79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" жовтня 2025 р. Справа №907/438/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді І.Ю. Панова
О.С. Скрипчук,
розглянув у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Плазма" б/н від 22.09.2025 року (вх. № 01-05/2806/25 від 23.09.2024 року) про ухвалення додаткового рішення у справі № 907/438/25
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" № 26/1707 від 17.07.2025 року (вх. № 01-05/2247/25 від 18.07.2025 року)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2025 року (суддя Д.Є.Мірошниченко; повне рішення складено 30.06.2025 року)
у справі № 907/438/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Плазма" (надалі ТзОВ "МК Плазма")
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" (надалі ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування")
про розірвання договору,
12.04.2025 року ТзОВ "МК Плазма" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" про розірвання договору.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2025 року у справі №907/438/25 задоволено позов ТзОВ "МК Плазма". Розірвано договір поставки № 0301-2019 від 01.03.2019, укладений між ТзОВ "МК Плазма" та ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування".
Відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 року (головуючий-суддя О.В. Зварич судді: І.Ю. Панова, О.С. Скрипчук) апеляційну скаргу ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" №26/1707 від 17.07.2025 року (вх. № 01-05/2247/25 від 18.07.2025 року) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2025 року у справі №907/438/25 без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ "МК Плазма" зазначив попередній розрахунок судових витрат в розмірі 25000,00 грн.
22.09.2025 року представник позивача Смірнов А.А., який діє на підставі ордеру серії АЕ № 1412873 від 06.08.2025 року, подав заяву б/н від 22.09.2025 року (вх. № 01-05/2806/25 від 23.09.2024 року) про ухвалення додаткового рішення у справі № 907/438/25 та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн.
Заява мотивована тим, що відповідно до акта наданих послуг адвокатом Смірновим А.А. були надані клієнту юридичні послуги на загальну суму 50000,00 грн. Вважає, що такий розмір пропорційний до предмета спору, з урахуванням складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг та кількості поданих доказів.
На підтвердження загальної вартості понесених витрат на правову допомогу заявник додав до заяви копіїюю договору №06 про надання професійної правничої допомоги від 06.08.2025 року, укладеного між заявником та Адвокатським бюро «Смірнов та партнери»; копію акта №1 приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2025 року; копію ордера серії АЕ №1412873 від 06.08.2025 року.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 року призначено до розгляду заяву ТзОВ "МК Плазма" про ухвалення додаткового рішення у справі №907/438/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
26.09.2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Требік Т.Ю., яка діє на підставі довіреності б/н від 19.09.2024 року, подала заперечення (вх.№01-04/7458/25 від 29.09.2025 року) на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якому зазначила, що заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн. не відповідають принципу реальності, обґрунтованості та співмірності судових витрат. Звертає увагу на те, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач вказував попередній розрахунок судових витрат у розмірі 25000,00 грн. Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що на момент подання відзиву позивач вважав зазначену суму достатньою для компенсації витрат. Подальше збільшення суми до 50000,00 грн не підтверджене жодними новими доказами про надання додаткових послуг чи понесення додаткових витрат, а тому є необґрунтованим. Також зазначає, що позивач просить компенсувати не лише витрати на фактичну підготовку відзиву, а й додатково гонорар успіху, без підтвердження його сплати та співмірності. Просить відмовити у задоволенні заяви ТзОВ "МК Плазма" про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн.
При ухваленні додаткової постанови суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення процесуальних прав сторін у справі, суд вважає необхідним ухвалити додаткову постанову у цій справі в межах розумного строку.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вище зазначено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2025 року у справі №907/438/25 задоволено позов ТзОВ "МК Плазма". Розірвано договір поставки № 0301-2019 від 01.03.2019, укладений між ТзОВ "МК Плазма" та ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування".
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 року (головуючий-суддя О.В. Зварич судді: І.Ю. Панова, О.С. Скрипчук) апеляційну скаргу ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" №26/1707 від 17.07.2025 року (вх. № 01-05/2247/25 від 18.07.2025 року) залишено без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.06.2025 року у справі №907/438/25 без змін.
На підтвердження загальної вартості понесених витрат на правову допомогу заявник додав до заяви копії наступних документів: договору №06 про надання професійної правничої допомоги від 06.08.2025 року, укладеного між заявником та Адвокатським бюро «Смірнов та партнери», акта №1 приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2025 року, ордера серії АЕ №1412873 від 06.08.2025 року.
Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість послуг за договором включає в себе витрати виконавця, пов'язані з наданням послуг за договором.
Згідно із п. 3.2 договору ціна договору (сума гонорару правничої допомоги) є фіксованою та складає 25000,00 грн за повний комплекс щодо супроводження справи в Західному апеляційному господарському суді: складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №907/438/25. Додатково (у випадку позитивного рішення) - оплачується гонорар успіху - 25000,00 грн.
За змістом п. 3.3 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість та порядок оплати послуг.
В акті №1 приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2025 року зазначена послуга та її вартість, а саме повне юридичне супроводження та захист інтересів ТзОВ "МК Плазма" в Західному апеляційному господарському суді у справі №907/438/25, яка включає: підготовку відзиву на апеляційну скаргу у господарській справі №907/438/25 у Західному апеляційному господарському суді та підготовку клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції №907/438/25 - 25000,00 грн. Також в акті вказаний гонорар успіху у господарській справі №907/438/25 у сумі 25000,00 грн. Загальна сума згідно зазначеного акта складає 50000,00 грн.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору або є неспівмірним зі складністю справи.
Дослідивши документи, надані на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції у справі №907/438/25, колегія суддів вважає, що розмір заявлених до відшкодування витрат є завищеним та не відповідає критеріям обґрунтованості і розумності їхнього розміру, виходячи із обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
З урахуванням вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява ТзОВ "МК Плазма" підлягає частковому задоволенню у розмірі 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд вважає, що вказана сума відповідає принципу розумності та співмірності, складності справи і обсягу фактично наданих адвокатом послуг.
Керуючись 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 114, 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Плазма" б/н від 22.09.2025 року (вх. № 01-05/2806/25 від 23.09.2024 року) про ухвалення додаткового рішення у справі №907/438/25 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" (89200, Закарпатська обл., Ужгородськй район, м. Перечин, вул. Ужгородська, буд 4-В, код ЄДРПОУ 00222999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Плазма" (61098, Харківська обл., м. Харків, вул. Холодногірська, буд. 3, кв. 9, код ЄДРПОУ 42098897) 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Плазма" б/н від 22.09.2025 року (вх. № 01-05/2806/25 від 23.09.2024 року) залишити без задоволення.
Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова
Суддя О.С. Скрипчук