майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"16" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/496/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання : Бура Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Антонюк О.М. (ордер серії АМ №1116244)
від відповідача: Вознюк О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвроліс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГАНТ +»
про стягнення 393 939,99 грн .
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 393939,99 грн., з яких: 239919,62 грн. боргу по орендній платі згідно Договору №01/06 від 01.06.20; 33320,06 грн. пені ; 21612,49 грн. 3% річних; 99087,82 грн. інфляційних.
У поясненнях ТОВ "ГІГАНТ +" позов не визнало та зазначило, що договір оренди , який укладений більше ніж на 3 роки не посвідчений нотаріально, що є порушенням ст.793 ЦК України; акт передачі приміщення в оренду сторони не оформляли, що є порушенням ст.795 ЦК України; позивач не надав рахунків на оплату згідно п.5.2 договору та доказів надходження від відповідача коштів за оренду; доказів на продовження дії договору не надано (а.с.88).
Рух справи.
14.04.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 16.04.25 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з допущеними недоліками в її оформленні та надано строк для їх усунення.
Ухвалою від 23.04.25 суд відкрив провадження у справі №906/496/25 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 23.04.25 суд вирішив розглядати справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.47).
29.07.2025 до суду надійшов розрахунок стягуваних сум.
06.10.2025 до суду надійшли пояснення від ТОВ "ГІГАНТ +" (а.с.88).
У судовому засіданні 06.10.25 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Встановлені судом обставини.
01 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрєвроліс" (Орендодавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гігант+" (Орендар/Відповідач) укладено Договір №01/06 , за умов якого Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння приміщення у розмірі 1000 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Бердичівський р-н., с. Великі Низгірці, вул. Низгірецька, буд. 157 (а.с.5).
Приміщення, що орендується, передається протягом трьох днів з моменту укладення договору (п.3.1 договору).
Розмір орендної плати складає 10000,00 грн. на місяць (5.1 договору). Термін дії договору складав один рік з моменту підписання і щороку автоматично пролонговувався згідно умов договору та Додаткової угоди від 31.05.22 до нього (п.4.1,п.4.2. договору).
Розділом 5 Договору, передбачено, що орендна плата сплачується кожного місяця згідно виставлених рахунків. Орендна плата за кожен наступний місяць може переглядатись сторонами в разі якщо індекс інфляції за попередній місяць перевищив 5%.
За даними позивача, за період оренди по листопад 2023 р. ТОВ "Гігант +" має заборгованість перед ТОВ "Укрєвроліс" за оренду приміщення у розмірі - 239 919, 62 грн., що викладено в Акті звірки розрахунків (а.с.9).
26.03.2025 директор ТОВ "Гігант +" отримав від ТОВ "Укрєвроліс" претензію з вимогою про сплату боргу, яку залишив без відповіді та задоволення (а.с.11).
Висновки суду та норми права.
Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно ст.762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Водночас, згідно ст. 204 ЦК України, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
За п.5.2 договору, орендна плата сплачується кожного місяця згідно виставлених рахунків.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач заперечує наявність рахунків, в матеріалах справи вони відсутні.
Щодо тверджень відповідача про те, що жодного рахунку на оплату позивач відповідачу не надав, суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Не надання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від виконання обов'язку.
Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 № 915/641/19.
Як зазначалось вище, 26.03.2025 директор ТОВ "Гігант +" отримав від ТОВ "Укрєвроліс" претензію з вимогою про сплату боргу, однак відповідач борг не сплатив (а.с.11).
Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав, запропонований позивачем Акт звірки не підписав. Представник відповідача отримав доступ до матеріалів справи 19.05.25, однак відзив на позов не надав. При цьому, відповідач не заперечив щодо отримання в оренду приміщення по договору. У поясненнях відповідач зазначив, що сторони не оформляли Акту приймання-передачі приміщення в оренду, у зв'язку з чим неможливо встановити початок строку оренди, однак суд зазначає, що підписавши Додаткову угоду 31.05.22 відповідач підтвердив факт оренди приміщення у позивача по договору №01/06 від 01.06.20, відповідно, такі дії сторін спрямовані на подальшу співпрацю та врегулювання правовідносин між сторонами, а також належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором та свідчать про намір сторін продовжувати виконання господарського зобов'язання (а.с.7).
У Договорі №01/06 від 01.06.20 вказаний розмір орендної плати, банківські рахунки позивача та зазначено про обов'язкову оплату кожного місяця, що виключає неможливість здійснити оплату за оренду приміщення.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 239919,62грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.9 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 33320,06 грн. (а.с.31).
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9 Договору № 01/06 від 01 червня 2020 р., передбачено, що за порушення термінів оплати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Розмір пені обрахований за період з 11.10.24 по 10.04.2025 (по розрахунку позивача) на суму боргу 239919,62грн. та становить 33320,06 грн. (а.с.31).
Відповідно до ст.232 ч.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Отже, суд, з урахуванням положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України зауважує, що нарахування пені може проводитися за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, за кожен місяць прострочки окремо по кожному нарахуванню орендної плати, оскільки вони мають різний строк оплати, а тому мають різний період початку прострочення сплати та закінчення шестимісячного строку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.09.2019р. у справі №906/696/18.
Позивач не вірно здійснив розрахунок пені. Суд має право самостійно здійснити розрахунок пені, однак не вправі встановлювати періоди нарахування та суму заборгованості, з якої здійснюється розрахунок, тому вказана вимога не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 21612,49 грн. 3% річних, 99087,82грн. інфляційних, які неправомірно обраховані за період з 11.04.22 на суму боргу 239919,62 грн., яка виникла пізніше, станом на 31.11.2023.
Обрахувавши вказані величини самостійно, за період з 01.12.23 по 11.04.2025 (3% річних), та по 28.02.25 (інфляційні) на суму боргу 239919,62грн., суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 9800,55 грн. 3% річних, 36060,33 грн. інфляційних.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 285780,50 грн., з яких: 239919,62 грн. боргу, 9800,55 грн. 3% річних, 36060,33 грн. інфляційних. Вимоги про стягнення 33320,06 грн. пені, 11811,94 грн. 3% річних, 63027,49 грн. інфляційних не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236,237,238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГАНТ +" (13352, Житомирська область, Бердичівський район, с.Великі Низгірці, вул.Братів Сервантюків,3; код ЄДРПОУ 41050058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвроліс" (13352, Житомирська область, Бердичівський район, с.Великі Низгірці, вул.Низгірецька,157; код ЄДРПОУ 39193361) - 239 919, 62 грн. боргу, 9800,55 грн. 3% річних, 36060,33 грн. інфляційних, 3429,37 грн. судового збору.
3. Відмовити в позові в частині стягнення 33320,06 грн. пені, 11811,94 грн. 3% річних, 63027,49 грн. інфляційних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.10.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- позивачу до ЕК
2- відповідачу рек. з повідом.