вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа№ 910/2516/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025
у справі № 910/2516/25 (суддя С.О. Чебикіна)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва
про стягнення 10 091,85 грн.
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва про стягнення 10 091,85 грн. страхового відшкодування на підставі статей 524, 526, 527, 530, 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, статей 4, 9, 16, 27 Закону України "Про страхування" та статей 22, 28, 29, 34, 35, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2023 у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , якого було визнано винним у ДТП у судовому порядку та на момент ДТП працював у відповідача. У зв'язку з чим, позивач після виплати страхового відшкодування за пошкоджений транспорт вважає, що до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки в розмірі 10 091,85 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" 10 091,85 грн страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
12.06.2025 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва (через систему «Електронний суд»), звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі № 910/2516/25 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта, місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, також рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що виразилося у невсебічному, неповному та необ'єктивному дослідженні наявних у справі доказів, а також у не забезпеченні повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі №910/2516/25 в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 12.10.2023 у місті Києві по вулиці Щусєва 33 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля "Chery Tiggo 7 Pro", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . В наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.11.2023 року у справі про адміністративне правопорушення № 761/39473/23 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля "Chery Tiggo 7 Pro", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані в ТДВ "Експрес Страхування" за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 209.23.2790736 від 18.09.2023 року.
Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 13.10.2023 року співробітниками ТДВ "Експрес Страхування" було складено страховий акт № 3.23.04314-1, відповідно до якого страхове відшкодування становить 41 412,28 грн.
Позивач виплатив страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу "Chery Tiggo 7 Pro", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі рахунку-фактури № 0000012135 від 13.10.2023 року в розмірі 41 412,28 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 68813543 від 16.10.2023 року.
ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва та керував транспортним засобом "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить відповідачу.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПРАТ "СК "Перша" полісом обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 213579044.
ПрАТ "СК "Перша" здійснило виплату страхового відшкодування на користь ТДВ "Експрес Страхування" в розмірі 30 656,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 6033 від 07.12.2023 року.
Згідно з пунктом 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003 за № 1074/8395 коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4. Попри це, висновком про вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу № 3.23.04314 від 18.09.2024 року визначено коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля "Chery Tiggo 7 Pro", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2021 року випуску - 0,3692, а вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 31 320,43 грн. Водночас позивач визначив розмір матеріального збитку автомобіля отриманого внаслідок ДТП в розмірі фактичних витрат на його відновлюючий ремонт за рахунком СТО.
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Судом встановлено факт виконання позивачем договору страхування № 209.23.2790736 та виплати страхового відшкодування на підставі рахунку-фактури № 0000012135 від 13.10.2023 року в розмірі 41 412,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 68813543 від 16.10.2023 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому, деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_1 , який керував автомобілем "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку.
Частиною 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).
Тобто володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об'єктом.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13) та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 426/16825/16-ц від 05.12.2018.
Виняток із загального правила, визначеного частиною другою статті 1187 ЦК України, викладено у частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах; якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Страхове відшкодування не обов'язково має визначатись з урахуванням оціненої шкоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18, від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15).
Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.11.2023 року у справі про адміністративне правопорушення № 761/39473/23 встановлено, що ОСОБА_1 на момент ДТП був працівником відповідача, а сам автомобіль "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить відповідачу.
Відповідачем не спростовано тих обставин, що ОСОБА_2 керував автомобілем "VOLKSWAGEN", д.н.з. НОМЕР_3 під час виконання своїх трудових обов'язків.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані збитки власнику автомобіля "Chery Tiggo 7 Pro", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 12.10.2023, в даному випадку, є відповідач.
Апелянтом належними засобами доказування вищевказані обставини не спростовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 10 091,85 грн страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі №910/2516/25, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі №910/2516/25 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі №910/2516/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі №910/2516/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран