вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.10.2025м. ДніпроСправа № 904/1662/25
За позовом Керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача-1: Виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Чумаки Дніпропетровської області
позивача-2: Чумаківської сільської ради, с. Чумаки Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016", смт. Меліоративне Дніпропетровської області
про визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору підряду та стягнення штрафних санкцій у сумі 330 744,69грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача-1: не з'явився
Від позивача-2: не з'явився
Від відповідача: Левченко В.А., адвокат, ордер серії АР №1243404 від 02.06.2025
Від прокуратури: Масенко А.О., прокурор відділу прокуратури, посвідчення №069930 від 01.03.2023
Керівник Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, позивача-2: Чумаківської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому з урахуванням заяв від 24.06.2025, від 18.07.2025 (а.с.85-86, 121-122 том 2) просить:
- визнати недійсною додаткову угоду від 31.12.2024 №1 до Договору підряду від 11.11.2024 №2-П, укладеного між виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016" на користь Виконавчого комітету Чумаківської сільської ради пеню у розмірі 188707,23грн та штраф у розмірі 142 037,46грн, а всього - 330 744,69грн;
- стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у сумі 6391,34грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода №1 про продовження строку виконання робіт за договором №2-П від 31.12.2024 укладена за відсутності належного документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором, тобто з порушенням вимог підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", є недійсною. Відтак, існують підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт згідно з умовами пункту 14.2. договору підряду №2-П від 31.12.2024.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016" до суду надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні вимог прокурора з наступних підстав:
- у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів сільської ради та її виконавчого комітету, оскільки жодних обґрунтувань або фактів нездійснення/ неналежного здійснення суб'єктом владних повноважень своїх повноважень в позові не наведено;
- вимога про визнання недійсною додаткової угоди заявлена без застосування наслідків її недійсності;
- Додатковою угодою № 2 від 04.04.2025 до договору підряду № 2-П від 11.11.2024, Сторони домовились розірвати Договір підряду № 2-П від 11.11.2024 за згодою сторін, у зв'язку з корегуванням проектно-кошторисної документації за об'єктом, внести зміни до пп. 3.1. та 3.4. Договору, внести зміни до додатків до Договору: договірна ціна, календарний графік виконання робіт, план фінансування виконаних робіт. Згідно змін до календарного графіку виконання робіт, додаток № 2 до додаткової угоди № 2 від 04.04.2025 до Договору підряду № 2-П від 11.11.2024, роботи за договором мають бути виконані протягом листопада-грудня 2024 року.
Правовими підставами позову прокурор зазначає статті 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.
Позивачі своїм правом на подання до суду заяв по суті справи не скористалися.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 справу №904/1662/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву залишено без руху, прокуратурі надано строк для усунення недоліків.
16 квітня 2025 року від прокуратури на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою суду від 17.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.05.2025.
Позивачі та відповідач у підготовче засідання не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Ухвалу суду від 17.04.2025 в електронному вигляді доставлено до електронних кабінетів позивачів та відповідача 17.04.2025 (о 17:50год), що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 178-180 том 1).
У підготовчому засіданні 12.05.2025 судом оголошено перерву до 02.06.2025, з 02.06.2025 до 09.06.2025.
Від виконавчого комітету 14.05.2025, 05.06.2025, 02.10.2025 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.8, 26 том 2).
Підготовче засідання було відкладено з 09.06.2025 до 27.06.2025, з 27.06.2025 до 25.08.2025.
18.07.2025 до суду надійшла заява прокурора про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить:
- визнати недійсною додаткову угоду від 31.12.2024 №1 до Договору підряду від 11.11.2024 №2-П, укладеного між виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016";
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016" на користь виконавчого комітету Чумаківської сільської ради пеню у розмірі 188707,23 грн та штраф у розмірі 142 037,46 грн., а всього на суму 330744,69 грн.
Ухвалою суду від 25.08.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 29.09.2025.
З 29.09.2025 розгляд справи відкладено до 01.10.2025.
У судовому засіданні 01.10.2025 оголошено перерву до 14.10.2024.
Від відповідача 14.10.2025 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів: адвокатські запити від 06.10.2025 №06/10-1, №06/10-2; листи Чумаківської сільської ради від 10.10.2025 №1401, №1402.
Протокольною ухвалою від 14.10.2025 суд залишив клопотання без розгляду на підставі ч.2 ст. 207 ГПК України.
Під час розгляду справи прокурор та відповідач надали пояснення по суті спору.
У судове засідання, призначене на 14.10.2025, представники позивачів не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин суд розглядає справу за відсутності представників позивачів за наявними у справі матеріалами.
Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 14.10.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Заслухавши пояснення прокурора відділу прокуратури та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
17.10.2024 Виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпровського району (далі-замовник) в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення процедури відкритих торгів з особливостями із закупівлі робіт з предметом: "Капітальний ремонт мережі водопостачання по вулицям Київська, Севастопольська, Першотравнева в с. Маївка Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)", очікуваною вартістю 4 753 431,60 грн (ідентифікатор закупівлі: UA-2024-10-17-003147-a), а.с.30-32 том 1.
За результатами процедури закупівлі робіт Виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпровського району та Товариством з обмеженою відповідальністю ОВ "Автомагістраль 2016" (далі - підрядник) укладено договір підряду №2-П від 11.11.2024, на суму 4 500 205,44 грн, зі строком виконання робіт до 31.12.2024 (а.с.77-85 том 1).
За умовами п.1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи: "Капітальний ремонт мережі водопостачання по вулицям Київська, Севастопольська, Першотравнева в с. Маївка Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)".
Об'єкт- мережа водопостачання (п.1.2. договору).
За змістом пункту 1.3. договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених законодавством (п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування").
Підрядник розпочинає виконання робіт після:
- набрання чинності цього договору (п.2.1.1.),
- отримання необхідних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, Акту передачі будівельного майданчика (фронту робіт) замовником підряднику та проектної документації (п.2.1.2.),
Надання замовнику укладеного між підрядником та страховою компанією, прийнятною для замовника, договору страхування випадкового пошкодження об'єкту, на якому виконуються роботи, у вигляді страхування комплексу будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (п.2.1.3.).
Початок та закінчення робіт визначається Календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток №2) (п.2.2. договору).
Згідно додатку №2 до договору - Календарний графік виконання робіт "Капітальний ремонт мережі водопостачання по вулицям Київська, Севастопольська, Першотравнева в с. Маївка Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)", усі роботи за Договором мають бути виконанні протягом листопада-грудня 2024 року.
Строки за цим договором не можуть змінюватися, окрім випадків, передбачених п.19 Особливостей (п.2.4. договору).
Відповідно до п.3.1. договору договірна ціна складає 4 500 205,44грн, у тому числі ПДВ у сумі 750 034,24грн.
Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 4.1 договору).
Серед обов'язків Підрядника, зокрема, визначено виконання робіт у строки, встановлені Договором (пп. 4.4.1 п. 4.4 Договору).
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Підрядник здійснює закупівлю, отримання, складування та зберігання матеріалів, обладнання й інших ресурсів, необхідних для виконання робіт. Підрядник несе відповідальність за кількість, якість та комплектність постачання цих ресурсів.
Пунктом 14.1. Договору визначено, що за порушення зобов'язань Договору Сторони несуть відповідальність та врегульовують спори відповідно до законодавства та умов Договору.
Види порушень та можливі санкції за них, установлені Договором (п. 14.2.):
- за прострочення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення, але не більше 10 (десяти) відсотків загальної вартості Договору;
- за прострочення більше 30 (тридцяти) днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості робіт, виконання яких прострочено.
Договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами відповідно до п.1.4. цього договору і діє до 31.12.2024 (п.18.1 договору).
За змістом пункту 19.8 договору додатками до нього є: Договірна ціна (Додаток № 1), Календарний графік виконання робіт (Додаток № 2), План фінансування виконання робіт (Додаток №3), Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (Додаток №4), а.с.86-87 том 1.
Додатковою угодою від 31.12.2024, Сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.04.2025, та внесення відповідних змін до календарного графiку виконання робiт та плану фінансуванням, та викласти зазначені зміни в додатках (а.с.88 том 1).
Згідно змін до календарного графіку виконання робіт за договором роботи мають бути виконані протягом листопада 2024 - березня 2025 року (а.с.89 том 1).
На обґрунтування необхідності продовження строку виконання робіт за Договором ТОВ "Автомагістраль 2016" надало до виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району лист від 09.12.2024 №59/12-1, яким повідомляється про необхідність продовження строку через настання несприятливих погодних умов, виникнення додаткових робіт і необхідністю змін по підключенню абонентів до мережі (а.с.92 том 1).
При цьому, документального підтвердження об'єктивних обставин, що потребують продовження строку дії договору підрядником як 09.12.2024, так і 31.12.2024 (на момент укладення додаткової угоди) не надано.
04.04.2025 між Виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради та ТОВ "Автомагістраль 2016" укладено Додаткову угоду №2 до договору підряду №2-П від 11.11.2024 (а.с.40-41 том 2).
Додатковою угодою № 2 від 04.04.2025 до договору підряду № 2-П від 11.11.2024, Сторони домовились розірвати Договір підряду № 2-П від 11.11.2024 за згодою сторін, у зв'язку з корегуванням проектно-кошторисної документації за об'єктом, внести зміни до пп. 3.1. та 3.4. Договору, внести зміни до додатків до Договору: договірна ціна, календарний графік виконання робіт, план фінансування виконаних робіт.
Згідно змін до календарного графіку виконання робіт, додаток № 2 до додаткової угоди № 2 від 04.04.2025 до Договору підряду № 2-П від 11.11.2024, роботи за договором мають бути виконані протягом листопада-грудня 2024.
З урахуванням п.п.1 п.19 Особливостей сторони погодили внести зміни до п.п.3.1 та п.п.3.4. договору:
відповідно до п.3.1. договору договірна ціна складає 2471098,81грн, у тому числі ПДВ у сумі 411 849,81грн;
відповідно до п.3.4. договору фінансування робіт за проектом з місцевого бюджету складає 2471098,81грн, у тому числі ПДВ у сумі 411 849,81грн.
Додаткова угода №2 набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін (з 04.04.2025) та діє протягом дії договору підряду № 2-П від 11.11.2024.
На виконання умов договору підряду ТОВ "Автомагістраль 2016" частково виконало будівельні роботи, що підтверджується:
Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року №1 від 17.12.2024 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень від 17.12.2024, на загальну суму 492775,02грн (а.с.94-96 том 1);
Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року №2 від 23.12.2024 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень від 23.12.2024, на загальну суму 843293,71грн (а.с.98 - 100, том 1);
Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року №3 від 26.12.2024 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень від 26.12.2024, на загальну суму 1135030,15грн (а.с.102-104 том 1).
Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані сторонами без зауважень.
Виконані відповідачем роботи повністю оплачені замовником, що підтверджується платіжними інструкціями на загальну суму 2 471 098,88грн:
№ 614 від 27.12.2024 на суму 1 135030,15грн (а.с.105 том 1),
№590 від 23.12.2024 на суму 843293,71грн (а.с.106 том 1),
№559 від 19.12.2024 на суму 492775,02грн (а.с.107 том 1).
Невиконаними залишаються роботи на суму 2 029 106,56 грн (4 500205,44грн-2 471 098,88грн)
Прокурор зазначає, що додаткова угода №1 до Договору укладена за відсутності належного документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором, тому вбачає підстави для визнання Додаткової угоди № 1 від 31.12.2024 до Договору недійсною та стягнення з ТОВ "Автомагістраль 2016" пені та штрафу за порушення строків виконання зобов'язань.
Наведене і є причиною спору.
Предметом доказування у даній справі є з'ясування наявності/відсутності документального підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за договором підряду; наявності/відсутності підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення строків виконання договірних зобов'язань.
Здійснення закупівель в умовах воєнного стану врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (Закон № 922-VІІІ), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за № 1178.
Законом № 922-VІІІ встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад, з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням (стаття 5 цього Закону).
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст.41 Закону № 922-VІІІ).
Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 зазначив, що оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.
Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору. Істотною умовою договору у всіх без винятку випадках є умова про предмет договору. Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.
Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2024 у справі № 907/811/21 зазначив, що для визначення, які умови, викладені у договорі, належать до числа істотних потрібно послуговуватися не лише загальним правилом про істотні умови договору (ч. 3 ст. 180 ГК України: предмет, ціна та строк дії), а й враховувати чи необхідною є та чи інша умова для договорів певного виду, чи є умова, відносно якої має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони тощо.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
За своєю правовою природою укладений між виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпровського району та ТОВ "Автомагістраль 2016" правочин є договором підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п. 2.2 проекту договору, який є додатком №4 до тендерної документації, початок та закінчення робіт визначається Календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору (додаток №2).
При цьому п. 2.4. проекту договору визначено, що строки виконання робіт за цим договором не можуть змінюватися, окрім випадків передбачених п.19 Особливостей.
Як вбачається з документів, що подавалися ТОВ "Автомагістраль 2016" як учасником та переможцем закупівлі, підприємство повною мірою усвідомлювало та погоджувалося з вказаними умовами.
ТОВ "Автомагістраль 2016" під час участі в закупівлі 31.10.2024 подало тендерну пропозицію, відповідно до якої підприємство підтвердило можливість та надало згоду виконати вимоги замовника за Договором за запропонованою ціною у розмірі з 4 500 205,44 грн.
Крім того, ТОВ "Автомагістраль 2016" разом із тендерною пропозицією надало письмову згоду учасника закупівлі, відповідно до якої погоджується з вказаним проектом договору.
З огляду на викладене, в даному випадку строк виконання робіт є істотною умовою Договору підряду від 11.11.2024 №2-П, оскільки, виходячи з вимог проекту договору, який є додатком №4 до тендерної документації, щодо вказаної вимоги мала бути досягнута згода на вимогу однієї із сторін (Замовника).
Щодо зазначеної істотної умови досягнуто згоди, що підтверджується вказаними документами у складі тендерної пропозиції ТОВ "Автомагістраль 2016", а також підписаним сторонами Договором.
Замовником визначено кінцеву дату виконання робіт саме до 31.12.2024, оскільки проектною документацією передбачена значна частина земельних робіт, проведення яких в зимовий період, із замерзлим ґрунтом є неможливим.
Виконання робіт з реконструкції системи водопостачання у встановлені строки має критичне значення для інтересів громади з кількох ключових причин:
- забезпечення безперебійного доступу до якісної води: реконструкція спрямована на покращення якості та надійності водопостачання. Будь-які затримки можуть призвести до тривалих перебоїв у водопостачанні, що негативно впливає на побутові потреби, санітарні умови та здоров'я мешканців;
- мінімізація незручностей для мешканців: будівельні роботи завжди пов'язані з тимчасовими незручностями: шумом, обмеженням руху, тимчасовим відключенням води;
- ефективне використання бюджетних коштів: затримки у виконанні робіт можуть призвести до збільшення витрат через інфляцію, подорожчання матеріалів та необхідність оплати додаткових робіт;
- запобігання аварійним ситуаціям: стара система водопостачання може бути в аварійному стані, і затримка з реконструкцією збільшує ризик аварій, які можуть призвести до серйозних наслідків;
- покращення інфраструктури та якості життя: якісна і надійна система водопостачання є важливим елементом сучасної інфраструктури.
Чумаківська сільська рада звернулась до Дніпропетровської обласної військової адміністрації з листом від 26.09.2024 №1428, у якому зазначила про важливе питання життєдіяльності громади - централізоване водопостачання в селах Чумаки та Маївка Чумаківської сільської ради. Сільською радою наголошено, що система водопостачання в с. Чумаки, яка існує на сьогоднішній день закладалася ще в 60-70 роках минулого століття. На даний час мережа в аварійному стані.
Листом від 09.12.2024 за вих. № 59/12-1 ТОВ "Автомагістраль 2016" звернулось до Чумаківської сільської ради з проханням перенести терміни виконання робіт на 2025 у зв'язку із настанням несприятливих погодних умов, виникненням додаткових робіт і необхідністю змін по підключенню абонентів до мережі (а.с.92 том 1).
Додатковою угодою від 31.12.2024, Сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.04.2025, та внесення відповідних змін до календарного графiку виконання робiт та плану фінансуванням, та викласти зазначені зміни в додатках (а.с.88 том 1).
Згідно змін до календарного графіку виконання робіт за договором роботи мають бути виконані протягом листопада 2024 - березня 2025 року (а.с.89 том 1).
На обґрунтування необхідності продовження строку виконання робіт за Договором ТОВ "Автомагістраль 2016" надало до виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району лист від 09.12.2024 №59/12-1, яким повідомляється про необхідність продовження строку через настання несприятливих погодних умов, виникнення додаткових робіт і необхідністю змін по підключенню абонентів до мережі (а.с.92 том 1).
При цьому, документального підтвердження об'єктивних обставин, що потребують продовження строку дії договору підрядником як 09.12.2024, так і 31.12.2024 (на момент укладення додаткової угоди) не надано.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (частина друга статті 11 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
На момент підписання договору № 2-П від 11.11.2024 виконавчим комітетом та ТОВ Автомагістраль 2016 були погоджені всі його істотні умови: предмет, ціна, строк виконання зобов'язань за договором та строк його дії відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України й Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, крім предмета договору у ньому погоджені також вартість робіт 4500205,44 грн з урахуванням ПДВ, строк виконання робіт згідно з Календарним графіком до договору (Додаток № 2) протягом листопада-грудня 2024 року (до 22.12.2023), строк дії договору до 31.12.2024.
Додатковою угодою від 31.12.2024 строк виконання робіт за договором було продовжено. Згідно змін до календарного графіку роботи за договором мають бути виконні протягом листопада 2024 року - березня 2025 року, у зв'язку з чим продовжено й строк дії договору до 30.03.2025.
Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте норми Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відтак для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі за загальним правилом повинен довести, що такий правочин у момент його укладання суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Укладений сторонами договір є договором підряду, тому до спірних правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, установлених Господарським кодексом України.
Проте норми Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).
Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).
За приписами пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (підпункт 4).
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Вказана правова норма передбачає за можливе внесення змін до договору про закупівлю, зокрема щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
Тому під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов'язань (дата закінчення будівельних робіт) шляхом його продовження, однак лише за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21).
Відповідно до роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору" стосовно продовження строку дії договору та виконання зобов'язання, форма підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
У роз'ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що міститься у листі № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" вказано, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладання додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
Відтак форма документального підтвердження обставин, що підтверджують причини внесення змін до договору, має бути передбачена у підписаному сторонами договорі.
У пункті 8.28 Постанови від 22.12.2022 у справі №916/3577/21 Верховний Суд звернув увагу, що підставою для зміни істотних умов договору, можуть бути лише обставини, що виникли після його підписання та впливають на виконання зобов'язання сторін за договором (див. схожий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.10.2018 у справі №910/23585/17).
На обґрунтування необхідності продовження строку виконання робіт за Договором ТОВ "Автомагістраль 2016" надало до виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району лист від 09.12.2024 №59/12-1, яким повідомляється про необхідність продовження строку через настання несприятливих погодних умов, виникнення додаткових робіт і необхідністю змін по підключенню абонентів до мережі (а.с.92 том 1).
ТОВ "Автомагістраль 2016" повинно було врахувати та усвідомлювати умови проведеної тендерної закупівлі в період листопада - грудня 2024 року, умови Договору, зокрема, щодо визначених строків виконання робіт, та об'єктивно оцінити можливість закінчення будівельних робіт 31.12.2024, ризики та можливі негативні наслідки для себе.
При цьому, об'єктивно розуміючи та оцінюючи вигоди/втрати від укладення договору на умовах запропонованих замовником, відповідач, зокрема, мав можливість відмовитися від укладання договору. Натомість останній прийняв рішення укласти договір на певних умовах (з визначеним закінчення робіт) та, відповідно, несе повну відповідальність за настання можливих для нього негативних майнових наслідків.
Під час участі у процедурі закупівлі, відповідач міг ініціювати внесення змін до тендерної документації (зокрема, в частині внесення змін щодо строку виконання робіт та документального підтвердження обставин щодо його продовження) в порядку, передбаченому п. 54 Особливостей (і такі зміни були б доступні для всіх учасників закупівлі), проте, таким правом не скористався.
Щодо виникнення додаткових робіт, то умовами договору та додатків до нього, з яким погодився Підрядник як на етапі участі в закупівлі, так і на етапі укладення, підписання договору та подальшого його виконання, передбачено вичерпний перелік робіт, які необхідно виконати:
розробка ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами місткістю ковша 0,25 м3 у відвал, група ґрунту 2; розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами, група ґрунту 2 (доробка вручну, розробленого механізованим способом); улаштування піщаної основи під трубопроводи; засипання вручну траншей, пазух котлованів та ям, група ґрунту 2 (пісок); засипання траншей та котлованів бульдозерами потужністю 79кВт при переміщенні ґрунту до 5 м, група ґрунту 2 (пісок); засипання траншей та котлованів бульдозерами потужністю 79 кВт при переміщенні ґрунту до 5 м, група ґрунту 2; укладання труб поліетиленових діаметром 110 мм; протягування труб діаметром 100мм у футляр; пробивання отворів в залізобетонних колодязях; установлення поліетиленових трійників діаметром 110 мм; установлення фланцевих вентилів, засувок, затворів, клапанів зворотних, кранів прохідних на трубопроводах із сталевих труб діаметром понад 25 до 50 мм; установлення фланцевих вентилів, засувок, затворів, клапанів зворотних, кранів прохідних на трубопроводах із сталевих труб діаметром понад 50 до 100 м.
Умовами договору підряду не передбачалось виконання робіт щодо підключення абонентів до мережі, а додаткова угода цього виду робіт не містить. Підрядником на етапі виконання договору внесення змін в цій частині не ініційовано, що також свідчить про формальність листа, яким обґрунтовувалось неможливість завершення робіт у строки визначені Договором.
Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачені основні принципи здійснення публічних закупівель, а саме: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт.
Дії сторін Договору щодо необґрунтованого продовження строку виконання робіт шляхом укладення Додаткової угоди № 1 суперечать меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.
Таким чином, укладення додаткової угоди про продовження строків виконання зобов'язань, жодним чином не відповідає принципам добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності.
Укладення оспорюваної додаткової угоди до Договору щодо продовження строків виконання зобов'язань за Договором за відсутності для цього документально підтверджених об'єктивних обставин, у т.ч. обставин непереборної сили, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. А можливість зміни строків надання послуг внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 15.03.2018 у справі № 910/4474/17, від 25.06.2019 у справі № 913/308/1812, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 01.06.2020 у справі № 913/368/19,від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 19.08.2020 у справі № 925/47/19, від 09.09.2020 у справі № 921/524/18 та інших.
Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.
Враховуючи, що Додаткова угоди № 1 до Договору укладена з порушенням вимог підпункту 4 п. 19 Особливостей, то відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, вона підлягає визнанню недійсною.
При цьому, як зазначено в постанові Вищої Палати Верховного суду України від 27.11.2018, справа № 905/1227/17, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову (п.п. 55, 82 Постанови).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У випадку визнання Судом недійсною додаткової угоди до Договору, вона не породжує правових наслідків для сторін, строком виконання робіт має бути первинний строк, визначений у Договорі - 31.12.2024, а з відповідача мають бути стягнуті пеня та штраф за Договором.
Відповідно до позиції Верховного Суду у Постанові від 06.11.2024 у справі №904/3936/23 у аналогічних правовідносинах, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визнання недійсною безпідставно укладеної додаткової угоди до Договору щодо продовження строків виконання робіт/надання послуг/поставки товарів та стягнення штрафних санкцій є належним та ефективним способом захисту інтересів держави.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору у розмірі 330 744,69грн суд зазначає таке.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Прострочення зобов'язання - це невиконання зобов'язання однією із сторін (кредитором чи боржником) у певний строк (п.50 постанови Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №904/3385/24.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 14.1. Договору визначено, що за порушення зобов'язань Договору Сторони несуть відповідальність та врегульовують спори відповідно до законодавства та умов Договору.
Згідно п.14.2. Договору:
- за прострочення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення, але не більше 10 (десяти) відсотків загальної вартості Договору;
- за прострочення більше 30 (тридцяти) днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості робіт, виконання яких прострочено.
Прокурор надав розрахунок стягуваної суми штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт:
-пеня нарахована за період прострочення з 01.01.2025 по 03.04.2025 (93 дні) в сумі 188707,23 грн (2029106,56 грн х 0,1%х93 дн);
-штраф нараховано в сумі 142 037,46 грн (2 029 106,56 грн. х 7%).
Пеня нарахована по 03.04.2025, тобто до дати укладення додаткової угоди №2.
Відповідно до умов договору строк виконання робіт - 31.12.2024, прострочення виконання обумовлених договором робіт у відповідача розпочалося з 01.01.2025.
Перевіркою наданого прокурором розрахунку штрафних санкцій помилок не виявлено.
Отже, вимога прокурора про стягнення штрафу та пені визнається судом обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14).
Підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у даному випадку відповідачем не наведено, відповідних доказів не надано.
Відповідач заперечує проти нарахування штрафних санкцій, посилається на додаткову угоду №2 від 04.04.2025 про розірвання договору підряду №2-П від 11.11.2024, якою договір розірвано з 04.04.2025 та зменшено кошторис до фактично виконаних відповідачем у грудні 2024 року робіт.
Доводи відповідача про неможливість нарахування штрафних санкцій у зв'язку з розірванням договору відхиляються судом з огляду на таке.
У відповідності до статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни, то договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення до дати розірвання договору. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно із частиною четвертою статті 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Отже, розірвання договору за згодою сторін не звільняє сторону від відповідальності за порушення договору, що мало місце під час дії договору, що означає, що договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов'язання та до дати розірвання договору.
Враховуючи укладення сторонами даного спору 04.04.2025 додаткової угоди № 2 про розірвання договору про розірвання договору підряду №2-П від 11.11.2024, зобов'язання сторін за даним договором є припиненими з 04.04.2025.
У зв'язку з наведеним договірні санкції підлягають нарахуванню лише до дати розірвання договору - по 03.04.2025 включно.
За викладеного, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю.
Щодо представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах.
Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Суд враховує і те, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 зі справи №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Зазначені правові висновки були підтримані Верховним Судом у постановах від 07 березня 2024 року у cправі № 910/401/23, від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.
Виконавчий комітет Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, як сторона спірного договору, та Чумаківська сільська рада, як розпорядник бюджетних коштів, є належними позивачами у спорі про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення пені.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, Слобожанською окружною прокуратурою від 11.02.2025 №66-530ВИХ-25 направлено запит, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", до виконавчого комітету Чумаківської сільської ради з вимогою надати інформацію та документи, а також повідомити про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства.
У відповідь виконавчий комітет Чумаківської сільської ради листом від 19.02.2025 №271 надав документи щодо виконання Договору та повідомив про відсутність порушень щодо виконання сторонами зобов'язань за Договором.
В подальшому Слобожанською окружною прокуратурою скеровано повторний запит від 07.03.2025 №66-868ВИХ-25 до виконавчого комітету Чумаківської сільської ради з вимогою надати інформацію про стан виконання договору, а також про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства.
У відповідь виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради листом від 12.03.2025 №381 повідомлено про відсутність порушень та не повідомлено про наміри щодо вжиття будь-яких заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.
Аналогічний запит від 07.03.2025 №66-866ВИХ-25 Слобожанською окружною прокуратурою направлено до Чумаківської сільської ради Дніпровського району, на яку отримано відповідь від 12.03.2025 №381 повідомлено про відсутність порушень та не повідомлено про наміри щодо вжиття будь-яких заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.
Органи місцевого самоврядування на момент пред'явлення цього позову не повідомили прокурора про наміри ініціювання проведення перевірки, службового розслідування, звернення до суду та про будь-які інші конкретні, дієві заходи з метою недопущення порушення інтересів держави. Тому позивачі фактично усунулись від реалізації повноважень по захисту інтересів держави, територіальної громади міста, виконання функцій управління об'єктами комунальної власності.
Із врахуванням зазначеного, наявні підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району та Чумаківської сільської ради.
Отже, прокурором пред'явлено позов з дотриманням процедури передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Прокурором сплачено судовий збір у сумі 6391,34грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 (за розгляд немайнової - 2422,4грн та майнової- 3968,94грн (3603,7+365,24грн).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в особі Чумаківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016" про визнання недійсною додаткової угоди №1 до договору підряду та стягнення штрафних санкцій у сумі 330 744,69грн - задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду від 31.12.2024 №1 до Договору підряду від 11.11.2024 №2-П, укладеного між виконавчим комітетом Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016" (ідентифікаційний код 40944521; вул. Заводська, 1, с-ще Меліоративне, Новомосковський (Самарівський) район, Дніпропетровська область, 51217) на користь Виконавчого комітету Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 42148476; вул. Шкільна, буд. 13, с. Чумаки Дніпровського району, Дніпропетровської області, 52024) пеню у розмірі 188707,23грн та штраф у розмірі 142 037,46грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль 2016" (ідентифікаційний код 40944521; вул. Заводська, 1, с-ще Меліоративне, Новомосковський (Самарівський) район, Дніпропетровська область, 51217) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; проспект Дмитра Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044) витрати зі сплати судового збору у сумі 6391,34грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.10.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва