ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2025Справа № 910/9018/25
Господарський суд міста Києва у складі судді І.О. Андреїшиної, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу
За позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, пр. Берестейський, будинок 14, ідентифікаційний код юридичної особи 38727770) в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (65481, Одеська область, місто Південне, вул. Берегова, 11, ідентифікаційний код юридичної особи 38728549)
до Служби безпеки України (Військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоксводоканал» та Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» (65481, Україна, Одеська обл., місто Южне, вулиця Заводська, будинок, 3, ідентифікаційний код 00206539)
про стягнення 87 348,00 грн,
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Служби безпеки України (Військової частини НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат за надані послуги у розмірі 87 348,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Служба безпеки України (Військова частина НОМЕР_1 ) безпідставно не здійснює відшкодування витрат ДП "Адміністрація морських портів України" за транспортування води, утримання та обслуговування мереж водопостачання згідно рахунків від 21.02.2024 № 0058-АЮ, № 0059-АЮ на загальну суму 87 348,00 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.07.2025 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.
01.08.2025 засобами поштового зв'язку від позивача надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоксводоканал» та Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
12.08.2025 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
21.08.2025 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву.
26.08.2025 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Служби безпеки України, з огляду на наступне.
Як вбачається із даної позовної заяви, предметом спору у межах даної справи є стягнення заборгованості з відшкодування витрат ДП "Адміністрація морських портів України" за транспортування води, утримання та обслуговування мереж водопостачання згідно рахунків від 21.02.2024 №0058-АЮ, №0059-АЮ на загальну суму 87 348,00 грн.
При цьому, звертаючись із даним позовом до суду, позивач на 9 сторінці позовної заяви вказав, що він підтверджує, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Натомість, як встановлено судом, в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/8117/24 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Служби безпеки України (Військової частини НОМЕР_1 ) про стягнення 87 348,00 грн не відшкодованих відповідачем витрат ДП "Адміністрація морських портів України" за транспортування води, утримання та обслуговування мереж водопостачання згідно рахунків від 21.02.2024 №0058-АЮ, №0059-АЮ.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 по справі №910/8117/24 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Служби Безпеки України (Військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення 87 348,00 грн відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 року рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2024 року у справі №910/8117/24 було залишено в силі.
Сторонами у справі № 910/8117/24 були ті самі юридичні особи, що і у справі №910/9018/25.
Водночас, твердження позивача щодо того, що у справі №910/8117/24 та у справі №910/9018/25 різні підстави позову, зокрема, тому що в даній справі наявний акт звірки взаєморозрахунків, є помилковими, оскільки вказаний акт є доказом у справі, тоді як підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлено, що підставою в даних стравах є обставина того, що Служба безпеки України (Військова частина НОМЕР_1 ) не здійснила відшкодування витрат ДП "Адміністрація морських портів України" за транспортування води, утримання та обслуговування мереж водопостачання згідно рахунків від 21.02.2024 № 0058-АЮ, №0059-АЮ на загальну суму 87 348,00 грн.
При цьому не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/1764/17.
Суд зазначає, що новий доказ сам по собі не є підставою для повторного звернення до суду з новим позовом, якщо судове рішення за тотожною справою вже набрало законної сили. Повторне звернення можливе лише у разі, якщо новий доказ визнається нововиявленою обставиною і подається заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а не новий позов.
З наведеного вбачається, що предмет і підстави позову, визначені позивачем у даній справі, є тими ж самими, що були вказані останнім в обґрунтування позовних вимог у справі № 910/8117/24.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у ст.231 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги
Наведені висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18.
За викладених обставин, провадження у даній справі підлягає закриттю, у відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є таке, що набрало законної сили, рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав може бути кваліфіковане судом зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, на підставі статті 43 ГПК України. У свою чергу, з метою припинення зловживання правами, суд наділений правом вчинення заходів процесуального примусу, передбачених нормами 132 ГПК України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/9018/25 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі № 910/9018/25 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Служби безпеки України про стягнення 87 348,00 грн закрити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання повного ухвали 16.10.2025
Суддя І.О. Андреїшина