ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
16 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3596/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
судді-доповідача Л.В. Поліщук,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком»
про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції
з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком»
на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2025 (суддя Т.Г. Д'яченко, м.Одеса, повне рішення складено 20.03.2025)
у справі №916/3596/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком»
до відповідача: Комунального підприємства “Перспектива» Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області
про стягнення 2 203 957,56 грн,
У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2025 у справі №916/3596/24.
У судовому засіданні, яке відбулось 16.09.2025, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 21.10.2025 о 12:00 год.
15.10.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком» - адвокатом Чеховим Денисом Анатолійовичем подано заяву (вх.№4108/25 від 15.10.2025), в якій заявник просить забезпечити також представнику Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком» - Рибачуку Михайлу Олександровичу можливість участі у судовому засіданні по вказаній справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Розглянувши вказану заяву, суддя-доповідач виходить з наступного.
Відповідно до частин першої-третьої статті 197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
Представництво інтересів юридичної особи визначається відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії, як “самопредставництво» і “представництво».
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Така ж правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19. Схожа (узагальнена) позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.
Крім того, Південно-західний апеляційний господарський суд звертається до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, стосовно того, що починаючи з 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (пункт 18 цієї ухвали).
Водночас згідно з пунктом 1 частини першої та частин третьої, четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини дев'ятої статті 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Так, подаючи заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на підтвердження повноважень представника Рибачука Михайла Олександровича надано рішення одноосібного учасника №16/01/25 від 16.01.2025, згідно якого останній має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі представляти інтереси в судових установах.
Між тим, суддя-доповідач зазначає, що матеріали справи не містять та до заяви не додано жодних доказів, з яких вбачалося, що Рибачук Михайло Олександрович уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, як і не містять відомостей і щодо наявності у останнього статусу адвоката.
Водночас, рішення учасника товариства, яке додане до заяви на підтвердження наявності повноважень у Рибачука Михайла Олександровича представляти інтереси в судах України, не є тим документом, який належно підтверджує повноваження на вчинення дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком» за правилами самопредставництва юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком» (вх.№4108/25 від 15.10.2025) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки заявником не надано належних повноважень на підтвердження представництва особи, якій заявник просить забезпечити участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Керуючись ст.ст. 197, 234-235, 281 ГПК України,
апеляційний господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Наукове підприємство Ріком» (вх.№4108/25 від 15.10.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Поліщук