Справа № 278/2947/25
Номер провадження 2/289/884/25
(заочне)
16.10.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» (місце знаходження / місце проживання: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
16.06.2025 через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 10.09.2024-100001080 від 10.09.2024 року у розмірі 18 600,00 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року справу №278/2947/25 за позовною заявою ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором передана за підсудністю до Радомишльського районного суду Житомирської області, з урахуванням того, що відповідач має реєстрацію місця проживання на території, що входить до виключної підсудності вказаного суду.
Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 липня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у вказаній позовній заяві просить суд проводити розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Враховуючи те, що про час і місце судового розгляду він повідомлявся у передбачений законом спосіб та належним чином, однак про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, ухвалити рішення заочно на підставі наявних доказів у справі.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями статті12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи встановлено, що боргові зобов'язання між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли на підставі кредитного договору № 10.09.2024-100001080 від 10.09.2024 року.
На підтвердження укладення указаного кредитного договору позивачем було надано суду докази з чіткою хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі.
Відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором Е539 (код смс-повідомлення).
Матеріалами справи також підтверджено, що 10.09.2024 у встановленому наявними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 140 календарних днів уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі № 10.09.2024-100001080 на суму 6 000,00 грн. (а.с. 16-23).
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України.
За інформацією в листі ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до зазначеного договору № 10.09.2024-100001080 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 6 000,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .
Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.
За підпунктом «а» пункту 6.1 кредитного договору від № 10.09.2024-100001080 від 10.09.2024 року позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в договорі цілі та забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
З наданої позивачем довідки-розрахунку вбачається, що сума заборгованість за кредитним договором №10.09.2024-100001080 від 10.09.2024 року становить 18 600,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц (провадження №61-517св18) зроблено правовий висновок про те, що: доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з вказаною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам указаного Закону, є чітким, зрозумілим та узгоджується з умовами кредитного договору.
У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що у разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернув, розрахунок заборгованості не спростував, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 600,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями4,12,13,76-81,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833), заборгованість за кредитним договором № 10.09.2024-100001080 від 10.09.2024 у розмірі 18 600 (вісімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., та сплачений судовий збір по справі у розмірі 2422 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК