печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43418/25-к
пр. 1-кс-36664/25
15 жовтня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
08.09.2025 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12024000000001435 від 19.07.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 255-1 КК України.
В рамках даного кримінального провадження під час проведення слідчих дій, зокрема обшуку транспортного засобу Toyota BZ4X, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , зазначене майно було вилучено.
Власником вилученого майна є ОСОБА_4 , яка не має жодного відношення до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
Даний факт підтверджується відсутністю, на теперішній час, будь-якого процесуального статусу останньої в даному кримінальному провадженні, окрім як третя особа права якої обмежуються.
ОСОБА_4 є фізична особа-підприємець, яка здійснює господарську діяльність, а саме: 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів»; 45.32 «Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів»; 47.30 «Роздрібна торгівля пальним»; 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет»; 53.20 «Інша поштова та кур'єрська діяльність»; 33.12 «Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення».
А отже має можливість отримувати законний дохід, даний факт підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2021 по 07.12.2023. У зв'язку з вищезазначеною інформацією, можна прийти до висновку, що дане майно:
- не призначалось (використовувався) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
- не є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з його незаконним обігом;
- не одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
А отже вилучене майно не може підпадати під критерії речових доказів.
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_5 через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності та долучив додаткові документи.
Представник Головного слідчого управління Національної поліції України у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Старший слідчий в ОВС ГСУ НП Укравїни ОСОБА_6 на електронну адресу суду направив заяву, зазначивши, що в ході досудового розслідування 17.07.2025 в рамках досудового розслідування № 12024000000001435 від 19.07.2024 проведено ряд санкціонованих обшуків на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва.
В ході обшуків вилучено речі і документи, які відповідно до норм КПК України підпадають під визначення тимчасово вилученого майна.
Слідчим відповідно до ст. 98, 110 КПК України вилучені в ході обшуків речі визнано речовими доказами та у строки визначені КПК України до суду подано клопотання підписане прокурором Офісу Генерального прокурора про накладення арешту на речі і документи з метою збереження речових доказів.
Відповідно до розподілу всі клопотання про накладення решту розподілені на слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва та на даний час не розглянуті.
У зв'язку із вишевикладеним просить відмовити в задоволенні скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши письмові докази, заяву слідчого, слідчий суддя приходить до наступного.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності слідчого/прокурора.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12024000000001435 від 19.07.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 255-1 КК України.
В рамках даного кримінального провадження під час проведення слідчих дій, зокрема обшуку транспортного засобу Toyota BZ4X, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , зазначене майно було вилучено.
Власником вилученого майна є ОСОБА_4 , яка не має жодного відношення до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно можливості володіти, користуватись та розпоряджатись певним майном до вирішення питання про арешт майна, а тимчасово вилученим майном може бути у вигляді речей, документів, грошей, тощо.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст.ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Виходячи з цього, відповідно до ст. 169 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим та має бути повернуте особі, у якої вони вилучені у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 КПК України, а саме: за клопотанням слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, в іншому випадку вилучене майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучено.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права. У рішенні Європейського суду по справі «Мороко проти Російської Федерації» від 12.06.2008, Судом зазначається: «Попередні положення не зменшують права держави забезпечувати виконання таких законів, які їй видаються необхідними для здійснення контролю за використанням власності відповідно до загальних інтересів чи для забезпечення сплати податків чи інших зборів та штрафів».
Разом з цим, відсутні докази того, що вилучене майно, зберегло на собі сліди вчинення злочину, або містить інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та охоплюється ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку та не містить індивідуальних ознак визначених у ній.
Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, не пізніше наступного дня накладено у передбаченому законом порядку не було.
Таким чином, слідчий суддя висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вимог скарги.
Керуючись ст. 169, 171, 173, 236, 303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001435 від 19.07.2024, повернути транспортний засіб - автомобіль Toyota BZ4X, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , ОСОБА_4 або її представнику, що має відповідні підтверджені повноваження.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1