вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3917/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (м. Вінниця)
про ухвалення додаткового рішення
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (м. Вінниця)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (м. Верхівцеве Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 23-375 від 05.09.2023 у загальному розмірі 1 146 092 грн. 54 коп.
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 23-375 від 05.09.2023 у загальному розмірі 1 146 092 грн. 54 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2025 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" 999 463 грн. 14 коп. - основного боргу, 21 092 грн. 67 коп. - інфляційних втрат, 7 423 грн. 87 коп. - 3% річних, 12 335 грн. 76 коп. - частину витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 1 086 грн. 38 коп. - частину витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 42479/25 від 29.09.2025), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 40 000 грн. 00 коп.
Судом було відзначено, що відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Крім того, за визначенням положень частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що предметом розгляду поданої позивачем заяви є стягнення лише судових витрат щодо правничої допомоги, господарський суд вважав за необхідне прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" про ухвалення додаткового рішення до розгляду в порядку розгляду без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.10.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд клопотання без виклику сторін за наявними матеріалами; роз'яснено учасникам судового процесу.
Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу в строк до 13.10.2025 надати відзив на подану позивачем заяву про розподіл судових витрат.
Позивач та відповідач повідомлені про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" про ухвалення додаткового рішення до розгляду належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 06.10.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 06.10.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивача та відповідача - 06.10.2025 (а.с. 166-167).
Також, суд відзначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 06.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130752872) надіслано судом 06.10.2025, зареєстровано в реєстрі 06.10.2025 та забезпечено надання загального доступу 07.10.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху розгляду заяви, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення клопотання по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2025 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" 999 463 грн. 14 коп. - основного боргу, 21 092 грн. 67 коп. - інфляційних втрат, 7 423 грн. 87 коп. - 3% річних, 12 335 грн. 76 коп. - частину витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 1 086 грн. 38 коп. - частину витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідно до частин 1-3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 40 000 грн. 00 коп.
З приводу заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2025 між адвокатом Дажуком Сергієм Миколайовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги (далі - договір, а.с.48, на звороті, 49), за умовами пункту 1.1. якого адвокат приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених договором, а саме юридичний супровід справи щодо стягнення на користь клієнта з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" заборгованості за договором поставки № 23-375 від 05.09.2023, штрафних санкцій та інших нарахувань, - в порядку передбаченому законодавством України.
У пункті 4.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025.
Згідно з пунктом 1.1. договору з метою виконання своїх професійних обов'язків по договору, адвокату надається право здійснювати представництво інтересів клієнта в усіх без винятку:
- судових органах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", в тому числі у Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, з усіма правами, наданими сторонам відповідними процесуальними законами, зокрема позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі з правом підписувати та подавати позовні заяви, скарги, відзиви, заперечення, відповідні розрахунки та будь-які інші документи, посвідчувати їх копії, оскаржувати рішення судів в апеляційному та касаційному порядку, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, укладення мирової угоди; представляти інтереси клієнта (пункт 1.2.1. договору);
- в органах Державної виконавчої служби, у приватного виконавця, в тому числі подавати виконавчий документ до виконання, подавати клопотання, оскаржувати дії органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб, з правом підпису, подання та отримання відповідних документів та вчиняти всі інші необхідні дії (пункт 1.2.2. договору);
- в установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в будь-яких інших без виключень установах, підприємствах, організаціях, щодо вирішення питань, пов'язаних з поданням адвокатських запитів та отриманням різного роду інформації, документів, їх копій, можливості ознайомитись з останніми та будь-якими іншими матеріалами та вчиняти інші різні дії (пункт 1.2.3. договору).
У розділі 2 договору сторони погодили умови щодо вартості правової допомоги, порядку оплати та відшкодування фактичних видатків, зокрема:
- загальна вартість правової допомоги за цим договором (гонорар) зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг та інших первинних документах (пункт 2.1. договору);
- тариф оплати фактичної роботи адвоката становить 50% від розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб за станом на 1 січня поточного року, за 1-ну годину роботи адвоката (пункт 2.1.1. договору);
- гонорар у суді першої інстанції, включається в загальну вартість юридичних послуг (гонорар) згідно з пунктом 2.1. договору, попереднього розрахунку до нього та становить 40 000 грн. 00 коп., без ПДВ.; гонорар за договором вноситься клієнтом шляхом перерахування коштів на поточний рахунок адвоката наступним чином: 20 000 грн. 00 коп. протягом 5-ти календарних днів з моменту укладення договору; 20 000 грн. 00 коп. протягом 3-х календарних днів з моменту винесення рішення (ухвали) судом першої інстанції стосовно заявлених позовних вимог (пункт 2.1.2. договору);
- після набрання рішенням суду законної сили та стягнення боргу, штрафних санкцій (у разі їх стягнення), додатково до вказаної у пункті 2.1.2 договору суми, клієнт протягом 1-го робочого дня зобов'язується сплатити адвокату гонорар успіху в розмірі 50% від суми, стягнутої понад суму основного боргу за поставлений товар (стягнутих штрафних санкцій), а в разі укладення сторонами справи мирової угоди - 50% від суми заявлених до стягнення в позовній заяві штрафних санкцій, наступного календарного дня після затвердження мирової угоди судом (пункт 2.1.3. договору);
- приймання-передача юридичних послуг, наданих на підставі договору, здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих юридичних послуг, який може направлятись адвокатом шляхом поштового відправлення або направлення на електронну адресу клієнта, що зазначена у реквізитах договору.
У подальшому, 23.09.2025 між адвокатом Дажуком Сергієм Миколайовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (далі - клієнт) був підписаний Акт № 1 приймання-передачі наданих юридичних послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 07.07.2025 (далі - акт наданих послуг, а.с.159), в якому у пункті 1 акту сторонами було погоджено, що адвокат в липні-вересні 2025 року надав, а клієнт прийняв наступні юридичні послуги щодо супроводу справи відносно стягнення з ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод" заборгованості згідно із специфікацією № 4 від 27.02.2025 до договору поставки № 23-375 від 05.09.2023, а саме повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій, інфляційного нарахування, відсотків за користування чужими грошовими коштами, в порядку передбаченому законодавством України;
- ознайомлення з наявними у клієнта документами, аналіз законодавства та судової практики, надання консультації стосовно перспективи звернення до суду з позовною заявою про стягнення на користь клієнта з ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод", заборгованості згідно із специфікацією № 4 від 27.02.2025 до договору поставки № 23-375 від 05.09.2023, а саме повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій, інфляційного нарахування, відсотків за користування чужими грошовими коштами, в порядку передбаченому законодавством України - 9 годин 20 хвилин (пункт 1.1. акту наданих послуг);
- підготовка, складання та надсилання до суду позовної заяви про стягнення на користь клієнта з ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод" заборгованості згідно із специфікацією № 4 від 27.02.2025 до договору поставки № 23-375 від 05.09.2023, а саме повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій, інфляційного нарахування, відсотків за користування чужими грошовими коштами - 11 годин (пункт 1.2. акту наданих послуг);
- надання консультації стосовно заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод", складання та надсилання до суду заяви про забезпечення позову - 3 години (пункт 1.3. акту наданих послуг);
- надання консультації стосовно можливого врегулювання спору в процесі судового розгляду - 1 год. 54 хв. (пункт 1.4. акту наданих послуг);
- участь у судових засіданнях по справі: 07.08.2025, 09.09.2025, 23.09.2025 - 2 години (з урахуванням часу підготовки до відеоконференцій) (пункт 1.5. акту наданих послуг);
- загальна кількість витраченого адвокатом часу становить 27 годин (пункт 2 акту наданих послуг);
- вартість однієї години наданих адвокатом юридичних послуг становить: 1 514 грн. 00 коп. (пункт 2.1. акту наданих послуг);
- загальна вартість наданих юридичних послуг відповідно до договору зазначається в актах приймання-передачі та становить 40 000 грн. 00 коп., що узгоджено сторонами (пункт 2.2. акту наданих послуг);
- загальна вартість наданих юридичних послуг розраховувалась наступним чином: 1 514 грн. 00 коп. х 27 годин = 40 000 грн. 00 коп. що узгоджено сторонами (пункт 2.3. акту наданих послуг);
- сторони претензій одна до одної не мають (пункт 3 акту наданих послуг);
- акт є невід'ємною частиною договору про надання правової допомоги № б/н від 07.07.2025 (пункт 4 акту наданих послуг).
Також, 23.09.2025 адвокатом Дажуком Сергієм Миколайовичем був складений Детальний опис наданих юридичних послуг (далі - опис, а.с.160), в якому адвокат вказує про те, що на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 07.07.2025 (далі - договір) адвокатом Дажуком Сергієм Миколайовичем (далі - адвокат), були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (далі - клієнт) послуги надання правової допомоги щодо супроводу справи № 904/3917/25 у Господарському суді Дніпропетровської області відносно стягнення на користь клієнта з ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод", заборгованості згідно із специфікацією № 4 від 27.02.2025 до договору поставки № 23-375 від 05.09.2023, а саме повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій, інфляційного нарахування, відсотків за користування чужими грошовими коштами, в порядку передбаченому законодавством України.
Адвокат зазначає, що кількість часу, витраченого ним на ознайомлення з наявними у клієнта документами, аналіз законодавства та судової практики, надання консультації стосовно перспективи звернення до суду з позовною заявою про стягнення користь клієнта з ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод" заборгованості згідно із специфікацією №4 від 27.02.2025 до договору поставки № 23-375 від 05.09.2023, а саме повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій, інфляційного нарахування, відсотків за користування чужими грошовими коштами, в порядку передбаченому законодавством України; підготовку, складання та надсилання до суду позовної заяви про стягнення на користь клієнта з ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод" заборгованості згідно із специфікацією № 4 від 27.02.2025 до договору поставки № 23-375 від 05.09.2023, а саме повернення попередньої оплати та стягнення штрафних санкцій, інфляційного нарахування, відсотків за користування чужими грошовими коштами; надання консультації стосовно заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод", складання та надсилання до суду заяви про забезпечення позову; надання консультації стосовно можливого врегулювання спору в процесі судового розгляду; участь у судових засіданнях по справі: 07.08.2025, 09.09.2025, 23.09.2025 - 2 години (з врахуванням часу підготовки до відеоконференцій) становить 27 годин. Вартість однієї години наданих адвокатом юридичних послуг становить 1 514 грн. 00 коп. Загальна кількість витраченого адвокатом часу становить 27 годин. Загальна вартість наданих юридичних послуг відповідно до договору зазначається в актах приймання-передачі та становить 40 000 грн. 00 коп. Загальна вартість наданих юридичних послуг розраховувалась наступним чином: 1 514 грн. 00 коп. х 27 годин - 40 000 грн. 00 коп. (узгоджено сторонами).
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Серед іншого, аналізуючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 40 000 грн. 00 коп., в той час, як:
- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі; відображений в Акті час, що був витрачений адвокатом на кожну з послуг, є очевидно завищеним;
- зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів, а сама справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з'ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних;
- предметом спору була заборгованість, яка утворилась за невеликою кількістю первинних документів, отже, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним; справа є нескладною та не потребувала великої кількості часу для досвідченого адвоката;
- розрахунки штрафу, пені, інфляційних втрат та 3% річних не є складними та не викликали особливих труднощів та додаткових зусиль для професійного адвоката; відповідний розрахунок у даній справі був здійснений у двох періодах;
- під час розгляду справи була невелика кількість судових засідань (загалом 3 судових засідання), та їх тривалість була незначною;
- також, суд бере до уваги, що за результатом розгляду справи позовні вимоги задоволені частково.
З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що застосовується Європейським судом з прав людини, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в описі та акті наданих послуг від 23.09.2025.2025, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12 000 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 12 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000 грн. 00 коп. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (вулиця Нова, будинок 50-А, м. Верхівцеве, Кам'янський район, Дніпропетровська область, 51600; ідентифікаційний код 36933660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (вулиця Коновальця Євгена, будинок 46А, поверх 3, м. Вінниця, 21001; ідентифікаційний код 41973663) 12 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складене та підписане - 16.10.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко