16.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3053/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 (суддя Євстигнеєва Н.М., повний текст якого підписаний 27.08.2025) у справі №904/3053/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Поліемос", смт. Покотилівка Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", м. Дніпро
про стягнення 425 524,59грн
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Приватне акціонерне товариство "Поліемос" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" про стягнення заборгованості у розмірі 425 524,59грн, з яких:
- основний борг у розмірі 344 149,63грн;
- пеня у розмірі 55 127,48грн;
- 3 % річних у розмірі 5 584,43грн;
- втрати від інфляції у розмірі 20 663,05грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №20/10/1 від 20 жовтня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Також позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6 382,87грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 500,00грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/3053/25 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на користь Приватного акціонерного товариства "Поліемос" смт. Покотилівка, Харківський р-н, Харківська обл., основний борг у розмірі 344 149,63грн., пеню у розмірі 38 589,37грн., 3% річних у розмірі 5 584,43грн, втрати від інфляції у розмірі 20 590,45грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 996,59грн та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 6 381,78 грн.
У решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням в частині стягнення пені і відсотків річних на загальну суму 60 711,91 грн, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення пені у розмірі 55 127,48 грн. та 3% річних у розмірі 5 584,43 грн., ухваливши в цій частині нове рішення.
При цьому відповідач посилається на те, що:
- судом з порушенням норм процесуального права розглянуто справу без виклику сторін.
Ціна позову складає 425 524,59 грн., що перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн. х 100 = 302 800,00 грн.) та виключає віднесення справи до категорії малозначних;
- суд мав відмовити у стягненні пені у розмірі 55127,48 грн та 3% річних у розмірі 5584,43 грн.
Господарським судом Дніпропетровської області в даній справі не взято до уваги, що Позивачем не надавалось доказів негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення Відповідачем договірних зобов'язань у спірних правовідносинах, у зв'язку із чим збитками є лише знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів, позовні вимоги про стягнення яких також заявлені у даній справі та задоволені судом у повному обсязі. Так, розмір пені майже в три рази перевищує розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних, що свідчить про значне перевищення розміру неустойки перед розміром збитків.
Не враховано суспільну значимість діяльності ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», а саме діяльність Відповідача направлена на поставку продуктів харчування для закладів освіти м. Дніпро.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 по господарській справі №904/3053/25 - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 17.09.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області і відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
19.09.2025 матеріали справи №904/3053/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху через неподання апелянтом належних доказів оплати судового збору (визначена сума сплати 3633,60 грн). Скаржнику наданий строк (10 днів) для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
29.09.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 19.09.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію №22290 від 29.09.2025 про сплату 3633,60грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/3053/25; з урахуванням положень частин 1, 10 ст.270 ГПК України справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам встановлений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань (протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
20 жовтня 2021 року між Приватним акціонерним товариством "Поліемос" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" (покупець, відповідач) укладено договір №20/10/1 (а.с. 38-43).
За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю етикетку (упаковку), що іменується надалі готова продукція (або товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити готову продукцію у порядку та строки, визначені цим договором.
Готова продукція поставляється в асортименті і кількості, визначених у специфікаціях, та за ціною, визначеною у видаткових накладних на дату поставки, які мають бути погоджені та підписані обома сторонами. Специфікації вважаються невід'ємною частиною цього договору. Місце та строк поставки готової продукції можуть зазначатися у специфікації на поставку, у випадку, якщо вони не визначені у цьому договорі (п. 1.2 договору).
Постачальник на підставі поданої заявки покупця, складає специфікацію на поставку готової продукції, в якій вказує найменування готової продукції, асортимент, кількість, ціну і строки поставки. Специфікація підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною договору (п. 2.2 договору).
Ціна та умови оплати узгоджені сторонами у розділі 3 договору.
Так, загальна сума договору складається із підсумку вартості усіх поставок готової продукції по видатковим накладним та актам наданих послуг за увесь строк дії договору.
Ціна на готову продукцію (з урахуванням вартості доставки) і надані послуги відповідає звичайній ціні на час дії договору, та встановлюється постачальником (п. 3.2 договору).
Ціна та загальна вартість кожної партії готової продукції розраховується на дату замовлення та узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку та/або додатках до договору. Кінцева ціна готової продукції та вартість додрукарської підготовки вказана у видаткових накладних на поставку та актах наданих послуг,
У випадку коливання курсу Євро +/-3%, ціна на момент відвантаження буде перераховуватись за наступною формулою:
Ціна = ((Ц1 х 0,85) * (К2/К1)) + Ц1* 0,15, де
"Ц1" - ціна на продукцію, зафіксована в гривні на момент підписання цього договору;
"К2" - курс продажу Євро на момент підписання відповідної видаткової накладної (береться станом на 10 годину 00 хвилин на сайті http://minfin.com.ua/, міжбанк);
"К1" - фіксований курс Євро до національної валюти України, гривні - 26,6825 (міжбанк 15.01.2020).
Зміна цін, що визначені в порядку п.3.3 договору, зазначаються у видатковій накладній та не потребують додаткового погодження у вигляді додаткової угоди/специфікації до договору (п. 3.3 договору).
Покупець зобов'язується оплатити кожну партію готової продукції шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно рахунку-фактури на умовах:
а) відстрочення платежу у розмірі 100% вартості партії готової продукції строком не більш ніж 21 (двадцять один) календарних днів з дати поставки готової продукції (п. 3.4 договору).
Покупець зобов'язується оплатити послуги з додрукарської підготовки шляхом безготівкового перерахування грошових коштів розрахунком на поточний рахунок постачальника згідно рахунку-фактури у порядку, визначеного пунктом 3.4 договору (п. 3.5 договору).
За умовами пункту 4.1 договору продукція поставляється партіями. На кожну поставлену партію готової продукції складається видаткова накладна, яка має бути підписана сторонами. У випадку не підписання покупцем видаткової накладної і не повернення її оригінального примірника постачальнику, зобов'язання з поставки готової продукції вважаються виконаними постачальником у повному обсязі, у строки та належним чином на підставі товарно-транспортної накладної, що посвідчує фактичне отримання покупцем готової продукції. У цьому випадку зобов'язання покупця з оплати поставленої партії готової продукції виникають на підставі товарно-транспортної накладної.
Поставка готової продукції здійснюється за рахунок постачальника на склад (місце поставки) покупця на умовах DDР Інкотермс 2010 за адресою, вказаною покупцем у замовленні. Умови поставки зазначаються і можуть бути змінені у специфікації на поставку готової продукції (п. 4.4 договору).
Згідно з пунктом 5.1 договору постачальник зобов'язаний передати покупцю наступні товаросупроводжувальні документи на відвантажену готову продукцію: видаткову накладну, податкову накладну в електронному вигляді після обов'язкової реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, паспорт якості. Гігієнічний висновок на матеріали надається покупцю за його вимогою.
Покупець зобов'язаний прийняти поставлену постачальником продукцію у порядку та на умовах, визначених цим договором, та протягом 3-х робочих днів повернути постачальнику належним чином підписані та засвідчені печаткою (за наявності печатки у покупця) оригінальні примірники: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреності на отримання ТМЦ особою, уповноваженою покупцем на приймання готової продукції у місці поставки і підписання накладних, специфікацій, а також інші документи, оригінали яких не були повернені постачальнику по відповідній партії готової продукції (п. 5.1.1 договору).
У зв'язку із технологічними особливостями виробництва готової продукції допускається відхилення у кількості поставленої продукції в межах +/- 5% від замовленої кількості. Покупець здійснює оплату фактично поставленої кількості готової продукції (п. 5.2.1 договору).
Датою здачі готової продукції постачальником перевізнику вважається дата відвантажувальної накладної (або ТТН) зі складів постачальника на території України (п. 5.3 договору).
Право власності на готову продукцію та ризик її знищення переходить до покупця у момент її прийняття покупцем, що підтверджується товарно-транспортною накладною. Покупець не має право посилатися на прийняття готової продукції не уповноваженою особою після фактичного її прийняття та реєстрації податкової накладної, у випадку поставки готової продукції в вказане покупцем місце (п. 5.4 договору).
Претензії по прихованим недолікам готової продукції, які не могли бути виявлені під час приймання продукції, пред'являються постачальнику протягом 30 календарних днів з дня прийняття покупцем готової продукції (п. 5.5.4 договору).
Претензії щодо явних недоліків, які можливо було встановити під час приймання покупцем готової продукції, не можуть бути пред'явлені постачальнику після прийняття готової продукції покупцем і підписання видаткової накладної (п. 5.5.4.1 договору).
У разі, якщо покупець не направляє повідомлення про неякісну продукцію (претензію по якості) в терміни, вказані в договорі, він втрачає право на претензії відносно поставленої продукції (п. 5.7 договору).
За пунктом 6.1 покупець зобов'язується, зокрема: погодити специфікації та дизайн-макети, передбачені цим договором; сплатити вартість послуг з додрукарської підготовки готової продукції в порядку, передбаченому цим договором; прийняти готову продукцію та оплатити вартість готової продукції, строки відповідно до п.3.4. цього договору та на умовах, визначених цим договором; здійснювати належним чином приймання готової продукції за кількістю, асортиментом, якістю; інші обов'язки, передбачені цим договором та діючим законодавством України.
Датою виконання грошових зобов'язань покупцем по оплаті готової продукції вважається дата надходження 100% грошових коштів за поставлені партії готової продукції на поточний рахунок постачальника (п. 6.1.1 договору).
Покупець зобов'язується викупити (оплатити) усі заявлені партії готової продукції до кінця строку дії договору, якщо інший строк не погоджений сторонами (п. 6.1.2 договору).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі порушення термінів постачання або оплати готової продукції винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за увесь період прострочення.
Сплата пені не звільняє сторони від зобов'язань по виконанню договору (п. 7.2 договору).
У випадку порушення покупцем строків оплати готової продукції, постачальник має право застосувати до нього оперативно-господарську санкцію у вигляді зупинення виконання заявок покупця, зупинення поставки замовленої покупцем готової продукції та/або притримання виготовленої продукції, до повної оплати поставки, що не вважається порушенням строків поставки (п. 7.3 договору).
В пункті 7.6 договору сторони погодили, що нарахування штрафних та оперативно-господарських санкцій здійснюється протягом усього строку прострочення оплати готової продукції. Позовна давність до вимог про оплату штрафних та оперативно-господарських санкцій, що виникли у зв'язку із простроченням оплати готової продукції, складає три роки.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами грошових зобов'язань (п. 10.1 договору).
Сторони погодили, що повідомлення та документи, що направляються на електронну адресу покупця, вказану у цьому договорі, вважаються направленими належним чином. У випадку зміни електронної адреси покупця та/або інших реквізитів, що мають значення для належного виконання договору постачальником, покупець зобов'язаний повідомити про такі зміни одразу, але не пізніше, ніж у строки, визначені для поставки готової продукції за цим договором (п. 10.4 договору).
Специфікація на поставку продукції та специфікації з переддрукарської підготовки, а також інші документи, передбачені цим договором, вважаються погодженими покупцем у випадку направлення на електронну адресу постачальника сканованого примірника такого документу з підписом та печаткою покупця (за наявності у покупця печатки) (п. 10.5 договору).
За пунктом 10.7 договору дія договору продовжується на кожний наступний рік, якщо не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії договору не надійшло письмових заяв щодо небажання продовжувати його дію на наступний обумовлений період. Якщо одна із сторін виявить бажання достроково припинити дію цього договору, вона зобов'язана письмово повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за один місяць до дати дострокового припинення дії договору. При цьому сторони зобов'язані до дати припинення дії договору виконати остаточні взаєморозрахунки.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
05 листопада 2024 року сторонами підписано Специфікацію №32 до договору поставки №20/10/1 від 20.10.2021 на поставку товару: етикетка самоклеюча "Свинина тушкована" ТМ «Каструлька» 525 г, код УКТ ЗЕД 3919, у кількості 100 тис. шт., за ціною 1 180,00грн (з ПДВ); етикетка самоклеюча "Яловичина тушкована" ТМ «Каструлька» 525 г, код УКТ ЗЕД 3919, у кількості 100 тис. шт., за ціною 1 180,00грн (з ПДВ), на загальну суму 235 999,20грн (з ПДВ) (а.с. 44).
Умови оплати - протягом 21 календарного дня з моменту поставки (п. 3 Специфікації).
25 листопада 2024 року сторонами підписано Специфікацію №33 до договору поставки №20/10/1 від 20.10.2021 на поставку товару: етикетка самоклеюча "Свинина тушкована" ТМ Каструлька 525 г, код УКТ ЗЕД 3919, у кількості 100 тис. шт., за ціною 1 290,00грн (з ПДВ), на загальну суму 129 000,00грн (з ПДВ) (а.с. 45).
Умови оплати - протягом 21 календарного дня з моменту поставки (п. 3 Специфікації).
19 грудня 2024 року сторонами підписано Специфікацію №3 до договору поставки №20/10/1 від 20.10.2021 на поставку товару: етикетка самоклеюча "Дніпро піклується", код УКТ ЗЕД 4821, у кількості 40 тис. шт., за ціною 550,00грн (з ПДВ), на загальну суму 21 999,84грн (з ПДВ) (а.с. 46).
Умови оплати - протягом 21 календарного дня з моменту поставки (п. 3 Специфікації).
26 грудня 2024 року сторонами підписано Специфікацію №34 до договору поставки №20/10/1 від 20.10.2021 на поставку товару: етикетка самоклеюча "М'ясо курей у власному соку" ТМ «Каструлька» 525 г, код УКТ ЗЕД 3919, у кількості 20 тис. шт., за ціною 1 640,00грн (з ПДВ), на загальну суму 32 800,08грн (з ПДВ) (а.с. 47).
Умови оплати - протягом 21 календарного дня з моменту поставки (п. 3 Специфікації).
На виконання умов договору №20/10/1 від 20.10.2021 та специфікацій до нього, ПАТ "Поліемос" поставило відповідачу замовлену продукцію на загальну суму 419 681,12грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та податковими накладними (квитанціями про реєстрацію податкових накладних):
№3627 від 15.11.2024 на суму 28 319,90грн (ТТН №3627 від 15.11.2024, ПН №183 від 15.11.2024, квитанція від 28.11.2024) (а.с. 48, 49-50, 51-52, 53);
№3657 від 19.11.2024 на суму 148 679,50грн (ТТН №3657 від 19.11.2024, ПН №216 від 19.11.2024, квитанція від 09.12.2024) (а.с. 54, 55-56, 57-58, 59);
№3686 від 20.11.2024 на суму 58 881,80грн (ТТН №3686 від 20.11.2024, ПН №236 від 20.11.2024, квитанція від 10.12.2024) (а.с. 60, 61-62, 63-64, 65);
№3831 від 29.11.2024 на суму 129 000,00грн (ТТН №3831 від 29.11.2024, ПН №367 від 29.11.2024, квитанція від 12.12.2024) (а.с. 66, 67-68, 69-70, 71);
№76 від 10.01.2025 на суму 21 999,84грн (ТТН №69 від 10.01.2025, ПН №84 від 10.01.2025, квитанція від 28.01.2025) (а.с. 72, 73-74, 75-76, 77);
№84 від 10.01.2025 на суму 32 800,08грн (ТТН №84 від 10.01.2025, ПН №85 від 10.01.2025, квитанція від 28.01.2025) (а.с. 78, 79-80, 81-82, 83).
Видаткові накладні містять посилання на договір №20/10/1 від 20.10.2021, підписи сторін скріплені печатками підприємств.
Також сторонами складено та підписано акт №4186 від 20.12.2024 про надання послуг додрукарської підготовки, код 00-00001436, на загальну суму 4 190,00грн (ПН №293 від 20.12.2024, квитанція від16.01.2025) (а.с. 88, 89-90, 91).
Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
ТОВ "Олімпус Консалт" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 100 000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями:
№18581 від 12.05.2025 на суму 25 000,00грн;
№18701 від 16.05.2025 на суму 25 000,00грн;
№19085 від 26.05.2025 на суму 25 000,00грн;
№19238 від 02.06.2025 на суму 25 000,0грн (а.с. 84-87).
Позивач зазначає, що станом на 12.05.2025 залишок боргу, який утворився до 01.11.2024 становив 20 278,51грн та був погашений платіжною інструкцією від 12.05.2025 на суму 25 000,00грн. Залишком коштів 4 721,49грн за платіжною інструкцією від 12.05.2025 було погашено нову заборгованість за період з 01.11.2024 по 31.05.2025.
Станом, на 03.06.2025 загальна заборгованість з урахуванням часткового погашення суми боргу становить 344 149,63грн.
В матеріалах справи міститься лист ТОВ "Олімпус Консалт" на адресу ТОВ "Поліемос", в якому відповідач гарантував погашення заборгованості за поставлений товар на суму 75 000,00грн щотижневими платежами по 25 000,00грн до кінця травня. Залишок боргу у розмірі 369 149,63грн зобов'язався виплачувати по 150 000,00грн на місяць починаючи з 01.10.2025: 150 000,00грн до кінця жовтня 2025 року; 150 000,00грн до кінця листопада 2025 року; 69 149,63грн до кінця грудня 2025 року та просив узгодити та підписати лист стосовно погашення заборгованості (а.с. 93).
Згідно листа ТОВ "Олімпус Консалт" на адресу ТОВ "Поліемос", відповідач гарантував погашення заборгованості за поставлений товар у розмірі 344 149,63грн щотижневими платежами по 25 000,00грн, починаючи з 17.06.2025: 25 000,00грн - 17.06.2025; 25 000,00грн - 24.06.2025; 25 000,00грн - 01.07.2025; 25 000,00грн - 08.07.2025; 25 000,00грн - 15.07.2025; 25 000,00грн - 22.07.2025; 25 000,00грн - 29.07.2025; 25 000,00грн - 05.08.2025; 25 000,00грн - 12.08.2025; 25 000,00грн - 19.08.2025; 25 000,00грн - 26.08.2025; 25 000,00грн - 02.09.2025; 25 000,00грн - 09.09.2025; 25 000,00грн - 16.09.2025. В листі зазначено, що відповідач готовий компенсувати витрати пов'язані з судочинством у розмірі 25 000,00грн. Просив узгодити та підписати графік погашення заборгованості (а.с. 140).
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, поставлено узгоджений товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення основного боргу у розмірі 344 149,63грн, пені у розмірі 55 127,48грн, 3% річних у розмірі 5 584,43грн, втрат від інфляції у розмірі 20 663,05грн, проти чого заперечує відповідач, що і стало причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення, Господарський суд виходив із законності, обґрунтованості та доведеності вимог позивача.
Зменшуючи суму стягнення інфляційних втрат, суд керувався помилкою в розрахунках.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки апелянт оскаржує рішення тільки в частині пені і відсотків річних, то суд апеляційної інстанції не надає оцінки рішенню в частині основного боргу у розмірі 344 149,63грн., втрат від інфляції у розмірі 20 590,45грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 996,59грн.
В межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення пені у розмірі 38 589,37грн. та 3% річних у розмірі 5 584,43грн, з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 344149,63 грн.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до умов договору строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 344149,63 грн підлягають задоволенню у повному обсязі. Встановлені судом першої інстанції обставини справи в цій частині відповідач не заперечує.
Предметом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі є незгода відповідача з рішенням в частині стягнення з нього суми пені в розмірі 55 127,48 грн. та 3% річних у розмірі 5 584,43 грн.
Щодо стягнення пені та 3% річних.
У межах розгляду справи позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені в розмірі 55127,48 грн, яка, за твердженням позивача, нарахована за період з 07.12.2024 по 03.06.2025 та 3% річних за період з 07.12.2024 до 03.06.2025, у зв'язку з простроченням оплати товару за видатковими накладними.
Відповідно до п. 7.1 договору, укладеного між сторонами, у разі порушення строку оплати замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за увесь період прострочення. Водночас, сплата пені не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за договором.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Місцевим господарським судом встановлено, що під час перевірки правильності нарахування позивачем пені та 3% річних помилок не виявлено.
Отримання коштів за отриманий товар, пені та відшкодування матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації (плати) за користування грошовими коштами, належними до сплати є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов'язання з боку останнього.
Відхиляючи доводи апелянта щодо того, що суд мав відмовити у стягненні пені у розмірі 55127,48 грн та 3% річних у розмірі 5584,43 грн., колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованим з огляду на норми закону та відсутність належних доказів з боку відповідача.
З огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність поданих відповідачем доказів того, що порушення зобов'язання за договором сталося з незалежних від відповідача причин (виняткового випадку) та цей випадок є винятковим, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для звільнення відповідача від відповідальності.
Доводи апелянта про відсутність збитків є суб'єктивними, декларативними і не підтверджені належними доказами.
Посилання на суспільну значимість діяльності апелянта, зокрема постачання харчових продуктів до освітніх закладів, не є юридичною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Стосовно заперечень скаржника щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 3 статті 247 ГПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження».
Положеннями ч.4 ст.247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
1) про банкрутство;
2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу;
6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що посилання Відповідача на ту обставину, що ціна позову складає 425 524,59 грн., що перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та виключає віднесення справи до категорії малозначних, а також за наявності відповідного клопотання виключає можливість проведення судом розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, є помилковим, оскільки як встановлено п.8 ч.4 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу, прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році та на момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції становить - 3 028 грн. 00 коп., в той час, як п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно становить - 1 514 000 грн.
Колегія суддів констатує, що враховуючи ціну позову у даній справі в розмірі - 425524 грн. 59 коп., вбачається, що вона не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 необхідно залишити без задоволення.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями?129, 269,?275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/3053/25- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/3053/25- залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на? скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков