(заочне)
Справа № 766/7467/25
Провадження № 2/293/498/2025
14 жовтня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором позики
Процесуальні дії по справі.
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 15 272,5 грн, з яких:
5 150,00 грн - заборгованість за кредитом;
16,55 грн - заборгованість по процентам;
10105,95 грн - заборгованість за пенею.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору позики № 2617194 від 14.06.2024.
Ухвалою від 16.05.2025 Херсонський міський суд Херсонської області справу № 766/7467/25 передав за територіальною підсудністю до Овруцького районного суду Житомирської області.
Ухвалою від 16.06.2025 Овруцький районний суду Житомирської області справу № 766/7467/25 передав за територіальною підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.
11.07.2025 справа №766/7467/25 надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області.
Ухвалою від 16.07.2025 суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" залишив без руху та надав позивачу 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
23.07.2025 за вх.ЕП-№4112 позивач на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2025 направив заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 04.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 16.09.2025.
Ухвалою від 16.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав розгляд справи на 14.10.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору позики №2617194 від 14.06.2024 (далі - договір, кредитний договір), укладеного між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач).
Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань з поверення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 15 272,50 грн, з яких: 5 150 грн - заборгованість за кредитом; 16,55 грн - заборгованість по відсотках, 10 105,95 грн - заборгованість за пенею.
14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі відповідно до реєстру боржників №35 від 28.10.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 за договором позики №2617194 від 14.06.2024.
Отже, позивач доводить, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2617194 від 14.06.2024 в сумі 15 272,50 грн.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання та заборгованість за кредитом не погасив.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Позивач повноважного представника у судове засідання не направив.
В прохальній частині позову та у заяві про усунення недоліків від 23.07.2025 позивач просить справу розглядати у відсутності представника позивача, позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задовольнити (а.с.4,68).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Виклик відповідача до суду здійснювався судом шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Однак, на адресу суду повернулась судова повістка про виклик відповідача до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.77,82).
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, оскільки довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду та, зокрема, свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; та правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280,281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 14.10.2025.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
У судовому засіданні від 14.10.2025 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
14.06.2024 між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір позики № 2617194 (а.с.5-7).
Відповідно до п. 1.1. договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строкдля задоволення власних потреб, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
За умовами договору сума позики становить 5 150,00 грн, строк позики (строк договору) - 30 днів, процентна ставка - 1,50 % (фіксована) п.п.2.1- 2.3. договору).
Відповідно до визначених в договорі умов визначено, що датою надання позики є 14.06.2024/датою повернення - 14.07.2024/денна процентна ставка/день,% - 1,50/процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день,% - 2,70/орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 9089,90/орієнтовна загальна вартість позики у грн - 7467,50 (п.2.3 договору).
Сторони погодили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором (п.4 договору).
Відповідно п.п. 5.1, 5.2 договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фівнансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України, з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" (TM«ClickCredit»), в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою.
Згідно із п.21 договору сторони узгодили, що цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію» із додатковим накладанням кваліфікаційного електронного підпису уповноваженого працівника позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу згідно вимог положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових утанов про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Національного банку України від 03.11.2021.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору позики №2617194 від 14.06.2024, визначено дату видачі кредиту/дату платежу /суму кредиту/проценти за користування кредитом/реальну річну процентну ставку/ загальну вартість кредиту, що відповідає умовам договору (а.с.8).
14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики №2617194(а.с.9-11).
Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, окрім договору факторингу, позивач додає копію додаткової угоди №2 від 28.07.2021 (а.с.12), копію додаткової угоди №7 від 13.06.2022 (а.с.13), копію додаткової угоди №42 від 28.10.2025 (а.с.14), укладених між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, копію акта прийому -передачі від 28.10.2024 Реєстру боржників №35 від 28.10.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 (а.с.15), копію реєстру боржників №35 від 28.10.2024 (а.с.16).
Так, відповідно до реєстру боржників №35 від 28.10.2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 272,50 грн, з яких: 5 150 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 16,55 грн - заборгованість по відсоткам, 10 105,95 грн - сума заборгованості за пенею.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики №2617194 заборгованість ОСОБА_1 за період з 28.10.2024 по 31.03.2025 становить 15 272,50 грн, з яких: 5150 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 16,55 грн - заборгованість по відсоткам, 10105,95 грн - сума заборгованості за пенею (а.с.17).
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного договору позики, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 15 272,50 гривень.
Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість ні перед первісним кредиторами, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором позики, особою, яка набула таке право відновідно до договору про відступлення права вимоги.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов'язань із своєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, підписання договору позики №2617194 від 14.06.2024 свідчить про те, що ОСОБА_1 (відповідач) всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до умов договору позики №2617194 від 14.06.2024 підписання договору відбувається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 21 договору).
Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Отже, кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору позики був ознайомлений, підписав такий договір, однак умови договору виконував не належним чином.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем не спростований та станом на день вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за договором позики №2617194 від 14.06.2024 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (позивач).
З огляду на викладене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 5 150,00 грн та процентів у розмірі 16.55 грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до умов договору та підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по пені в розмірі 10 105,95 грн, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, виходячи з таких обставин.
Позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 10105,95грн на підставі п. 2 договору.
Водночас, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення договору позики, тобто станом на 14.06.2024, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в частині стягнення пені.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273,280-284,354,355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014)
- 5 150,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу;
- 16,55 грн - заборгованість по відсоткам;
- 1 024, 35 грн - судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Повне рішення складено 16.10.2025.
Суддя Людмила ЛОСЬ