Провадження № 2/641/148/2025 Справа № 641/7302/21
16 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зелінської І.В.,
за участю секретаря Земляної А.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Маюрнікової В.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , треті особи Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Московський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства, зобов'язання внести зміни до актового запису,
ОСОБА_1 (до зміни імені ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та просив визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; виключити з актового запису №1585 від 28.12.2016 року Московського районного у місті Харкові ВДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису №613 від 24.04.2018 року Індустріально-Немишлянського ВДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису №742 від 12.09.2019 року Холодногірського районного у місті Харкові ВДРАЦ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про ОСОБА_7 як батька дітей; внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши батьком дітей ОСОБА_1 (до зміни імені ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, інші відомості залишити без змін.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 2014 року до 01.09.2021 року проживав однією сім'єю як чоловік та жінка, які не перебувають у шлюбі між собою, з ОСОБА_3 .. В період спільного проживання у сторін народились діти ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При реєстрації народження дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запис про батька був зроблений на підставі ч.1 ст. 135 СК України. Зазначив, що вважає себе біологічним батьком вказаних дітей, приймав участь в їх утриманні і вихованні та останні зареєстровані і мешкали до 01.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 спільно з позивачем та відповідачем. З 01.09.2021 року відповідач без попередження забрала дітей та виїхала в невідомому напрямку, засобами телефонного зв'язку повідомила, що разом з дітьми виїхала за межі України.
В подальшому ухвалою суду прийнята відмова позивача від позову в частині позовних вимог про визнання його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та закрито провадження у справі в цій частині.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. В своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні 19.06.2025 року, представник відповідача зазначив, що його довірителька заперечувала проти позовних вимог на початку розгляду справи. Після призначення судом експертизи зв'язок з останньою втрачено та на теперішній час її позиція представнику не відома.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, вислухавши учасників процесу, свідка, дослідивши докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Холодногірським районним у місті Харкові ВДРАЦС ГТУЮ у Харківській області, актовий запис 742, 12.09.2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_6 , батьки ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .
Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 23.07.2025 року при державній реєстрації народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного Кодексу України.
Згідно довідки КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла -садок) №106 Комбінованого типу ХМР від 10.09.2021 року №137 ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є вихованцями вказаного закладу, батько ОСОБА_2 приймає активну участь у житті дитячого садка, у батьківських зборах, цікавиться досягненнями дітей, приділяє багато часу спілкуванню з дітьми, приводить та забирає дітей з дитячого садка, характеризується як турботливий та люблячий батько.
У матеріалах справи також міститься копія довідки з КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» від 16.09.2021 року №2180 та копія медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 15.09.2021 року, згідно якої ОСОБА_2 на обліку у вказаних медичних закладах не перебуває.
Крім того, матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 та копію рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2021 року, яким відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Також, позивачем до суду надано фотознімок, на якому, як зазначає позивач, зображено останнього з сином ОСОБА_9 .
Згідно копії свідоцтва про зміну імені серїі НОМЕР_2 , виданого Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24.07.2024 року, актовий запис 54, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінив ім'я на ОСОБА_1 .
Суду також надано копію паспорта на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № НОМЕР_3 , виданого 19.08.2024 року, орган, що видав 6324.
Ухвалою суду від 31.10.2024 року судом задоволено клопотання позивача та призначено у справі судово-біологічну експертизу.
Ухвалою суду від 27.01.2025 року провадження у справі поновлено, у зв'язку з надходженням на адресу суду повідомлення з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про неможливість проведення експертизи від 06.01.2025 року.
Згідно вказаного повідомлення 27.12.2024 року до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_6 не з'явились. 03.01.2025 року до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи з'явився ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_6 не з'явились.
В подальшому позивач не заявив суду клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи.
Згідно інформації з Державної прикордонної служби України від 14.08.2024 року, від 01.10.2024 року та від 31.07.2025 року щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зазначено як в'їзд 02.08.2024 року та виїзд 24.12.2024 року. Крім того, щодо ОСОБА_3 зазначено виїзд 15.11.2024 року та в'їзд 13.12.2024 року.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначив, що є товаришем позивача, знає останнього близько 30 років, крім того, позивач є хрещеним батьком двох його дітей. Вказав, також, що близько 8 років знає відповіда як колишню дружину позивача. Пояснив, що позивач, відповідач та їх четверо спільних дітей відвідували сім'ю свідка. Вказав, що між дітьми та позивачем були теплі відносини. Зазначив, що всі діти називали позивача батьком. Френк же на час їх спілкування був ще зовсім маленьким та ще не розмовляв. Сам позивач ніколи в розмовах зі свідком не виказував сумнівів щодо свого батьківства відносно ОСОБА_11 та відповідно вважав і називав його сином.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Положеннями статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 128 Сімейного кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно з роз'ясненнями п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок що застосування статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.09.2023 у справі № 756/4688/19 (провадження №61-10666св23) зазначено, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи один із доказів, які суд повинен оцінювати разом з іншими доказами, і є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини від 07.05.2009, заява № 3451/05).
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Так, у вказаній справі судом 31.10.2024 року призначалась судово-біологічна експертиза.
29.11.2024 року від експерта надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення вказаної експертизи, а саме для надання зразків біологічного матеріалу до Харківського НДЕКЦ МВС запрошувались ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на 27.12.2024 року та на 03.01.2024 року (резервна дата).
12.12.2024 року про вказане клопотання експерта повідомлені ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та представник відповідача -адвокат Лаленков С.М. (а.с.58, 85 т.2).
Згідно повідомлення експерта 27.12.2024 року до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_6 не з'явились. 03.01.2025 року до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи з'явився ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_6 не з'явились.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Між тим, згідно інформації з Державної прикордонної служби України від 14.08.2024 року, від 01.10.2024 року та від 31.07.2025 року щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зазначено як в'їзд 02.08.2024 року та виїзд 24.12.2024 року. Крім того, щодо ОСОБА_3 зазначено виїзд 15.11.2024 року та в'їзд 13.12.2024 року.
Отже, на момент запрошення експертом для відібрання зразків біологічного матеріалу до Харківського НДЕКЦ МВС відповідач разом з дитиною знаходилась поза межами території України.
Таким чином, з урахуванням воєнного стану на території України та безпекової ситуації, коли багато громадян України змушені залишити територію Держави для збереження як свого життя так і життя дітей, суд не може розцінювати вказані дії відповідача як ухилення від проведення експертизи.
В подальшому позивач не заявив суду клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи.
Наявний у матеріалах справи фотознімок, не може свідчити про біологічне походження дитини.
Покази свідка ОСОБА_10 суд оцінює критично, з огляду на те, що свідком надано покази щодо всіх дітей, зокрема, відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як таких, що є спільними дітьми позивача та відповідача. Між тим, сам позивач протягом розгляду справи змінив свої вимоги та вважав своєю біологічною дитиною лише сина ОСОБА_6 .
Копія ж заяви ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , копія рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2021 року, яким відмовлено у задоволенні вказаної заяви, та довідка КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла -садок) №106 Комбінованого типу ХМР від 10.09.2021 року №137 не є достатніми доказами в розумінні ч. 1 ст. 80 ЦПК України, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку щодо походження дитини від позивача.
Інших доказів, для підтвердження кровного споріднення відповідача з дитиною, позивачем та його представником суду не надано.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання батьківства, оскільки позивачем не надано до суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, витрати по сплаті судового збору слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81,141, 263 - 265,268,273, 354,355 ЦПК України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , треті особи Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Московський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства, зобовязання внести зміни до актового запису відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Холодногірський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ЄДРПОУ 33292144, місце знаходження: вул. Маліновського, 10/14, м. Харків.
Третя особа: Московський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ЄДРПОУ 33292155, місце знаходження: пр. Тракторобудівників, 144, м. Харків.
Третя особа: Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ЄДРПОУ 41403995, місце знаходження: пров. Мира, 3, м. Харків.
Рішення суду ухвалено та підписано 16.10.2025 року.
Суддя І.В.Зелінська