вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"16" жовтня 2025 р. Справа№ 925/626/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2025 (Повне судове рішення складено 11 липня 2025 року)
у справі № 925/626/25 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна"
про визнання недійсними окремих положень договорів позики
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.07.2025 по справі №925/626/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
18.09.25 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» (через систему «Електронний суд») до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2025 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Крім того у своїй апеляційній скарзі, скаржник виклав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.25, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» по справі № 925/626/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Оцінивши на предмет поважності наведені заявником доводи стосовно пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, суддею-доповідачем визнано необґрунтованими аргументи заявника.
За вказаних обставин ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав пропуску процесуального строку.
04.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від позивача (через систему «Електронний суд») надійшла заява про усунення недоліків.
У своїй заяві скаржник посилався на те, що постійні ракетні обстріли та повітряні атаки м. Києва з використанням БПЛА протягом трьох з половиною років, враховуючи похилий вік директора ( ОСОБА_1 70 років (1955 р.н.) призвели до виникнення у останнього та поступового розвитку розладу здоров'я.
Оскільки загострення хвороби ОСОБА_1 відбулося наприкінці червня - початку липня 2025 року, останній був змушений звернутися до спеціалізованого (геронтологічного) закладу з метою отримання професійної допомоги у фізіологічному та психологічному відновленні організму. Як вбачається з довідки (копія додається) ОСОБА_1 проходив курс лікування в період з 09.07.2025 по 29.08.2025.
В силу ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи статті 119 ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються суду апеляційної інстанції на загальних підставах).
Разом з цим, суд відхиляє вказані аргументи заявника як необґрунтовані, з огляду на наступне.
До своєї заяви скаржником було додано довідку від 29.08.25 № 359 в якій зазначено, що ОСОБА_1 , з 09.07.25 по 29.08.25 отримував послугу, «щодо догляду за особою похилого віку та/або інваліду (платного утримання у житловому приміщенні для тимчасового проживання, та сприянню раціональному і дієтичному харчуванню згідно з нормами, з урахуванням медичних рекомендацій).»
Крім того в апеляційній скарзі, скаржник посилався на те, що ОСОБА_1 відбув у відпустку без збереження з/п з метою проведення необхідного лікування, що підтверджується в т.ч. довідкою медичної установи від 05.08.2025.
Як вбачається з медичної довідки, ОСОБА_1 було рекомендовано, cеред іншого, пройти санаторно-курортне лікування.
Колегія суддів не може погодитись з тим, що зазначені вище обставини мали об'єктивний характер, а рекомендації лікаря, викладені в довідці, носять суб'єктивний характер та залежали від волевиявлення скаржника, оскільки саме від рішення ОСОБА_1 залежало проходити санітарно - курортне лікування чи ні, а також терміни його проходження та наслідки відбуття у відпустку без передачі своїх повноважень особі, яка б тимчасово виконувала обов'язки директора на період його відпустки.
Варто наголосити на тому, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
- це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
- це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
- ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Той факт, що ОСОБА_1 перебував у щорічній оплачуваній відпустці у період з 03.07.2025 по 01.09.2025 має суб'єктивний характер та зводиться до внутрішньої організації роботи підприємства і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах розумних строків.
Аналогічний висновок у подібній ситуації викладений у Постанові КГС ВС від 20.05.2025 у справі № 910/13709/24.
Так само, як і той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" згідно наказу № 94/07/к-к від 28.07.2025 оголосило про призупинення своєї роботи на період з 28.07.2025 до 01.09.2025 не може свідчити про об'єктивність підстав пропущення строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було проголошено 07.07.2025, повний текст підписаний 11.07.2025, а матеріали апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків не містять істотних та об'єктивних доказів чому скаржник не скористався своїм правом на подачу апеляційної скарги в період з 07.07.2025 по 28.07.2025.
Схожі висновки зазначені в Постанові КАС ВС від 16.05.2024 у справі № 340/7858/23.
При зверненні до суду із заявою про поновлення строку, заявником не зазначено будь-яких інших обставин та не наведено аргументів стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не надано суду і підтверджуючих доказів поважності причин пропуску процесуального строку.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі № 697/2360/21 та від 19.10.2022 року у справі № 398/1739/15.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України» зазначено: «…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд зауважує на тому, що зазначеною процесуальною нормою встановлено механізм гарантування однієї із засад (принципів) господарського судочинства, визначених ч. 3 ст. 2 ГПК України, а саме забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Особам, які бажають реалізувати своє право на апеляційне оскарження судових актів суду першої інстанції, надається можливість для поновлення пропущеного процесуального строку такого оскарження не лише з моменту проголошення чи складення повного тексту оскаржуваного документу, а й з моменту вручення судового рішення.
Проте, у ситуації, що склалася, Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» звернулося з апеляційною скаргою до суду з пропуском встановленого законом строку, а також і поза межами строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, а саме впродовж двадцяти днів з дня вручення скаржнику рішення суду. Тому апеляційним судом було надано заявнику можливість виправити недоліки його апеляційної скарги та додатково обґрунтувати підстави пропуску строку і, за наявності, надати документи на підтвердження обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню зі скаргою. Однак цього скаржником зроблено не було.
Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Про вказані наслідки скаржник був повідомлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 про залишення без руху поданої апеляційної скарги. Разом з цим, заявником не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2025 у справі №925/626/25 слід відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2025 у справі №925/626/25.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов