постачальник зобов'язується поставити Замовнику Рушник махровий (Вид 2), розмір 50х90 (39510000-0: Вироби домашнього текстилю) (далі - товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток № 1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2024-01-31-009637-a), а Замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Державного контракту (договору) передбачено, що отримувачами товару за Договором є Об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.
Ціна товару включає в себе ціну матеріалів, виробництва, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов'язані з товаром, схоронністю, збереженням, охороною, транспортуванням, перевіркою товару на відповідність технічним вимогам, його лабораторним випробуванням. У ціну товару включені всі витрати Постачальника, які він несе та може понести у зв'язку з виконанням обов'язків за Договором (п. 2.1. Державного контракту (договору)).
Згідно з п. 3.1. Державного контракту (договору), розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений в Специфікації (Додаток № 1), після його фактичного приймання Отримувачем на підставі належним чином оформлених Актів приймання товару за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку Замовника та/або Отримувача.
Умовами п. 4.1. Державного контракту (договору) передбачено, що Постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару за цим Договором у строк, визначений у Специфікації (Додаток № 1), або в строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку № 2 до цього Договору (далі - заявка на поставку товару).
Вказані у Специфікації (Додаток № 1) або заявках на поставку товару строки поставки товару можуть бути змінені за зверненням Замовника, але у будь-якому випадку - за погодженням сторін (пп. 4.1.1. п. 4.1. Державного контракту (договору)).
Пунктом 4.2. Державного контракту (договору) передбачено, що поставка товару здійснюється Постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару, визначеної у Специфікації (Додаток № 1).
Згідно з п. 4.3. Державного контракту (договору), заявка на поставку товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1) або в заявках на поставку товару.
Строк між подачею заявки на поставку товару та датою поставки може бути зменшено за погодженням сторін (пп. 4.3.1 п. 4.3. Державного контракту (договору)).
Відповідно до п. 4.4., п. 4.5. та п. 4.6. Державного контракту (договору), поставка товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020. Поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад Отримувача. Адреса пункту призначення (складу Отримувача) визначається Замовником в заявці на поставку товару.
Умовами п. 6.7. Державного контракту (договору) передбачено, що після здійснення перевірки товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень Отримувача до товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від Постачальника до Отримувача, та Постачальник передає підписаний Акт приймання товару на підпис Замовнику разом з оригіналом товарно-транспортної накладної, після чого Замовник повертає належні екземпляри Акту приймання товару Постачальнику та Отримувачу.
Пунктом 8.2. Державного контракту (договору) передбачено, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань.
У разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальника від виконання умов цього Договору. Штраф, пеня за несвоєчасне/неякісне постачання Товару нараховується Постачальнику за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов'язання (п. 8.4. Державного контракту (договору)).
Згідно з п. 12.1. Державного контракту (договору), обмін повідомленнями у межах виконання умов цього Договору здійснюється сторонами у письмовій формі власноручно або шляхом надсилання поштовим зв'язком (рекомендованим листом) на адреси, вказані в у розділі 16 цього Договору, та/або шляхом надсилання електронного повідомлення засобами електронної пошти, на адреси, вказані в у п. 12.2 цього Договору, з застосуванням автентифікації, передбаченої Законом України «Про електронні довірчі послуги». Всі інші повідомлення в межах цього Договору здійснюються в письмовій формі шляхом передачі поштовим зв'язком (рекомендованим листом).
Обмін повідомленнями засобами електронної пошти можуть здійснюватись з застосуванням електронної ідентифікації (автентифікації), передбаченої Законом України «Про електронні довірчі послуги». У межах виконання цього Договору сторони обмінюються повідомленнями за наступними електронними адресами (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси): від Замовника: logistics@dotua.org, logistics_ekip@dotua.org; від Постачальника: Soksenyuk@tk-domtex.com.ua (п. 12.2. Державного контракту (договору)).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами та дії протягом строку, вказаного в Специфікації (Додаток № 1) (п. 13.1. Державного контракту (договору)).
Пунктом 13.2. Державного контракту (договору) передбачено, що дія цього Договору може бути подовжена за взаємною згодою сторін, шляхом підписання Додаткової угоди до цього Договору, у випадках передбачених чинним законодавством. Всі зміни та доповнення до цього Договору викладаються у письмовій формі і після їх підписання сторонами стають невід'ємними частинами цього Договору (п. 13.3. Державного контракту (договору)).
Умовами п. 15.7. Державного контракту (договору) визначені Додатки до Договору, які є невід'ємною частиною Договору: Додаток № 1. Специфікація. Додаток № 2. Форма, за якою має складатись заявка на поставку. Додаток № 3. Вимоги до товару та порядок здійснення контролю за якістю товару. Додаток № 3.1. Зразок ярлика контрольного зразка товару. Додаток № 4. Форма, за якою має складатись акт приймання товару. Додаток № 5. Санкційні застереження.
29.02.2024 між сторонами була підписана Специфікація до Державного контракту (договору), що є Додатком 1 (далі - Специфікація), згідно п. 1 якої, обсяг закупівлі товару: Рушник махровий (Вид2), розмір 50х90 (39510000-0: Вироби домашнього текстилю), номенклатурний номер 7210610145589 згідно ТС А01XJ.01817-184:2019 (01)* в кількості 150 000 штук - ціна за одиницю без ПДВ 47,74 грн, сума без ПДВ 7 161 000,00 грн та в кількості 350 000 штук - ціна за одиницю без ПДВ 49,40 грн, сума без ПДВ 17 290 000,00 грн, разом без ПДВ у розмірі 24 451 000,00 грн та ПДВ у розмірі 4 890 200,00 грн, всього з ПДВ 29 341 200,00 грн. * Примітка: за взаємною згодою сторін можливе внесення змін (уточнень, коригувань тощо) до цієї Специфікації у випадках, передбачених Договором.
Відповідно до п. 2.1 Договору загальна ціна Договору становить 29 341 200,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 4 890 200,00 грн (п. 3 Специфікації).
Відповідно до п. 3.1 Договору оплата вартості поставленого товару здійснюється Замовником подекадно, а саме протягом 10 (десяти) банківських днів з дня наступного за декадою, протягом якої поставлено товар, на підставі підписаних сторонами та Отримувачем відповідних Актів приймання товару. У разі проведення оплати за партію товару на умовах часткової попередньої оплати остаточний розрахунок за партію поставленого товару здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання відповідного Акту приймання товару, за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку Замовника та/або Отримувача (п. 4 Специфікації).
Відповідного п. 4.1 Договору строк поставки товару в кількості 150 тис. шт до 31.03.2024 та в кількості 350 тис. шт до 31.03.2024. Датою поставки товару вважається дата вказана Отримувачем у Посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19.07.2017 № 375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2017 за № 1461/31329 (зі змінами) (п. 5 Специфікації).
Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 липня 2024 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі в частині нарахування та сплати штрафних санкцій та поставки товару - до повного виконання (п. 6 Специфікації).
На виконання п. 4.3. Державного контракту (договору) позивачем направлено відповідачу заявку № R000085 від 04.03.2024 на поставку товару в кількості 350 000 штук та заявку № R000084 від 29.03.2024 на поставку товару в кількості 150 000 штук, якими сторони узгодили найменування товару, місце, кількість та дату поставки товару, копії яких долучені до матеріалів справи.
19.03.2024 між ДП «ДОТ» (далі - Замовник) та ТОВ «ТК-домашній текстиль» (далі - Постачальник) було підписано Додаткову угоду № 1 до Державного контракту (договору) (далі - Додаткова угода № 1 від 19.03.2024), якою пункт 1 Додатку 1 Договору викладено в наступній редакції: «Обсяг закупівлі товару: Рушник махровий (Вид2), розмір 50х90 (39510000-0: Вироби домашнього текстилю), номенклатурний номер 7210610145589 згідно ТС А01XJ.01817-184:2019 (01)* в кількості 150 000 штук - ціна за одиницю без ПДВ 47,70 грн, сума без ПДВ 7 155 000,00 грн та в кількості 350 000 штук - ціна за одиницю без ПДВ 49,40 грн, сума без ПДВ 17 290 000,00 грн, разом без ПДВ у розмірі 24 445 000,00 грн та ПДВ у розмірі 4 889 000,00 грн, всього з ПДВ 29 334 000,00 грн.» та пункт 3 Додатку 1 Договору викладено в наступній редакції: «Відповідно до п. 2.1 загальна ціна Договору становить 29 334 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 4 889 000,00 грн».
28.03.2024 відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 165, в якому повідомив, що виробник визнав невідповідність та зобов'язувався замінити неякісний товар, який не відповідає вимогам Замовника через невідповідність обробки країв товару, однак товар доставляється з Туреччини та доставка його в України потребує часу, при цьому, ситуація на кордоні Польща-Україна значно погіршилась, що впливає на строк поставки товарів у кількості 350 000 штук та не може бути поставлений до 31.03.2024, що є обставинами на які відповідач не може вплинути, у зв'язку з чим просив Замовника укласти Додаткову угоду та внести зміни у Додаток 1 до Контракту (Специфікація) в частині строків поставки товару та погодити поставку товару у кількості 150 000 штук до 10.04.2024 та у кількості 350 000 штук до 15.04.2024. Відповідач гарантував, що буде робити всі можливі дії для поставки товару в ці строки. До вказаного листа був доданий проект відповідної Додаткової угоди.
В якості доказів надсилання зазначеного листа з проектами додаткових угод були надані копії опису вкладення у 0813203953780 та накладної Укрпошта від 28.03.2024 № 0813203953780.
29.03.2024 між ДП «ДОТ» (далі - Замовник) та ТОВ «ТК-домашній текстиль» (далі - Постачальник) шляхом підписання електронними підписами та проставлення електронних печаток у сервісі Вчасно було підписано Додаткову угоду № 2 до Державного контракту (договору) (далі - Додаткова угода № 2 від 29.03.2024), якою пункт 5 Додатку 1 Договору викладено в наступній редакції: «Відповідного п. 4.1 Договору строк поставки товару в кількості 150 тис. шт до 10.04.2024 та в кількості 350 тис. шт до 31.03.2024. Датою поставки товару вважається дата вказана Отримувачем у Посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до Додатку 1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 19.07.2017 № 375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2017 за № 1461/31329 (зі змінами)».
Відповідно до умов Державного контракту (договору), відповідач передав, а позивач прийняв на умовах - склад Отримувача товар у кількості 500 000 штук на загальну суму 29 334 000,00 грн з ПДВ, з яких:
- 200 000 штук відповідно до Акту № 154 приймання товару від 30.03.2024 на загальну суму 11 856 000,00 грн (49,40 грн без ПДВ за одиницю виміру товару);
- 75 000 штук відповідно до Акту № 29 приймання товару від 03.04.2024 на загальну суму 4 446 000,00 грн (49,40 грн без ПДВ за одиницю виміру товару);
- 75 000 штук відповідно до Акту № 32 приймання товару від 09.04.2024 на загальну суму 4 446 000,00 грн (49,40 грн без ПДВ за одиницю виміру товару);
- 75 000 штук відповідно до Акту № 146 приймання товару від 10.04.2024 на загальну суму 4 293 000,00 грн (47,70 грн без ПДВ за одиницю виміру товару);
- 75 000 штук відповідно до Акту № 119 приймання товару від 11.04.2024 на загальну суму 4 293 000,00 грн (47,70 грн без ПДВ за одиницю виміру товару), підписаними сторонами та скріпленими їх печатками без заперечень, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як зазначає позивач, відповідач порушив свої зобов'язання за Державним контрактом (договором) та прострочив строки поставки товару в кількості 225 000 штук на загальну суму 13 185 000,00 грн, з яких:
- 75 000 штук на суму 4 446 000,00 грн за Актом № 29 приймання товару від 03.04.2024 прострочення на 3 дні (узгоджена дата поставки товару 31.03.2024 / фактична дата поставки 03.04.2024);
- 75 000 штук 4 446 000,00 грн за Актом № 32 приймання товару від 09.04.2024 прострочення на 9 дні (узгоджена дата поставки товару 31.03.2024 / фактична дата поставки 09.04.2024);
- 75 000 штук 4 293 000,00 грн за Актом № 119 приймання товару від 11.04.2024 прострочення на 1 дні (узгоджена дата поставки товару 10.04.2024 / фактична дата поставки 11.04.2024), у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією № 2165/1601 від 01.05.2024 про стягнення штрафних санкцій - пені за п. 8.2. Державного контракту (договору) у розмірі 288 225,00 грн.
29.05.2024 позивачем було здійснено часткову оплату штрафних санкцій у сумі 38 629,43 грн, що підтверджуються копією платіжної інструкції № 4397 від 29.05.2024 (призначення платежу: оплата штрафних санкцій згідно Договору № 42/02-24-РМ від 29.02.2024 / претензією № 2165/1601 від 01.05.2024), копія якої надана в матеріали справи.
29.05.2024 відповідач звернувся до позивача з відповіддю вих. № 356 на претензію № 2165/1601 від 01.05.2024, в якій повідомив про часткове визнання вимог щодо сплати пені - у розмірі 38 629,43 грн, яка розрахована з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ України та менших строків протермінування, та часткову сплату визнаної суми пені в добровільному порядку.
В якості доказів надсилання зазначеної відповіді були надані копії опису вкладення у 0813203990929 та накладної Укрпошта від 31.05.2024 № 0813203990929.
Оскільки претензію № 2165/1601 від 01.05.2024 було задоволено лише частково, позивач звернувся до відповідача з листом № 2165/2174 від 04.06.2024, в якому вимагав сплатити недоплачені штрафні санкції у сумі 249 595,57 грн.
Однак, вказаний лист-вимога № 2165/2174 від 04.06.2024, як вбачається з матеріалів справи, була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, недоплачені штрафні санкції, нараховані позивачем за порушення строків поставки товару за умовами Державного контракту (договору), відповідачем в добровільному порядку сплачені не були, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між сторонами Державного контракту (договору) про закупівлю № 42/02-24-РМ від 29.02.2024, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар, в строки, обумовлені вказаним Державним контрактом (договором), а позивач - прийняти та оплатити товар.
Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).
Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 622 ЦК України).
В силу вимог частини першої ст. 663 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу
Відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст.ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов'язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами п. 5 Специфікації, в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.03.2024, встановлено, що відповідного п. 4.1 Договору строк поставки товару в кількості 150 тис. шт до 10.04.2024 та в кількості 350 тис. шт до 31.03.2024.
Відповідно до умов Державного контракту (договору), відповідач передав, а позивач прийняв на умовах - склад Отримувача товар в кількості 500 000 штук на загальну суму 29 334 000,00 грн з ПДВ, з яких:
- 200 000 штук відповідно до Акту № 154 приймання товару від 30.03.2024 на загальну суму 11 856 000,00 грн (49,40 грн без ПДВ за одиницю виміру товару);
- 75 000 штук відповідно до Акту № 29 приймання товару від 03.04.2024 на загальну суму 4 446 000,00 грн (49,40 грн без ПДВ за одиницю виміру товару);
- 75 000 штук відповідно до Акту № 32 приймання товару від 09.04.2024 на загальну суму 4 446 000,00 грн (49,40 грн без ПДВ за одиницю виміру товару);
- 75 000 штук відповідно до Акту № 146 приймання товару від 10.04.2024 на загальну суму 4 293 000,00 грн (47,70 грн без ПДВ за одиницю виміру товару);
- 75 000 штук відповідно до Акту № 119 приймання товару від 11.04.2024 на загальну суму 4 293 000,00 грн (47,70 грн без ПДВ за одиницю виміру товару), підписаними сторонами та скріпленими їх печатками без заперечень, копії яких долучені до матеріалів справи.
Проте, як зазначає позивач, товар в кількості 225 000 штук загальною кількістю 13 185 000,00 грн був поставлений відповідачем з порушенням строків, передбачених Державним контрактом (договором), а саме:
- 75 000 штук на суму 4 446 000,00 грн за Актом № 29 приймання товару від 03.04.2024 з простроченням на 3 дні (узгоджена дата поставки товару 31.03.2024 / фактична дата поставки 03.04.2024);
- 75 000 штук 4 446 000,00 грн за Актом № 32 приймання товару від 09.04.2024 з простроченням на 9 дні (узгоджена дата поставки товару 31.03.2024 / фактична дата поставки 09.04.2024);
- 75 000 штук 4 293 000,00 грн за Актом № 119 приймання товару від 11.04.2024 з простроченням на 1 дні (узгоджена дата поставки товару 10.04.2024 / фактична дата поставки 11.04.2024), у зв'язку з чим позивачем, відповідно до п. 8.2. Державного контракту (договору), було нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 288 225,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 8.2. Державного контракту (договору) передбачено, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи та частково визнається відповідачем, ним було порушено строки поставки за Актами приймання товару, однак строки прострочення визначено позивачем неправильно.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята ст. 254 ЦК України).
Отже, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені (див. постанову Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18).
Так, з наведеного позивачем розрахунку вбачається, що він розрахований неправильно, оскільки пеня нарахована:
- за Актом № 29 приймання товару від 03.04.2024 за 3 дні прострочення (узгоджена дата поставки товару 31.03.2024 / фактична дата поставки 03.04.2024), тоді як мала бути нарахована на 2 дні прострочення - з 01.04.2024 по 02.04.2024 включно;
- за Актом № 32 приймання товару від 09.04.2024 за 9 днів прострочення (узгоджена дата поставки товару 31.03.2024 / фактична дата поставки 09.04.2024) тоді як мала бути нарахована на 8 днів прострочення - з 01.04.2024 по 08.04.2024 включно;
- за Актом № 119 приймання товару від 11.04.2024 за 1 день прострочення (узгоджена дата поставки товару 10.04.2024 / фактична дата поставки 11.04.2024) тоді як пеня за вказаним актом нарахуванню не підлягала, оскільки фактична дата поставки товару, яка є і першим днем протермінування, не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
Крім того, товар за Актом № 119 приймання товару від 11.04.2024 був поставлений відповідачем та прийнятий позивачем за якістю 10.04.2024, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймального контролю товару за якістю № 4/3/42 від 10.04.2024.
Таким чином, судом здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким пеня за порушення відповідачем строку поставки товару становить 222 300,00 грн, з яких: за Актом № 29 приймання товару від 03.04.2024 у розмірі 44 460,00 грн (4 446 000,00 грн х 0,5% х 2) та за Актом № 32 приймання товару від 09.04.2024 у розмірі 177 840,00 грн (4 446 000,00 грн х 0,5% х 2).
Крім того, як встановлено судом, відповідачем 29.05.2024 було здійснено часткову оплату штрафних санкцій у сумі 38 629,43 грн, що підтверджуються копією платіжної інструкції № 4397 від 29.05.2024, у зв'язку з чим розмір пені за порушення відповідачем строку поставки товару за Державним контрактом (договором) становить 183 670,57 грн (222 300,00 грн - 38 629,43 грн).
Частиною першою ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша ст. 77 ГПК України).
Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги викладене, відповідачем здійснено поставку товару з порушенням строків, встановлених умовами Державного контракту (договору), у зв'язку з чим нарахування позивачем пені та позовні вимоги про стягнення її з відповідача є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а тому підлягають частковому задоволенню у розмірі 183 670,57 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки (пені) та задовільнити позовні вимоги частково у розмірі 183,67 грн.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені), відповідач просив суд врахувати: недоведеність позивачем збитків, завданих несвоєчасною поставкою товару та їх розмір; вжиття всіх можливих зусиль для виконання зобов'язання та поставку товарів в строки, у зв'язку з чим більша частина товару була поставлена своєчасно, а прострочка поставки іншої частини товару відбулась через обставини, які не залежали від відповідача, а затримка в 2 та 8 днів є незначним терміном прострочення; добровільну сплату частини пені; відсутність розгляду позивачем прохання відповідача укласти додаткову угоду в частині зміни строків поставки; понесення додаткових збитків відповідачем, пов'язаних з оплатою логістичних послуг поставки товару з прострочкою; поставлений товар не є продукцією, поставка якої має невідкладний характер; відсутність оплати вартості товару на момент поставки; завищений розмір пені за Державним контрактом (договором), в порівняні з законодавчо встановленим розміром відповідно до частини другої ст. 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»; непропорційність відповідальності сторін за Державним контрактом (договором), оскільки відповідальність Замовника відсутня повністю.
Положенням ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), (чинному на час укладання Державного контракту (договору), виникнення прострочення та період нарахування пені) встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні положення містить частина 3 ст. 551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Отже, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу/пені, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Таку правову позицію наведено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.
При цьому, норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Посилання відповідача на завищений розмір пені, встановлений п. 8.2. Державного контракту (договору), в порівнянні з частиною другою ст. 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд оцінює критично, адже встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.
Так, пунктом 8.2. Державного контракту (договору) сторонами погоджено, що у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі.
За приписами п. 3 частини першої ст. 3 ЦК України свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.
Із встановлених судами обставин справи вбачається, що відповідач з власної ініціативи прийняв участь у закупівлі та в добровільному порядку уклав Державний контракт (договір) з позивачем.
Таким чином, між сторонами цього спору існують договірні відносини на підставі укладеного Державного контракту (договору), а тому саме договір і визначає, зокрема, підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.
Слід зазначити, що судом враховано посилання відповідача на обставини, які від нього не залежали, а саме поставка виробником частину товару неналежної якості та затримкою товару на Польсько-Українському кордоні, про що повідомлено позивача листом з пропозицією укласти додаткову угоду про продовження строків постави, разом з тим, вказаний лист був направлений позивачу 29.03.2024, тобто за 2 дні до закінчення строку поставки 31.03.2024, а також позивачем частково погоджено та сторонами підписано Додаткову угоду № 2 від 29.03.2024 про продовження строків поставки товару в кількості 150 000 штук до 10.04.2024.
Крім того, укладаючи Державний контракт (договір) сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за цим Державним контрактом (договором), погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені Державним контрактом (договором) строки їх виконання.
Посилання відповідача на прикладання зусиль для належного виконання Державного контракту (договору) та своєчасної поставки товару є обов'язком Постачальника за Державним контрактом (договором), що не може прийматись судом як виключна обставина для зменшення розміру штрафних санкцій через порушення вказаних зобов'язань.
В якості виключної обставини не може бути прийняте також посилання позивача на відсутність оплати позивачем отриманого від відповідача товару, оскільки прострочення строків оплати не звільняє та не зменшує відповідальності відповідача за порушення ним зобов'язань зі своєї сторони.
Також, частиною першою ст. 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України на підтвердження наявності виключних обставин для можливості зменшення розміру пені, зокрема понесення відповідачем додаткових збитків, пов'язаних з оплатою логістичних послуг поставки товару з прострочкою.
Оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за контрактом, не є єдиною обов'язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов'язані з відповідним договором (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суд від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21).
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).
Суд, з огляду на матеріали справи, з урахуванням інтересів обох сторін, причин невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Державним контрактом (договором), наслідків порушення зобов'язання, дійшов до висновку про відсутність існування виняткових обставин для можливості застування частини третьої ст. 551 ЦК України, оскільки відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності підстав для зменшення розміру пені, як і не надано доказів понесення додаткових збитків позивачем чи вплив стягнення вказаної суми пені на фінансовий стан відповідача. А тому клопотання відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 183 670,57 грн пені є обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір (сплачений позивачем з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8), відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позовній заяві було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи - 2 995,14 грн (судовий збір).
Також, у відзиві на позовну заяву було зазначено, що відповідач не очікує понесення витрат у зв'язку із розглядом справи у зв'язку з тим, що справа розглядається в порядку спрощеного провадження. У разі понесення витрат у зв'язку із розглядом справи детальний розрахунок в частині витрат на правничу допомогу буде подано до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі по суті виходячи з фактичного часу, витраченого адвокатом на ведення справи в суді.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-домашній текстиль» (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, буд. 2; ідентифікаційний код: 38192655) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13/24; ідентифікаційний код: 44830311) 183 670 (сто вісімдесят три тисячі шістсот сімдесят) грн 57 коп. штрафних санкцій (пені), а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн 05 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова