Справа №639/4921/25
Провадження №2/639/1748/25
(заочне)
16 жовтня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/4921/25 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У липні 2025 року до суду надійшла позовна заява представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.09.2021 у розмірі 38 512,37 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що відповідач 01.09.2021 ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт кредиту. 01.09.2021 відповідач власноручно підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій погодила такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 50 000,00 грн (п.9.2 договору); тип кредитної картки: картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2 договору); процентна ставка відсотків річних: 42,0% (п.9.3 договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4 договору); розмір мінімального обов'язкового платежу : 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4 договору) тощо. Відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 08/25, тип - Універсальна. Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитні картки, кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту. Відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 22.06.2025 відповідач має заборгованість у розмірі 38 512,37 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30 964,91 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 7 547,46 грн.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
Відповідач, у свою чергу, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв'язку з чим і утворилася заборгованість, яка становить 38 512,37 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30 964,91 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 7 547,46 грн.
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 31 липня 2025 рокуприйнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено судове засідання.
Представник позивача, Ванжа Н.В., який діє на підставі довіреності від 17 жовтня 2023 року, в судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач по справі в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом було встановлено, що 01.09.2021 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту АТ КБ «Приватбанк», що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту тощо (а.с.4650).
01.09.2021 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що остання, згідно зі статтею 634 ЦК України, підписанням цієї заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Система переказів PrivatMoney», «Операції у відділеннях», «Автоплатежі», «Сервіс «BankID» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, споживчого кредиту так обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», Миттєва розстрочка», приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати. В цій заяві визначені та погоджені сторонами умови кредитування, зокрема за кредитними картками Універсальна; тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту - 50 0000, 00 грн; спосіб та строк кредитування - безготівковим шляхом 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних - 42,0%; платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладення договору; умови здійснення розрахунків; процентну ставку за користування несанкціонованим овердрафтом (36% річних від суми несанкціонованого овердрафту), реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту тощо (а.с.35-45).
Відповідач з викладеними у заяві умовами кредитування погодилася без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви проставила свій підпис на планшеті.
Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись й інші засоби зв'язку, наприклад електронний.
Як зазначив представник позивача, при укладенні договору сторонни керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку відповідач підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Також, наряду із вищезазначеним свідченням, визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсудсторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявоюхоча б однієї із сторінмає бути досягнуто згоди.
Згідно зіст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, суд вважає, що сторони з 01.09.2021 погодили істотні умови договору кредиту, в тому числі в частині розміру процентів за користування кредитом у розмірі 42,0% річних.
З наданого розрахунку заборгованості суд вбачає, що за користування кредитними коштами банк нараховував позичальнику відсотки за відсотковою ставкою 42,0% річних, що визначена для карт Універсальна.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором б/н від 01.09.2021 банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк», у зв'язку з підписанням між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 кредитного договору, останній видано кредитну картку: № НОМЕР_1 термін дії - 08/25, тип - картка «Універсальна» (а.с.20).
З виписки за договором № б/н за період з 01.09.2021 по 22.06.2025 суд вбачає, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснювала перекази, розраховувалася в терміналах, поповнювала рахунок мобільного телефону тощо. За цей період усього витрат - 320 482,85 грн, всього надходжень - 281 251,98 грн, баланс на кінець періоду - мінус 38 512,37 грн. (а.с.25-34).
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач частково сплачувала заборгованість за договором, що відображено в графі «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості».
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, всі операції за картковим рахунком, з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами на підтвердження наявності заборгованості та на підтвердження отримання відповідачем кредитної картки, оскільки здійснення наведених вище операцій по рахунку без кредитної картки є не можливим.
Відповідач свої зобов'язання за договором № б/н від 01.09.2021 належним чином не виконала.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором № б/н від 01.09.2021 станом на 22.06.2025 становить 38 512,37 грн, яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 30 964,91 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 7 547,46 грн (а.с.9-12).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченоїсуми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частинами першою та другою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
Таким чином, у порушення п. 1.4 Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
З наданих позивачем до суду письмових доказів беззаперечно вбачається, що сторонами під час укладення кредитного договору були узгоджені умови щодо процентної ставки за користування кредитом, заборгованості за пенею, штрафів.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положеньст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду Українивід 12 червня2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процессуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторонни процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулюванн ярішень. (Проніна протии України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
З огляду на вищевикладене, враховуючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору, не подала відзив з відповідними запереченнями та доказами на їх підтвердження, отже позовні вимоги, які ґрунтуються на умовах договору та закону, підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 38 512,37 рн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 1, 3, 207, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд-
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 01.09.2021 у розмірі 38 512,37 грн. (тридцять вісім тисяч п?ятсот дванадцять гривень 37 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.10.2025
Найменування сторін:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. В. Труханович