Справа № 759/26861/24
Провадження № 2/761/4958/2025
08 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
На адресу суду надійшла заява представника відповідача про зупинення провадження по справі, оскільки відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Представник зазначила, що відповідач перебуває в зоні бойових дій.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, представник позивача клопотав перед судом про розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по вказаній справі необхідно зупинити, з огляду на наступне.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої ст. 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої ст.64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002р. №8-рп/2002).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
В свою чергу ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022р. строком на 30 діб, який Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено. Станом на час винесення ухвали воєнний стан не скасовано.
Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу.
Відповідно до ч. 1 ст 4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
За положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 13 березня 2025р. по справі 904/4027/22 Верховний Суд висловився про недостатність формального перебування особи у ЗСУ для зупинення провадження у справі - необхідно встановити, що військова частина, де проходить службу особа, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
Суд також враховує, що у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022р. у справі №753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14 грудня 2022р. у справі №757/5240/16-ц, від 29 серпня 2022р. у справі №461/5209/19, від 17 січня 2023р. у справі №501/1699/17, від 09 травня 2023р. у справі №96/5671/21, висловлено позицію щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Таких же висновків дійшов і КАС України (застосування п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України), зокрема, у постанові від 25 квітня 2024р. у справі №852/2а-1/24.
Так, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2023р. у справі №380/7845/21, від 31 травня 2023р. у справі №160/1543/21 висловлено позицію про те, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а у постановах Верховного Суду від 29 березня 2023р. у справі №756/3462/20, від 14 лютого 2024р. у справі №466/8799/22 висловлено правову позицію про те, що згідно з п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008р. №1153/2008, встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
У постанові Верховного Суду від 29 березня 2023р. в справі №756/3462 зроблено висновок про те, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням особи у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу. Інші докази (довідки, листи з військової частини) є недостатніми.
Як вбачається з довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 , перебуває на військовій службі у зазначеній військовій частині.
18 липня 2025р. на адресу суду надійшов лист за підписом командира військової частини НОМЕР_2 , у якому було повідомлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та з січня 2024р. безперервно перебуває в районах ведення воєнних (бойових) дій.
29 липня 2025р. на адресу суду надійшов лист за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , у якому було повідомлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у зазначеній військовій частині та приймає безпосередню участь у виконанні задач з відсічі збройної агресії з боку рф. До листа було додано копію витягу із відповідного наказу по стройовій частині.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд дійшов безальтернативного висновку, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан та безпосередньо залучений до виконання завдань у зоні бойових дій.
Відтак, ураховуючи право відповідача брати особисту участь під час розгляду справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення законних прав, інтересів та забезпечення ефективності реалізації процесуальних прав учасників справи, провадження у справі слід зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Керуючись ст. ст. 251, 259, 268, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регрессу - задовольнити.
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регрессу -зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: