вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" вересня 2025 р. Справа № 910/2314/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача-1 - Мокроусов Ю.С.;
позивача-2 - Іваненко Є.В.;
відповідача - Чернюшок М.І.;
третьої особи - Розумна О.О.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті»
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 (повне рішення складене 17.12.2024)
у справі №910/2314/23 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті»;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор»
до Антимонопольного комітету України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення в частині.
У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними п. п. 1, 2, 4, 6 рішення Антимонопольного комітету України №252-р від 10.11.2022 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 відкрито провадження у справі №910/2314/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Також у лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними п. п. 1, 3, 4, 7 рішення Антимонопольного комітету України №252-р від 10.11.2022 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 відкрито провадження у справі №910/2379/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» про об'єднання справ, об'єднано в одне провадження справи Господарського суду міста Києва №№910/2314/23 та 910/2379/23 і присвоєно об'єднаній справі №910/2314/23.
Позовні вимоги позивачів обґрунтовані тим, що рішення №252-р від 10.11.2022 в частині щодо кожного з позивачів є необґрунтованим та суперечливим, зокрема, таким, що порушує права позивачів, оскільки висновки відповідача, що викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, що є підставою, передбаченою ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для визнання його недійсним в частині.
В підготовчому судовому засіданні 18.07.2023 судом, зокрема, постановлено:
- прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» про зміну предмета позову;
- відмовити в прийнятті до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору;
- залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024, зокрема, призначено у справі судову лінгвістичну (автотоварознавчу) експертизу, на вирішення якої поставлено питання: 1) чи є відмінності в документах ТОВ «Артмотор» та ТОВ «Артсіті», що надані на дослідження. Якщо так, які саме; 2) Чи є збіги в документах ТОВ «Артмотор» та ТОВ «Артсіті», що надані на дослідження. Якщо так, які саме; 3) Якщо в документах ТОВ «Артмотор» та ТОВ «Артсіті» наявні збіги, чи є вони наслідком того, що автори документів використовували шаблони, зразки та інші незалежні джерела; 4) Чи походять тексти документів ТОВ «Артмотор» та ТОВ «Артсіті» з єдиного першоджерела (текстового файлу)? Також вказаною ухвалою зупинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/2314/23 скасовано та передано матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 (повне рішення складене 17.12.2024) у справі №910/2314/23 у задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Також до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» додано клопотання про призначення у справі судової комплексної економічної та товарознавчої експертизи.
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» мотивовані тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено приписи процесуального закону.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що вимоги та доводи апеляційних скарг зводяться виключно до незгоди зі встановленими відповідачем обставинами у рішенні Антимонопольного комітету України №252-р від 10.11.2022, а відтак є тотожними тим доводам, що були викладені у поданих позовних заявах та інших заявах по суті справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 09.01.2025 апеляційні скарги у справі №910/2314/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційних скарг без руху у справі №910/2314/23 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.
20.01.2025 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №910/2314/23 до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 апеляційні скарги у справі №910/2314/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникам строк на усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2314/23, об'єднано апеляційні скарги в одне провадження, призначено до розгляду на 25.03.2025, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів за заперечень/пояснень на клопотання про призначення експертизи.
До суду 26.02.2025 від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор», у якому відповідач просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
12.03.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» надійшла заява про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку ухвалою від 13.03.2025 задоволено.
21.03.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному з 21.03.2025 по 25.03.2025 включно.
25.03.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в невідкладних слідчих діях.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 клопотання представників позивачів задоволено та відкладено розгляд справи до 15.04.2025.
10.04.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» подано заяву про відвід головуючого судді Шапрана В.В. у справі №910/2314/23 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/929/25 від 10.04.2025 у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2314/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 апеляційні скарги у справі №910/2314/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою від 10.04.2025 справу №910/2314/23 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Артсіті» відвід головуючому судді Шапрану В.В. та передано матеріали справи №910/2314/23 для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України з метою розгляду відповідної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» про відвід головуючого судді Шапрана В.В. передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
З урахуванням викладених обставин судове засідання, призначене на 15.04.2025, не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» про відвід головуючого судді Шапрана В.В. у розгляді справи №910/2314/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 справу призначено до розгляду на 20.05.2025.
15.05.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» подано заяву про відвід судді Буравльова С.І. у справі №910/2314/23 на підставі п. п. 4 та 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Артмотор» відвід судді Буравльову С.І. у справі №910/2314/23 та передано матеріали справи для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України з метою розгляду відповідної заяви.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» про відвід судді Буравльова С.І. у справі №910/2314/23 передано на розгляд колегії у складі: Євсіков О.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Корсак В.А.
З урахуванням викладених обставин судове засідання, призначене на 20.05.2025, не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» про відвід судді Буравльова С.І. у справі № 910/2314/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 справу призначено до розгляду на 24.06.2025.
24.06.2025 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» надійшла заява про відкладення судового засідання та проведення наступних судових засідань в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» задоволено та відкладено розгляд справи до 15.07.2025.
14.07.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням у відпустці з 15.07.2025 по 04.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» задоволено та відкладено розгляд справи до 05.08.2025 за участю представників позивачів у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
04.08.2025 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку ухвалою від того ж дня задоволено.
05.08.2025 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Шапрана В.В. у справі №910/2314/23 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Того ж дня від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з поданням третьою собою апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шапрана В.В. у справі №910/2314/23.
Після цього у судовому засіданні оголошено перерву до 16.09.2025 за участю представників позивачів та третьої особи в режимі відеоконференції.
16.09.2025 до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з поданням касаційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/2314/23.
Цього ж дня Товариством з обмеженою відповідальністю «Артмотор» подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 16.09.2025 близько 09:30 год. керівнику товариства зателефонував представник ОСОБА_2 та повідомив про те, що по дорозі до свого робочого місця його було зупинено невідомими особами у військовій формі, які представились як працівники ТЦК та СП та які не надали йому для ознайомлення свої службові документи. В подальшому, в супроводі зазначених вище осіб у військовій формі та працівників поліції ОСОБА_2 посадили до автомобіля для подальшої його доставки до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою перевірки військово-облікових документів. Після цього ОСОБА_2 на зв'язок не виходив, на телефонні дзвінки не відповідає. У зв'язку з цим вказаний представник не зможе взяти участь в судовому засіданні.
У призначене засідання суду 16.09.2025 з'явилися представники позивача-1, відповідача та третьої особи. Натомість, представник позивача-2 в судове засідання не з'явився.
Судом поставлено на обговорення подані представниками позивача-2 та третьої особи клопотання про відкладення розгляду справи. Присутні представники позивача-1 та третьої особи підтримали подані клопотання, натомість представник відповідача вирішення питання щодо відкладення розгляду справи залишив на розсуд суду.
За результатами обговорення поданих клопотань суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з наступних підстав:
- подання ОСОБА_1 касаційної скарги на ухвалу суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не є підставою для відкладення розгляду справи, перелік яких передбачений ч. 11 ст. 270 ГПК України та є вичерпним;
- Товариством з обмеженою відповідальністю «Артмотор» не підтверджено жодними доказами неможливість адвоката ОСОБА_2 з'явитися у призначене судове засідання, а також неможливість його заміни іншим уповноваженим представником.
Надалі судом ухвалено продовжити розгляд справи та поставлено на обговорення присутніх представників клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» про призначення у справі судової комплексної економічної та товарознавчої експертизи, заявлене разом з апеляційної скаргою.
Представники позивача-1 та третьої особи підтримали вказане клопотання, натомість представник відповідача заперечив щодо призначення судової експертизи.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 16.09.2025, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» про призначення у справі судової комплексної економічної та товарознавчої експертизи у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України.
Після розгляду клопотань учасників справи судом розпочато розгляд апеляційної скарги по суті.
Водночас, представник позивача-1, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з огляду на оголошення у місті Харкові сигналу повітряної тривоги.
Представники відповідача та третьої особи не заперечували з приводу оголошення перерви за наведеної підстави.
Як наслідок, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12:40 год.
Водночас, після продовження судового засідання представник позивача-1 не вийшов на зв'язок з судом.
З метою дотримання прав та забезпечення принципу рівності сторін, враховуючи безпекову ситуацію в країні, пов'язану з військовою агресію російської федерації, в судовому засіданні 16.09.2025 оголошено перерву до 30.09.2025 за участі представників позивачів та третьої особи в режимі відеоконференції.
30.09.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» Іваненка Є.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У призначене засідання суду 30.09.2025 з'явилися представники всіх учасників справи.
Судом розпочато розгляд апеляційних скарг по суті, однак представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» Іваненком Є.В. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що договір про правничу допомогу №АБ-19.2025 укладено між ним та довірителем лише напередодні судового засідання 29.09.2025 і він не встиг ознайомитися з матеріалами справи.
Представники позивача-1 та третьої особи підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити, натомість представник відповідача заперечив щодо відкладення розгляду справи.
Судом ухвалено відмовити у задоволенні усного клопотання представника позивача-2 про відкладення розгляду справи, оскільки:
- розгляд даної справи у суді апеляційної інстанції триває доволі значний проміжок часу і всі учасники справи мали можливість ознайомитися з матеріалами справи та надати свої пояснення;
- судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями учасників справи, в тому числі і представника позивача-2 (тричі).
Надалі представники учасників справи надали пояснення по суті апеляційних скарг, після чого судом досліджено докази та заслухано виступи в судових дебатах.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Зі встановлених місцевим господарським судом обставин даної справи убачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» брали участь у торгах, що проводилися Державною екологічною інспекцією України, а саме:
- «Придбання легкових автомобілів з гібридною силовою установкою для технічного переоснащення (заміна рухомого складу існуючих автомобілів у Державній екологічній інспекції автомобілями з гібридною силовою установкою), ДК 021:2015:34110000-1: Легкові автомобілі» (оголошення UA-2018-12-28-002014-b) (перші торги);
- «Придбання легкових автомобілів з гібридною силовою установкою для технічного переоснащення (заміна рухомого складу існуючих автомобілів у Державній екологічній інспекції автомобілями з гібридною силовою установкою), ДК 021:2015:34110000-1: Легкові автомобілі» (оголошення UA-2019-02-19-001206-b) (другі торги).
Розпорядженням державного уповноваженого №03/169-р від 12.07.2021 розпочато розгляд справи №145-26.13/85-21 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів вищевказаних торгів на закупівлю.
За результатами розгляду справи №145-26.13/85-21 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №252-р від 10.11.2022, яким дії позивачів визнано антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються спотворення результатів торгів під час їх участі у процедурах закупівель, що є порушенням п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
На позивачів накладено штрафи:
- на Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» ? у розмірі 18727523,00 грн;
- на Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» ? у розмірі 7140570,00 грн.
Рішення №252-р від 10.11.2022 щодо наявності у діях позивачів антиконкурентних узгоджених дій ґрунтуються на наступному:
- взаємозв'язку позивачів через фізичних осіб-засновників;
- надання фінансової допомоги один одному, а також надання фінансової допомоги одним з товариств третій особі, пов'язаній з іншим товариством;
- забезпечення виконання зобов'язань один одного;
- забезпечення виконання зобов'язань порукою низки пов'язаних підприємств, а також заставою та іпотекою одного і того ж майна;
- комунікацією між позивачами під час участі в торгах;
- виконанням одним із товариств зобов'язань за укладеними господарськими договорами іншим товариством;
- здійснення господарської діяльності одним із товариств за адресою іншого;
- спільною підготовкою до участі в торгах, а саме допущенням однакової помилки в документах, схожістю в оформленні документів.
Водночас, позивачі вважають, що рішення №252-р від 10.11.2022 в частині щодо кожного з них є необґрунтованим та суперечливим, зокрема, таким, що порушує права позивачів, оскільки висновки комітету, що викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, що є підставою, передбаченою ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для визнання його недійсним.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» стверджує наступне:
- до оголошення проведення торгів та станом на дату оголошення про проведення торгів ОСОБА_3 весь час був засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті», при цьому інші юридичні особи, зазначені у рішенні, не були учасниками торгів;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» є офіційним дилером торгівельної марки «TOYOTA» в Україні. Одночасно з цим, дилером торгівельної марки «TOYOTA» в Україні також є Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор». Відтак, наявність дилерських угод з однією і тією ж самою торгівельною маркою, а також певне географічне сусідство регіонів діяльності обумовлює наявність певних епізодичних господарських відносин між товариствами, спрямованих на задоволення потреб клієнтів торгівельної марки «TOYOTA», що не означає наявності в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» складу правопорушень, викладених у рішенні;
- надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Артсіті» фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Артмотор» в межах відповідного договору не стосувались торгів або підготовки до них, а сама фінансова допомога була повністю повернута ще у 2018 році;
- відсутні належні та допустимі докази про участь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоарт ЛТД» у торгах або про обмін інформацією щодо торгів між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артсіті», а також взаємозв'язку між торгами та змістом договорів про надання поворотної фінансової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоарт ЛТД»;
- висновки відповідача щодо забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором не відповідають дійсності, оскільки зобов'язання за цим договором до оголошення торгів були відсутні;
- щодо одночасного перебування у трудових відносинах в обох товариствах працівників, то чинним законодавством України, зокрема, ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України не заборонено сумісництво. Таким чином, сумісництво працівників не може автоматично свідчити про єдність інтересів їх роботодавців та не передбачає будь-яких погоджень між суб'єктами господарювання, в яких працюють відповідні працівники. Окрім цього, працівники не мали доступу до підготовки документації для участі в торгах;
- висновки відповідача щодо спільної підготовки документів для участі в торгах є безпідставними, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» є не єдиним дилером торгівельної марки «TOYOTA» в Україні, тому під час роботи в рамках дилерських угод дилерами застосовуються певні стандарти оформлення та змістового складання документів, зокрема, зразки довідок, листів з різних напрямів економічної діяльності, у тому числі зразки документів для участі у торгах. За цих обставин схожість в оформленні документів та у їх направленні для участі в торгах не може бути належним та допустимим доказом підтвердження антиконкурентних узгоджених дій, у тому числі щодо обміну інформації між учасниками торгів;
- Антимонопольний комітет України двічі притягнув Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» до юридичної відповідальності одного виду, оскільки перші і другі торги були спрямовані на укладення одного і того самого договору, мали єдиний предмет закупівлі та були ідентичними за усіма критеріями.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор», у свою чергу, виклало наступні аргументи:
- засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» на день оголошення перших торгів були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а других торгів ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , при цьому ОСОБА_3 в цей час був засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті». Однак, перебування у цей період ОСОБА_4 та ОСОБА_3 засновниками (учасниками) інших підприємств, які не є учасниками торгів, як і те, що ОСОБА_4 пов'язаний родинними відносинами з ОСОБА_7 , не може свідчити про обізнаність щодо господарської діяльності один одного та створювати умови для обміну інформацією між ними, у тому числі щодо участі в торгах. Окрім цього, до повноважень засновників (учасників) не входить складання та підготовка будь-якої документації, пов'язаної із торгами;
- позивачі є окремими суб'єктами господарювання, одночасно з цим товариства є дилерами торгівельної марки «TOYOTA» в Україні, а тому епізодичні господарські відносини, які спрямовані на задоволення потреб клієнтів торгівельної марки «TOYOTA», не можуть свідчити про наявність господарських відносин між товариствами та автоматично не означає наявності складу правопорушень, викладених у рішенні;
- поворотна безвідсоткова фінансова допомога, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Артсіті», була повернута в повному обсязі в 2018 році, в той час коли торги відбувались в 2019 році, а отже отримана поворотна фінансова допомога не впливала не результати торгів;
- надання фінансової допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю «Артмотор» іншому підприємству, засновником (учасником) якого є ОСОБА_3 , ніяким чином не вплинуло на результати торгів та доказів іншого у справі не міститься;
- висновки відповідача щодо забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором не відповідають дійсності, оскільки зобов'язання за цим договором до оголошення торгів були відсутні;
- у 2018 році у зв'язку з певними труднощами Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» уклало трудові договори з кваліфікованими працівниками, які були також працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті», однак станом на дату кінцевого подання пропозицій для участі в других торгах працівники-сумісники були звільнені. Крім того, такі працівники не мали доступу до інформації, пов'язаної із необхідними документами;
- телефонні розмови між директорами і бухгалтерами товариств здійснювалися з метою виконання дилерських угод щодо торгівельної марки «TOYOTA» в Україні, а не щодо обміну інформацією по підготовці до участі у торгах;
- здійснення господарської діяльності за однією адресою не є доказом про обмін інформацією між товариствами та не може бути доказом про спільне ведення господарської діяльності;
- суб'єктами господарювання застосовуються певні стандарти оформлення та змістового складання документів, зокрема, зразки довідок, листів з різних напрямів економічної діяльності, у тому числі зразки документів для участі у торгах;
- відповідач двічі притягнув Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» до юридичної відповідальності одного виду, оскільки перші і другі торги були спрямовані на укладення одного і того самого договору, мали єдиний предмет закупівлі та були ідентичними за усіма критеріями.
Відповідач, у свою чергу, заперечив щодо задоволення позовних вимог позивачів та зазначив, що твердження останніх про недоведеність порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях позивачів, неналежність та недопустимість доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Характер та кількість виявлених співпадінь в межах справи №145-26.13/85-21 виключають можливість того, що пропозиції конкурсних торгів готувалися окремо і без обміну інформацією між позивачами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки рішення №252-р від 10.11.2022 прийняте відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовів, встановив, зокрема, наступне:
- пов'язаність позивачів через засновників (учасників), посадових осіб та родинні зв'язки передбачає наявність умов для обміну інформацією щодо господарської та фінансової діяльності та в сукупності з іншими обставинами, встановленими відповідачем, свідчить про те, що під час підготовки та участі вказаних суб'єктів господарювання у процедурі закупівлі конкуренцію між позивачами було змінено на координацію;
- обставини, встановлені комітетом, які в свою чергу підтверджуються відповідними доказами, є обґрунтованими, отже як до подання тендерних пропозицій, так і після завершення/відміни торгів позивачі були тісно пов'язані господарськими відносинами. Отже, висновки комітету про єдність економічних інтересів позивачів та відсутність конкуренції між ними є обґрунтованими;
- між позивачами відбувався обмін інформацією або до підготовки документів залучалась одна особа, а це, у свою чергу, є ознакою того, що під час підготовки документів та участі в торгах позивачі діяли узгоджено;
- обставини, встановлені в рішенні №252-р від 10.11.2022, в сукупності з іншими встановленими обставинами та зібраними комітетом доказами все ж можуть свідчити про антиконкурентну поведінку суб'єктів господарювання (позивачів) під час участі у торгах;
- в рішенні №252-р від 10.11.2022 відповідач за підсумками розгляду справи щодо двох оголошень прийняв два рішення щодо кожного з позивачів, а тому доводи позивачів щодо подвійного притягнення до відповідальності є необґрунтованими.
З наведеними вище висновками Господарського суду міста Києва погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про:
- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції (абз. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»);
- накладення штрафу (абз. 7 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) ? це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання, крім випадків, передбачених Законом України «Про медіа».
Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Зі змісту оспорюваного рішення відповідача вбачається, що дії позивачів кваліфіковано за ознаками п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», як антиконкурентні узгоджені дії, що полягають у спотворенні результатів торгів.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету України, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 28.01.2020 у справі №910/6507/19 та 19.05.2020 у справі № 910/8399/19, зазначав про те, що кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині. Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. У разі коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх пропозицій ? усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними. Отже, узгодження учасниками торгів своїх пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об'єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції.
Отже, для визнання органом Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Під час розгляду справи №145-26.13/85-21 Антимонопольним комітетом України встановлено наступне.
Державною екологічною інспекцією України проводилися відкриті торги на закупівлю - «Придбання легкових автомобілів з гібридною силовою установкою для технічного переоснащення (заміна рухомого складу існуючих автомобілів у Державній екологічній інспекції автомобілями з гібридною силовою установкою), ДК 021:2015:34110000-1: Легкові автомобілі» (ідентифікатор процедури закупівлі UA2018-12-28-002014-b).
Місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - пров. Новопечерський, 3, корп. 2, Київ, 01042, Україна.
Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: по 30 квітня 2019 року.
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 28.01.2019 о 18:00. Очікувана вартість: 35802200,00 грн з ПДВ.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в даних торгах тендерні пропозиції подали такі суб'єкти господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Алмаз Мотор ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті».
Водночас, вказані торги відмінені у зв'язку з допущенням до оцінки менше двох тендерних пропозицій.
Надалі Державною екологічною інспекцією України проводились відкриті торги на закупівлю - «Придбання легкових автомобілів з гібридною силовою установкою для технічного переоснащення (заміна рухомого складу існуючих автомобілів у Державній екологічній інспекції автомобілями з гібридною силовою установкою), ДК 021:2015:34110000-1: Легкові автомобілі» (ідентифікатор процедури закупівлі UA-2019-02-19-001206-b).
Місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - пров. Новопечерський, 3, корп. 2, Київ, 01042, Україна.
Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: по 30 квітня 2019 року.
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 21.03.2019 о 18:00. Початок аукціону: 28.03.2019 о 14:19. Очікувана вартість: 35802200,00 грн з ПДВ.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в цих торгах тендерні пропозиції подали лише Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті».
За результатами вказаних торгів переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті», з яким замовником укладений договір №24 від 16.04.2019 на загальну суму 35800000,00 грн (з ПДВ).
У підп. 4.1.1 п. 4.1 та підп. 4.2.1 п. 4.2 рішення №252-р від 10.11.2022 відповідач встановив наступне.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вих. №6278/15457/14/22/05.1 від 14.06.2022, в якому міститься інформація щодо актових записів Державного реєстру актів цивільного стану, та відповіді, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області вих. №39953/06.2-061 від 10.12.2019, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вих. №36068/06-20 від 09.12.2019, засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» з 21.12.2011 по 27.11.2018 були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а з 28.11.2018 по 04.02.2020 - ОСОБА_3 . Засновниками (учасниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» були:
- з 28.10.2015 по 03.07.2018 - ТОВ «Автоарт», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- з 04.07.2018 по 22.11.2018 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- з 23.11.2018 по 05.02.2019 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
- з 06.02.2019 по 03.10.2019 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Одночасно з цим ОСОБА_6 з 24.04.2004 пов'язана родинними відносинами з ОСОБА_4 , а саме є сестрою останнього.
Станом на дату оголошення перших торгів (28.12.2018) та других торгів (19.02.2019) керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» був ОСОБА_8 , який в свою чергу протягом серпня 2018 - січня 2019 був пов'язаний трудовими відносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Артмотор».
Окрім цього, станом на дату оголошення торгів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були засновниками (учасниками)/кінцевими бенефіціарами ТОВ «ІНТЕРТРАНССЕРВІС», ТОВ «ФК «УКР-ФІН-ГРУП», ТОВ «ОПТТЕХСЕРВІС».
Також, адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» збігається з адресою місцезнаходженням ОСОБА_4 , який в період проведення перших торгів був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор».
З огляду на наведене можна дійти висновку, що позивачі пов'язані між собою через посадових осіб зазначених товариств.
Доводи позивачів, що встановлені обставини не можуть свідчити про обізнаність щодо господарської діяльності один одного та створювати умови для обміну інформацією між ними, правомірно не взято до уваги судом, оскільки на підтвердження таких доводів позивачі не надали належних та допустимих доказів для спростування обставин, які встановлені в оспорюваному рішення Антимонопольного комітету України.
Отже, правомірними є висновки відповідача, що така пов'язаність позивачів через засновників (учасників), посадових осіб та родинні зв'язки передбачає наявність умов для обміну інформацією щодо господарської та фінансової діяльності і в сукупності з іншими обставинами свідчить про те, що під час підготовки та участі вказаних суб'єктів господарювання у процедурі закупівлі конкуренцію між позивачами було змінено на координацію.
У підп. 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5 п. 4.1 та підп. 4.2.2, 4.2.3, 4.2.4, 4.2.5 п. 4.2 рішення №252-р від 10.11.2022 відповідачем встановлено наступне.
Згідно листа вих. №484/5/99-00-02.02.02.05 від 20.01.2020 Державної податкової служби України, листа вих. №19.3-02/371 від 11.08.2021 АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЄНАРОДНИЙ БАНК», листа вих. №10-4054-БТ від 13.08.2021 АТ «МЕГАБАНК» обсяг постачань між позивачами за 2018 рік становить 5727067,35 грн, за 2019 рік - 1021948,17 грн та в період з 01.08.2018 по 01.04.2019 між зазначеними товариствами відбулись взаємні розрахунки на загальну суму 6419939,36 грн.
Згідно договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 22.06.2018, який укладений між позивачами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Артмотор» поворотну фінансову допомогу в сумі 6415460,53 грн на строк до 30.11.2019. Зазначене підтверджується інформацією, наданою листом вих. №10-4054-БТ від 13.08.2021 АТ «МЕГАБАНК» та листом вих. №73-1-1/2730-БТ від 05.08.2021 АТ «ОТП БАНК».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» листом вих. №89 від 18.01.2022 надало інформацію, що останнє на підставі договорів №26/12 від 26.12.2018 та №28/01/19 від 25.01.2019 надало безвідсоткову фінансову допомогу ТОВ «Автоарт ЛТД» у загальному розмірі 2620000,00 грн.
Одночасно з цим, в період з 27.11.2018 по 12.11.2020 засновником (учасником) ТОВ «Автоарт ЛТД» був ОСОБА_3 , який в цей час був засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» та згідно інформації, зазначеної в підп. 4.2.1 п. 4.2 рішення №252-р, до 22.11.2018 був одним із засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор».
Отже одним з учасників торгів, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Артмотор» в період проведення торгів надано фінансову допомогу товариству, засновником (учасником) якого був засновник (учасник) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» та який до кінця листопада 2018 року був також засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор».
Відповідно до інформації, наданої АТ «ПУМБ» листом вих. №19.3-02/371 від 11.08.2021, обидва товариства забезпечували виконання укладених кредитних договорів порукою один одному. Також низка інших підприємств виступали поручителями за кредитними договорами обох позивачів, зокрема, тих, які пов'язані з одними і тими самими засновниками (учасниками), а також поручителями виступали в якості фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З іпотечних договорів та договорів застави вбачається, що виконання зобов'язань товариствами забезпечувалось одним і тим же майном.
Таким чином, зазначені обставини свідчать про наявність сталих господарських відносин, єдність інтересів та відсутність конкуренції між позивачами.
Позивачі не заперечують щодо дій, які вони здійснювали в межах вищезазначених обставини, однак позивачі заперечують проти трактування таких дій зі сторони відповідача.
Заперечення позивачів зводяться до того, що господарські відносини між позивачами існують лише в межах дилерських угод торгівельної марки «TOYOTA» в Україні, фінансова допомога була повернута до початку других торгів, надання фінансової допомоги ТОВ «Автоарт ЛТД» ніяким чином не вплинуло на результатів торгів, зобов'язання за кредитними договорами були припинені до оголошення проведення торгів.
Водночас, такі твердження позивачів не спростовують обставини, встановлені в оспорюваному рішенні.
Отже обставини, встановлені Антимонопольним комітетом України, які підтверджуються відповідними доказами, є обґрунтованими. Тому як до подання тендерних пропозицій, так і після завершення/відміни торгів позивачі були тісно пов'язані господарським відносинами.
Як наслідок, висновки про єдність економічних інтересів позивачів та відсутність конкуренції між ними є обґрунтованими.
У підп. 4.1.6 п. 4.1 та підп. 4.2.6 п. 4.2 рішення №252-р від 10.11.2022 відповідач встановив наступне.
У період 2018-2019 років в обох товариствах одночасно перебували в трудових відносинах одні й ті ж самі особи, що підтверджується інформацією, зафіксованою в листі вих. №39953/06.2-061 від 10.12.2019 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, листі вих. №36068/06-20 від 09.12.2019 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, листі вих. №40 від 19.01.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті», листі вих. №89 від 18.01.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор».
Трудові відносини, які виникають між працівником та роботодавцем, зобов'язують працівника виконувати певну роботу у визначений строк з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. У свою чергу, одночасне перебування декількох або багатьох працівників у трудових відносинах із різними суб'єктами господарювання передбачає необхідність погодження між суб'єктами господарювання, в яких працюють відповідні працівники, графіка чи черговості виконуваної роботи. Такий погоджений розподіл роботи між суб'єктами господарювання можливий за умови, що вони не конкурують між собою, а господарську діяльність ведуть скоординовано з метою досягнення спільних результатів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті», заперечуючи проти висновків комітету в даній частині, посилається на трудове законодавство України та акцентує увагу, що сумісництво не заборонене. У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» стверджує, що у зв'язку з певними труднощами здійснення господарської діяльності товариство уклало трудові договори з кваліфікованими працівниками, які були також працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті», які на дату кінцевого подання пропозицій для участі в других торгах були звільнені.
Проте, посилання на норми трудового законодавства в даному випадку не спростовують висновків, викладених у рішенні №252-р від 10.11.2022, оскільки комітет ніколи і не ґрунтує свої доводи на законності/незаконності одночасного перебування в трудових відносинах декількох осіб, а в даному випадку значення для справи має саме встановлення наявності спільних працівників саме в контексті наявності такого факту в сукупності та взаємозв'язку з іншими обставинами.
Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду в тій частині, що одночасне перебування одних і тих же фізичних осіб у трудових відносинах з позивачами свідчить про спільне здійснення позивачами господарської діяльності.
У підп. 4.1.7, 4.1.8 п. 4.1 та підп. 4.2.7, 4.2.8 п. 4.2 рішення орган Антимонопольний комітет України встановив наступне.
Під час участі в торгах між позивачами періодично відбувалися телефонні розмови шляхом використання телефонних номерів НОМЕР_1 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор»), НОМЕР_2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті»), що підтверджується листами ПрАТ «ВФ Україна» вих. №02/КІ-Б-190 від 03.08.2021, №02/КІ-Б/246 від 09.09.2021, ПрАТ «Київстар» вих. №24308/01 від 16.09.2021.
При цьому, позивачі здійснювали господарську діяльність в одному приміщенні за адресою: 61052, м. Харків, вул. Коцорська, 2/4.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» не заперечує, що між товариствами під час торгів відбувалися телефонні розмови за вищезазначеними номерами, однак стверджує, що комунікація здійснювалася лише в межах дилерських угод торгівельної марки «TOYOTA» в Україні.
Щодо здійснення господарської діяльність в одному приміщенні, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмотор» також не заперечує, однак стверджує, що оскільки в 2018 році в останнього були певні труднощі у здійсненні господарської діяльності, з метою задоволення потреб клієнтів торгівельної марки «TOYOTA» в Україні товариство тимчасово здійснювало підприємницьку діяльність за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті».
У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» вказує на те, що епізодичні факти взаємовідносин між позивачами, спрямовані на задоволення потреб клієнтів торгівельної марки «TOYOTA», не можуть свідчити про процес підготовки та участі позивачів у торгах.
Проте, доводи позивачів не спростовують висновків комітету в даній частині.
Так, здійснення комунікації між товариствами в формі телефонних дзвінків під час торгів, як зазначають позивачі виключно з межах дилерських угод торгівельної марки «TOYOTA», не є спростуванням узгодженості дій господарюючих суб'єктів. Сам по собі факт перебування за однією адресою позивачів дійсно не свідчить про узгодженість поведінки суб'єктів господарювання, проте в сукупності з іншими обставинами, встановленими рішенням №252-р від 10.11.2022, наявність даного факту виключає можливість іншого пояснення, крім обміну інформацією між позивачами.
У підп. 4.1.9 п. 4.1 та підп. 4.2.9 пункту 4.2 рішення відповідачем встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артсіті» у складі своєї тендерної пропозиції завантажило файл «Керівництво з експлуатації з під0003», в якому міститься 50 аркушів керівництва з експлуатації автомобіля з печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор».
Позивачі завантажили документи, які містять ідентичний текст з однаковою опискою в документі, а саме посилання на Закон України «Про державні закупівлі», в той час коли правильно буде «Про публічні закупівлі». Також позивачі надали інші необхідні документи у торгах зі схожим змістом.
Заперечення позивачів в цій частині зводяться до того, що суб'єктами господарювання застосовуються певні стандарти оформлення та змістового складання документів, зокрема, зразки довідок, листів з різних напрямів економічної діяльності, у тому числі зразки документів для участі у торгах, що у свою чергу не може свідчити про узгодженість дій в спільній підготовці пропозицій для участі в торгах.
Заперечень щодо фактів подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Артсіті» файлу на 50 аркушах з печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» та допущення ідентичної помилки в назві закону позивачі не надали.
Отже, зазначене свідчить про те, що між позивачами відбувався обмін інформацією або до підготовки документів залучалась одна особа, а це, у свою чергу, є ознакою того, що під час підготовки документів та участі в торгах позивачі діяли узгоджено.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №910/18461/21, обставини та докази, які їх підтверджують, необхідно розглядати та оцінювати не відокремлено одне від одного, а у їх сукупності. За такого підходу деякі (але не всі) із встановлених судами обставин дійсно можуть порізно виглядати як випадкові співпадіння або результат об'єктивних чинників. Проте у своїй сукупності відповідні обставини та докази формують та обґрунтовують цілісне переконання в тому, що характер та кількість виявлених співпадінь виключають можливість незалежної одне від одного поведінки товариств (позивачів) у процесі підготовки до торгів та участі в них.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося, зокрема у постановах від 22.10.2019 у справі №910/2988/18, 05.08.2019 у справі №922/2513/18, 07.11.2019 у справі №914/1696/18 та 23.03.2021 у справі №910/4542/20, на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку ч. 2 ст. 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності. Тобто питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку.
Отже, обґрунтованими є аргументи відповідача, що обставини, встановлені в рішенні №252-р від 10.11.2022, в сукупності з іншими встановленими обставинами та зібраними комітетом доказами все ж можуть свідчити про антиконкурентну поведінку суб'єктів господарювання (позивачів) під час участі у торгах.
Позивачі також стверджували, що відповідач притягнув їх двічі до юридичної відповідальності одного виду.
З цього приводу суд першої інстанції вірно зауважив на тому, що незважаючи на одного замовника, який здійснював закупівлі і предмет таких закупівель, замовник оголосив дві процедури закупівлі з різницею в декілька місяців (одна не відбулась). Таким чином, відповідач в межах справи №145-26.13/85-21 розглядав питання про порушення позивачами законодавства про захист економічної конкуренції щодо двох оголошень, а саме UA-2018-12-28-002014-b та UA-2019-02-19-001206-b.
Пунктом 29 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України №5 від 19.04.1994, передбачена можливість, що при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень.
Отже, в рішенні №252-р від 10.11.2022 Антимонопольний комітет України за підсумками розгляду справи щодо двох оголошень прийняв два рішення щодо кожного з позивачів, а тому доводи позивачів в даній частині є необґрунтованими.
Як наслідок, відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та під час розгляду відповідачем відповідної справи було всебічно, повно і об'єктивно розглянуто її обставини.
Згідно зі ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Натомість, суд першої інстанції за результатами дослідження і аналізу наявних матеріалів справи дійшов правомірного висновку, що позивачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи Антимонопольного комітету України, викладені у рішенні №252-р від 10.11.2022. Тому у суду відсутні підстави для визнання недійсним або скасування рішення в частині кожного з позивачів.
Враховуючи вищезазначене, твердження позивачів, викладені у позовних заявах та апеляційних скаргах, повністю спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті».
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/2314/23 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційних скарг відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за їх подання покладаються на позивачів.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмотор» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Артсіті» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/2314/23 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 15.10.2025.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов