Справа №639/5269/25
Провадження №2-п/639/35/25
16 жовтня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді - Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Скороход Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 04.09.2025 року по цивільній справі №639/5269/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 04.09.2025 року по цивільній справі №639/5269/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, в якій просить суд скасувати заочне рішення суду від 04.09.2025 року по цивільній справі №639/5269/25 і призначити справу до розгляду.
Вказана заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».
В обґрунтування зазначених вище вимог відповідач посилається на те, що 01.10.2025 року вона випадково дізналася, що 04.09.2025 року по справі №639/5269/25 ухвалено заочне рішення за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. Відповідач вважає, що позивач, звертаючись до суду з вищезазначеною позовною заявою, не надав належних, допустимих та достатніх письмових доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог. ОСОБА_1 вказує, що на судовому засіданні 04.09.2025 року суд змінив порядок провадження зі спрощеного на заочний та в цей же день виніс заочне рішення. Також відповідач звертає увагу, що у судове засідання, в якому ухвалено рішення, вона не з'явилася, оскільки не була належно повідомлена про дату, час та місце судового засідання, жодного повідомлення не отримувала та не знала про сам факт наявності справи та судових засідань, не отримала і судове рішення та не ознайомлювалась з матеріалами справи, зазначає, що на адреси відповідачів не були направлено копії позовної заяви з доданими до неї документами (додатками), судові процесуальні документи. Також вказує, що суду та позивачу було відомо, що з вересня 2024 року відповідачі перебувають за кордоном, у статусі осіб, яким надано тимчасовий захист. Також відповідач наводить аналіз чинного законодавства, що регулює застосування строку позовної давності.
У зв'язку з викладеним, відповідач вимушена звернутися до суду з вказаною заявою.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 06.10.2025 року прийнято до провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 04.09.2025 року по цивільній справі №639/5269/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання і призначено розгляд заяви в судовому засіданні.
Між тим, 15.10.2025 року відповідачем ОСОБА_1 на адресу суду подана уточнена заява про скасування заочного рішення суду, в якій остання просить суд скасувати заочне рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 04.09.2025 року по цивільній справі №639/5269/25 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у зв'язку з порушенням процесуальних прав відповідача; повернути позовну заяву позивачу відповідно до ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з тим, що її подано без дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України (ненадання копій документів, невручення відповідачу позову та додатків); зобов'язати позивача повернути сплачений відповідачем судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп. В заяві відповідач зазначає про порушення судом, на її думку, імперативних норм процесуального та матеріального права.
У судове засідання 16.10.2025 року учасники справи не з'явились, представник позивача надав заяву про розгляд даної справи в його відсутність, заперечував проти задоволення поданої заяви. Відповідач ОСОБА_1 повідомлена про день і час розгляду справи через систему «Електронний суд», в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не сповістила, що не є перешкодою для розгляду даної заяви з огляду на положення ч.1 ст. 287 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про перегляд заочного рішення, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи в провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа №639/5269/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання (а.с.3-4).
Згідно з ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Так, судом перевірено, що згідно з відомостями Департаменту реєстрації ХМР від 21.07.2025 року відповідачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Відтак, ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 22.07.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі. Призначено судове засідання на 04.09.2025 року о 10-00 год. (а.с. 21-22).
Повістка про виклик до суду, копія позову з додатками та копія ухвали про відкриття провадження справі від 22.07.2025 року були направлені судом 24.07.2025 року (а.с.23) за адресою реєстрації відповідачів: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, в судове засідання 04.09.2025 року (в якому було ухвалено заочне рішення суду) відповідачі не з'явилися, судові повістки про виклик до суду разом з копіями позовної заяви повернулися на адресу суду з відміткою «Відсутній адресат», що відповідно до вимог процесуального закону вважається врученням судової повістки і є належним повідомленням про день і час розгляду справи відповідачів (а.с. 27).
Заочним рішенням Новобаварського районного суду міста Харкова від 04.09.2025 року позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у розмірі 50 440 (п'ятдесят тисяч чотириста сорок) гривень 93 копійки, з яких: 29 580,45 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 року по 30.06.2025 року; 1 087,80 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період 01.06.2022 року по 30.06.2025 року; 17 167,60 грн. - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 року по 30.06.2025 року; 630,48 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період 01.06.2022 року по 30.06.2025 року; 1 490,04 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 30.06.2025 року; 484,56 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 року по 30.06.2025 року. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі по 1 211 (одній тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок - з кожного окремо, а також витрати, пов'язані з розглядом справи на відправлення кореспонденції в розмірі по 55 (п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок - з кожного окремо (а.с.30-36).
Згідно з ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз змісту ст. 288 ЦПК України дає підстави вважати суду, що скасування заочного
рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: перша - відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому, наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Згідно з листом Верховного Суду України від 01.05.2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах», правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ЦПК України, зокрема якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даному випадку відповідачі, в тому числі відповідач ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 128 ЦПК України були належним чином повідомлені про день і час розгляду справи, однак не повідомили суд про причини своєї неявки в судове засідання. Крім того, до заяви, що розглядається, відповідачем ОСОБА_1 не додано належних і допустимих доказів в перекладі на українську мову, в тому числі щодо поважності причин неявки її в судові засідання і неможливості подати відзив, а також взагалі не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, з огляду на зміст позовних вимог. Твердження відповідача про завчасне повідомлення позивача та суд про те, що відповідачі перебувають за кордоном з вересня 2024 року, у статусі осіб, яким надано тимчасовий захист, спростовується матеріалами цивільної справи, яка такої інформації на день ухвалення заочного рішення не містила.
Отже судом не встановлено наявності двох необхідних обставин, передбачених ч.1 ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення від 04.09.2025 року по цивільній справі №639/5269/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, тому заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 280-288, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 04.09.2025 року по цивільній справі №639/5269/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.10.2025 року.
Суддя Н.В. Баркова