16 жовтня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024262020002758 від 10.07.2024 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівців від 08.10.2025 року, постановлену в порядку ст. 331 КПК України, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 08.10.2025 року задоволено клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_6 та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, терміном до 06 грудня 2025 року включно.
Одночасно після застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення ним виконання обов'язків, визначених КПК України, визначено запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покладено на обвинуваченого ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
ЄУНСС: 725/970/25 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_7
НП: 11-кп/822/362/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 06 грудня 2025 року включно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу суду та застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з утримання його під вартою.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що наведені в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є лише припущенням прокурора, які жодним чином не підтверджені.
Вказував, що на наркотиках знайдених у його господарстві не було його відбитків, відсутні будь-які люди яким би він збував наркотики.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
Також не надходила на адресу апеляційного суду і особиста заява від обвинуваченого ОСОБА_5 про бажання бути присутнім при апеляційному розгляді поданої ним апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи, що сторони кримінального провадження не заявили клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю, то розгляд апеляційної скарги здійснюється без них.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали суду першої інстанції та вимоги апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються, зокрема, під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Приписами ст. 331 KПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Із наданих матеріалів справи слідує, що в провадженні Чернівецького районного суду міста Чернівців перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В ході здійснення судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зсилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому до 06 грудня 2025 року включно, із визначенням застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
З такою ухвалою погоджується і колегія суддів, оскільки суддею під час розгляду клопотання прокурора були в повній мірі досліджені обставини з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, перевірено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати і вони виправдовують тримання під вартою останнього, зважаючи на те, що судовий розгляд ще триває.
Так, на даний час виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , оскільки наявні підстави про те, що ризики продовжують існувати та не зменшились і свідчать про те, що останній може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, при цьому у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки; незаконно впливати на свідків, які фігурують у даному кримінальному провадженні, покази яких мають істотне значення по справі; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, адже він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за цією категорією злочинів, при цьому під час обшуку в домоволодінні обвинуваченого, зокрема, виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 34,4729 г, що є особливо великим розміром, а також 300 зіп-пакетів для пакування. При цьому, у останнього відсутнє джерело доходів необхідних для забезпечення його життєдіяльності.
Отже, вищевикладені обставини в їх сукупності, районний суд правильно оцінив, як ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід обирається з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного, обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Прохання апелянта про застосування до нього іншого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, є необґрунтованим, оскільки районним судом, при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Твердження обвинуваченого про те, що висновки суду першої інстанції, які викладені судом у рішенні, не відповідають обставинам справи і що наведенні прокурором у клопотанні ризики є надуманими, не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеним і наданими матеріалами провадження.
Крім цього, не допустив районний суд порушень і при визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, адже саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до обвинуваченого, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено.
Отже, суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі мотивів, за наслідками апеляційного розгляду, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 177, 183, 331, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 , залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівців від 08.10.2025 року щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 06 грудня 2025 року включно, із визначенням застави, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя доповідач: Судді
____________ _______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3