Справа № 761/30040/25
Провадження № 3/761/6046/2025
07 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Хардіна О.П., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшли від Ради адвокатів Донецької області Національної асоціації адвокатів України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , заступника Голови Державної прикордонної служби України, що за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 26, за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП,
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДН №42 від 16.07.2025 року, ОСОБА_2 займаючи посаду заступника Голови Державної прикордонної служби України 08.07.2025 у невстановлений проміжок часу, знаходячись за службовою адресою Адміністрації Державної прикордонної служби України (01602, м. Київ, вул. Володимирська 26,) діючи усвідомлено, сформував текст листа № 08/52863-25 від 08.07.2025 відповідь на запит адвоката ОСОБА_1 на бланку Адміністрація Державної прикордонної служби України за власним підписом, в якому неповно надав адвокату, інформацію сформовану у адвокатському запиті від 01.07.2025, а саме не було надано копію контракту ОСОБА_3 , чим було порушено право адвоката на отримання інформації та права на звернення, передбачене Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що має ознаки адміністративного правопорушення відповідно до ч.5 ст.212-3 КУпАП.
До суду ОСОБА_2 повідомлений належним чином, не з'явився, із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. У зв'язку із цим відповідно до ст.268 КУпАП справу розглянуто за його відсутності.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 підтримав доводи викладені у протоколі, вказав, що відсутній оригінал контракту, який містить таємну інформацію, уважає не має перешкод надати інформацію. Просив визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 не убачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.212-3 КУпАП виходячи з такого.
Частиною 5 ст.212-3 КУпАП передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом положень ч.1 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Інформація з обмеженим доступом - це конфіденційна, таємна та службова інформація (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст.21 Закону України «Про інформацію»).
Інформація про фізичну особу включає відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, за допомогою яких така фізична особа може бути ідентифікована (ч.1 ст.11 Закону України «Про інформацію»).
Таким чином, якщо адвокатський запит містить вимогу про надання інформації з обмеженим доступом (конфіденційної чи таємної інформації), установа не має права надавати запитувану інформацію чи копії документів, які містять таку інформацію. До того ж поширення конфіденційної чи таємної інформації з порушенням встановленого законом порядку також може бути підставою для притягнення посадових осіб до відповідальності.
Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 займаючи посаду заступника Голови Державної прикордонної служби України 08.07.2025 у невстановлений проміжок часу, знаходячись за службовою адресою Адміністрації Державної прикордонної служби України (01602, м. Київ, вул. Володимирська 26,) діючи усвідомлено, сформував текст листа № 08/52863-25 від 08.07.2025 відповідь на запит адвоката ОСОБА_1 на бланку Адміністрація Державної прикордонної служби України за власним підписом, в якому неповно надав адвокату, інформацію сформовану у адвокатському запиті від 01.07.2025, а саме не було надано копію контракту ОСОБА_3 , чим було порушено право адвоката на отримання інформації та права на звернення, передбачене Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З наданих матеріалів, змісту адвокатського запиту адвоката ОСОБА_1 не убачається, що адвокат мав право на отримання даної інформації. З наданих документів до протоколу про адміністративне правопорушення, не можна пересвідчитися, що зазначена у адвокатському запиті запитувана інформація не належить до інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, персональні дані), що вона стосується здійснення своїх повноважень представником та обґрунтування необхідності отримання адвокатом такої інформації саме для надання правової допомоги клієнту, в чому саме полягала потреба в такій інформації. Дані про відповідність запиту адвоката ОСОБА_1 , запитуваної інформації, вимогам ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як необхідно для надання правової допомоги клієнту- відсутні.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На окрему увагу заслуговує і те, що, як зазначено вище у вказаній постанові, об'єктивна сторона правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону. Разом з тим, з долучених до справи та досліджених матеріалів, встановлено що відповідь на запит Адміністрацією надана була по суті запиту в повному обсязі, що свідчить про відсутність складу адмінправопорушення.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведеність винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Окремо слід звернути увагу, що адвокатський запит ОСОБА_1 подано в інтересах ОСОБА_3 , проте належних доказів щодо здійснення представництва інтересів останнього матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Стосовно змісту протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , то окремо взятий протокол не може бути безумовним доказом вини особи в інкримінованому діянні, не містить факту доведеності вини особи поза розумним сумнівом.
Підсумовуючи наведене, враховуючи такі засади провадження як диспозитивність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини особи, суд приходить до висновку на підставі досліджених даних про відсутність в діях заступника Голови Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 212-3, 245, 247, 251, 252, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , закрити у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.П. Хардіна