Справа № 357/14539/25
Провадження № 2/357/6180/25
іменем України
13 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Чалій А.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
18 липня 2020 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 555.
Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружнє життя між сторонами не склалося через не сумісність характерів, втрати взаєморозуміння, поваги та довіри один до одного, розбіжність поглядів на життя та життєві цінності.
Примирення сторін, спільне подружнє життя та збереження сім'ї є не можливим.
Подальше формальне збереження шлюбу суперечить не тільки інтересам позивача та подружжя в цілому, але й не матиме жодного сенсу з огляду на те, сторони вже тривалий час не проживають як подружжя.
Вжиття судом заходів до примирення подружжя у відповідності до ст.. 111СК України не допоможе зберегти сім'ю, яка вже фактично розпалася і підстави для її відновлення відсутні. Рішення щодо розірвання шлюбу є виваженим та остаточним.
Просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 липня 2020 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 555, не вживати заходів щодо примирення подружжя, судові витрати, сплачені при подачі позову до суду, залишити за позивачем, розгляд справи здійснювати без її участі, після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 1-4).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 (а.с. 10-11) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 187 ЦПК України).
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1769302 від 12.09.2025, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді щодо визначення підсудності, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 04.03.2021 (а.с. 15).
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вищевказаною позовною заявою у відповідності до вимог ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Так, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч. 2 ст. 28 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що фактичне місце проживання/реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , про що свідчить Витяг з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади (а.с. 8).
До того ж, на утриманні ОСОБА_1 є малолітня дитина, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій матір'ю дитини вказана ОСОБА_1 (а.с. 6) та Витягом з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади (а.с. 8).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Ухвалою судді від 16 вересня 2025 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено в судове засідання на 13 жовтня 2025 року (а.с. 16-17).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, в позовній заяві, в прохальній частині, позивач просила розгляд справи проводити у її відсутності, судові витрати залишити за нею, після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 5).
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву, отримана та зареєстрована канцелярією суду 12.09.2025 за вх. № 52066, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с. 21).
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Тому, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 18 липня 2020 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 18 числа липня місяця 2020 року складено відповідний актовий запис № 555, де прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_4 та дружини - ОСОБА_4 , що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб, Серія НОМЕР_1 , виданого 18 липня 2020 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 5).
З матеріалів справи убачається, що подружжя від даного шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в матеріалах справи свідчить наявна копія свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 (а.с. 6).
Позивач зазначала, що подружнє життя між ними не склалося, втратили взаєморозуміння, повагу та довіру один до одного, розбіжність поглядів на життя та життєві цінності. Спільне подружнє життя та збереження сім'ї є неможливим, на примирення не погоджується.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1 СК України, завданням Сімейного кодексу України є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 1 цього Кодексу, завданням Сімейного кодексу України є побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Частиною 1 статті 110 СК України (зі змінами від 20.11.2024 № 4073-ІХ ЗУ) передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком».
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року по справі № 206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На цьому ж наголошує Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Так, в заяві про розірвання шлюбу, позивач ОСОБА_1 просила суд після розірвання шлюбу, залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом досліджено заяву ОСОБА_2 з якою останній звернувся до суду 12.09.2025, та просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оскільки, позивачем зазначено, що подружнє життя між ними не склалося, втратили взаєморозуміння, повагу та довіру один до одного, розбіжність поглядів на життя та життєві цінності, на примирення не погоджується та наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач визнав вимоги та не заперечував проти розірвання шлюбу, у зв'язку з чим, шлюб необхідно розірвати.
Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
При зверненні до суду з даним позовом, позивач сплатила судові витрати в розмірі 1 211,20 грн, понесення яких документально підтверджено наявною в матеріалах справи Квитанцією від 09.09.2025.
Однак, звертаючись до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 просила судові витрати, понесені при зверненні до суду, залишити за нею.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про можливість віднесення судових витрат за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 56, 105, 110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 19, 82, 133, 141, 206, 211, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 18 липня 2020 року Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 555 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - розірвати.
Прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити шлюбне - « ОСОБА_4 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов