Постанова від 06.10.2025 по справі 912/2861/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2025 року м.Дніпро Справа № 912/2861/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Сергієнко О.В. (в залі суду);

від третьої особи-1: Іванченко В.В. (в залі суду);

від третьої особи-2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 (суддя Бестаченко О.Л., повний текст якого підписаний 02.04.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 (суддя Бестаченко О.Л., повний текст якого підписаний 08.04.2025) у справі № 912/2861/24

за позовом Бобринецької міської ради,

до Кропивницької районної ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

2. Бобринецької районної ради Кіровоградської області,

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Бобринецької міської ради, яка містить вимоги до Кропивницької районної ради Кіровоградської області про таке:

- визнати протиправною бездіяльність Кропивницької районної ради, як правонаступника Бобринецької районної ради, яка полягає у невиконанні покладеного у абзаці четвертому пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" господарського зобов'язання передати у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади об'єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплекс будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6;

- зобов'язати Кропивницьку районну раду, як правонаступника Бобринецької районної ради, вирішити питання щодо прийняття рішення про передачу об'єкту спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплексу будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6, у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади на виконання господарського зобов'язання, покладеного абзацом четвертим пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Бобринецька районна рада (правонаступником якої є Кропивницька районна рада) не виконала перед Бобринецькою міською радою свій обов'язок з передачі об'єкта спільної власності територіальних громад, а саме комплексу будівель за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6, чим не забезпечила виконання своїх повноважень.

Ухвалою від 26.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2861/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.12.2024 на 11:00. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області.

Ухвалою від 29.01.2025 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/2861/24; справу № 912/2861/24 призначив до судового розгляду по суті на 28.02.2025 на 09:00 год та зокрема залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Бобринецьку районну раду Кіровоградської області.

20.03.2025 до суду від Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшло клопотання про стягнення судових витрат з додатками.

Протокольною ухвалою від 24.03.2025 господарський суд клопотання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення судових витрат долучив до матеріалів справи, відмовив у прийнятті доданих до цього клопотання доказів, оскільки такі докази не були надіслані іншим учасникам справи.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 у справі № 912/2861/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; питання щодо судових витрат винесено в судове засідання 07.04.2025.

У вказаному клопотанні заявлено вимогу про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Бобринецької міської ради на користь Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 30 000,00 грн у складі судових витрат на оплату професійної правничої допомоги. Також представник Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області просить суд розгляд даного клопотання провести без його участі. До клопотання додано докази на підтвердження понесених витрат та їх направлення сторонам по справі.

Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 у справі №912/2861/24 клопотання представника Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області адвоката Іванченка В.В. від 25.03.2025 про стягнення витрат на надання правничої допомоги у справі № 912/2861/24 задоволено частково.

Стягнуто з Бобринецької міської ради Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Бобринець на користь Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Кіровоградська область, с. Кетрисанівка судові витрати у розмірі 20000,00 грн, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги під час розгляду справи в Господарському суді Кіровоградської області.

У задоволенні іншої частини клопотання представника Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, адвоката Іванченка В.В. від 25.03.2025 про стягнення витрат на надання правничої допомоги у справі № 912/2861/24 відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням і додатковим рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулась Бобринецька міська рада, в яких просить:

- скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову;

- скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким клопотання Кетрисанівської сільської ради залишити без задоволення.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі на рішення суду посилається на те, що:

- судом першої інстанції безпідставно відхилено клопотання Міської ради, що міститься у складі відповіді на пояснення третьої особи (Кетрисанівської сільської ради) від 13.01.2025, у якому вона просила господарський суд зобов'язати Кетрисанівську сільську раду надати належні та допустимі докази: утворення Кетрисанівської територіальної громади у відповідності до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад»; набуття права власності на комплекс будівель або його частину.

Вважає, що оскільки єдиною підставою правонаступництва для об'єднаних територіальних громад був/є Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», далі-Закон №157, то спосіб утворення Бобринецької міської (об'єднаної) територіальної громади (у 2015 році) і Кетрисанівської сільської (об'єднаної) територіальної громади (у 2020 році) різниться за наслідками.

Відтак, стверджує, що Кетрисанівська сільська рада, як представницький орган Кетрисанівської територіальної громади, не стала правонаступником прав та обов'язків 24-х територіальних громад колишнього Бобринецького району, які об'єдналися у Кетрисанівську сільську територіальну громаду та, відповідно, не є співвласником спірного комплексу будівель.

- щодо розмежування видатків між бюджетами, встановленого БКУ, вважає, що висновок суду про те, що: «Позивач не довів наявності відповідного розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України», зроблений без врахування одного з універсальних принципів процесуального законодавства - принципу «jura novit curia» («суд знає закони»).

Наполягаючи на своїх попередніх доводах, Міська рада підтверджує, що відповідно до статті 86 БКУ розмежування видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно, для населення Кетрисанівської територіальної громади максимально наближеним місцем наданням таких гарантованих послуг буде адміністративний центр громади - село Кетрисанівка та/ або інші населені пункти цієї громади. Неефективність надання гарантованих послуг Кетрисанівською сільською радою населенню Кетрисанівської сільської територіальної громади на території Бобринецької міської територіальної громади є очевидною, та такою, що не відповідає принципу ефективності та результативності.

- щодо обставин знаходження КНП «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» у комплексі будівель та витрат на його утримання, то Міська рада не може погодитися з висновком господарського суду про те, що використання комплексу будівель комунальним некомерційним підприємством «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кетрисанівської сільської ради може бути обставиною, встановленою та доведеною належними та допустимими доказами. Одне лише посилання Відповідача у листі від 16.10.2024 №01-18/189/1 на договір відповідального зберігання з правом користування від 10.10.2024 без дослідження господарським судом такого договору не може бути належним та допустимим доказом правомірності стверджуваних Відповідачем особою правовідносин. Ураховуючи також відсутність оформлених прав на користування комплексом будівель як пам'яткою культурної спадщини місцевого значення та земельною ділянкою, на якій він розташований, є підстави для висновку про фактичне користування комунальним некомерційним підприємством «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кетрисанівської сільської ради комплексом будівель без належної правової підстави. Отже, фактичне користування комплексом будівель, в тому числі як пам'яткою культурної спадщини, користування земельною ділянкою, на якій він розташований, є на думку міської ради результатом протиправного діяння з боку комунального некомерційного підприємства «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кетрисанівської сільської ради.

Щодо додаткового рішення, зауважує, що:

- Кетрисанівською сільською радою не подавався до господарського суду та, відповідно, у матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, із переліком виконаних робіт (наданих послуг) та загальною кількістю витраченого адвокатом часу, що апелянт вважає порушенням норм процесуального права і підставою для відмови у задоволенні відповідного клопотання сторони;

- до закінчення судових дебатів Кетрисанівська сільська рада не подала до господарського суду докази, що підтверджують здійснення робіт та/або посилання на поважні причини, які унеможливили подання Кетрисанівською сільською радою таких доказів, в тому числі Детального опису. У матеріалах справи відсутнє клопотання Кетрисанівської сільської ради про поновлення строку подання доказів, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; в той час, як наслідки такого порушення визначені у ст.129 ГПК України;

- ні у Договорі №55/24, ні у Додатковій угоді №1, ні у Додатковій угоді від 03.12.2024 їх сторонами не визначено умов, у разі настання яких здійснюється платіж у обумовленому ними розмірі, відтак, вважає, що сторонами договору не встановлено гонорару у формі фіксованого розміру, а відповідний висновок суду зроблений безпідставно.

- вважає, що надання третій особі-1 такого виду допомоги як представництво підтверджено матеріалами справи, натомість стосовно такого виду правової допомоги, як складення процесуальних документів (заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру) у частині, що стосується пояснень третьої особи щодо позову або відзиву від 10.12.2024, клопотання про стягнення судових витрат від 20.03.2025 і клопотання про стягнення судових витрат від 25.03.2025, Міська рада не погоджується з результатами розподілу, встановленими господарським судом.

Звертає увагу, що Кетрисанівська сільська рада у своїх поясненнях не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження можливості впливу рішення у справі на її права або обов'язки щодо однієї із сторін, в свою чергу, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору, така заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Кетрисанівська сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу, проти її задоволення заперечила, вважає рішення законним і обґрунтованим, а скаргу безпідставною і необґрунтованою, звертає увагу, що право комунальної власності на комплекс будівель за адресою: м. Бобринець пров. Порика, 6 (надалі - комплекс будівель) було зареєстровано за Бобринецькою районною радою 12.09.2013 на підставі свідоцтва про право власності № 9280061 від 12.09.2013, видане Реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, далі - Свідоцтво про право власності.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення), виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Рішенням Бобринецької районної ради від 21.10.2020 №492 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" вирішено передати із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6.

У 2020 році Кетрисанівська сільська рада після прийняття рішення від 21.10.2020 №492 зареєструвала право комунальної власності на спірне майно на підставі документів наявних в реєстраційній справі №18805530335208.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 по справі № 912/1863/23, що набрало законної сили 15.05.2024 вирішено, зокрема визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 №492 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6; припинити право власності Кетрисанівської сільської ради на об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель, реєстраційний номер 1880553035208, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55549937 від 07.12.2020 14:24:03, Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.

26.06.2024 на підставі вказаного рішення суду Державним реєстратором Кропивницької міської ради було припинено право комунальної власності Кетрисанівської сільської ради на комплекс будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6. В свою чергу, Кетрисанівська сільська рада, продовжуючи користуватися вказаним майном, ініціює перед Кропивницької районної радою відновлення свого права на мирне володіння своїм майном.

При цьому, суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій по справі № 912/1863/23 констатували, що комплекс будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6, є спільною власністю територіальних громад Бобринецького району, в свою чергу, його співвласниками на дату даного спору залишаються Кетрисанівська сільська рада та Бобринецька міська рада.

Тобто єдиним фактичним користувачем комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6, з 03.12.2020 була та залишається Кетрисанівська сільська рада, яка здійснює відповідні видатки з бюджету на утримання будівлі.

Щодо правонаступництва Кетрисанівської сільської ради, зауважує, що наведене було предметом дослідження суду адміністративної юрисдикції і відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 640/16267/20 від 08 вересня 2021 року встановлено, що таке відбулось згідно норм закону.

Щодо доцільності передачі спірного майна Кетрисаніській сільській раді, звернула увагу, що в протоколі сесії № 30 від 21.10.2023 вказано (стор. 5 протоколу), зокрема наголошено, що на сьогоднішній день жодної пропозиції щодо перерозподілу майна від міської ради не надходило.

З метою забезпечення належного функціонування комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Бобринецького району" вирішено вказаний комунальний заклад разом з спірним комплексом будівель передати до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради, оскільки до складу підприємства входять ФАПИ, які надають первинну медичну допомогу сільським жителям. Таким чином, єдиним можливим належним власником спірного комплексу будівель може бути лише Кетрисанівська сільська рада з урахуванням функціонального використання такого майна та наявності фактичних видатків з її бюджету на утримання нерухомого майна розташованого за адресою місто Бобринець, провулок Порика, 6.

Третя особа-1 не погоджується з висновком суду, що з огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат розгляду спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Зокрема, наголошує, що під час розгляду справи сторони звертали уваги на спосіб захисту порушених прав Позивачу за захистом яких він звернувся до суду, зокрема другої позовної вимоги, за якою Позивач просить суд Зобов'язати Кропивницьку районну раду, як правонаступника Бобринецької районної ради, вирішити питання щодо прийняття рішення про передачу об'єкту спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплексу будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика,6, у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади на виконання господарського зобов'язання, покладеного абзацом четвертим пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Звертає увагу, що прийняття рішень є дискреційними повноваженням рад і у такому випадку суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. Відтак, задоволення позовних вимог Позивача фактично матиме наслідок втручання в дискреційні повноваження Кропивницької районної ради.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач також проти її задоволення заперечив, рішення вважає законним і обґрунтованим, зауважує на:

- неможливості застосування такої правової підстави як абзац 4 пункту 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (правова підстава позовних вимог і бажаний спосіб передачі для Позивача) у зв'язку з тим, що умови цієї норми Закону не виконуються і Позивач не відповідає критеріям передачі об'єкта спільної власності територіальних громад сіл району у такий спосіб, а саме: не виконані вимоги припинення Бобринецької районної ради як юридичної особи; не виконані вимоги здійснення передачі до 01 липня 2021 року (перехідний період завершення реформи децентралізації у цей часовий проміжок спірний комплекс будівель уже був переданий Бобринецькою районною радою Кетрисанівській сільській раді); не виконані вимоги передачі закладу, установи як об'єкта спільної власності територіальних громад району; у Відповідача відсутні видатки на утримання відповідного закладу, установи та майна такого закладу, установи у бюджеті громади і фінансова спроможність такого утримання не підтверджена жодним рішенням Бобринецької міської ради як належним доказом;

- віднесенням повноважень з передачі майна спільної власності територіальних громад району до виключних та дискреційних повноважень районної ради на підставі Європейської хартії місцевого самоврядування, Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

- відсутністю встановленого факту задоволення комплексом будівель, розміщеним за адресою: м. Бобринець, пров. Порика, 6, виключних потреб Бобринецької міської територіальної громади, та наявністю доказів задоволення спірним комплексом будівель потреб двох громад - Бобринецької міської та Кетрисанівської сільської територіальних громад;

- відкликанням повноважень на передачу майна спільної власності територіальних громад сіл району з боку Бобринецької міської ради та Кетрисанівської сільської ради, що підтверджено відповідними доказами, долученими до справи (рішеннями обох рад);

- відсутністю передачі спірного комплексу будівель до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кропивницького району, управління якою здійснює Кропивницька районна рада, у зв'язку з відсутністю затвердження Відповідачем передавального акта та незавершенням припинення Бобринецької районної ради та приєднання її до Кропивницької районної ради;

- відсутністю факту виникнення саме господарського зобов'язання Кропивницької районної ради з необмеженим строком дії на користь Позивача;

- відсутністю фактів будь-яких порушень права очікування Бобринецької міської ради як співвласника майна спільної власності територіальних громад колишнього Бобринецького району з боку Відповідача;

- передача спірного комплексу будівель у бажаний для Позивача спосіб неминуче призведе до порушень прав Бобринецької районної ради (в матеріалах справи наявний витяг, що підтверджує державну реєстрацію речового права на Бобринецьку районну раду як юридичну особу); Кетрисанівської сільської ради як співвласника (носія майнового права) на майно спільної власності територіальних громад колишнього Бобринецького району та засновника закладу охорони здоров'я, переданого їй Бобринецькою районною радою та розміщеного у цьому комплексі будівель; КНП «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кетрисанівської сільської ради, оскільки у разі зміни власника спірного майна залишиться без приміщення для здійснення статутної діяльності, що порушить ліцензійні умови, а жителі обох громад не зможуть одержувати гарантовані державою послуги у сфері охорони здоров'я, що не відповідає інтересам жителів обох громад, а саме задоволення потреб та інтересів жителів є пріоритетом у діяльності Кропивницької районної ради як органу місцевого самоврядування, який представляє спільні інтереси територіальних громад району;

- відсутністю доцільності здійснення передачі спірного комплексу приміщень у бажаний для Позивача спосіб на підставі абзацу 4 пункту 10 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та порушенням вимоги, встановленої ст. 60 цього Закону щодо заборони зменшення обсягу та погіршення умов надання послуг місцевому населенню при здійсненні майнових операцій органами місцевого самоврядування.

Стверджує, що виходячи із принципу спеціального дозволу, передбаченого ч. 2 ст. 19 Конституції України, Кропивницька районна рада станом на 15.05.2024 року (коли право Бобринецької міської ради, на її переконання, було порушено), станом на день звернення до суду з позовною заявою, станом на момент ухвалення рішення Господарським судом Кіровоградської області по даній справі, не мала достатніх та необхідних юридичних підстав для розгляду питання про передачу спірного комплексу будівель до комунальної власності Бобринецької міської ради, і цілком правомірно утримувалась від здійснення такої передачі, при цьому факт наявності господарського зобов'язання передачі спірного комплексу будівель у комунальну власність виключно Позивачу з необмеженим строком його виконання за наявних фактичних обставин справи також заперечувався Кропивницькою районною радою. Жодне з наведених правових обґрунтувань позовних вимог, як і їх сукупність, не були та не є достатніми та необхідними підставами для здійснення передачі майна Позивачу на підставі абзацу 4 пункту 10 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правові обґрунтування позову не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.

Бобринецька районна рада у відзиві не погоджується з апеляційною скаргою Бобринецької міської ради, вважає її доводи та відповідну аргументацію надуманою, непослідовною, необґрунтованою, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 у справі № 912/2861/24 законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим апеляційна скарга Бобринецької міської ради не підлягає задоволенню. Доводи її відзиву аналогічні доводам, наведеним у відзиві відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 21.04.2025 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду справи із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.04.2025 відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

29.04.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача на рішення суду залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому розмірі (визначена сума сплати 7267,20 грн). Скаржнику наданий строк (10 днів) для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Вказану ухвалу направлено апелянту засобами електронного зв'язку та доставлено до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС “Електронний суд» 12.05.2025 о 20:59 годині.

Отже, з урахуванням положень ч.6 ст.242 ГПК України ухвала вважається врученою апелянту 13.05.2025.

Відтак, недоліки скарги мали бути усунені останнім до 23.05.2025.

19.05.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 12.05.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію №214 від 15.05.2025 про оплату 7267,20 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивача на додаткове рішення; судове засідання призначено на 06.10.2025; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань - протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Ухвалою суду від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на рішення суду; судове засідання призначено на 06.10.2025; скарги поєднані в одне апеляційне провадження; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

23.05.2025 до суду надійшов відзив третьої особи-1 на апеляційну скаргу позивача на рішення суду, у якому додатково просить стягнути з Бобринецької міської ради на користь Кетрисанівської сільської ради витрати на надання правничої допомоги в зв'язку з переглядом рішення суд в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000,00 грн.

29.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача на рішення суду, в якому також просить покласти на позивача судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

30.05.2025 до суду від третьої особи-2 надійшов відзив на скаргу позивача на рішення суду.

Також 30.05.2025 до суду від позивача (апелянта) надійшли додаткові пояснення щодо питань/обставин, на які посилається Кетрисанівська сільська рада у своїх запереченнях у Відзиві на апеляційну скаргу, а також заперечення з приводу розміру витрат на правничу допомогу Кетрисанівської сільської ради в сумі 15000 грн., що міститься у складі Відзиву на апеляційну скаргу.

02.10.2025 до суду від апелянта надійшло клопотання про підтримання доводів скарг та розгляд апеляційних скарг без участі його представника.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи-1 надали свої пояснення щодо апеляційних скарг.

В судовому засіданні 06.10.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників учасників провадження, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" до Бобринецького району Кіровоградської області входять адміністративні центри Бобринецької та Кетрисанівської територіальних громад.

Рішенням Бобринецької райради від 21.10.2020 № 492 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району) та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" (далі також рішення № 492) надано згоду та безоплатно передано приміщення, серед яких комплекс будівель (поліклінічне відділення), розташований за адресою: м. Бобринець, провулок Порика, 6, із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільради.

Рішенням Кетрисанівської сільради від 02.12.2020 № 9 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" надано згоду на прийняття та прийнято безоплатно у комунальну власність Кетрисанівської сільради приміщення та майно згідно з переліком приміщень та майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, серед яких комплекс будівель (поліклінічне відділення), розташований за адресою: м. Бобринець, провулок Порика, 6.

Розпорядженням голови Кетрисанівської сільради від 03.12.2020 № 12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини" затверджений акт приймання-передачі майна зі спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільради, а саме: комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини), що знаходиться за адресою м. Бобринець, провулок Порика, 6.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі № 912/1863/23 визнано протиправним та скасовано рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 № 492 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6. Визнано протиправним та скасовано рішення Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №9 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" у частині, що стосується безоплатної передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради комплексу будівель, що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини)". Визнано протиправним та скасовано Акт приймання-передачі комплексу будівель, складений по факту безоплатної передачі нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, а саме: комплексу будівель Бобринецької амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що знаходиться за адресою: м. Бобринець, провулок Порика,6 у складі 13-ти будівель і споруд, загальною первісною (переоціненою) вартістю 272386,00 грн, загальним зносом 272386,00 грн та загальною залишковою вартістю станом на 03.12.2020 року 0,00 грн, затверджений розпорядженням голови Кетрисанівської сільської ради від 03.12.2020 №12-р "Про затвердження акту з приймання-передачі комплексу будівель (амбулаторії загальної практики сімейної медицини)". Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55549937 від 07.12.2020 14:24:03, прийняте державним реєстратором Бобринецької районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04052353) Демецькою Тетяною Миколаївною, щодо державної реєстрації права власності на комплекс будівель за адресою: м. Бобринець, пров. Порика, 6, за Кетрисанівською сільською радою, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис/відомості про речове право за номером 39564631. Припинено право власності Кетрисанівської сільської ради на об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель, реєстраційний номер 1880553035208, зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55549937 від 07.12.2020 14:24:03, Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі № 912/1863/23 залишено в силі постановами Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та Верховного Суду від 24.07.2024.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.09.2022 щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Бобринець, провулок Порика, 6, від 12.11.2024 (а.с. 17-18 т. 1) власником комплексу будівель є Бобринецька районна рада.

Розпорядженням голови Бобринецької міської ради від 25.06.2024 № 03-аг "Про забезпечення передачі майна у комунальну власність міської територіальної громади" доручено Комунальному некомерційному підприємству "Бобринецька лікарня" Бобринецької міської ради підготувати та подати до фінансового управління міської ради пропозиції щодо доцільності та ефективного використання на умовах правового режиму оперативного управління у 2024 та наступних роках комплексу будівель за адресою: м. Бобринець, пров. Порика, 6 та розрахунок на його утримання у вересні - грудні 20204 року (а.с. 32 т. 1).

Службовою запискою від 29.07.2024 начальник фінансового управління міської ради повідомив Бобринецького міського голову про те, що наявна дохідна база та стан виконання бюджету міської територіальної громади дозволяє передбачити кошти на утримання комплексу будівель як до кінця поточного року, так і на наступний рік (а.с. 33 т. 1).

29.08.2024 Бобринецька міська рада звернулася до Кропивницької районної ради з листом № 04-13/1177/01, яким закликала Кропивницьку районну раду виконати зобов'язання, покладене на неї абзацом четвертим пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та вирішити питання щодо прийняття рішення про передачу у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади об'єкту спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплексу будівель за адресою: м. Бобринець, провулок Порика, 6 відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України (а.с. 33-34 т. 1).

Рішенням від 10.10.2024 № 2043 Бобринецька міська рада надала згоду на безоплатну передачу Кропивницькою районною радою у порядку та на підставах, передбачених абзацом четвертим пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», комплексу будівель, який розташований за адресою: м. Бобринець, провулок Порика, 6, та його приналежностей, які є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району, у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади (а.с. 35-36 т. 1).

11.10.2024 позивачем скеровано лист № 04-13/1415/01 до Кропивницької районної ради та комісії з реорганізації Бобринецької районної ради "Про згоду на безоплатну передачу об'єктів нерухомого мана та їх приналежностей" (а.с. 34-35 т. 1).

Листами від 14.10.2024 № 04-13/1425/01 та від 29.10.2024 № 04-13/1479/01 Бобринецька міська рада зверталася до Кропивницької районної ради та комісії з реорганізації Бобринецької районної ради із закликом припинити бездіяльність шляхом негайного вирішення питання щодо прийняття рішення про передачу комплексу будівель та його приналежностей Бобринецької міської територіальної громади у порядку, передбачених абзацом четвертим пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Предметом позову в цій справі є вимоги Бобринецької міської ради до Кропивницької районної ради вирішити питання щодо прийняття рішення про передачу об'єкта спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району в комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади.

Підставою позовних вимог, на думку Бобринецької міської ради, є бездіяльність Кропивницької районної ради, яка полягає у невиконанні покладеного у абзаці четвертому пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" господарського зобов'язання передати у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади об'єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів, що у відповідача виникло зобов'язання передати у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади об'єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплекс будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6.

Відтак, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Кропивницької районної ради, як правонаступника Бобринецької районної ради, яка полягає у невиконанні покладеного у абзаці четвертому пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" господарського зобов'язання передати у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади об'єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплекс будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6, не може бути задоволена судом.

В свою чергу, позовна вимога про зобов'язання Кропивницької районної ради, як правонаступника Бобринецької районної ради, вирішити питання щодо прийняття рішення про передачу об'єкту спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплексу будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6, у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади на виконання господарського зобов'язання, покладеного абзацом четвертим пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", нерозривно пов'язана з першою позовною вимогою та з урахуванням встановлених обставин справи також не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Повноваження органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 3 статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Пунктами 1, 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Пунктами 1-4 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з підпунктами 1-3, 11 пункту 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

1) повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони);

2) не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб;

3) районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов'язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;

11) під час здійснення реорганізації юридичних осіб - районних рад повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює комісія з реорганізації.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX “Про утворення та ліквідацію районів» у Кіровоградській області утворено Кропивницький район (з адміністративним центром у місті Кропивницький) у складі територій Аджамської сільської, Бобринецької міської, Великосеверинівської сільської, Гурівської сільської, Дмитрівської сільської, Долинської міської, Знам'янської міської, Катеринівської сільської, Кетрисанівської сільської, Компаніївської селищної, Кропивницької міської, Новгородківської селищної, Олександрівської селищної, Соколівської сільської, Суботцівської сільської, Первозванівської сільської, Устинівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; та ліквідовано Бобринецький район.

Кропивницька районна рада 22.01.2021 прийняла рішення № 70 "Про початок реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради", за яким розпочата процедура реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради, а у пункті 2 рішення визначила, що вона є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Бобринецької районної ради.

Отже, з моменту прийняття цього рішення Кропивницька районна рада є правонаступником прав та обов'язків Бобринецької районної ради в силу норм Закону.

Згідно з абзацами 1, 2, 3 пункту 10 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Правонаступник районної ради ліквідованого Верховною Радою України району після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 01.07.2021, зобов'язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об'єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 917/183/21 Верховний Суд виснував, що, виходячи із системного аналізу приписів пункту 10 розділу V названого Закону, вбачається два випадки передачі об'єктів спільної власності територіальних громад району у комунальну власність територіальних громад: 1) за заявницьким принципом, тобто за пропозицією сільських, селищних, міських рад рішенням, зокрема районної ради (абзац 3 пункту 10 розділу V Закону); 2) на виконання зобов'язання, встановленого Законом, правонаступником районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 01.07.2021 (абзац 4 пункту 10 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

При цьому за своїм змістом приписи абзаців 3 та 4 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мають імперативний характер, позаяк у співвідношенні із частиною восьмою статті 60 цього Закону встановлюють два випадки обов'язкової передачі районною чи обласною радою об'єктів спільної власності територіальних громад на користь конкретної територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на передачу вказаних об'єктів.

У першому випадку (абзац 3 пункту 10 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") передачі до комунальної власності відповідних територіальних громад підлягає майно (що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст), яке знаходиться на території цих громад та задовольняє виключно їх потреби.

Тобто, за заявницьким принципом (перший випадок) районна рада у прийнятті рішення про передачу об'єкта спільної власності району повинна керуватися наявністю двох обов'язкових критеріїв: 1) об'єкт спільної власності територіальних громад знаходиться на території територіальної громади (сільської, селищної, міської, об'єднаної); 2) відповідний об'єкт задовольняє колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої він знаходиться.

У другому випадку (абзац 4 пункту 10 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") на виконання зобов'язання, покладеного законом на правонаступника районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, об'єкти спільної власності району передаються за такими двома обов'язковими критеріями: 1) об'єкти спільної власності територіальних громад знаходяться на території громади (сільської, селищної, міської, об'єднаної); 2) наявні відповідні розмежування видатків між бюджетами, встановлені Бюджетним кодексом України.

Аналогічні правові висновки сформовано у постановах Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21, від 26.03.2024 у справі № 903/561/23.

Отже, за загальним правилом, передбаченим частиною восьмою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об'єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об'єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені абзацом 3 пункту 10 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об'єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади.

В такий спосіб, визначати правову долю об'єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов'язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі частини другої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" таких повноважень відповідними радами, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21, від 23.02.2021 у справі № 903/900/21, від 24.07.2024 у справі № 912/1863/23.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, Комплекс будівель, розташований за адресою: м. Бобринець, провулок Порика, 6, перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" до Бобринецького району Кіровоградської області входили адміністративні центри Бобринецької та Кетрисанівської територіальних громад.

Доказів надання згоди Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області на передачу спірного об'єкта до комунальної власності Бобринецької міської ради матеріали справи не містять. При цьому, рішенням від 31.05.2024 № 3675 "Про відкликання повноважень" Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області відкликала делеговані Кропивницькій районній раді повноваження з управління (розпорядження) майном, що є у спільній комунальній власності територіальних громад сіл та міста бувшого Бобринецького району (а.с. 80 т. 1).

Згідно з абзацом 3 пункту 10 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" згода іншої територіальної громади на передачу об'єктів права спільної власності не потрібна у випадку, коли цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об'єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади.

Однак, спірний комплекс будівель не задовольняє виключно колективні потреби Бобринецької міської територіальної громади, оскільки у ньому розташоване Комунальне некомерційне підприємство "Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Кетриванівської сільської ради, що не заперечується сторонами (а.с. 45-59 т. 2).

Втім, як правильно виснував суд першої інстанції, Позивач не довів наявності відповідного розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

На підтвердження наявності коштів на утримання спірного комплексу будівель позивач надав службову записку начальника фінансового управління міської ради (а.с. 33 т. 1), довідку начальника фінансового управління від 13.02.2025 № 01-14/15 (а.с. 107 т. 2). Відповідачем надано до суду листи Бобринецької міської ради від 16.01.2025 № 04-13/94/01 "Про надання субвенції" (а.с. 43-44 т. 2) та від 17.01.2025 № 04-13/99/01 "Про необхідність спів фінансування КНП "Бобринецька лікарня" двома громадами" (а.с. 90 т. 2), за змістом яких повідомлено про значне навантаження на місцевий бюджет Бобринецької територіальної громади.

Отже, позивач не довів, що у відповідача виникло зобов'язання передати у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади об'єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплекс будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6.

Тому, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Кропивницької районної ради, як правонаступника Бобринецької районної ради, яка полягає у невиконанні покладеного у абзаці четвертому пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" господарського зобов'язання передати у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади об'єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплекс будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6, підставно не задоволена судом першої інстанції.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Кропивницької районної ради, як правонаступника Бобринецької районної ради, вирішити питання щодо прийняття рішення про передачу об'єкту спільної власності територіальних громад сіл та міста колишнього Бобринецького району - комплексу будівель (реєстраційний номер 1880553035208), який знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Кропивницький район, м. Бобринець, провулок Порика, 6, у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади на виконання господарського зобов'язання, покладеного абзацом четвертим пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", то господарський суд виснував, що така нерозривно пов'язана з першою позовною вимогою і, з урахуванням встановлених обставин справи, також не підлягає задоволенню.

Втім, колегія суддів додатково зауважує, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

З наведеного слідує, що дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав (аналогічна позиці викладена в постанові Верховного Суд від 07.07.2021 у справі №910/6319/19).

З урахуванням наведеного, окрім того, що друга позовна вимога, заявлена у позові, вірно визначена господарським судом похідною від першої, і такою, що не підлягає задоволенню у даному випадку, крім того, відповідна вимога у такому формулюванні взагалі не могла бути задоволена, оскільки фактично є втручанням в дискреційні повноваження Кропивницької районної ради.

Щодо посилань апелянта на те, що Кетрисанівська сільська рада, як представницький орган Кетрисанівської територіальної громади, не стала правонаступником прав та обов'язків 24-х територіальних громад колишнього Бобринецького району, які об'єдналися у Кетрисанівську сільську територіальну громаду та, відповідно, не є співвласником спірного комплексу будівель, суд зауважує наступне.

Так, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 640/16267/20 від 08 вересня 2021 року встановлено, що 28.12.2019 на засіданні районної робочої групи з підготовки проекту перспективного плану формування територіальних громад Бобринецького району на якому були присутні голови сільських рад Верхньоінгульської, Златопільської, Олексіївської, Сугокліївськоі, Тарасівської, Чарівненської сільських рад, було вирішено внести зміни до Перспективного плану формування територій громад Кіровоградської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 1159-р, (зі змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 491-р) шляхом створення Кетрисанівської сільської об'єднаної територіальної громади із 24 сільських рад Бобринецького району.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад.

Колегією суддів встановлено, що постановою Центральної виборчої комісії від 8 серпня 2020 року № 160 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» призначено перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року.

25 жовтня 2020 року проведено вибори депутатів та голів Кетрисанівської об'єднаної територіальної громади та Бобринецької міської ради Кіровоградської області.

Відтак, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" фактично реалізоване а юридичним наслідком такої реалізації розпорядження є проведення місцевих виборів та створення і функціонування зазначених громад.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" до Бобринецького району Кіровоградської області входять адміністративні центри Бобринецької та Кетрисанівської територіальних громад.

Відповідно до п.п 4 п. 61 Розділу V Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Таким чином, твердження позивача про те, що Кетрисанівська територіальна громада у зв'язку із способом її утворення не набула право на майно, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, не містять під собою правого підґрунтя; при цьому, оформлення відповідного права власності/користування за Кетрисанівською сільською радою не впливає на законодачо закріплене за нею право спільної територіальної власності.

Про те, що Кетрисанівська сільська рада є співвласником (носієм майнового права) на об'єкти спільної власності територіальних громад колишнього Бобринецького району, встановлено рішеннями судів у справах № 912/1863/23, № 912/766/23, № 912/1263/22, № 912/1899/23, які переглянуті в апеляційному та касаційному порядках і залишені без змін.

Більш того, у матеріалах справи наявні належні докази передачі комплексу будівель у користування КНП «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кетрисанівської сільської ради, зокрема протокол від 08 жовтня 2024 року № 4 засідання комісії з реорганізації Бобринецької районної ради, а також лист від 16.10.2024 № 01-18/189/1, що підтверджує укладення з підприємством договору відповідального зберігання з правом користування з метою задоволення потреб обох громад у медичному обслуговуванні їх жителів відповідно до статутних завдань підприємства; про розміщення підприємства у спірному комплексі будівель йдеться також у відповідних листах Кетрисанівської сільської ради, доданих до пояснень третьої особи.

Звідси, в оскаржуваному рішенні зроблено правильний висновок, що спірний комплекс будівель не задовольняє виключно колективні потреби Бобринецької міської територіальної громади, оскільки у ньому розташоване КНП «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кетрисанівської сільської ради, що не заперечується сторонами (а.с. 45 - 59 т. 2).

Доводи скарги, що єдиною підставою правонаступництва для об'єднаних територіальних громад був/є Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», то спосіб утворення Бобринецької міської (об'єднаної) територіальної громади (у 2015 році) і Кетрисанівської сільської (об'єднаної) територіальної громади (у 2020 році) різниться за наслідками, є безпідставними, та спростовується нормами підпунктів 4 та 9 пункту 6-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Стосовно доводів скарги про розмежування видатків між бюджетами, встановленого БКУ.

Відповідно до правових положень Бюджетного кодексу України:

- міжбюджетні відносини - це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та Законами України (частина 1 статті 81);

- метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень (частина 2 статті 81);

- розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача; відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи: 1) перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і розташовані найближче до споживачів; 2) друга група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України; 3) третя група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України (частина 1 статті 86 БКУ);

- видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (частина 2 статті 86);

- видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського АРК та міст обласного значення, а також районних бюджетів та бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (частина 3 статті 86);

- районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відповідних бюджетних установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом (пункт 39 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БКУ).

Як правильно встановив Господарський суд Кіровоградської області по даній справі у Позивача відсутні видатки у бюджеті, оскільки такі видатки плануються та здійснюються лише на відповідний заклад, установу та заходи, передбачені у місцевій програмі здійснення того чи іншого напрямку діяльності, яка приймається виключно у формі рішення міської ради (п. 22 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), в той же час, матеріалами справи доведено, що Кетрисанівська сільська рада здійснює відповідні видатки з бюджету на утримання будівлі а саме: - 2021 рік - 411 147,52 грн.; - 2022 рік - 983 609,02 грн.; - 2023 рік - 2 166 051 грн.; - 2024 рік - 654 559,38 грн. Отже, за період 2021 - 2024 року Кетрисанівською сільською радою здійснено видатки з бюджету на утримання будівлі на загальну суму 4 215 366,92 грн., оскільки в приміщенні що знаходиться за адресою: місто Бобринець, провулок Порика, 6 здійснює свою діяльність КНП «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кетрисанівської сільської ради з кількістю 77 працівників.

Щодо посилань апелянта на неефективність надання гарантованих послуг органами Кетрисанівської сільської територіальної громади, то така оцінка не є функцією чи повноваженням Позивача, здійснюється органами виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Міністерством розвитку громад та територій України, Кіровоградською обласною військовою (державною) адміністрацією). Доказів про проблеми чи зауваження щодо їх здійснення в Кетрисанівській сільській територіальній громаді, сформованих нею представницьких чи виконавчих органах, матеріали справи не містять, сторонами не надавались, та не є предметом дослідження заявлених позовних вимог.

Щодо доводів скарги, пов'язаних з відсутністю оформленого за третьою особою-1 права на користування пам'яткою культурної спадщини, то вони спростовується наявним в матеріалах справи охоронним договором, оформленим на власника - Бобринецьку районну раду, яка цілком правомірно передала комплекс будівель на відповідальне зберігання з правом користування КНП «Кетрисанівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Кетрисанівської сільської ради.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Щодо додаткового рішення.

10.12.2024 до суду надійшли пояснення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо позову або відзиву, в прохальній частині яких третя особа-1 просить стягнути з позивача на її користь витрати на надання правничої допомоги у даній справі в сумі 20 000,00 грн., зазначає, що докази на підтвердження понесення зазначених витрат будуть подані до суду в подальшому разом з відповідним клопотанням.

24.03.2025 до суду від Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшли письмово викладені письмові дебати, в яких міститься клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи. Також у вказаному документі третя особа просить задовольнити клопотання про стягнення судових витрат у складі правничої допомоги, яке подано через електронний суд, та зазначає, що технічне забезпечення електронного суду не передбачає можливість надсилання вказаного клопотання іншим учасникам процесу.

Протокольною ухвалою від 24.03.2025 господарський суд клопотання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення судових витрат від 20.03.2025 долучив до матеріалів справи, відмовив у прийнятті доданих до цього клопотання доказів, оскільки такі докази не були надіслані іншим учасникам справи.

З урахуванням приписів ст. 221, п. 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши подання третьою особою клопотання про стягнення судових витрат з доказами в межах строків, передбачених ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відсутність представника третьої особи у судовому засіданні, в якому протокольною ухвалою постановлено відмовити у прийняті доказів, а також подання таких доказів через підсистему "Електронний суд", підтвердження представниками інших учасників справи отримання такого клопотання з додатками, господарський суд у рішенні призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановив третій особі строк для подання доказів.

До клопотання додано докази на підтвердження понесених витрат та їх направлення сторонам по справі.

07.04.2025 до господарського суду від Бобринецької міської ради надійшли заперечення на клопотання третьої особи-1 про стягнення витрат на надання правничої допомоги, в яких позивач просить залишити без задоволення клопотання Кетрисанівської сільської ради від 25.03.2025 про стягнення витрат на надання правничої допомоги, а витрати на правову допомогу покласти на Кетрисанівську сільську раду, як третю особу. Розглянути клопотання Кетрисанівської сільської ради від 25.03.2025 про стягнення витрат на надання правничої допомоги у судовому засіданні 07.04.2025 без участі представника Бобринецької міської ради.

Як вже зазначалось, додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.04.2025 у справі № 912/2861/24 клопотання представника Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області адвоката Іванченка В.В. від 25.03.2025 про стягнення витрат на надання правничої допомоги у справі № 912/2861/24 задоволено частково; стягнуто з Бобринецької міської ради Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Бобринець на користь Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Кіровоградська область, с. Кетрисанівка судові витрати у розмірі 20000,00 грн, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги під час розгляду справи в Господарському суді Кіровоградської області. У задоволенні іншої частини клопотання представника Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, адвоката Іванченка В.В. від 25.03.2025 про стягнення витрат на надання правничої допомоги у справі № 912/2861/24 відмовлено.

Так, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст.244 ГПК України (в редакції на час ухвалення додаткового рішення) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом враховано висновки КГС ВС у постанові від 29.07.2022 у справі № 911/1237/21 за якими відповідно до ч. 13 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. У цій постанові Верховний Суд врахував, що право на звернення до господарського суду гарантується, проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси відповідача, а також може вплинути на права та обов'язки третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, яких суд залучив таких осіб до участі у справі, які цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушені звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею.

У дійсній справі третя особа-1 залучена до участі в справі на стороні відповідача, та в процесі розгляду справи займала активну позицію в спорі на стороні відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У зв'язку з чим відхиляються доводи скарги про те, що Кетрисанівська сільська рада у своїх поясненнях не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження можливості впливу рішення у справі на її права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у пунктах 6.46, 6.48, 6.49, 6.52 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 зазначив, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18);

- у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;

- із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, за нормою ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судом досліджено, що 03.12.2024 між Кетрисанівської сільською радою (далі - Замовник) та Міжнародним Адвокатським об'єднанням "РАДА" (далі - Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги № 55/24 (далі - Договір, а.с. 181-182, т. 2), за умовами п. 3.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати йому Правничу допомогу, яка складається з окремих доручень про надання правничої допомоги, місце та орган виконання доручення, характер справи, визначається додатковими угодами до Договору.

Пункт 2 Договору, зокрема, містить визначення терміну: Гонорар - грошова виплата, яка розраховується з сумарної кількості Умовних, Представницьких та Дорожніх годин, помноженої на вартість цих годин, пов'язаних з предметом Договору, або грошова виплата фіксованого розміру за фактично надану Правничу допомогу, яка визначається згідно Додатку - 1.

За умовами п. 2.9. Договору правнича допомога - комплекс дій Виконавця, що вчиняються на користь та в інтересах Замовника і складаються з правничої допомоги у вигляді захисту прав, свобод та законних інтересів Замовника, надання консультацій, складання документів правового характеру, представництва прав і обов'язків Замовника, здійснення інших необхідних видів правничої допомоги;

Положеннями п. 6.3. Договору визначено, що результати Правничої допомоги оформляються Актом та є підставою для нарахування Гонорару. В Акті зазначається Гонорар та/або Винагорода, фактичні витрати Виконавця, які не включаються в Гонорар.

У п. 7.1., 7.2. Договору сторонами погоджено, що ціна Договору визначається Сторонами в додатковій угоді до Договору за результатами фактично наданої Виконавцем Правничої допомоги. За надану Правничу допомогу Замовник сплачує Виконавцю Гонорар.

Згідно з п. 10.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але не раніше завершення виконання окремих доручень про надання Правничої допомоги.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

03.12.2024 між Кетрисанівською сільською радою та Міжнародним адвокатським об'єднанням "РАДА" підписано додаткову угоду № 1 про встановлення ціни Договору до Договору № 55/24 про надання правничої допомоги від 03.12.2024, відповідно до умов якої Виконавець надав Замовнику наступну Правничу допомогу на суму 30 000,00 грн без ПДВ (а.с. 184, т. 2).

Отже, відповідно до п.2 договору №55/24 та додаткової угоди №1 від 03.12.2024 до нього сторони Договору фактично встановили відповідний фіксований розмір гонорару, чим спростовуються доводи апелянта стосовно того, що ні у Договорі №55/24, ні у Додатковій угоді №1, ні у Додатковій угоді від 03.12.2024 їх сторонами не визначено умов, у разі настання яких здійснюється платіж у обумовленому ними розмірі.

Колегія суддів звертає увагу, що частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

З урахуванням встановлення у договорі і додатковій угоді фіксованого розміру гонорару , що не передбачає зазначення загальної кількості часу/, яку витратив адвокат на вчинення відповідних дій, не приймаються доводи апелянта про незазначення витраченої кількості часу адвокатом.

Сторонами складено та підписано Акт про надання правничої допомоги (а.с. 184, т. 2), відповідно до якого Виконавець надав Замовнику наступну Правничу допомогу: Представництво інтересів у суді першої інстанції по справі № 912/2861/24 вартістю 30 000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що Замовником на рахунок Адвокатського об'єднання, згідно виставленого Акта сплачено 30 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.12.2024 № 04/12/2024 (а.с. 180, т. 2).

Таким чином, загальний розмір витрат Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на професійну правничу допомогу у справі № 912/2861/24 про стягнення яких заявляє третя особа, становить 30 000,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, в Господарському суді Кіровоградської області інтереси Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області представляв адвокат "Міжнародного Адвокатського об'єднання "РАДА" Іванченко В.В. згідно ордера від 03.12.2024 ВА № 1098305.

Адвокат брав участь у засіданнях суду 18.12.2024, 13.01.2025, 29.01.2025, 28.02.2025 та 14.03.2025, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань від відповідних дат.

Також матеріалами справи підтверджується складання процесуальних документів в суді першої інстанції адвокатом Іванченком В.В., а саме: заява про ознайомлення з матеріалами справи від 03.12.2024, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву від 10.12.2024, клопотання (заперечення) від 25.12.2024, клопотання про стягнення судових витрат від 20.03.2025, письмові дебати від 23.03.2025 та клопотання про стягнення судових витрат від 25.03.2025.

Досліджуючи надані третьою особою докази на підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу, господарський суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги третій особі у даній справі.

Втім, враховуючи заперечення позивача щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумної необхідності та співмірності таких витрат з огляду на складність даної справи (не потребувала складного аналізу правових норм та судової практики, а також не потребувала розрахунків), значенням справи для сторони та обсягу виконаної роботи адвокатом під час розгляду справи (представником третьої особи складено 6 процесуальних документів, з яких: 2 клопотання про стягнення судових витрат, 1 заява про ознайомлення з матеріалами справи, 1 пояснення третьої особи, 1 клопотання (заперечення) щодо прийняття доказів поданих позивачем, а також 1 письмові дебати; адвокат фактично не звертався до інших осіб із адвокатськими запитами, великого об'єму доказів не збирав), а тому витрати Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 30 000,00 грн підставно визнав завищеними, такими, що підлягають частковому зменшенню згідно клопотання позивача до 20 000,00 грн.

Доводи апелянта стосовно відсутності детального опису робіт, відхиляються з огляду на наступне.

Стосовно змісту детального опису робіт, Велика Палати Верховного Суду у пунктах 139-147 постанови від 22.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила наступне:

«Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.»

При цьому, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 наведене наступне: «Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі 3 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19 та інші).»

Так, договором про надання правничої допомоги №55/24 від 03.12.2024 і додатковими угодами від 03.12.2024, в тому числі №1, визначений фіксований розмір гонорару адвоката та зазначено, що здійснюється представництво інтересів замовника (третьої особи-1) у справі №912/2861/24.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відтак, пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені поняття «представництво» адвокатом сторони і наведений перелік дій, що вчиняються адвокатом у зв'язку з представництвом клієнта в суді.

Відтак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, уникаючи надмірного формалізму, обґрунтовано дійшов до висновку, що опис робіт наведений третьою особою і його адвокатом у змісті договору про надання правової допомоги і його додатків.

З цих підстав відхиляються посилання апелянта на порушення судом норм ч.3 ст.126 ГПК України.

Щодо посилань апелянта на те, що до закінчення судових дебатів Кетрисанівська сільська рада не подала до господарського суду докази, що підтверджують здійснення робіт та/або посилання на поважні причини, які унеможливили подання Кетрисанівською сільською радою таких доказів, в тому числі Детального опису; відсутність у матеріалах справи клопотання Кетрисанівської сільської ради про поновлення строку подання доказів, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; в той час, як наслідки такого порушення визначені у ст.129 ГПК України.

За ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У дійсній справі, 20.03.2025 до суду від Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшло клопотання про стягнення судових витрат з додатками (ордером серії ВА №1098305 від 03.12.2024, платіжною інструкцією №04/12/2024 від 05.12.2024 на суму 30 000 грн, договором №55/24 від 03.12.2024 з додатковими угодами від 03.12.2024, в тому числі №1, актом приймання-передачі наданих послуг).

24.03.2025 до суду від Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшли письмово викладені письмові дебати, в яких міститься клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи; також у вказаному документі третя особа просить задовольнити клопотання про стягнення судових витрат у складі правничої допомоги, яке подано через електронний суд, та зазначає, що технічне забезпечення електронного суду не передбачає можливість надсилання вказаного клопотання іншим учасникам процесу.

Стадія судових дебатів відбулась 24.03.2025 (п.21 протоколу судового засідання від 24.03.2025).

Відтак, колегія суддів констатує, що відповідні докази були подані третьою особою-1 суду у строки, визначені ч.8 ст.129 ГПК України.

Втім, протокольною ухвалою від 24.03.2025 господарський суд клопотання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про стягнення судових витрат від 20.03.2025 долучив до матеріалів справи, відмовив у прийнятті доданих до цього клопотання доказів, з підстав невідповідності ст.170 ГПК України, оскільки такі докази не були надіслані іншим учасникам справи.

Суд першої інстанції, з посиланням на приписи ст. 221, п. 5 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, врахувавши подання третьою особою клопотання про стягнення судових витрат з доказами в межах строків, передбачених ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відсутність представника третьої особи у судовому засіданні, в якому протокольною ухвалою постановлено відмовити у прийняті доказів, а також подання таких доказів через підсистему "Електронний суд", підтвердження представниками інших учасників справи отримання такого клопотання з додатками (що відображено у додатковому рішенні), у рішенні призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановив третій особі строк для подання доказів.

25.03.2025 до господарського суду від представника Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, адвоката Іванченка В.В., надійшло клопотання від 25.03.2025 про стягнення витрат на надання правничої допомоги, до якого додані ті ж самі додатки, що надавались і 20.03.2025 (ордер серії ВА №1098305 від 03.12.2024, платіжна інструкція №04/12/2024 від 05.12.2024 на суму 30 000 грн, договір №55/24 від 03.12.2024 з додатковими угодами від 03.12.2024, в тому числі №1, акт приймання-передачі наданих послуг), але з доказами направлення сторонам.

Звідси, доводи скарги про порушення третьої особою-1 строку на подачу доказів понесення витрат на правничу допомогу спростовані матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, оскільки рішення господарського суду від 24.03.2025 суд апеляційної інстанції залишає без змін, і, після дослідження доводів скарги суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для скасування додаткового рішення суду, то колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги в частині додаткового рішення не знайшли свого підтвердження.

Оскільки Кетрисанівською сільською радою до відзиву не надані докази понесення витрат на надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000,00 грн., окрім попереднього їх розрахунку, зокрема додаткової угоди, якою визначений гонорар (фіксований або погодинний), акт приймання-передачі наданих послуг, детальний опис робіт, докази оплати гонорару, тобто не доведені обсяги і вартість послуг, як і не зазначені підстави поважності неподання таких доказів, суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання третьої особи-1.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бобринецької міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 у справі №912/2861/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.03.2025 у справі №912/2861/24 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Бобринецької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 у справі №912/2861/24 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 у справі №912/2861/24 - залишити без змін.

Судові витрати Бобринецької міської ради за подання апеляційних скарг на рішення і додаткове рішення суду покласти на заявника апеляційних скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 15.10.2025.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Попередній документ

131031938

Наступний документ

131031940

Інформація про рішення:

№ рішення:	131031939
№ справи:	912/2861/24
Дата рішення:	06.10.2025
Дата публікації:	17.10.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; спонукання виконати або припинити певні дії

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (24.03.2025)
Дата надходження:	13.11.2024
Предмет позову:	визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

18.12.2024 11:00	Господарський суд Кіровоградської області
13.01.2025 12:00	Господарський суд Кіровоградської області
29.01.2025 09:30	Господарський суд Кіровоградської області
28.02.2025 09:00	Господарський суд Кіровоградської області
14.03.2025 09:00	Господарський суд Кіровоградської області
24.03.2025 10:00	Господарський суд Кіровоградської області
07.04.2025 10:00	Господарський суд Кіровоградської області
06.10.2025 15:15	Центральний апеляційний господарський суд
06.10.2025 15:30	Центральний апеляційний господарський суд