ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"16" жовтня 2025 р. Справа №902/1014/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Крейбух О.Г.
судді Коломис В.В.
без виклику сторін
при секретарі судового засідання Заславській В.В.
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №902/1014/23
за результатом розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та Арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 (повний текст - 23.04.2025) у справі №902/1014/23 (суддя Лабунська Т.І.)
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 задоволено апеляційні скарги ОСОБА_1 та Арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича. Скасовано ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23. Справу №902/1014/23 направлено до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.
29.09.2025 до суду апеляційної інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №902/1014/23.
Листом від 29.09.2025 судом апеляційної інстанції на підставі пп.17.9 Перехідних положень ГПК України витребувано у Господарського суду Вінницької області матеріали справи.
14.10.2025 матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 16.10.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №902/1014/23 призначено без виклику сторін на 16.10.2025 о 12:45 год.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Обгрунтовуючи подану заяву ОСОБА_1 зазначає, що у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №902/1014/23 не було вирішено апеляційним господарським судом його апеляційну вимогу щодо скасування протокольної ухвали Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/1014/23. Заявник просить: "Постановити судове рішення у справі №902/1014/23 щодо заявленої апеляційної вимоги про скасування протокольної ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.04.2025 у справі №902/1014/23".
Колегія суддів враховує, що відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно (близька за змістом правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №904/3526/20, від 09.02.2022 у справі №17/169-07, від 02.06.2022 у справі №905/1732/20, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 08.11.2022 у справі №922/2315/16, від 29.11.2022 у справі №15/81, від 31.01.2023 у справі №903/64/22, від 28.02.2023 у справі №914/1661/20).
Таким чином, в силу приписів ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апелянт в скарзі, серед іншого, просив скасувати протокольну ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/1014/23 про оголошення перерви до 10.04.2025.
Згідно з частиною 2 статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/361/18, від 26.02.2019 у справі №910/12099/17, від 11.09.2018 у справі №916/1461/16, від 24.02.2020 у справі №905/639/19 зазначено, що визначений ч.1 ст.255 ГПК України перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним.
Оскаржена апелянтом ухвала не входять до переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, встановленого частиною 1 статті 255 ГПК України.
Протокольною ухвалою суду першої інстанції від 07.04.2025 вирішено процесуальне (процедурне) питання, пов'язане виключно з рухом справи; ухвала суду першої інстанції, якою вирішено процесуальні (процедурні) питання, пов'язані з рухом справи, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції (постанова Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №910/14747/21).
При цьому, Верховний Суд зазначив, що системне тлумачення ст.255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Згідно ч.3 ст.255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Верховний Суд у постановах від 14.06.2024 у справі №204/9551/18, від 10.07.2023 у cправі №910/13020/22 зазначив наступне: "Те, що скаржник визначив вказану вище ухвалу як окремий предмет оскарження поряд із судовим рішенням суду першої інстанції, є лише формальним порушенням приписів ч.3 ст.255 ГПК, яка передбачає, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Ця норма означає, що доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали включаються в текст апеляційної скарги, а сама ухвала не зазначається в апеляційній скарзі окремо (як оскаржуване рішення), щодо неї скаржник не формулює окермих вимог (зокрема, не просить її скасувати), за її оскарження не сплачується судовий збір, а строк на її оскарження збігається зі строком на оскарження рішення суду першої інстанції. Таким чином, суд апеляційної інстанції має розглянути такі доводи скаржника щодо незаконності постановлених ухвал саме як один із доводів апеляційної скарги на рішення".
Про вказане вище ОСОБА_1 було повідомлено в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у справі.
При цьому, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях у справі "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом апеляційної інстанції досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам апелянтів та встановлено неповне дослідження місцевим судом обставин справи, а також порушення ним норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового судового рішення про закриття провадження у справі №902/1014/23.
При цьому, вказані в апеляційній скарзі доводи скаржника щодо незаконності оскарженої протокольної ухвали Господарського суду Вінницької області від 07.04.2025 у справі №902/1014/23 про оголошення перерви до 10.04.2025 в процесі перегляду оскарженої ухвали були розглянуті та оцінені судом апеляційної інстанції саме як один із доводів апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23.
Водночас, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення Господарським судом Вінницької області норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, саме при постановленні протокольної ухвали від 07.04.2025 у справі №902/1014/23 про оголошення перерви до 10.04.2025, відповідно, колегія суддів і не зазначала про вказані доводи, як підставу для скасування оскарженої ухвали.
Підставою для скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23 стали інши обставини, які і було зазначено у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2020 у справі №910/9883/17 звернув увагу, що додаткове рішення це засіб для виправлення неповноти основного судового рішення. Враховуючи незмінність судового рішення, суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте останній має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати у невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Колегія суддів вважає, що при ухваленні постанови вирішила всі питання, що стояли перед судом, при цьому розглянула доводи скаржника щодо незаконності протокольної ухвали від 07.04.2025 про оголошення перерви саме як один із доводів апеляційної скарги на рішення. Підстави для викладення результату розгляду таких доводів у резолютивній частині постанови - відсутні.
За вказаних вище обставин, оскільки заявником не доведено, а судом не встановлено наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість ухвалити додаткове судове рішення в порядку ст.244 ГПК України, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткової постанови до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 у справі №902/1014/23, як безпідставної та необґрунтованої.
Керуючись статтями 234, 244 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №902/1014/23 за результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та Арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14.04.2025 у справі №902/1014/23 - відмовити.
2.Копію ухвали суду надіслати сторонам у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Коломис В.В.