Справа № 292/966/25
Провадження № 2/292/596/25
13 жовтня 2025 року с-ще Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Козачок Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2025 року ТОВ "Укр кредит фінанс" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість за кредитним договором №1394-0600 від 12.05.2024 у розмірі 49 879,30 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.05.2024 між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1394-0600, який разом з правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був ознайомлений.
Відповідно до умов кредитного договору товариство надало відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 10100 грн., строком на 365 днів, процентна ставка 1,45 % в день.
Додатковою угодою №1 від 14.05.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1394-0600 від 12.05.2024 відповідачу надано додаткові кошти в сумі 2000 грн.
Відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору і не повернув кредит та нараховані проценти, а тому станом на 14.07.2025, загальний розмір заборгованості становить 67326,65 грн., з яких за кредитом - 12100 грн., за нарахованими процентами - 55226,65 грн.
Разом з тим, кредитодавцем прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг товариства, а саме - часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в сумі 17447,15 грн. і заявляє вимогу про стягнення заборгованості в розмірі 49879,50 грн.
Ухвалою суду від 04.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмове клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
25.09.2025 відповідач ОСОБА_1 на електронну адресу суду надіслав письмове пояснення, в якому зазначає, що 12.05.2024 уклав кредитний договір №1394-0600 на суму 10100 грн. строком на 30 днів. 10.06.2024 здійснив платіж на суму 6720 грн., чим частково погасив тіло кредиту та відсотки, а також продовжив дію договору ще на 30 днів. У подальшому через скрутне матеріальне становище не міг вчасно здійснити подальші платежі, у результаті чого сума заборгованості почала стрімко зростати. 04.04.2025 він вніс платіж у розмірі 3900 грн. Не відмовляється від зобов"язань і частково визнає борг, однак вважає, що нараховані відсотки та штрафи є надмірними, не прозорими і можуть суперечити нормам чинного законодавства щодо допустимого рівня відповідальності боржника. Просить суд врахувати його пояснення, надати можливість укласти графік реструктуризації або мирову угоду та дослідити правомірність нарахованих відсотків, пені та інших платежів.
З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.
12.05.2024 в електронній формі між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №1394-0600 продукту "CreditKasa", а 14.05.2024 укладено додаткову угоду.
Кредитний договір та додаткова угода укладені з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи вебсайту ТОВ "Укр кредит фінанс" ((https://creditkasa.com.ua), підписані позичальником одноразовими ідентифікаторами С0616 та А9253.
Відповідно до умов кредитного договору, додаткової угоди до нього та паспорту споживчого кредиту, відповідачу 12.05.2024 надано кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10100 грн., а 14.05.2024 надано додатково іще 2000 грн., строком на 367 днів, тобто до 13.05.2025, шляхом переказу на вказану ним платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі стандартної ставки 1,45% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором №1394-0600 та додатковою угодою до нього зазначено, що кредит в сумі 12100 грн., надано з 12.05.2024 по 13.05.2025, на 367 днів, проценти за користування кредитом - 64332,15 грн., реальна річна процентна ставка - 13213,22 %, загальна сума вартості кредиту - 77947,15 грн.
З довідки ТОВ "Укр кредит фінанс" вбачається, що за кредитним договором №1394-0600 від 12.05.2024 укладеним з ОСОБА_1 , 12.05.2024 та 14.05.2024 на картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 10100 грн. та 2000 грн.
Згідно листа АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Укр кредит фінанс" від 22.07.2025, позивача повідомлено про перерахування 12.05.2024 та 14.05.2024 коштів в сумі 10100 грн. та 2000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 від товариства через систему платежів LiqPay по договору №1394-0600.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1394-0600 від 12.05.2024, станом на 14.07.2025 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 67326,65 грн., яка складається із: основного боргу - 12100,00 грн.; відсотків - 55226,65 грн.
Товариством було направлено ОСОБА_1 повідомлення, в якому вказано, що станом на 14.05.2024 сума неповернутого ним кредиту за договором №1394-0600 від 12.05.2024 та додаткової угоди до нього від 14.05.2024, становить 12100 грн. Сума до повного погашення зобов"язань становить 14083,35 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що договір та додаткова угода до нього між сторонами укладені в електронній формі, підписані електронними підписами позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".
Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення 12.05.2024 договору про відкриття кредитної лінії та додаткової угоди до нього 14.05.2024 з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням їх електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами відповідно положень Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ТОВ "Укр кредит фінанс" перед судом доведено про виконання своїх зобов"язань за кредитним договором та додатковою угодою в повному обсязі, а саме - відповідачу надано в кредит грошові кошти на загальну суму 12100 грн., які 12.05.2024, 14.05.2024 перераховані на картковий рахунок відповідача в АТ КБ "Приватбанк".
У той же час, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та додатковою угодою до нього, не повернув отримані кредитні кошти та не сплатив нараховані відсотки, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором та додатковою угодою до нього, станом на 14.07.2025 становить 67326,65 грн., та складається з простроченої заборгованості за кредитом - 12100,00 грн. і простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 55226,65 грн.
Однак, позивачем заявлено вимогу до відповідача про стягнення лише частини заборгованості за кредитним договором, а саме - в розмірі 49879,50 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 12100 грн. і заборгованості за нарахованими процентами - 37779,50 грн.
Сплачені 10.06.2024 та 04.04.2025 відповідачем кошти на загальну суму 10620,5 грн., спрямовані позивачем на погашення процентів - 9105,50 грн. та комісії за видачу кредиту - 1515 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування та передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року - не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - не більше 1 %.
Вказаних положень Закону позивачем не дотримано, оскільки з 21 серпня 2024 року нарахування процентів за отриманим відповідачем кредитом, продовжувалось за ставкою 1,45 % щоденно, у той час, як денна ставка не могла перевищувати 1%.
Загальна сума процентів, яка підлягала б стягненню з відповідача за користування кредитними коштами протягом 367 днів строку кредитування, з урахування сплачених відповідачем коштів, не мала перевищувати - 40742,95 грн., яка вища за заявлений позивачем розмір - 37779,50 грн., а тому суд не може вийти за межі заявлених вимог.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконав умов договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, а позивачем до стягнення заявлено частину вимог - стягнення процентів в нижчому розмірі від розрахованої згідно до положень Закону, суд вважає, що позов підлягає до задоволенню та з відповідача необхідно примусово стягнути заборгованість в сумі 49879,50 грн.
Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 2422 грн. 40 коп., покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ - 38548598) заборгованість за кредитним договором № 1394-0600 від 12 травня 2024 року в сумі 49879 (сорок дев"ять тисяч вісімсот сімдесят дев"ять) грн. 50 (п"ятдесят) коп. та судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс", знаходиться за адресою: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ - 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя В. Ф. Лотуга