Справа № 624/816/25
№ провадження 2/624/430/25
15 жовтня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівки, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 109177810 від 29.03.2021 у розмірі 41 759,75 грн, а також покладення на відповідача витрат на сплату судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.
Позовна заява обгрунтована тим, що 29.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №109177810 на суму 11750 грн. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. На виконання умов кредитного договору, 29.03.2021 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через банк провайдер на платіжну картку № НОМЕР_1 кошти в розмірі 11750 грн. 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. Також були укладені додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну договору факторингу. Відповідно до умов договору факторингу, ТОВ «Тадіон Плюс» за реєстром прав вимоги №136 від 01.06.2021 відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до умов договору факторингу, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за реєстром прав вимоги №11 від 31.08.2023 відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 08.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 41759,75 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № б/н від 08.07.2025 до позивача підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу. При укладенні кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 41 759,75 грн, яка складається з: 11750,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 30009,75 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом..
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 04.09.2025 у справі було відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті. Зобов'язано АТ «Райффайзен Банк» надати докази на підтвердження зарахування відповідачу кредитних коштів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, про підтримання позовних вимог та про відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки відповідач суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що 29.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №109177810. Договір був укладений в електронні формі та підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора.
Згідно з п.п. 1.1., 1.2., 1.4.3. цього Договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 11750 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт». Кредит надається строком на 30 днів. За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за базовою ставкою в розмірі 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування, яка застосовується на весь період кредитування у разі недотримання позичальником умов отримання права на користування дисконтною та індивідуальною процентною ставкою.
Відповідно до п.п.1.7.-1.8. Договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.
Відповідно до п. 2.1.1.5. Договору, кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги з договором або договір факторингу.
Згідно з копією платіжного доручення від 29.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 в розмірі 11750 грн за договором №109177810 від 29.03.2021.
Згідно з інформацією та випискою про рух коштів по рахунку, наданих АТ «Райффайзен Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 30.03.2021 були зараховані кошти в сумі 11750 грн, дата транзакції 29.03.2021.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором та розрахунками заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.07.2025 має заборгованість в сумі 41759,75 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі - 11750 грн, прострочена заборгованість за процентами - 30009,75 грн
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, а також додаткові угоди №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020 та №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 до цього договору факторингу.
Відповідно до умов договору факторингу та додаткової угоди до нього №26 від 31.12.2020, Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п. 2.1., 2.2. Договору факторингу та Додаткової угоди №26 від 31.12.2020). Право вимоги - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п.1.3. Договору та Додаткової угоди).
Наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги (п. 4.1. Договору факторингу та Додаткової угоди №26 від 31.12.2020).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором (п.8.2. Додаткової угоди №26 від 31.12.2020).
Пунктом 5.3.3. Додаткової угоди №26 від 31.12.2020 передбачено право фактора відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Як вбачається з п. 8.2. Договору факторингу строк договору закінчується 28.11.2019. Додатковою угодою №19 від 28.11.2019 строк дії договору факторингу був продовжений до 31.12.2020. Додатковою угодою №26 від 31.12.2020 строк дії договору був продовжений до 31.12.2021. Додатковою угодою №27 від 31.12.2020 строк дії договору був продовжений до 31.12.2022. Додатковою угодою №31 від 31.12.2022 строк дії договору був продовжений до 31.12.2023. Додатковою угодою №32 від 31.12.2023 строк дії договору був продовжений до 31.12.2024
Право вимоги за кредитним договором №109177810 від 29.03.2021 первісний кредитор передав ТОВ «Таліон Плюс» 01.06.2021 за реєстром прав вимог №136.
Згідно з копії витягу з цього реєстру, права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором передані ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість становить 26896 грн.
05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано договір факторингу №05/0820-01.
За умовами цього Договору, Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. (п.п. 2.1., 2.2. Договору). Право вимоги - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п.1.3. Договору). Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку (п.4.1. Договору).
Відповідно до додаткових угод до цього договору №2 від 03.08.2021, №3 від 30.12.2022 строк дії договору факторингу продовжено до 30.12.2024.
Фактор має право відступати право вимоги на користь третіх осіб (п. 5.3.3. Договору).
Право вимоги за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 31.08.2023 за реєстром прав вимог №11.
Згідно з копії витягу з цього реєстру, передані права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №109177810 від 29.03.2021, заборгованість в розмірі 41759,75 грн.
08.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був підписаний договір факторингу №08/07/25-Е.
За умовами цього Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.1.- п.1.2. Договору).
Акт прийому-передачі реєстру боржників підписано сторонами 08.07.2025.
Згідно витягу з реєстру боржників від 08.07.2025 за №1515 значиться боржник ОСОБА_1 за кредитним договором №109177810 від 29.03.2021, заборгованість в розмірі 41759,75 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору №109177810, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів в обумовленій сторонами договору сумі, строку та порядку.
Щодо нарахованої заборгованості, то її розмір та період нарахування відповідає умовам кредитного договору.
Отже, заявлені вимоги щодо наявності заборгованості відповідача перед кредитором в судовому засіданні доведені.
Щодо права позивача пред'являти свої вимоги до боржника за цими договорами, то суд керується такими положеннями Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно до ст. 512 ЦК України , кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України , правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
В судовому засіданні встановлено факт передання первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за грошовим зобов'язанням відповідача правонаступнику ТОВ «Таліон Плюс», яке надалі передало це право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу це право вимоги передало позивачу ТОВ «ФК «Ейс».
За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач за подання позову до суду, відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, у зв'язку з задоволенням позову ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суд виходить з таких положень Закону.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано документи: копію довіреності, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правничої допомоги від 09.07.2025, копію протоколу погодженої вартості послуг, копію додаткової угоди до договору, копію акта прийому-передачі наданих послуг.
З акту наданої правової допомоги, судом встановлено, що адвокатом всього витрачено 6 годин роботи, вартість наданої правничої допомоги адвокатом оцінена у 7000 грн. Так, адвокатом витрачено 2 години на складання позовної заяви, що коштує 5000 грн. На вивчення матеріалів справи витрачено 2 години, вартість цієї роботи - 1000 грн. На підготовку адвокатського запиту щодо надання інформації про зарахування кредитних коштів витрачено 1 годину, вартість 500 грн. На підготовку та подачу клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів витрачено 1 годину, вартість 500 грн.
Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати в розмірі 3000 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (Код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №109177810 від 29.03.2021 у розмірі 41759 (сорок одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження за адресою: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Богачова