Долинський районний суд Кіровоградської області
110 м. м. Долинська Кропивницький район Кіровоградська область Україна 28500
Справа № 388/2174/25
Іменем України
15.10.2025 рокум. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023080200000079 від 19 жовтня 2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кірове Долинського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодружений, дітей немає, проходить військову службу на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні суду знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів із тих підстав, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого передбачено кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які будуть допитані в суді, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
До обвинуваченого неможливо застосувати менш суворий запобіжний захід.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Вважає, що кримінальне провадження підсудне цьому суду, оскільки злочин в якому обвинувачений обвинувачується є триваючим, а злочинна діяльність була припинена на території юрисдикції цього суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора. Стверджує, що не переховувався, а перебував за місцем реєстрації. Питання про підсудність кримінального провадження вважає підлягає вирішенню на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також заперечувала проти клопотання прокурора. Вважає клопотання прокурора необґрунтованим, докази ризиків відсутні, просить відмовити у клопотанні та застосувати менш суворий запобіжний захід. Питання про підсудність кримінального провадження на її переконання підлягає вирішенню на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, що стосуються вирішення питання про продовження обвинуваченому строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження, а також інші необхідні матеріали судового провадження, дійшов до такого висновку.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити, зокрема, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України).
Вирішуючи питання, що стосується продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, суд виходить із такого.
Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк з 18 серпня 2025 року по 15 жовтня 2025 року включно без визначення застави.
Тобто щодо обвинуваченого закінчується строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зі змісту кримінального провадження слідує, що ОСОБА_4 тепер обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме в нез'явленні на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
У свою чергу п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжним заходом є тримання під вартою.
Отже, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні може бути застосований виключно один запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Під час застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою було встановлено наявність ризиків, а саме: ризик переховування, оскільки він через тяжкість кримінального правопорушення в якому обвинувачується, зібрані у кримінальному провадженні докази та передбачене покарання за злочин в якому тепер обвинувачується, може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду; ризик незаконного впливу на свідків, з якими він проходив військову службу, які проживають з ним в одному населеному пункті, які також не були допитані в суді; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки будучи військовослужбовцем не може офіційно працевлаштуватися, тобто він не має доходів, відповідно може вчинити кримінальне правопорушення проти власності.
Зважаючи на суворість покарання, що загрожує обвинуваченому за діяння в якому обвинувачується, яке у разі доведення його провини належить відбувати реально, існує обґрунтоване переконання у тому, що заявлені ризики не зменшились.
Проте, зміст клопотання прокурора, а також матеріали кримінального провадження, які надані для вирішення питання про продовження обвинуваченому строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не доводять існування нових ризиків.
Окрім цього, в цьому кримінальному провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Згідно з вищезазначеним, клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, підлягає задоволенню, а строк запобіжного заходу має бути продовжений до 13 грудня 2025 року включно.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України (абзац 8 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Під час застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя встановив, що підозрюваний заявив про небажання проходження військової служби, відповідно ці його дії стали підставою не визначати заставу у цьому кримінальному провадженні.
Зміст таких висновків, а також зміст обвинувачення ОСОБА_4 , відсутність на стадії досудового розслідування сприяння розкриттю злочину, дають суду підстави реалізувати право не визначати обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави на цій стадії кримінального провадження.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Отже, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2022 року (справа № 373/108/16-к) зазначив, зокрема, що нез'явлення вчасно на службу полягає в тому, що, залишивши військову частину або місце служби на законній підставі та маючи об'єктивні можливості для повернення в установлений час, військовослужбовець своєчасно до частини не з'являється і перебуває поза її розташуванням понад установлений строк.
Початком нез'явлення вчасно без поважних причин на службу для всіх категорій військовослужбовців вважається закінчення встановленої тривалості правомірного перебування поза службою.
Під розташуванням військової частини розуміється територія, на якій розташовано підрозділи та служби частини. Місце служби - це будь-яке місце, яке збігається з розташуванням військової частини та визначене військовослужбовцю для виконання обов'язків з військової служби протягом встановленого часу, або місце, де він повинен перебувати за наказом або за розпорядженням командування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Судом установлено, а також визнається сторонами кримінального провадження, що ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та він обвинувачується у нез'явленні вчасно на службу саме до цієї військової частини без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. Військова частина НОМЕР_1 розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, місце вчинення злочину в цьому кримінальному провадженні розташоване на території юрисдикції Білозерського районного суду Херсонської області.
Рішенням вищої ради правосуддя від 27 лютого 2025 року № 355/0/15-25, змінено з 3 березня 2025 року територіальну підсудність судових справ Білозерського районного суду Херсонської області шляхом її передачі Херсонському міському суду Херсонської області. Державній судовій адміністрації України вжити невідкладних заходів, пов'язаних із переданням матеріалів судових справ, які перебувають у володінні Білозерського районного суду Херсонської області, Херсонському міському суду Херсонської області.
Отже, це кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (ч. 3 ст. 34 КПК України).
З огляду на вищезазначене, оскільки питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зокрема, за поданням суду апеляційної інстанції, відповідно суд уважає звернутися до Кропивницького апеляційного суду з пропозицією внести на розгляд Верховного Суду подання про направлення цього кримінального провадження за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 369, 370-372, 394, 395 КПК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 13 грудня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали у частині продовження обвинуваченому строку тримання під вартою визначити до 13 грудня 2025 року.
Ухвала у частині продовження обвинуваченому строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали у частині продовження обвинуваченому строку тримання під вартою після її проголошення негайно вручити обвинуваченому.
Запропоновувати Кропивницькому апеляційному суду (проспект Європейський, 2, м. Кропивницький, 25000) внести до Верховного Суду подання про направлення цього кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області (вул. Примаченка Володимира, 6/29, м. Херсон, 73003).
Ухвала у частині продовження обвинуваченому строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1