Справа № 953/10916/25
н/п 1-кс/953/6903/25
"16" жовтня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130001454 від 24.09.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 15.10.2025 о 10.46 год. надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно 10.10.2025 за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 1, а саме: кусачки металеві «TOPTUL DEAA1206B» з пластиковими руків'ями зеленого кольору, власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; арештоване майно після проведення відповідних слідчих дій та судових експертиз, зберігати у камері схову речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що до ЧЧ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла заява директора ТОВ "ЄВА БІЛДІНГ ЮА" ОСОБА_5 , за фактом крадіжки електрообладнення належного ТОВ "ЄВА БІЛДІНГ ЮА" на суму 33000 грн., що мало місце за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 303-307 в період з 14.09.2025 по 18.09.2025.(ЖЄО №31928 від 24.09.2025)
10.10.2025 було проведено огляд місця події на відкритій місцевості за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 1, в ході якого у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено: кусачки металеві «TOPTUL DEAA1206B» з пластиковими руків'ями зеленого кольору.
Вказане майно належить ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що вищевказаний вилучений предмет, є знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення, та за цією ознакою як «…матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчиненням кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості» відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, вищевказаний предмет визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню відповідною постановою від 26.02.2025, а також у подальшому при проведенні досудового розслідування вказані предмети необхідні стороні обвинувачення для проведення ряду процесуальних та слідчих (розшукових) дій та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, тому на них необхідно накласти арешт з метою їх збереження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Також є підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказаний у клопотанні предмет має значення для досудового розслідування та є доказом у кримінальному провадженні.
Зазначений у клопотанні предмет відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, як тимчасово вилучене майно, яке може бути речовими доказами.
Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення судової експертизи, збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна, забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також з огляду на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, з метою його збереження, виникла необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130001454 від 24.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
10.10.2025 проведено огляд місця події на відкритій місцевості за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 1, в період з 13.10 год. до 13.32 год., в ході якого, згідно протоколу огляду місця події від 10.10.2025, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 11-13).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення огляду місця події, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, вилучене в ході проведення огляду місця події за вказаною в клопотанні адресою має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Прокурором зазначено в клопотанні та доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурором в межах розгляду заявленого клопотання доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, підлягає задоволенню.
На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 10.10.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 1, а саме: кусачки металеві «TOPTUL DEAA1206B» з пластиковими руків'ями зеленого кольору - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна камеру схову речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1