номер провадження справи 5/204/24
14.10.2025 Справа № 908/2936/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши заяву ТОВ "Профбудкомплект" за вих. від 26.09.25 про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/2936/24
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Профбудкомплект"(електронна пошта: Pbk_zp@ukr.net; ІНФОРМАЦІЯ_2 вул. Портова, буд. 2, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 39139409)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА АВК" (електронна пошта: sigma.avk@gmail.com; legalprotection.ua@gmail.com; вул. Миколи Краснова, буд. 10, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 40691906)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 290 403,37 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/2936/24 (суддя Проскуряков К.В.) за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Профбудкомплект" (далі ТОВ "Профбудкомплект") до товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА АВК" (надалі ТОВ "СІГМА АВК") про стягнення 290 403,37 грн заборгованості, яка складається з: 207 957,38 грн основного боргу, 52 553,68 грн неустойки у формі пені, 5 430,85 грн 3% річних та 24 461,46 грн інфляційних втрат.
В судовому засіданні 23.09.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позовні вимоги задоволено повністю.
26.09.25 до суду в системі "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Профбудкомплект" за вих. від 26.09.25 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2936/24, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.25 вказана вище заява передана на розгляд судді Проскурякову К.В.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду № П-375/25 від 29.09.25 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.25, враховуючи перебування судді Проскурякова К.В. у відпустці, справу № 908/2936/24 передано для розгляду заяви за вих. від 26.09.25 про ухвалення додаткового рішення суду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 01.10.25 судом прийнято заяву представника ТОВ "Профбудкомплект" за вих. від 26.09.25 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2936/24 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 14.10.25 об 11 год. 00 хв.
За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Сторони представників у судове засідання не направили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Від представника позивача (заявника) на електронну адресу суду надійшло клопотання, в якому представник позивача просить розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводити без участі позивача та його представника, на задоволенні заяви наполягає. Клопотання представника позивача про розгляд заяви за його відсутності судом задоволено.
Від відповідача та третьої особи заяви або клопотання не надходили.
Зважаючи на обмежений ст. 244 ГПК України строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, заява розглядається за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заяви представника ТОВ "Профбудкомплект" за вих. від 26.09.25 про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2936/24, суд дійшов висновку про наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.09.25 у справі №908/2936/24 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА АВК" (вул. Миколи Краснова, буд. 10, м. Запоріжжя, 69014; код ЄДРПОУ 40691906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Профбудкомплект" (вул. Портова, буд. 2, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 39139409) основну заборгованість у розмірі 207 957 (двісті сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 38 коп., пеню на суму 52 553 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн 68 коп., 3% річних на суму 5 430 (п'ять тисяч чотириста тридцять) грн 85 коп., інфляційні витрати у розмірі 24 461 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят одна) грн 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 484,84 (три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн 84 коп. Повний текст рішення складено та підписано 10.10.25.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).
Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою представником позивача, зокрема, надано копії:
- договору про надання правової допомоги № б/н від 07.02.25;
- ордера серії АР № 1105980 від 12.08.25 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Профбудкомплект" на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №б/н від 074.02.25 адвокатом Гребнєвим Ігорем Ігоровичем;
- акта наданих послуг № 1 від 26.09.25 до договору про надання правової допомоги.
Матеріалами справи підтверджено, що 07.02.25 між ТОВ "Профбудкомплект" (Клієнт) та адвокатом Гребнєвим Ігорем Ігоровичем (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № б/н.
Відповідно до п. 1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Замовник доручає, а Адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обов'язки представляти інтереси клієнта та надавати юридичні послуги (правову допомогу) останньому у стягненні з товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА АВК" (ідентифікаційний код 40691906, місцезнаходження: 69014, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, буд. 10) грошових коштів за договором поставки № 25-07/ПС/2024 від 25.07.2024 у розмірі 214 052,65 грн, зокрема, але не виключно, шляхом звернення до суду із позовною заявою.
Згідно із п. 3.1 договору, в межах цього договору Замовник наділяє Адвоката усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому та потерпілому, заявнику, в тому числі але не виключно подавати будь-якого роду заяви, підписувати документи, отримувати відповіді тощо, а також користуватись іншими правами, наданими законом, а також правами здійснювати інші дії на виконання цього договору.
Пунктом 4 договору сторони узгодили порядок оплати послуг Адвоката:
п. 4.1. Гонорар за надану правничу допомогу визначається за згодою сторін та сплачується після оформлення сторонами акту виконаних робіт.
Згідно із Актом наданих послуг № 1 від 26.09.25 до договору про надання правової допомоги, складеним адвокатом Гребнєвим Ігорем Ігоровичем та ТОВ "Профбудкомплект", Адвокатом були надані, а Замовником отримані наступні послуги:
- юридичний аналіз документів, узгодження правової позиції в межах справи №908/2936/24; проведення консультацій з клієнтом; підготовкам та подання відповіді на відзив у справі №908/2936/24; підготовка та подання клопотання про долучення доказів у справі №908/2936/24; підготовка та подання заяви про збільшення позовних вимог у справі №908/2936/24; підготовка та подання письмових пояснень від 21.07.25 у справі №908/2936/24; підготовка та подання письмових пояснень від 29.08.25 у справі №908/2936/24; підготовка та подання письмових пояснень від 22.09.25 у справі №908/2936/24; представництво інтересів Замовника під час судового засідання.
За змістом зазначеного Акту, узгоджена сторонами винагорода Адвоката за надані послуги складає 30 000,00 грн.
Доказів проведення позивачем (Замовником) оплати за надану правову допомогу станом на час винесення судом додаткового рішення матеріали справи не містять.
Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.19 у справі № 922/445/19).
Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та ін. витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач заперечень щодо заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правову допомогу не надав.
Суд враховує, що умовами договору про надання правової допомоги № б/н від 07.02.25 сторони узгодили порядок оплати наданих послуг у фіксованому розмірі у вигляді гонорару шляхом оформлення акту виконаних робіт. Згідно оформленого сторонами акта наданих послуг гонорар Адвоката за надані послуги складає 30 000,00 грн.
За правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 28.12.20 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.21 у справі № 357/11023/18, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд відзначає, що виходячи із положень пункту 1 ч. 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Натомість, положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що представником позивача доведено суду належними та допустимими доказами надання ним правничих послуг позивачу. Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.
На підставі викладеного, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд визнав за можливе задовольнити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2936/24 в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 42, 46, 123, 126, 127, 129, 233, 244 ГПК України, суд
Заяву ТОВ "Профбудкомплект" за вих. від 26.09.25 про ухвалення додаткового рішення суду у справі № 908/2936/24 задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА АВК" (вул. Миколи Краснова, буд. 10, м. Запоріжжя, 69014; ідентифікаційний код 40691906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Профбудкомплект" (вул. Портова, буд. 2, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код 39139409) - 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 16.10.2025.
Суддя В.Л. Корсун