вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2970/25
за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури, м. Дніпро
до Відповідача-1: Дніпровської міської ради, м. Дніпро
Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроплаза", м. Київ
про визнання незаконним і скасування рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації
Суддя Ліпинський О.В.
Cекретар судового засідання Перебийніс О.О.
Представники:
прокурор Риженко В.О.
від відповідача-1 Риженко М.С.
від відповідача-2 Бабенко М.О.
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроплаза» (далі - Відповідач-2) в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 282/52 від 02.12.2009 «Про віднесення земельних ділянок за основним цільовим призначенням до категорій земель» в частині віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:06:089:0019 (м. Дніпро, вул. Половицька, 5) до земель житлової та громадської забудови (пункт 491 додатка до рішення).
- визнати недійсним договір оренди № 850 земельної ділянки площею 0,1461 га з кадастровим номером 1210100000:06:089:0019, укладений 27.12.2023 між Дніпровською міської радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макроплаза».
- скасувати державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроплаза» земельної ділянки площею 0,1461 га з кадастровим номером 1210100000:06:089:0019, розташовану за адресою: вул. Половицька, 5 у м. Дніпрі (номер запису про інше речове право 53182578, індексний номер рішення 70983875 від 01.01.2024).
Заявлені вимоги прокурор обґрунтовує тим, що спірна земельна ділянка на якій розташована пам'ятка архітектури національного значення - будинок «Аудиторія Наукового товариства», в силу вимог закону відноситься до земель історико-культурного призначення, а тому віднесення її до земель житлової та громадської забудови та передача в оренду за вказаним цільовим призначенням не відповідає вимогам закону.
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечував, у тому числі, з підстав того, що право користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню об'єкту нерухомого майна за адресою м. Дніпро, вул. Половицька, 5 у Відповідача-2 виникло з моменту набуття речових прав на розташований на ній об'єкт нерухомого майна, а тому на думку міської ради відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Заперечуючи проти позу в частині визнання незаконним та скасування рішення міської ради, Відповідач-1 подав заяву про застосування строку позовної давності щодо відповідних вимог.
Відповідач-2 за змістом свого відзиву зазначив про відсутність факту порушеного права та інтересу Держави, що виключає підстави для звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 06.10.2025 року оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши зміст та підстави вимог Позивача, а також заперечення Відповідачів, дослідивши подані докази, господарський суд,
Постановою Ради Міністрів Української РСР № 970 від 24.08.1963 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» взято на державний облік об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури національного значення «Аудиторія наукового товариства», з охоронним номером 1077, площа зони охорони 1,3 га (адреса за Списком - м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська).
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам'ятки взяті на державний облік згідно норм закону УРСР «Про охорону та використання пам'яток історії та культури» визнаються пам'ятками згідно цього закону.
Як зазначає прокурор в своєму позові, розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 31.05.2005 № 435-р зазначеній нежитловій будівлі присвоєно адресу - вул. Половицька, 5.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2024 року № 337 пам'ятку архітектури національного значення «Аудиторія наукового товариства» за адресою м. Дніпро, вул. Половицька, 5, внесено до переліку об'єктів культурної спадщини національного значення та внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за охоронним номером 040039.
Як убачається з матеріалів справи, 12.09.2016 року, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 31.10.2006, розробник проекту - ТОВ «Земля», проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1461 га, кадастровий номер 1210100000:06:089:0019, за адресою вул. Половицька, 5, м. Дніпропетровськ, на якій розташовано об'єкт культурної спадщини - пам'ятка архітектури національного значення «Аудиторія наукового товариства».
Під час державної реєстрації, земельну ділянку віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Право комунальної власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:06:089:0019 зареєстровано 19.05.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційним номер 2366704212101).
За результатами розгляду клопотання ТОВ «Макроплаза», як особи, що набула у власність нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Половицька, 5, рішенням Дніпровської міської ради № 62/33 від 25.01.2023 по фактичному розміщенню нежитлової будівлі товариству передано в оренду земельну ділянку площею 0,1464 га (кадастровий номер 1210100000:06:089:0019).
Зазначеним рішенням ТОВ «Макроплаза» зобов'язано у тримісячний строк укласти договір оренди землі, а також використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням
Пунктом 3.3 вказаного рішення зазначено, що відповідно до пункту 491 додатка до рішення міської ради від 02.12.2009 № 282/52 «Про віднесення земельних ділянок за основним цільовим призначенням до категорій земель» земельну ділянку віднесено до категорії «Землі житлової та громадської забудови».
В подальшому, для ТОВ «Макроплаза» продовжено строк на укладання договору оренди стосовно земельної ділянки по вул. Половицька, 5 (Центральний район) на 3 місяці.
На виконання вищевказаних рішень, 27.12.2023 між Дніпровською міської радою та ТОВ «Макроплаза» укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1461 га з кадастровим номером 1210100000:06:089:0019 за адресою м. Дніпро, вул. Половицька, 5.
За змістом умов наведеного договору, земельна ділянка, що передається в оренду, віднесена до земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Умовами договору передбачено використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, а також вказано про відсутність обмежень щодо використання земельної ділянки. Відомості щодо права оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Пустовим С.В. 27.12.2023 (номер запису про інше речове право 53182578, індексний номер рішення 70983875 від 01.01.2024).
З огляду на те, що спірна земельна ділянка, на якій розташована пам'ятка архітектури національного значення - будинок «Аудиторія Наукового товариства», в силу вимог закону відноситься до земель історико-культурного призначення, проте передана в оренду як земельна ділянка житлової та громадської забудови з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що є порушенням вимог земельного законодавства та законодавства у сфері охорони об'єктів культурної спадщини, на думку прокурора існують правові підстави для скасування рішення міської ради № 282/52 від 01.12.2009 в частині віднесення цієї ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, а також для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з наступним скасуванням державної реєстрації права оренди на таку ділянку.
Здійснивши оцінку заявлених прокурором позовних вимог на предмет їх належності та ефективності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта на праві оренди, до набувача такого об'єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об'єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.
За загальним правилом статті 20 ЗК України, віднесення земельних ділянок до певної категорії земель, здійснюється рішенням відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або власника земельної ділянки приватної власності. Крім того, встановлення категорії земельної ділянки може здійснюватися безпосередньо законом (наприклад, відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення в силу імперативної вказівки закону).
Водночас закон не передбачає можливості встановлення чи зміни основного цільового призначення земельних ділянок договором, зокрема договором оренди землі. Тому категорія цільового призначення земельної ділянки взагалі не є умовою договору оренди землі, що залежить від домовленості сторін договору та визначається нею.
Оскільки сторони не вправі встановлювати чи змінювати категорію цільового призначення земельної ділянки договором, зокрема договором оренди землі, то умови договору від 27.12.2023, укладеного ТОВ «Макроплаза» з Дніпровською міською радою, в яких йдеться про встановлення такої категорії, не створюють правових наслідків (є нікчемними), причому незалежно від того, чи правильно сторони визначили категорію цільового призначення земельної ділянки, чи ні. Втім, це не впливає на дійсність зазначеного договору в цілому (в решті його положень) в силу статті 217 ЦК України, відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За викладених обставин, у суду відсутні підстави для задоволення вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації такого права.
З приводу вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення міської ради щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови слід зазначити, що оскільки встановлення категорії цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщено пам'ятку архітектури відбувається в силу імперативних приписів закону (ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини») та знаходиться поза межами компетенції органу місцевого самоврядування, відповідне рішення міської ради не створює правових наслідків у вигляді визначення (зміни) категорії такої земельної ділянки, а отже, скасування зазначеного рішення не призведе до правильного відображення відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, та відповідно не призведе до відновлення прав, на захисти яких заявлено дану вимогу.
Що до належного способу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах слід зазначити, що прокурор не ставить під сумнів підстави виникнення та обсяг речових прав на спірну земельну ділянку як власника, так і орендаря, натомість вбачає порушення публічного інтересу в тому, що в Державному земельному кадастрі вказана неправильна категорія цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Оскільки категорія цільового призначення земельної ділянки визначає її правовий режим, то держава має публічний інтерес у правомірному визначенні категорії цільового призначення земельної ділянки і достовірному відображенню відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, причому незалежно від того, які саме та чиї саме права на земельну ділянку зареєстровані.
З огляду на викладене, належному способу захисту інтересу держави у правомірному і достовірному відображенню відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, відповідає позовна вимога про визнання певної категорії цільового призначення земельної ділянки, а судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для внесення державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру відомостей про категорію цільового призначення земельної ділянки, визначену таким судовим рішенням. Відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 по справі № 914/192/23.
Таким чином, зважаючи на те, що звертаючись з даним позовом до суду, прокурор обрав неналежний спосіб захисту, заявлені ним вимоги підлягають відхиленню в повному обсязі.
З огляду на відсутність підстав для задоволення позову, заява Відповідача-1 про застосування строків позовної давності судом не розглядається.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.10.2025
Суддя О.В. Ліпинський