вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2025 р. Cправа № 902/536/24(902/251/25)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
за відсутності учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" (вул. Театральна, буд. 20, офіс 418, м. Вінниця, 21050, код 41373835) в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В.
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (вул. Варшицька, 68, м. Калинівка, Хмільницький рн., Вінницька обл., 22400, код 37503582)
про спростування майнових дій вчинених боржником та стягнення 6 341 231,08 грн.
в межах справи № 902/536/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр. Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065, код 42795490)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" (вул. Театральна, буд. 20, офіс 418, м. Вінниця, 21050, код 41373835)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/356/24 за заявою "Оператор газотранспортної системи України" до "Газпостачінвест" про банкрутство.
Провадження у справі знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатором є арбітражний керуючий Перепелиці В.В.
07.03.2025 до суду від ТОВ "Газпостачінвест" в особі арбітражного керуючого Перепелиці В.В. через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ТОВ "Калинівський маслосирзавод" з наступними вимогами:
- спростувати майнові дії, вчинені боржником ТОВ "Газпостачінвест", які полягали у перерахуванні ТОВ "Калинівський маслосирзавод" у період з липня 2021 року по вересень 2022 року грошових коштів в загальній сумі 6 341 231,08 грн. в якості повернення коштів згідно договору № ЗІ-ГЗ від 01.01.2021, додаткової угоди № 10 до договору № ЗІ-ГЗ від 01.01.2021, оплати вимоги від 31.05.2022 до договору № ЗІ-ГЗ від 01.01.2021 та в якості повернення помилково перерахованих коштів.
- з метою повернення майна до складу ліквідаційної маси ТОВ "Газпостачінвест" стягнути з ТОВ "Калинівський маслосирзавод" на користь ТОВ "Газпостачінвест" 6 341 231,08 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.03.2025 (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/536/24(902/251/25), вказаний позов передано на розгляд судді Лабунській Т.І.
Ухвалою суду від 11.03.2025 відкрито провадження у справі № 902/536/24(902/251/25), визначено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 30.04.2025.
30.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 30.04.2025 розгляд справи по суті відкладено на 16.05.2025.
16.05.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання, згідно якого останній вказує, що відповідачем було допущено описку в клопотанні, та вказано продовжити строк замість поновити.
Ухвалою суду від 16.05.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 23.05.2025.
22.05.2025 до суду від відповідача надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву та залишення без розгляду клопотання про продовження строку на подання відзиву, подане 15.05.2025.
Ухвалою суду від 23.05.2025 залишено без розгляду відзив ТОВ "Калинівський маслосирзавод" від 30.04.2025, з доданими до нього письмовими доказами. Задоволено клопотання ТОВ "Калинівський маслосирзавод" від 22.05.2025 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Поновлено ТОВ "Калинівський маслосирзавод" строк для подання відзиву на позовну заяву. Відзив ТОВ "Калинівський маслосирзавод" від 15.05.2025 на позовну заяву з додатками долучено до матеріалів справи та оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 902/536/24(902/251/25) по суті до 06.06.2025.
Разом з тим, 06.06.2024 судове засідання не відбулося з об'єктивних причин.
Ухвалою суду від 10.06.2025 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.06.2025.
Ухвалою суду від 25.06.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 04.07.2025.
Ухвалою суду від 04.07.2025 відкладено розгляд справи № 902/536/24(902/251/25) по суті на 05.08.2025.
Разом з тим, 05.08.2025 судове засідання не відбулося, у зв"язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою суду від 06.08.2025 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.09.2025.
На визначену дату учасники справи не з'явилися.
Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Кірм того, судом враховано, що 29.09.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Позов мотивовано тим, що за наявною у ліквідатора інформацією та відповідно до банківських виписок за рахунками між ТОВ "Газпостачінвест" та ТОВ "Калинівський маслосирзавод" мали місце господарські операції з різних видів діяльності.
З банківських виписок, зокрема, вбачається, що ТОВ "Газпостачінвест" протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а саме з липня 2021 року по вересень 2022 року перерахувало ТОВ «Калинівський маслосирзавод» грошові кошти в загальній сумі 6 341 231,08 грн. в якості повернення коштів згідно договору № 31-ГЗ від 01.01.2021, додаткової угоди № 10 до договору № 31-ГЗ від 01.01.2021, оплати вимоги від 31.05.2022 до договору № 31-ГЗ від 01.01.2021 та в якості повернення помилково перерахованих коштів.
В той же час, загальна сума надходжень від відповідача на рахунок боржника коштів згідно договору № 31-ГЗ від 01.01.2021 становить 3 998 650,08 грн.
Отже, боржник в «підозрілий період» сплатив відповідачу в якості «повернення помилково перерахованих коштів» суму 6 341 231,08 грн., яка є більшою від суми надходжень (3 998 650,08 грн.) за тим самим договором № 31-ГЗ від 01.01.2021.
Окрім того, позивач вказує, що з 30.12.2021 боржник почав різко виводити кошти на рахунок відповідача під виглядом «повернення помилково перерахованих коштів».
Разом з тим, станом на 30.12.2021 у боржника вже була наявна заборгованість перед кредиторами в загальній сумі 9 013 425,81 грн., що підтверджено судовими рішеннями.
Від посадових осіб ТОВ "Газпостачінвест" бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору не передано.
Судом встановлено, що арбітражний керуючий ТОВ «Газпостачінвест» 09.01.2025 звертався до ТОВ "Калинівський маслосирзавод" із запитом про надання завірених належним чином копій наступних документів:
- будь-яких договорів, угод, правочинів односторонніх та багатосторонніх та всіх специфікацій, додатків, протоколів та додаткових угод укладених до них та на виконання них, між Вашою установою та ТОВ «Газпостачінвест» (код ЄДРПОУ 41373835) за весь період співпраці з ТОВ «Газпостачінвест» , зокрема, договору № 31-ГЗ від 01.01.2021 з усіма додатковими угодами, вимоги від 31.05.2022 до договору № 31-ГЗ від 01.01.2021;
- видаткових накладних, податкових накладних та актів приймання-передачі товару та наданих послуг підписаних між Вашою установою та ТОВ «Газпостачінвест» за весь період співпраці з ТОВ «Газпостачінвест» ;
- платіжних доручень, виписок банківських та фінансових установ, прибуткових та видаткових касових ордерів, векселів та інших фінансових документів, що засвідчують здійснення розрахунків між Вашою установою або ТОВ «Газпостачінвест» за весь період співпраці з ТОВ «Газпостачінвест» ;
- актів звірки взаєморозрахунків підписаних між Вами та ТОВ «Газпостачінвест» до моменту отримання даного листа за весь період співпраці з ТОВ «Газпостачінвест» ;
- угод, актів та заяв про зарахування зустрічних (однорідних) вимог, векселів, угод та договорів про відступлення права вимоги, переведення боргу за весь період співпраці з ТОВ «Газпостачінвест»;
- у випадку наявності у ТОВ "Калинівський маслосирзавод" заборгованості перед ТОВ «Газпостачінвест», або зберігання у ТОВ "Калинівський маслосирзавод" безпідставного перерахованих ТОВ «Газпостачінвест» коштів, прошу протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити (повернути) на ТОВ «Газпостачінвест» зазначені грошові кошти на банківський рахунок: отримувач ТОВ «Газпостачінвест» код ЄДРПОУ 41373835, рахунок № НОМЕР_1 в АТ "ПОЛТАВА-БАНК" (МФО 331489).
Запит арбітражного керуючого було отримано відповідачем, однак до цього часу відповідь від ТОВ "Калинівський маслосирзавод" на Запит арбітражного керуючого не надходила.
Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Газпостачінвест" відкрито 11.06.2024.
Оспорювані майнові дії вчинено боржником починаючи з 08.07.2021, тобто після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, та протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Внаслідок виконання оспорюваних правочинів майна Боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Порушення прав кредиторів обґрунтовано тим, що на момент початку виведення спірних коштів (30.12.2021) у боржника вже була наявна заборгованість перед кредиторами в загальній сумі 9 013 425,81 грн., що підтверджено судовими рішеннями.
За період з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном не було встановлено достатньо активів, за рахунок яких є можливим погашення в повній мірі вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.
Оспорюваними майновими діями боржника позбавлено майна, право на задоволення вимог з якого належало кредиторам, на погашення яких не було вжито жодних заходів, й виконання грошових зобов'язань боржника перед кредиторами повністю стало неможливим.
Отже, оспорювані майнові дії боржника підлягають спростуванню з підстав, передбачених ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме, як такі що:
- вчинені протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство;
- вони порушили права боржника або кредиторів;
- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання (з повернення помилково перерахованих коштів), внаслідок чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
У відзиві на позовну заяву від 15.05.2025 відповідач заперечує щодо позову з наступних підстав.
Як підтверджується наданими позивачем виписками за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та за період 01.01.2022 по 31.12.2022, різниця сум операцій за дебетом і кредитом становить 955 985,20 грн. на користь ТОВ "Газпостачінвест", що на думку відповідача, спростовує твердження позивача про те, що нібито сума надходжень від відповідача становить лише 3 998 650,08 грн., що є нібито меншим від суми повернення від позивача в розмірі 6 341 231,08 грн.
Дебет: (-465 662,28) + (-2 595 085,88) + (-3 280 482,92) = 6 341 231,08 грн.
Кредит: (4 412 016,85) + (2 985 200,10) = 7 397 216,28 грн.
Різниця між кредитом і дебетом: (7 397 216,28 грн.) - (6 341 231,08 грн.) = 1 055 985,20 грн.
1 055 985,20 грн. - 100 000 грн. (платіж № 1127 від 04.01.2021) = 955 985,20 грн. (борг ТОВ "Газпостачінвест" перед ТОВ "Калинівський маслосирзавод").
Відповідач вважає, що позивач необгрунтовано включив до кредитових операцій лише окремі вибіркові операції, тобто не включив всі суми надходжень від відповідача за вказаний в позові період.
В той же час, по дебетових операціях позивачем були включені всі суми повернень, які мали місце за вказаний період.
Таким чином, позивач свідомо та всупереч наявним та наданим самим позивачем доказам, вводить суд в оману щодо обставин взаємовідносин між позивачем та відповідачем.
Також відповідач вказує, що 01.01.2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу № 31-ГЗ, строком на 1 рік, дію якого було продовжено окремими додатковими угодами і на 2022 рік.
Пунктами 3.3 - 3.6 вказаного договору передбачено обов'язки відповідача щодо оплати вартості замовленої потужності.
Відповідач вказує, що всі платежі щодо оплати відповідачем замовленої потужності, які відображені у наданих позивачем виписках повинні включатися до розрахунку сум по здійснених операціях між сторонами, що позивачем здійснено не було.
Кірм того, на думку відповідача, позивачем необгрунтовано не взято до уваги здійснені відповідачем платежі з попередньої оплати за природний газ, зокрема ті, які здійснювались в 2022 році на підставі надісланих позивачем рахунків, що також підтверджується наданими позивачем виписками.
З наданих позивачем виписок вбачається, що відповідач перераховував позивачу суми попередньої оплати за газ на підставі рахунків в 2022 році: 23.05.2022 - 718 200 грн.; 01.07.2022 - 133 000 грн.; 01.07.2022 - 725 000 грн.; 29.07.2022 - 237 085,78 грн.; 01.08.2022 - 151 000 грн.; 02.08.2022 - 220 914,22 грн.; 15.09.2022 - 800 000 грн.
Однак вказані суми не були враховані позивачем.
Разом з тим, повернення вказаних сум, які здійснювалися позивачем було включено позивачем при розрахунку сум повернення за 2022 рік.
Оскільки між позивачем та відповідачем в 2021 та 2022 роках не існувало жодних інших договірних взаємовідносин, окрім тих, які визначені договором постачання природного газу № 31-ГЗ від 01.01.2021 та додаткових угод до нього, то відтак до розрахунку повинні включатися всі суми здійснених відповідачем платежів за вказаний у виписках період, окрім платежу № 1127 від 04.01.2021 на суму 100 000 грн., який здійснено за договором № 24-ГЗ.
Повернення позивачем коштів на користь відповідача не є "виведенням коштів" як про це зазначає позивач у позовній заяві, оскільки позивачем поверталися не свої власні кошти, а поверталися лише виключно ті кошти, які раніше надходили від відповідача, що підтверджується балансом між кредитовими та дебетовими операціями, які свідчать про заборгованість позивача перед відповідачем на суму 955 985,20 грн.
Повернення коштів від позивача були зумовлені невиконанням з вини позивача своїх зобов'язань за договором, тобто недопоставкою відповідачу природного газу, що підтверджується зокрема додатковими угодами укладеними між позивачем та відповідачем № 10 від 20.10.2021 та № 11 від 13.01.2022.
Оскільки з боку позивача та з його вини мали місце недопоставки природного газу то відтак позивач був зобов'язаний повернути відповідачу суми здійсненої відповідачем попередньої оплати за природній газ та сплатити штраф за неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки природного газу.
Як вбачається з додаткових угод № 10 від 20.10.2021 та № 11 від 13.01.2022 позивач зобов'язаний був повернути відповідачу 1 730 712,13 грн. коштів попередньої оплати та 4 023 808 грн. штрафу.
Свої зобов'язання щодо повернення коштів попередньої оплати та сплати штрафу позивач виконав лише частково, внаслідок чого у позивача утворилася перед відповідачем заборгованість на суму 955 985,20 грн., що підтверджується і наданими позивачем виписками з банківського рахунку.
Відповідач вважає, що позивачем не доведено, що дії з повернення сум попередньої оплати за недопоставлений природний газ були цілеспрямованою діяльністю позивача щодо доведення його до неплатоспроможності та вплив вказаних обставин на настання у зв'язку з вказаними обставинами неплатоспроможності позивача, адже дії позивача були спрямовані на зменшення існуючої перед ТОВ "Калинівський маслосирзавод" заборгованості, шляхом повернення сум здійсненої попередньої оплати за недопоставлений природний газ, у відповідності до ст. 530, 601, 693 ЦК України, тобто їх мета є правомірною, розумною та добросовісною.
Крім того, сам договір постачання природного газу № 31-ГЗ від 01.01.2021 р та додаткові угоди до нього є чинними, позивачем в судовому порядку не оспорювалися та в судовому порядку недійсними не визнавалися, а відтак здійснені на їх підставі розрахунки не можуть бути спростованими.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.
Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника та спростування майнових дій боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:
- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
Ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник уклав договір із заінтересованою особою;
- боржник уклав договір дарування.
Застосування положень ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та визнання згідно наведеної норми недійсними правочинів боржника або спростування майнових дій вчинених боржником у межах справи про банкрутство є тим засобом, який спрямований на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого задоволення вимог кредиторів.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18).
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.
У період протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.
Судом встановлено, що згідно фільтрованих виписок за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 в період з липня 2021 по вересень 2022 ТОВ "Газпостачінвест" перераховувало на користь ТОВ "Калинівський маслосирзавод" грошові кошти в загальній сумі 6 341 231,08 грн., з призначенням платежу: "Повернення коштів згідно дог. № 31-ГЗ від 01.01.2021"; "Оплата вимоги від 31.05.2022 згідно дог. № 31-ГЗ від 01.01.2021"; "Повернення коштів зг. Дод. угоди № 10 до дог. № 31-ГЗ від 01.01.2021"; "Повернення помилково перерахованих коштів зг. пл. дор. № 1539 від 07.07.2021", а саме:
20.09.2022 - 1 110 182,16 грн.; 20.09.2022 - 222 186,54 грн.; 20.09.2022 - 220 914,22 грн.; 20.09.2022 - 151 000,00 грн.; 20.09.2022 - 725 000,00 грн.; 20.09.2022 - 133 000,00 грн.; 20.09.2022 - 718 200,00 грн.; 15.09.2022 - 800 000,00 грн.; 29.07.2022 - 237 085,78 грн.; 01.07.2022 - 725 000,10 грн.; 01.07.2022 - 133 000,00 грн.; 24.05.2022 - 500 000,00 грн.; 28.04.2022 - 30 000,00 грн.; 12.04.2022 - 50 000,00 грн.; 30.03.2022 - 50 000,00 грн.; 23.02.2022 - 70 000,00 грн.; 30.12.2021 - 285 662,28 грн.; 08.07.2021 - 180 000,00 грн.
Оскільки до відзиву від 15.05.2025, який прийнято судом до розгляду, не було додано доказів (договору № 31-ГЗ від 01.01.2021, додаткових угод), а такі докази були додані до відзиву від 30.04.2025, який залишено судом без розгляду, тому суд не бере його до уваги, як і докази, подані разом з таким відзивом.
Зі змісту відзиву від 15.05.2025 вбачається, що між сторонами був укладений договір № 31-ГЗ від 01.01.2021 та додаткові угоди до нього. Разом з тим, оскільки вони не були подані належним чином у встановленому процесуальному порядку, суд не оцінює такі докази і у суду відсутні правові підстави для ствердження, що укладення вказаного договору мало певну правову та фактичну мету.
Суд також не може залишити поза увагою ту обставину, що станом на 30.12.2021 у боржника вже була наявна заборгованість перед кредиторами в загальній сумі 9 013 425,81 грн., що підтверджено судовими рішеннями:
- у справі № 902/1235/20 від 27.04.2021, яким стягнуто з ТОВ "Газпостачінвест" на користь ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" (код 00388932) 306 004,00 грн. - заборгованості за Договором № ПГД-14062019-02 купівлі-продажу природного газу від 14.06.2019 року, 37 353,90 грн. - пені, 8 215,24 грн. - 3% річних та 5 273,60 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору, всього 356 846,74 грн.;
- у справі № 902/1366/23 від 22.04.2021, яким стягнуто з ТОВ "Газпостачінвест" на користь ТОВ "Трейдленд" (код 25592668) 1 932 670,00 грн. - основного боргу, 410 818,45 грн - суми., на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 89 432,32 грн. - 3% річних та 29 195,05 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору, тобто разом 2 462 115,82 грн.
При чому судовим рішенням встановлено, що ТОВ «Газпостачінвест» отримав попередню оплату від ТОВ "Трейдленд" платіжними дорученнями № 649, № 650, № 651, № 652 та № 653 від 17.05.2021 в розмірі 1 600 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.11.2024 по справі № 902/536/24 визнано грошові вимоги ТОВ "Трейдленд" у розмірі 6 893 524, 86 грн. - основний борг - 6 260 016,67 грн. (четверта черга задоволення), а також у розмірі 6 056,00 грн. - витрати на сплату судового збору (перша черга задоволення). І сума боргу, що була предметом розгляду справи № 902/1366/23, була включена до визнаних грошових вимог ТОВ "Трейдленд" у справі про банкрутство № 902/536/24.
- у справі № 902/584/22 від 19.01.2023, яким стягнуто з ТОВ "Газпостачінвест" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" (код 42795490) 1 988 885,44 грн. (один мільйон дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 44 копійки) заборгованості, у тому числі: 1 861 грн. основного боргу, 78 809,66 грн. пені, 35 375, 08 грн. інфляційних втрат, 12 854,39 грн. 3% річних та 29 833,28 грн.
При цьому судовим рішенням встановлено, що згідно реєстрів файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС України" акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць жовтень 2021 року від 31.10.2021 № 10 2021-1907000266 та рахунок № 10-2021-1907000266 від 31.10.2021 року на оплату за добовий небаланс за жовтень 2021 року у розмірі 2 061 846, 31 грн. були направлені 12.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.06.2024 по справі № 902/536/24 про банкрутство ТОВ "Газпостачінвест" визнано вимоги кредитора ТОВ "Оператор ГТС України" в сумі 1 910 075,78 грн.
- у справі № 902/389/23 від 18.05.2023, яким стягнуто з ТОВ "Газпостачінвест" на користь ТОВ "Укрхімресурс" 1 840 000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, 67 752,33 грн. - 3 % річних, 508 135,69 грн. інфляційних втрат та 36 238,32 грн. витрат зі сплати судового збору.
При цьому рішенням суду встановлено, що 07.10.2021 ТОВ "Укрхімресурс" згідно платіжного доручення № 1522 від 07.10.2021 перерахувало на рахунок ТОВ "Газпостачінвест" 2 040 000,00 грн. з наступним призначенням платежу: надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 07102021-ф від 07.10.2021. Відсутність укладеного між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги породжує у відповідача зобов'язання повернути перераховані позивачем кошти у розмірі 1 840 000, 00 грн. на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, які були отримані без достатньої правової підстави. Також суд, здійснивши перерахунок 3% річних у період з 17.12.2021 по 09.03.2023 та інфляційних втрат у період з 01.01.2022 по 31.01.2023 встановив, що вірним є нарахування інфляційних втрат у розмірі 508 135,69 грн. та 3% річних у розмірі 67 752,33 грн.
- у справі № 902/351/23 від 14.06.2023 у справі № 902/351/23, яким стягнуто з ТОВ "Газпостачінвест" на користь ТОВ "Укрхімресурс" 2 553 542,60 грн. - основного боргу за Договором постачання природного газу № 37-ГЗ від 17.03.2021 року, 247 849,39 грн. - пені, 300 000,00 грн. - штрафу за порушення умов Договору постачання природного газу № 37-ГЗ від 17.03.2021, 300 000,00 грн. - штрафу за порушення умов Додаткової угоди від 05.11.2021 року до Договору постачання природного газу № 37- ГЗ від 17.03.2021 року та 51 020,88 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
При цьому рішенням встановлено порушення договірних зобов'язань, а саме порушення умов Договору постачання природного газу № 37-ГЗ від 17.03.2021 в частині недопоставки з 20.10.2021 286 841,18 м. куб. газу. на суму 2 038 342,60 грн.
- від 20.09.2023 у справі № 902/793/23, яким стягнуто з ТОВ "Газпостачінвест" на користь ТОВ "РЕМОНТНО-МОНТАЖНИЙ КОМБІНАТ "ТОРГТЕХНІКА" 1 367 232,90 грн. - основного боргу, 127 708,57 грн. - інфляційних втрат, 30 456,40 грн. - 3% річних, 39 376,24 грн - пені та 23471,61 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Вказаним рішенням встановлено, що відповідачем не доставлено природний газ позивачу на суму 1 367 232,90 грн. за додатковою угодою № 9 відповідно до якої відповідач зобов'язувався постачати природній газ у період вересень 2021 - березень 2022 відповідно до умов даної додаткової угоди та договору постачання природного газу № 36-ГЗ від 01.01.2021.
Тобто, в ТОВ «Газпостачінвест» була наявна значна заборгованість у період вчинення дій щодо перерахування грошових коштів в розмірі 6 341 231,08 грн.
Наведене свідчить, що ТОВ «Газпостачінвест» до відкриття провадження у справі про банкрутство (провадження у справі про банкрутство ТОВ "Газпостачінвест" відкрито 11 червня 2024) взяв на себе зобов"язання з повернення коштів, внаслідок чого виконання його зобов"язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.
Враховуючи досліджені судом обставини, які свідчать про фраудаторність майнових дій з виведення активів у розмірі 6 341 231,08 грн, внаслідок чого зменшилися активи ТОВ «Газпостачінвест», суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ліквідатора боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Оскільки ТОВ "Калинівський маслосирзавод" отримав спірні кошти безвідплатно, зазначені кошти можуть бути витребувані у відповідача.
Враховуючи наведене, отримані кошти підлягають поверненню позивачу.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, позов підлягає задоволенню на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
За таких обставин, аргументи відповідача, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -
1. Позов задовольнити.
2. Спростувати майнові дії, вчинені боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" (вул. Театральна, буд. 20, офіс 418, м. Вінниця, 21050, код 41373835), які полягали у перерахуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (вул. Варшицька, 68, м. Калинівка, Хмільницький рн., Вінницька обл., 22400, код 37503582) у період з липня 2021 року по вересень 2022 року грошових коштів в загальній сумі 6 341 231,08 грн. в якості повернення коштів згідно договору № 31-ГЗ від 01.01.2021, додаткової угоди № 10 до договору № 31-ГЗ від 01.01.2021, оплати вимоги від 31.05.2022 до договору № 31-ГЗ від 01.01.2021 та в якості повернення помилково перерахованих коштів.
3. З метою повернення майна до складу ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (вул. Варшицька, 68, м. Калинівка, Хмільницький рн., Вінницька обл., 22400, код 37503582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" (вул. Театральна, буд. 20, офіс 418, м. Вінниця, 21050, код 41373835) 6 341 231,08 грн. (шість мільйонів триста сорок одну тисячу двісті тридцять одну грн. 08 коп.) та витрати по сплаті судового збору в сумі 6 056,00 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Копію рішення суду надіслати до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: арбітражному керуючому Перепелиці В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Газпостачінвест" - info@gpi.com.ua; ТОВ "Калинівський маслосирзавод" - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Повне рішення складено 15 жовтня 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ТОВ "Калинівський маслосирзавод" (вул. Варшицька, 68, м. Калинівка, Хмільницький рн., Вінницька обл., 22400)