Справа № 953/10844/25
н/п 1-кс/953/6868/25
"14" жовтня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУ НП в Харківський області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000001319 від 14.11.2023 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новотошківське Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
"14" жовтня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУ НП в Харківський області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023220000001319 від 14.11.2023 про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що cлідчим відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Хрківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001319 від 14.11.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. . 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Встановлено, що ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення (злочини) проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку за наступних обставин.
З початку березня 2022 року по 10.09.2022 с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області разом із місцевим цивільним населенням, яке не брало участі у збройному конфлікті, перебували у тимчасовій окупації військовослужбовців ЗС РФ та учасників незаконного збройного формування так званої «ЛНР», які також були залучені до зазначеного вище широкомасштабного вторгнення на територію України.
Військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, маючи умисел на порушення законів та звичаїв війни, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у формі жорстокого поводження з цивільним населенням та незаконного заволодіння їхнім майном, без складання будь-яких процесуальних документів, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, проводив незаконні обшуки в домоволодіннях цивільних осіб с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області, після чого шляхом залякування, погрозами позбавлення життя незаконно заволодівав автомобілями, особистими речами, домашньою худобою та іншим цінним майном цивільних осіб з метою особистого збагачення без нагальної воєнної необхідності.
ОСОБА_5 розумів, що приймає участь у міжнародному збройному конфлікті на стороні окупаційних військ Російської федерації, його діям не буде надано спротиву, оскільки він належав до військового формування окупаційних військ Російської Федерації, що повністю контролювало с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області, носив військову форму встановленого зразка із знаками розрізнення, постійно мав при собі споряджену вогнепальну зброю, готову до застосування, діяв у складі озброєної групи осіб, до якої входили військовослужбовці ЗС РФ.
Окрім того, ОСОБА_5 усвідомлював, що цивільне населення окупованої території с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області захищається нормами Міжнародного гуманітарного права.
Встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем 4 роти НОМЕР_1 батальйону НОМЕР_2 стрілецького полку мобілізаційного резерву ЛНР НОМЕР_3 армійського корпусу НОМЕР_4 загальновійськової армії ІНФОРМАЦІЯ_2 , з березня 2022 року по вересень 2022 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлений) перебував на окупованій території Ізюмського району Харківської області, зокрема у с. Капитолівка, Ізюмського р-н., Харківської області.
Так, 19.03.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленим у ході досудового розслідування військовослужбовцем ЗС РФ, будучи одягненим у військову форму ЗС РФ та озброєним автоматичною зброєю, перебував біля будинку АДРЕСА_2 .
У цей час ОСОБА_5 помітив припаркований автомобіль марки «Opel Cadett» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , що належав місцевому мешканцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_5 разом із невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ підійшли до вказаного домоволодіння та покликали ОСОБА_8 .
Після того як ОСОБА_8 вийшов на двір ОСОБА_5 пересвідчився в його особі, та, усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа в розумінні ст. 50 ДП І, почав вимагати віддати йому транспортний засіб, на що отримав відмову.
З метою здійснення значного психологічного тиску, залякування та демонстрації сили, ОСОБА_5 дістав із кобури вогнепальну зброю - пістолет невстановленої моделі, навів його на ОСОБА_8 та почав погрожувати вбивством у випадку невиконання його злочинних вимог, чим порушив положення абз. 1 ст. 27, ст. 31, ст. 32 Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні, розуміючи, що ним або невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ може бути застосована вогнепальна зброя, що напряму ставить під загрозу його життя та здоров'я, ОСОБА_8 перестав чинити опір та віддав ключі від транспортного засобу.
Отримавши ключі, ОСОБА_5 , реалізуючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з корисливих мотивів, сів за кермо автомобіля марки «Opel Cadett», привів його в робочий стан шляхом запуску двигуна та разом із невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ поїхав у невідомому напрямку.
У подальшому ОСОБА_5 використовував незаконно отриманий автомобіль для вчинення інших злочинів проти цивільного населення на окупованій території с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області та для задоволення інших власних потреб, не пов'язаних з нагальною воєнною необхідністю, здійснене незаконним чином і безцільно.
Своїми діями ОСОБА_5 разом із невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ спричинили ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 28 670 грн.
Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність своїх дій, наслідків та бажаючи їх настання, у порушення законів та звичаїв війни, що передбачені зокрема ст. ст. 27, 31, 32, 33 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що перебуває під захистом, яке
виражалось у завданні психологічних страждань (погроза вогнепальною зброєю), а також привласнення (захоплення) приватного майна потерпілого ОСОБА_8 , яке не виправдане воєнною необхідністю.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
Також, 20.03.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_5 разом із чотирма невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, на автомобілі марки «Opel Cadett» білого кольору з наліпками у формі літери «Z» чорного кольору, приїхали до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в якому мешкали ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Незаконно проникнувши на територію будинку, ОСОБА_5 пересвідчився в особі ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , та, усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи в розумінні ст. 50 ДП І, разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, будучи озброєними автоматичною вогнепальною зброєю, без складання будь-яких процесуальних документів почали проводити обшук в приміщенні будинку потерпілих.
В ході проведення обшуку у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння електрогенератором марки «WEMA» YT3800, автомобілем марки «Volkswagen Passat B6», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , та трьома свинями породи «Ландтрас».
Отримавши відмову в добровільній передачі майна, ОСОБА_5 з метою здійснення значного психологічного тиску, залякування та демонстрації сили, відкрито демонструючи при цьому наявну у нього вогнепальну зброю, яку він привів у бойову готовність та наставив у бік ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , почав погрожувати її застосуванням у випадку невиконання його злочинних вимог, чим порушив положення абз 1 ст. 27, 31, 32 Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні, розуміючи, що ним або іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ може бути застосована вогнепальна зброя, що напряму ставить під загрозу їх життя та здоров'я, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не чинили опору та віддали ключі від автомобіля.
ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця наказав невстановленим військовослужбовцям ЗС РФ заглушити електрогенератор та завантажити його до багажника автомобіля «Opel Cadett», а сам сів за кермо «Volkswagen Passat B6», спробувавши завести двигун.
Однак злочин не був доведений до кінця через незалежні від ОСОБА_5 причини, оскільки ОСОБА_9 завчасно вивів автомобіль з ладу, видаливши запобіжник з електросистеми двигуна.
Після невдалої спроби заволодіти транспортним засобом ОСОБА_5 разом із невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ забрали електрогенератор та покинули домоволодіння, обернувши викрадене на свою користь.
Далі, 26.03.2022 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, разом із трьома невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ повторно приїхав до домоволодіння подружжя ОСОБА_11 з вимогою віддати йому одну з трьох наявних у господарстві свиней.
Отримавши відмову, з метою здійснення значного психологічного тиску, залякування та демонстрації сили, ОСОБА_5 дістав із кобури вогнепальну зброю - пістолет невстановленої моделі, навів його на подружжя ОСОБА_11 та почав погрожувати вбивством у випадку невиконання його злочинних вимог, чим порушив положення абз. 1 ст. 27, ст. 31, ст. 32 Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні, розуміючи, що ним або іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ може бути застосована вогнепальна зброя, що напряму ставить під загрозу їх життя та здоров'я, ОСОБА_9 перестав чинити опір та разом з місцевим мешканцем ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , закололи одну свиню породи «Ландтрас» та поклали її тушу в автомобіль марки «Opel Cadett», після цього ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ покинули територію домоволодіння, обернувши викрадене на свою користь.
Своїми діями ОСОБА_5 разом із невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ спричинили родині ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 10 405 грн 82 коп.
Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність своїх дій, наслідків та бажаючи їх настання, у порушення законів та звичаїв війни, що передбачені зокрема ст. ст. 27, 31, 32, 33 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що перебуває під захистом, яке виражалось у завданні психологічних страждань (погроза вогнепальною зброєю), а також привласнення (захоплення) приватного майна потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , яке не виправдане воєнною необхідністю.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
Крім того, 20.03.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_5 разом із чотирма невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, на автомобілі марки «Opel Cadett» білого кольору з наліпками у формі літери «Z» чорного кольору, приїхали до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в якому мешкав ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Незаконно проникнувши на територію будинку, ОСОБА_5 пересвідчився в особі ОСОБА_13 , та, усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа в розумінні ст. 50 ДП І, разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, будучи озброєними автоматичною вогнепальною зброєю, без складання будь-яких процесуальних документів почали проводити обшук в приміщенні будинку потерпілого.
В ході проведення обшуку у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння автомобілем марки «Opel Zafira» 2002 року випуску, що належав ОСОБА_13 .
Отримавши відмову потерпілого у добровільній передачі транспортного засобу, ОСОБА_5 з метою здійснення значного психологічного тиску, залякування та демонстрації сили, відкрито демонструючи при цьому наявну у нього вогнепальну зброю, яку він привів у бойову готовність та наставив у бік ОСОБА_13 , почав погрожувати її застосуванням у випадку невиконання його злочинних вимог, чим порушив положення абз 1 ст. 27, 31, 32 Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні, розуміючи, що ним або іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ може бути застосована вогнепальна зброя, що напряму ставить під загрозу його життя та здоров'я, ОСОБА_13 перестав чинити опір та передав ключі від транспортного засобу.
ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля марки «Opel Zafira» та спробував запустити двигун, але не довів злочин до кінця через незалежні від нього причини, оскільки ОСОБА_13 заздалегідь вивів автомобіль з ладу, видаливши запобіжник з електросистеми двигуна.
Розлютившись діями ОСОБА_13 , ОСОБА_5 почав погрожувати розстрілом та пробив стволом автомата отвір у передніх лівих дверях автомобіля, після чого обшукав салон та багажне відділення, незаконно заволодівши електричним автомобільним насосом та буксирним тросом, після чого разом із невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ покинув територію домоволодіння.
Своїми діями ОСОБА_5 разом із невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ спричинили ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 12 953 грн 51 коп.
Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність своїх дій, наслідків та бажаючи їх настання, у порушення законів та звичаїв війни, що передбачені зокрема ст. ст. 27, 31, 32, 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що перебуває під захистом, яке виражалось у завданні психологічних страждань (погроза вогнепальною зброєю), а також привласнення (захоплення) приватного майна потерпілого ОСОБА_13 , яке не виправдане воєнною необхідністю.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
Крім того, 21.03.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_5 разом із двома невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, на автомобілі марки «Opel Cadett» білого кольору з наліпками у формі літери «Z» чорного кольору, приїхали до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , в якому мешкали ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Незаконно проникнувши на територію будинку, ОСОБА_5 пересвідчився в особі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , та, усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи в розумінні ст. 50 ДП І, разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, будучи озброєними автоматичною вогнепальною зброєю, без складання будь-яких процесуальних документів почали проводити обшук в приміщенні будинку потерпілих.
З метою здійснення психологічного тиску, залякування та демонстрації сили ОСОБА_5 та невстановлений військовослужбовець відкрито демонстрували вогнепальну зброю та погрожували її застосуванням в разі непокори їх незаконним вимогам, чим порушили положення абз. 1 ст. 27, ст. 31, ст. 32 Конвенції від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
У ході обшуку ОСОБА_5 заволодів шкіряними військовими черевиками 42 розміру та передав їх невстановленому військовослужбовцю ЗС РФ, після чого покинув територію домоволодіння.
Упродовж квітня 2022 року ОСОБА_5 разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ періодично приходив до домоволодіння подружжя ОСОБА_16 та, погрожуючи застосуванням зброї, забирав належні їм речі, а саме: картоплю сорту «Біла роса» загальною вагою 200 кг, макети самурайського меча, кавалерійської шашки, східний ніж (декоративний кинджал) та котушку риболовної волосіні «Karp-expert» 0,50 мм/23,57 кг., довжиною 960 м.
Своїми діями ОСОБА_5 разом із невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ спричинили подружжю Білоусів матеріальну шкоду на загальну суму 6 633 грн 65 коп.
Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленим військовослужбовцем ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність своїх дій, наслідків та бажаючи їх настання, у порушення законів та звичаїв війни, що передбачені зокрема ст. ст. 27, 31, 32, 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що перебуває під захистом, яке виражалось у завданні психологічних страждань (погроза вогнепальною зброєю), а також привласнення (захоплення) приватного майна потерпілих ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , яке не виправдане воєнною необхідністю.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
Крім того, 23.03.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_5 разом із чотирма невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, на автомобілі марки «Opel Cadett» білого кольору з наліпками у формі літери «Z» чорного кольору приїхали до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , в якому мешкали ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Незаконно проникнувши на територію будинку, ОСОБА_5 пересвідчився в особі ОСОБА_18 та ОСОБА_17 та, усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи в розумінні ст. 50 ДП І, разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, будучи озброєними автоматичною вогнепальною зброєю, без складання будь-яких процесуальних документів почали проводити обшук в приміщенні будинку потерпілих.
З метою здійснення психологічного тиску, залякування та демонстрації сили ОСОБА_5 разом з невстановленими військовослужбовцями відкрито демонстрували вогнепальну зброю та погрожували її застосуванням в разі непокори їх незаконним вимогам, чим порушили положення абз. 1 ст. 27, ст. 31, ст. 32 Конвенції від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
У ході обшуку ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ незаконно заволоділи продуктами харчування (60 курячих яєць, 4 банки свинячої тушонки ємністю 0,5 л, картопля сорту «Біла роса» вагою 150 кг, 12 банок консервації ємністю по 3 л), які завантажити у свій автомобіль, незважаючи на прохання потерпілої залишити продукти, оскільки вони були необхідні для харчування родини.
Також під час обшуку ОСОБА_5 виявив автомобіль марки «Volkswagen Caddy» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_7 , та висловив вимогу про передачу йому транспортного засобу.
Отримавши відмову потерпілої, ОСОБА_5 з метою здійснення значного психологічного тиску, залякування та демонстрації сили, відкрито демонструючи при цьому наявну у нього вогнепальну зброю, почав погрожувати її застосуванням у випадку невиконання його злочинних вимог, чим порушив положення абз 1 ст. 27, 31, 32 Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні, розуміючи, що ним або іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ може бути застосована вогнепальна зброя, що напряму ставить під загрозу її життя та здоров'я, ОСОБА_17 перестала чинити опір та віддала ключі від автівки.
ОСОБА_5 сівши за кермо автомобіля та спробував запустити двигун, але не довів злочин до кінця через незалежні від нього причини, оскільки той перебував у несправному стані та потребував ремонту.
Після цього ОСОБА_5 разом з іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ покинули домоволодіння, незаконно заволодівши продуктами харчування.
24.03.2022 ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом до кінця, разом з невстановленим в ході досудового розслідування військовослужбовцем ЗС РФ повторно приїхав до домоволодіння подружжя ОСОБА_19 .
Незважаючи на вжиті заходи, відремонтувати автомобіль марки «Volkswagen Caddy» не вдалось, у зв'язку з чим ОСОБА_5 та невстановлений в ході досудового розслідування військовослужбовець ЗС РФ покинули територію домоволодіння.
Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність своїх дій, наслідків та бажаючи їх настання, у порушення законів та звичаїв війни, що передбачені зокрема ст. ст. 27, 31, 32, 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що перебуває під захистом, яке виражалось у завданні психологічних страждань (погроза вогнепальною зброєю), а також привласнення (захоплення) приватного майна потерпілих ОСОБА_18 і ОСОБА_17 , яке не виправдане воєнною необхідністю.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
Також, 24.03.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_5 разом із п'ятьма невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ на автомобілі марки «Opel Cadett» білого кольору з наліпками у формі літери «Z» чорного кольору приїхали до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , в якому мешкали ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Незаконно проникнувши на територію будинку, ОСОБА_5 пересвідчився в особі ОСОБА_12 та ОСОБА_20 , та, усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи в розумінні ст. 50 ДП І, разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування військовослужбовцями ЗС РФ, будучи озброєними автоматичною вогнепальною зброєю, без складання будь-яких процесуальних документів почали проводити обшук в приміщенні будинку потерпілих.
В ході проведення обшуку у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_8 , що належав ОСОБА_12 , та двома свинями породи «Ландтрас», яких наказав заколоти.
Отримавши відмову від потерпілого, ОСОБА_5 з метою здійснення значного психологічного тиску, залякування та демонстрації сили, дістав із кобури вогнепальну зброю - пістолет невстановленої моделі, навів його на ОСОБА_12 та почав погрожувати її застосуванням у випадку невиконання його злочинних вимог, чим порушив положення абз 1 ст. 27, 31, 32 Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні, розуміючи, що ним або іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ може бути застосована вогнепальна зброя, що напряму ставить під загрозу його життя та здоров'я, ОСОБА_12 перестав чинити опір, зарізав двох свиней породи «Ландтрас» вагою по 150 кг кожна, розрубав туші та поклав їх в автомобіль «Opel Cadett», на якому приїхали військовослужбовці ЗС РФ.
Далі, в цей же день з метою доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_5 разом із трьома невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ повторно приїхав до домоволодіння подружжя ОСОБА_21 та наказав віддати ключи від автомобіля марки «ВАЗ 2107».
Отримавши відмову потерпілого, ОСОБА_5 з метою здійснення значного психологічного тиску, залякування та демонстрації сили, дістав із кобури вогнепальну зброю - пістолет невстановленої моделі, навів його на ОСОБА_12 та почав погрожувати її застосуванням у випадку невиконання його злочинних вимог, чим порушив положення абз 1 ст. 27, 31, 32 Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні, розуміючи, що ним або іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ може бути застосована вогнепальна зброя, що напряму ставить під загрозу його життя та здоров'я, ОСОБА_12 перестав чинити опір та віддав ключи від транспортного засобу.
Отримавши ключи, ОСОБА_5 сів в автомобіль, завів двигун та разом із невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ поїхав у невідомому напрямку.
У подальшому ОСОБА_5 використовував незаконно отриманий автомобіль для задоволення інших власних потреб, не пов'язаних з нагальною військовою необхідністю.
Своїми діями ОСОБА_5 разом із невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ спричинив подружжю ОСОБА_21 матеріальну шкоду на суму 60 469 грн.
Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність своїх дій, наслідків та бажаючи їх настання, у порушення законів та звичаїв війни, що передбачені зокрема ст. ст. 27, 31, 32, 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що перебуває під захистом, яке виражалось у завданні психологічних страждань (погроза вогнепальною зброєю), а також привласненні (захопленні) приватного майна потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_20 , яке не виправдане воєнною необхідністю.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
Крім того, 24.03.2022, приблизно о 14:00, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з двома невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (матеріали щодо якого виділено в окреме провадження), на автомобілі марки «Opel Cadett» білого кольору з наліпками у формі літери «Z» приїхав до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , в якому мешкав ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_14 .
Незаконно проникнувши на територію будинку, ОСОБА_5 пересвідчився в особі ОСОБА_23 , та, усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа в розумінні ст. 50 ДП І, разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ, будучи озброєними автоматичною вогнепальною зброєю, без складання будь-яких процесуальних документів почали проводити обшук.
В ході проведення обшуку ОСОБА_5 з метою здійснення значного психологічного тиску та залякування потерпілого, здійснив два постріли з наявної у нього автоматичної зброї у двері погребу, чим порушив положення абз. 1 ст. 27, ст. 31, ст. 32 Конвенції від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
В цей час у ОСОБА_22 виник умисел на затримання та нелегальне ув'язнення ОСОБА_23 .
На виконання злочинного наказу останнього ОСОБА_5 провів особистий обшук ОСОБА_23 , під час якого виявив у кишені його верхнього одягу грошові кошти в сумі 4000 грн.
Реалізуючи умисел, направлений на протиправне заволодіння майном, ОСОБА_5 відкрито привласнив ці кошти.
З метою, посилення психологічного ефекту від своїх протиправних дій ОСОБА_5 дістав із кишені брудну купюру номіналом 1 гривня, яку зім'яв та засунув до рота ОСОБА_23 , погрожуючи вбивством у разі, якщо купюра випаде.
Далі ОСОБА_23 помістили у салон автомобіля «Opel Cadett» та примусово доставили за адресою: АДРЕСА_6 , де ОСОБА_5 за наказом ОСОБА_22 нелегально ув'язнив потерпілого ОСОБА_23 до льоху (погребу) за вказаною адресою, пристосованого для незаконного утримання та катування цивільного населення, у якому останнього утримували протягом 7 діб, позбавивши можливості вільно пересуватись, протиправно перешкоджаючи обирати за своєю волею місце знаходження, тобто незаконно позбавили волі, що спричиняло потерпілому фізичного болю та значних моральних страждань.
31.03.2022 ОСОБА_23 звільнено військовослужбовцями ЗС РФ.
Отже, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_22 (матеріали щодо якого виділено в окреме провадження) та іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність своїх дій, наслідків та бажаючи їх настання, у порушення законів та звичаїв війни, що передбачені зокрема ст. ст. 27, 31, 32, 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що перебуває під захистом, яке виражалось у завданні психологічних страждань (погроза вогнепальною зброєю), нелюдському поводженні, нелегальному ув'язненні (утримання у підвальному приміщенні), а також привласненні (захопленні) приватного майна потерпілого ОСОБА_23 , яке не виправдане воєнною необхідністю.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
Також, 02.04.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений) ОСОБА_5 разом із двома невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ, пересуваючись на автомобілі марки «Opel Cadett» білого кольору з наліпками у формі літери «Z», проїжджав повз будинок АДРЕСА_5 , де побачив місцевого мешканця ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Зупинивши транспортний засіб, ОСОБА_5 разом з іншими військовими вийшов до ОСОБА_24 з метою перевірки документів.
ОСОБА_5 пересвідчився в особі ОСОБА_24 , та, усвідомлюючи, що перед ним цивільна особа в розумінні ст. 50 ДП І, наказав останньому сісти до них у транспортний засіб.
ОСОБА_24 почав відмовлятись, на що ОСОБА_5 з метою здійснення значного психологічного тиску та подолання волі до спротиву дістав із кобури вогнепальну зброю - пістолет невстановленої моделі, навів його на потерпілого та почав погрожувати вбивством у випадку невиконання його злочинних вимог, чим порушив положення абз. 1 ст. 27, ст. 31, ст. 32 Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949 та п. а), е) ч. 2 ст. 75 ДП І.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні, розуміючи, що ним або іншими невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ може бути застосована вогнепальна зброя, що напряму ставить під загрозу його життя та здоров'я, ОСОБА_24 перестав чинити опір та сів на заднє сидіння автомобіля марки «Opel Cadett».
Перебуваючи у транспортному засобі, ОСОБА_5 помітив у ОСОБА_24 золотий ланцюжок із хрестиком та наручний годинник «Orient». Реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння майном потерпілого, ОСОБА_5 зірвав з шиї потерпілого ланцюжок вагою 24 грами (585 проби) та забрав годинник. Через деякий час ОСОБА_24 звільнили.
Своїми діями ОСОБА_5 разом із невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ спричинили ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму 25 020 грн.
Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ, усвідомлюючи явну злочинність своїх дій, наслідків та бажаючи їх настання, у порушення законів та звичаїв війни, що передбачені зокрема ст. ст. 27, 31, 32, 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що перебуває під захистом, яке виражалось у завданні психологічних страждань (погроза вогнепальною зброєю), а також привласненні (захопленні) приватного майна потерпілого ОСОБА_24 , яке не виправдане воєнною необхідністю
Таким чином, як зазначає слідчий, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
04 вересня 2025 року у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, вручено у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами УКР ГУНП в Харківській області; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_15 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_15 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_14 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_17 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_17 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_18 від 06.03.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_18 від 06.03.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_20 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_20 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_12 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_9 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_10 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_23 від 24.10.2023; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_23 від 02.11.2023; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_23 від 27.12.2024; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_23 від 27.12.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_13 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 31.01.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_8 від 01.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_24 від 06.03.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_24 від 06.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 06.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_26 від 06.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_27 від 07.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_28 від 07.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_29 від 26.02.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_29 від 27.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_30 від 26.02.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_30 від 26.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_31 від 26.02.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_31 від 27.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_32 від 26.02.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_32 від 27.02.2025.
На даний час, підозрюваний ОСОБА_5 виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території України, або території держави, визнаної ВРУ державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи викладене, повідомлення про підозру ОСОБА_5 та повістки про його виклик у відповідності до ч. 8 ст. 135 КПК України опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1425-р «Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2025 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості» є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в якому у 2025 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та інші відомості.
В подальшому з метою вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру оскільке його перебування на тимчасово окупованій території України, або території держави, визнаної ВРУ державою-агресором позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 04 вересня 2025 року у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 08.09.2025, 09.09.2025 та 10.09.2025) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме шляхом вручення письмового тексту повідомлення про підозру захиснику ОСОБА_5 , адвокату ОСОБА_6 , свідоцтво № 1768 від 29.08.2012, а також шляхом опублікування 04.09.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/) та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газети «Урядовий кур'єр» № 181 (8106) від 04.09.2025, для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Разом з тим, на виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_5 до органу досудового розслідування не з'явився.
11 вересня 2025 року слідчою винесено постанову про оголошення у міждержавний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене, 04 вересня 2025 року з дотриманням вимог ст. ст. 40, 36, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частини 1 і 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Частина 2 ст. 297-1 КПК України передбачає можливість здійснення спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні у тому числі щодо злочинів, передбачених статтями 438 КК України, стосовно підозрюваного, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, те, що він ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у міждержавний та міжнародний розшук, виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою виконання завдань кримінального судочинства, щоб кожний, хто вчинив злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, орган досудового розслідування вважає, що з метою притягнення його до кримінальної відповідальності, у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести спеціальне досудове розслідування.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання.
Захисник ОСОБА_6 зазначила, що відсутні підстави передбачені законом для задоволення клоптання, просила відмовити.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Слідчим відділом з розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Хрківській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000001319 від 14.11.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. . 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Відповідно до ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави, на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочинів передбачених ст. 111-1 КК України стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Водночас, положеннями ст. 297-5 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України у випадку неможливості вручення письмового повідомлення про підозру в день його складення воно здійснюється у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 Кодексу, зокрема ст. 135 КПК України.
Здійснити повідомлення про підозру шляхом безпосереднього вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення по телефону або телеграмою не виявилось можливими у зв'язку з перебуванням ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України, або території держави, визнаної ВРУ державою-агресором.
Враховуючи викладене, повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено у відповідності до ч. 8 ст. 135 КПК України.
З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України або на території держави-агресора, тому неможливо вручити повістки про виклик особи з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України.
У зв'язку з цим повістки про виклик його в якості підозрюваного на 08.09.2025, 09.09.2025 та 10.09.2025 відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме шляхом вручення письмового тексту повідомлення про підозру захиснику ОСОБА_5 , адвокату ОСОБА_6 , свідоцтво № 1768 від 29.08.2012, а також шляхом опублікування 04.09.2025 на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/) та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газети «Урядовий кур'єр» № 181 (8106) від 04.09.2025, для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Враховуючи викладене, слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 виїхав та умисно переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, або території держави, визнаної ВРУ державою-агресором.
Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає дотриманими при врученні ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 04 вересня 2025 року вимоги ст. ст. 276-278, 135 КПК України.
11 вересня 2025 року слідчим винесено постанову про оголошення у міждержавний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, із матеріалів долучених до матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 залишив територію України, може перебувати на тимчасово окупованій території України, або території держави, визнаної ВРУ державою-агресором.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, а також порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (в редакції 2022 року).
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 297-1 - 297-4 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000001319 від 14.11.2023 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новотошківське Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
У випадку затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або добровільної його явки до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1