Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-в/641/49/2025 Справа № 641/732/25
16 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника колонії ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові подання адміністрації Державної установи «Качанівська виправна колонія № 54» про вирішення питання про заміну покарання більш м'яким засудженій до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Екібастуз Павлоградської області Казахстану, громадянці України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкала за адресою: АДРЕСА_2 , засуджена 23.06.2009 Апеляційним судом Київської області за ст. 1 15 ч. 2 п.п. 1, 4, 9, 12, ст. 27 ч. 5, ст. 115 ч. 2 п.п. 9, 12, 13, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі; згідно ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.12.2017 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-У1ІІ від 26.1 1.2015 року та ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 27.03.200 по 26.11.2009 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі
До суду надійшло подання начальника Державної установи «Качанівська виправна колонія (№ 54)» щодо вирішення питання про заміну покарання більш м'яким засудженій до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що ОСОБА_7 прибула до державної установи «Качанівська виправна колонія (№ 54)» 01.02.2010. В установі працевлаштована швачкою з відрядною формою оплати праці. До виконання поставлених завдань ставиться добре. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться відповідально. Відсутній інтерес до настільних чи інших ігор з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди. Соціально-корисні зв'язки підтримує з родичами шляхом телефонних дзвінків, відеозв'язку, листування, постійно отримує посилки. Вину в скоєному злочині визнала частково, вважає що з нею вчинили несправедливо, але написала каяття. За час відбування покарання заохочувалась. На заходи виховного впливу реагує добре, регулярно відвідує колективні заходи проявляє до них інтерес, має бажання змінити своє життя. Дотримується правил внутрішнього розпорядку. В справах активна та ініціативна. Виявляє стабільність та старанність у роботі. Згідно вироку має майновий позов на 2720 гривень 40 копійок за проведення судових експертиз та 31000 гривень матеріальної та моральної шкоди. Майновий позов за проведення судових експертиз повністю відшкодовано. Виконавче провадження припинено у зв'язку із смертю потерпілого. На підставі викладеного, просить суд вирішити питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років засудженій ОСОБА_7 як особі, яка стала на шлях виправлення, на підставі статті 82 КК України зі змінами внесеними Законом України № 2689-ІХ від 18.10.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» та Законом України № 2690-ІХ від 18.10.2022 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини».
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав доводи клопотання, наголосив на тому, що досліджені в судовому засіданні документи та матеріали особової справи підтверджують, що ОСОБА_7 стала на шлях виправлення, а тому наявні підстави для застосування статті 82 КК України.
Засуджена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 підтримали доводи клопотання, просили врахувати, що фактично відбутий строк покарання на даний час майже 20 років, засуджена повністю стала на шлях виправлення, підтримує зв'язки із донькою, сумлінно виконує всі покладені обов'язки, розкаялася у вчиненому, має багато заохочень та жодного стягнення, заохочення почала отримувати раніше, аніж відбулися зміни до законодавства щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Представник колонії ОСОБА_6 просила клопотання задовольнити, вказала на те, що за час відбування покарання ОСОБА_7 заохочувалась, дотримується правил внутрішнього розпорядку, проявляє ініціативність, останнім часом активно проходить навчання з підвищення кваліфікації, підтримує зв'язки з сім'єю, що свідчить про те, що ОСОБА_7 за допомогою заходів впливу, здійснюваних виправною колонією, стала на шлях виправлення.
Заслухавши позиції учасників, дослідивши матеріали судового провадження та особову справу засудженої ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла такого висновку.
ОСОБА_7 засуджена 23.06.2009 Апеляційним судом Київської області за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 4, 9, 12 до довічного позбавлення волі, за ст. 27 ч. 5, ст. 115 ч. 2 п.п. 9, 12, 13 на 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_7 визначено довічне позбавлення волі. Згідно ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.12.2017 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-У1ІІ від 26.1 1.2015 та ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 27.03.2008 по 26.11.2009 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Призначене ОСОБА_7 покарання у вигляді довічного позбавлення волі відповідає положенням та нормамКК України.
