Справа № 638/15787/25
Провадження № 1-кс/638/2616/25
16 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова в режимі відеоконференції клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025221070000918 від 27.07.2025 року про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
До Шевченківського районного суду м.Харкова надійшло клопотання слідчого за погодженням з прокурором про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що в провадженні відділення №2 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025221070000918 від 27.07.2025 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 238 від 20.08.2025 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду механіка-водія -оператора першого взводу протитанкових керованих ракетних комплексів військової частини НОМЕР_2 .
Згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 був зобов'язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до спів службовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.
Порушуючи вимоги указаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_4 маючи умисел на вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, всупереч охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах:
В період часу з 22:43 25.07.2025 до 2:40 26.07.2025 року ОСОБА_4 знаходився в автомобілі ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_3 , разом зі своєю знайомою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на грунтовій дорозі, розташованій біля поля між с. Богодарове та м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області за координатами 48.872495,36.975929. У вказаний період між останніми виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на позбавлення життя потерпілого. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті, ОСОБА_4 взяв до рук невстановлений предмет типу «пасок», котрий знаходився в салоні автомобілю, після чого, використовуючи його в якості знаряддя злочину, діючи умисно і протиправно, накинув його на шию та почав стискати до тих пір, поки потерпіла не переставала подавати ознак життя.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 12-17/198-Ізт/25 від 21.08.2025 року, причиною смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є механічна асфіксія від здавлення органів шиї при задушенні.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 115 ч. 1 КК України а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Іллічівськ Одеської області, громадянин України, з професійно- технічною освітою, військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , в силу ст. 89 ККУ не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Підозра висунута ОСОБА_4 обґрунтована зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме протоколом огляду місця події від 29.07.2025 року, а саме пляжу біля річки Сухий Торець в м. Барвінкове, в ході якого було виявлено особисті речі потерпілої, протоколом огляду місця події від 20.08.2025 року, а саме поля, розташованого між с. Богодарове та м. Барвінкове Ізюмського району, вході якого було оглянуто труп ОСОБА_6 протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 27.07.2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.07.2025 року, протоколом огляду предметів а саме відеозаписів з камер відеоспостереження від 18.08.2025 року, протоколом тимчасового доступу до банківських карток підозрюваного та потерпілої, висновком судово-цитологічної експертизи, протоколом допиту та слідчого експерименту від 21.08.2025 року за участю підозрюваного ОСОБА_4
21.08.2025 року о 02.00 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КК України.
22.08.2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб з моменту затримання, який закінчується 19.10.2025 року.
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив умисний злочин, яких за ступенем тяжкості є особливо тяжким, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк до 15 років.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2 3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно
ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов'язання є те що підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов'язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному випадку ОСОБА_4 може чинити тиск на потерпілого, свідків.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного
ОСОБА_4 у вигляді застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, пов'язана з тим, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину - вбивства, тобто умисного протиправного позбавлення життя іншої людини, м'якість застосування якого створить в очах суспільства та інших військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, ОСОБА_4 являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України. Водночас, поручителі з числа командування військової частини НОМЕР_4 не зверталися із письмовим зобов'язанням щодо поручительства та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що є військовослужбовцем ЗСУ, постійно змінює своє місце перебування, що зможе негативно вплинути на результати досудового розслідування.
Зазначені ризики та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження.
За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
З метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вище викладене свідчить про те, що заявлені ризики в ході досудового розслідування не зменшилися, а нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою не з'явилися.
Строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 19.10.2025 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки необхідно виконати ряд процесуальних дій, які мають суттєве значення для судового розгляду, а саме: завершити та долучити до матеріалів провадження висновок судово-медичної експертизи трупу; завершити та долучити до матеріалів висновок судової молекулярно-генетичної експертизи та судово- психіатричної експертизи підозрюваного; повідомити в кінцевій редакції про підозру ОСОБА_4 за участю захисника; виконати інші слідчі (розшукові) дії, направлені на повне, об'єктивне та всебічне розслідування кримінального провадження; виконати вимоги ст. 291, 292, 293 КПК України (у тому числі в частині забезпечення надання сторонам достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження);скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник при розгляді клопотання не заперечували проти його задоволення.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчинення особливо тяжкого умисного злочину, за вчинення якого законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років, у зв'язку з чим, останній може переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення від покарання. Крім того, ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , місцезнаходження військової частини в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область внаслідок проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Вказані обставини утворять складності явки або запізнення підозрюваного до органу досудового розслідування та суду;
п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи не в умовах ізоляції може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин, так як досудове розслідування триває та органом досудового розслідування збираються докази;
п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, та може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин;
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування та створить можливості для нього незаконно впливати, свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження;
п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину.
Вищевикладене свідчить також і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, оскільки такі заходи можуть призвести до неможливості притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, досягнення завдань кримінального провадження, визначених у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення неупередженого досудового розслідування та судового розгляду в розумні строки та щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини.
Крім того, 24.02.2022 у період з 05 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. Збройні сили Російської Федерації перетнули державний кордон України та із застосуванням невідомого на даний час калібру зброї систематично обстрілюють житлові та нежитлові будівлі на території України в тому числі у м. Харкові та Харківській області.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 год. 00 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому указами Президента України було продовжено строк дії воєнного стану в Україні до цього часу.
Вказані обставини свідчать про наявність додаткових ризиків, оскільки під час військового стану, введеного на території України, правоохоронні органи позбавлені у повній мірі можливості забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні, окрім як обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.1,2, 3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, зважаючи на фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, в тому числі те, що злочин вчинений у період військового стану, поширеного на території України, у взаємозв'язку з існуванням ризиків, передбачених п. п. 1,2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Доказів встановлення останньому інвалідності, а також перебування у ОСОБА_4 на утриманні осіб матеріали клопотання не містять та стороною захисту до суду не надано.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку слідчий суддя приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків та прийнятих рішень у справі.
Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи особу підозрюваного, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому продовжує строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025221070000918 від 27.07.2025 року про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221070000918 від 27.07.2025, тобто до 21.11.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя