Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/264/2025 Справа № 641/7229/23
15 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Богдан М.В.,
за участю секретаря судових засідань - Двірник О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
08 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника -адвоката Крушинської А.А. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В судові засідання, призначені на 09 липня 2025 року, 10 вересня 2025 року та 15 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Крушинська А.А. не з'явилися, про час та місце судового розгляду представник позивача повідомлена належним чином.
Разом з тим, представник позивача-адвокат Крушинська А.А. зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, та неодноразово повідомлялася про дати судових засідань.
Клопотань про розгляд справи за її відсутності не подавала, як і доказів поважності неявки в попередні судові засідання.
Суд, перевіривши матеріали цивільної справи приходить до наступного.
Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суді від 11 березня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 18 квітня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крушинської Антоніни Андріївни про призначення судової будівельно-технічної та автотоварознавчої експертизи по справі задоволено та призначено автотоварознавчу експертизу, та будівельно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 09 липня 2025 року поновлено провадження у справі, оскільки матеріали цивільної справи повернулися до суду без проведення експертизи, через ненадання позивачем додаткових матеріалів, та оплати за проведення експертизи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки належним чином повідомлений представник позивача - адвокат Крушинська А.А. в третій раз в судове засідання не з'явилася, доказів поважності неявки в судове засідання не надала, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала, відсутні випадки, перелічені у ч. 2 ст. 223 ЦПК України, тому немає підстав для відкладення засідання, передбачених ч. 2 ст. 198 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання без поважних причин позивача та його представника, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст.10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Оскільки належним чином повідомлений представник позивача повторно не з'явився в судове засідання і не повідомив про причини неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, будь-яких доказів відсутності у представника позивача можливості прибути до суду через поважні причини не надано, за результатами судового провадження належить постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що процесуальна бездіяльність представника позивача не може бути перешкодою для здійснення судочинства судом першої інстанції у визначені чинним Цивільно-процесуальним законодавством строки.
Постановлення судом даної ухвали не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, оскільки він має право на повторне звернення до суду з таким самим позовом на загальних підставах.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 197, 198, 200, 223, п. 5 ч. 1 ст. 257, 259-261, 352, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -М. В. Богдан