Частиною 1 ст. 64 КК України визначено, що довічне позбавлення волі призначається за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України, якщо суд не знайде можливим застосувати покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати н відбутого строку покарання, призначеного вироком.
Відповідно ч. 3 ст. 82 КК України заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
На підставі ч. 5 ст. 82 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
Частинами 12, 13 ст. 154 КВК України визначено обставини, які враховуються під час вирішення питання про заміну більш м'яким (позбавлення волі на строк від 15 до 20 років) покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зазначені норми зобов'язують приймати таке рішення з урахуванням висновку адміністрації установи щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі, складання якого здійснюються за участю уповноваженого органу з питань пробації. Метою подання такого висновку є забезпечення суду інформацією, що є необхідною для визначення можливості заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м'яке та визначення в індивідуальному порядку строку позбавлення волі засудженому, стосовно якого вирішується зазначене питання.
Також, Міністерством юстиції України відповідно до наказу №294/5 від 19.01.2023 року було затверджено «Порядок визначення ступеня виправлення засудженого» згідно з ч. 1 Порядку зазначається, що цей Порядок визначає обсяг, механізм оформлення персоналом установи виконання покарань матеріалів стосовно засуджених, щодо яких може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким (далі - заміна покарання) відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України, а також інших випадках, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, для визначення ступеня виправлення засудженого.
У відповідності до ч. 3 Порядку адміністрація установи виконання покарань після відбуття засудженим установленого статтями 81, 82 Кримінального кодексу України строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання та надіслати клопотання до суду щодо можливості представлення засудженого до заміни покарання у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Разом з поданням до суду надаються документи, перелік яких встановлений пунктом 9 розділу VI Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за № 957/21269 (далі - Інструкція), та висновок щодо ступеня виправлення засудженого (далі - висновок), форма якого наведена в додатку до Методики визначення ступеня виправлення засудженого.
Згідно з ч. 8 Порядку передбачається, що засуджений до довічного позбавлення волі додатково до подання щодо можливості представлення його до заміни покарання у виді позбавлення волі на певний строк повинен подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації (далі - індивідуальний план), форма якого затверджується Міністерством юстиції України. Індивідуальний план має містити заходи, здійснення яких у період відбування більш м'якого покарання у виді позбавлення волі на певний строк дасть змогу засудженому усунути фактори, що можуть негативно впливати на утримання від вчинення повторного кримінального правопорушення, та факти, що свідчать про перспективи виправлення та ресоціалізації засудженого після звільнення.
До подання Державної установи «Качанівська виправна колонія № 54» про вирішення питання про заміну покарання більш м'яким засудженій до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 долучено висновок щодо ступеня виправлення засудженої, форму індивідуального плану виправлення та ресоціалізації засудженої за період з 28.01.2025 по 28.01.2040, характеристику, довідку про працевлаштування на посаді швачка майстерні з відрядною формою оплати праці, довідку про відсутність стягнень на підставі виконавчих листів або постанов про звернення стягнення. Надано для огляду в судовому засіданні особову справу засудженої.
Дослідивши висновок комісії Державної установи «Качанівська виправна колонія № 54» щодо ступеня виправлення засудженої ОСОБА_7 , колегія суддів дійшла висновку, що засуджена довела своє виправлення та досягла такого рівня позитивних змін у поведінці, який свідчить про доцільність застосування положень ст. 82 КК України.
Із матеріалів долучених до подання та матеріалів особової справи вбачається, що засуджена ОСОБА_7 в установі працевлаштована швачкою з відрядною формою оплати праці. До виконання поставлених завдань ставиться добре. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться відповідально. Відсутній інтерес до настільних чи інших ігор з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди. Соціально-корисні зв'язки підтримує з родичами шляхом телефонних дзвінків, відеозв'язку, листування, постійно отримує посилки. Вину в скоєному злочині визнала частково, вважає що з нею вчинили несправедливо, але написала каяття. На заходи виховного впливу реагує добре, регулярно відвідує колективні заходи проявляє до них інтерес, має бажання змінити своє життя. Дотримується правил внутрішнього розпорядку. В справах активна та ініціативна. Виявляє стабільність та старанність у роботі. Згідно вироку має майновий позов на 2720 гривень 40 копійок за проведення судових експертиз та 31000 гривень матеріальної та моральної шкоди. Майновий позов за проведення судових експертиз повністю відшкодовано. Виконавче провадження припинено у зв'язку із смертю петерпілого. За час відбування покарання шість разів отримувала заохочення, стягнень не має, у 2024 році пройшла навчання з онлайн курсів Prometetheus та отримала сертифікати з “Гендерної рівності та протидії сексуальним домоганням у військовій сфері» «Екопрактика для сільського господарства та громад», «Базова психологічна допомога в умовах війни».
Згідно з результатами оцінювання ступеня виправлення засудженої, за сукупністю показників поведінки, ставлення до праці, участі у виховних заходах та психологічної характеристики, набрала 87 балів, що, відповідно до встановлених критеріїв, свідчить про достатній рівень виправлення, та підтверджує можливість зміни невідбутої частини покарання на більш м'яке. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень втручання оцінюється як низький.
Також колегією суддів з'ясовано, що ОСОБА_7 підтримує тіснні сімейні зв'язки із донькою. Судом досліджено заяву ОСОБА_9 , підпис якої посвідчено нотаріусом, про те, що вона як найближчий родич підтримує зв'язки із матір'ю, готова разом із своєю родиною: чоловіком та сином, забезпечити необхідні умови для її подальшої соціалізації та у разі заміни покарання надасть можливість проживати разом із ними.
На виконання вимог ЄСПЛ, викладених у рішенні Петухов проти України, 06 листопада 2022 року набрав чинності Закон України № 2690-ІХ від 18 жовтня 2022 року щодо гуманізації окремих норм кримінального законодавства стосовно застосування покарання у виді довічного позбавлення волі. Цим законом гарантується право особи, яка відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, звернутися до суду з клопотанням про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
Так, у справі «Вінтер та інші проти Сполученого Королівства» рішення від 09.07.2013 Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 3 Конвенції вимагає наявності реального механізму перегляду довічного покарання з урахуванням перспективи звільнення, що ґрунтується на пенологічній доцільності його подальшого виконання.
Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сукачов проти України» (заява №14057/17, рішення від 30.01.2020), у якому Суд визнав наявність системної проблеми в Україні щодо тривалого утримання осіб у неналежних умовах позбавлення волі, що порушують статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини встановив, що відсутність в Україні ефективного превентивного та компенсаційного механізму щодо таких порушень не лише не запобігає їх виникненню, а й унеможливлює ефективне поновлення прав потерпілих осіб.
Також необхідно зазначити, що Верховним Судом 01.02.2018 у справі №634/609/15-к(провадження51-658км17) визначено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка за визначенням охоплює повноваження суду (права та обов'язки, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Такі обставини не зобов'язують суд автоматично задовольняти кожне подібне звернення особи по факту відбуття останньою покарання строком від 15 років. Рішення про заміну покарання відноситься до дискреційних повноважень суду та ухвалюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально. При цьому для суду є важливим дослідити у сукупності всі відомості, які характеризують особу засудженої, оскільки суд повинен переконатися в тому, що за час відбування покарання в особистості засудженої відбулися певні позитивні зміни, які свідчать, що остання дійсно стала на шлях виправлення, яке може відбутися без відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.
Дослідивши особову справу засудженої ОСОБА_7 суд звертає увагу на те, що за останні 10 років вона 6 разів отримувала заохочення у вигляді подяки за сумлінну поведінку і ставлення до праці, а також за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки. Стягнень не має.
Отже, ОСОБА_7 характеризується виключно з позитивного боку, що свідчить про її стійке дотримання режимних вимог, належне ставлення до праці та ознаки виправлення.
Згідно з психологічною характеристикою, складеною 21.01.2025, ОСОБА_7 характерна доброта, працьовитість. Розсудлива, погляди реалістичні. Добре пристосовується до обстановки, швидко адаптується. Мислення часто оригінальне, мислить логічно. Самокритична, уважна, наполеглива, сумлінна. В конфліктні ситуації потрапляти не здатна. Вона не прагне бути в усьому та з усіма у добрих відносинах, але у спілкуванні нікого не ігнорує. У діях активна, чуйна. У спілкуванні контактна, компанійська. Хороше почуття гумору. Врівноважена, низька реактивність. Друзів не бракує, має добру комунікабельність. Досить рухлива і динамічна. Добре перемикається з одного виду діяльності на інший. Колективіст, нерідко виступає лідером невеликих груп та колективів. У складних ситуаціях завжди знаходить вірний оптимальний вихід. Низька реактивність. Агресивність низька. Виявляє стабільність та старанність у роботі. Адекватно сприймає похвалу та об'єктивну критику. На словесний контакт іде дуже охоче. Відношення до існуючих соціальних норм примирливе. Зацікавлена у наявності хорошої думки про себе. Вміє терпіти і переносити ускладнення. Загальний психоемоційний стан задовільний. Внутрішньо не схильна до емоційних спалахів. Вміло перестраховується. Впевнена у своїх діях та вчинках. Будує тверді позитивні наміри на майбутнє. У повсякденному житті не схильна діяти під впливом раптового спонукання.
Інтелектуальний рівень вище середнього. Настрій стабільний позитивний, самопочуття в межах норми. Самооцінка та поведінка адекватні. Стосунки з близькими родичами доброзичливі, зв'язки підтримує. Засуджена активно бере участь у корекційній програмі «Керування емоціями», що є важливим кроком у її психологічному відновленні. У межах програми вона здобуває навички саморегуляції, розпізнавання та контролю своїх емоцій, а також вчиться реагувати на стресові ситуації більш адекватно. Вона демонструє зацікавленість у розвитку емоційної грамотності та готовність до змін, що свідчить про її мотивацію до самовдосконалення.
Із засудженою ОСОБА_7 проведено тестування та анкетування, а саме: діагностика стану агресії (опитувальник ОСОБА_10 ), опитувальник суїцидального ризику (методика ОСОБА_11 ), анкета «Прогноз». Засуджена не демонструє антисоціальних тенденцій, у її діях повністю виключені випадковості. Рівень щирості - високий. Нервово- психічна стійкість визначена як хороша. Рівень агресивності - низький, імпульсивність - незначна.
Прогноз поведінки: враховуючи результати проведення оцінки ризиків повторного кримінального правопорушення, в подальшому вірогідне виключення деструктивних моделей поведінки у засудженої та проявлення позитивних тенденцій, що стало можливим завдяки процесу ресоціалізації.
Отже, наведені результати психологічного дослідження свідчать, що засуджена має достатній рівень емоційної стабільності, володіє навичками конструктивного та неконфліктного спілкування, у неї відсутні ознаки психічних розладів чи деструктивної поведінки. У поєднанні з наявністю численних заохочень та відсутністю стягнень це підтверджує сформованість у неї соціально прийнятних моделей поведінки, що має свідчити про позитивні особистісні зміни та наявність ознак виправлення.
З довідки державної установи «Качанівська виправна колонія (№ 54)» вбачається, що витрати за проведення судових експертиз повністю відшкодовано. Виконавче провадження припинено у зв'язку із смертю петерпілого.
Колегія суддів позитивно оцінює той факт, що у засудженої відсутні будь-які грошові заборгованості перед державою, та сприймає дану обставину, як підтвердження того, що ОСОБА_7 стала на шлях виправлення.
Відповідно до принципів, сформульованих у рішеннях Європейського суду з прав людини, держава зобов'язана не лише утримуватись від порушення прав людини, а й вживати активних заходів для їх ефективного поновлення, у тому числі шляхом перегляду умов тримання та оцінки можливості пом'якшення покарання. Враховуючи тривалість перебування засудженої в умовах позбавлення волі, це має враховуватись як обставина, що знижує пенологічну доцільність подальшої ізоляції засудженого від суспільства.
Крім того, суд ураховує особу засудженої, загальну поведінку, що має істотне значення при оцінці ступеня виправлення, а також те, що ОСОБА_7 підтримує тісні зв'язки із донькою, незважаючи на обставини вчинення правопорушення по відношенню до її батька, написала каяття, в судовому засіданні засуджувала свою поведінку.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 24.04.2018 № 3-р/2018 наголосив, що повага до гідності людини є невід'ємною складовою права на життя, а держава повинна утримуватись від застосування будь-яких форм поводження, що принижує гідність, зокрема у сфері кримінального провадження та виконання покарань.
Відповідно за умов, коли особа, що відбула понад 19 років позбавлення волі, виявляє стійку позитивну поведінку, відповідальність і готовність діяти на благо суспільства, зберігає соціальні зв'язки та чітко орієнтується на правомірну модель поведінки, продовження її утримання у формі довічного позбавлення волі втрачає не лише пенологічну, а й конституційну доцільність.
Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що процедура заміни довічного покарання на покарання на певний строк є не проявом гуманності чи поблажливості, а чітко врегульованим механізмом, закріпленим у кримінальному, кримінально-виконавчому та процесуальному законодавстві, а також нормативно-правових актах, які визначають порядок оцінки ступеня виправлення засудженого.
Ця процедура передбачає обов'язкову наявність об'єктивних і системних критеріїв таких як позитивна поведінка засудженого протягом усього строку відбування покарання, виконання індивідуального плану виправлення і ресоціалізації, наявність відповідного висновку адміністрації установи, відсутність ознак соціальної небезпеки особи та фактичне відбуття не менше 15 років покарання. Таким чином, заміна покарання ґрунтується на правовій доцільності, підтвердженій відповідними фактичними та нормативними даними, а не є виключною прерогативою суду на власний розсуд.
Аналіз матеріалів особової справи свідчить, що засуджена досягнула саме тих якісних змін, які закон і суспільство покладають в основу поняття виправлення: сформовано здатність дотримуватись вимог закону, розуміння соціальної значимості власної поведінки та готовність інтегруватися у суспільство без вчинення нових правопорушень. Це дає підстави вважати, що цілі покарання реалізовані, а сам засуджена стала на шлях виправлення не лише з формально-правової, а й з моральної точки зору.
Оцінивши в сукупності наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що засуджена ОСОБА_7 стала на шлях виправлення, має позитивну характеристику, відбула понад 19 років покарання, що перевищує мінімальний строк, необхідний для заміни покарання відповідно до чинної редакції ст. 82 КК України, і що її подальше утримання у формі довічного позбавлення волі втрачає пенологічну доцільність.
У зв'язку з цим, подання адміністрації Державної установи «Качанівська виправна колонія № 54» про вирішення питання про заміну покарання більш м'яким засудженій до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 82 КК України, ст.ст. 535, 537, 539 КПК України, суд
Подання адміністрації Державної установи «Качанівська виправна колонія № 54» про вирішення питання про заміну покарання більш м'яким засудженій до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 КК України замінити засудженій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного вироком Апеляційного суду Київської області від 23.06.2009, на покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі рахувати з моменту постановлення ухвали про заміну покарання, тобто з 16.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.
Cудді ОСОБА_1
ОСОБА_3
ОСОБА_2