Справа № 385/804/25
Провадження № 2/385/367/25
(заочне)
07.10.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Венгрина М. В.,
секретаря судового засідання Шевченко Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101734792449311 від 21.12.2024 станом на 03.06.2025 у розмірі 19695,74 грн, з яких 14885,67 грн - заборгованість за кредитом, 4620,26 грн - заборгованість за відсотками. Просив стягнути судові витрати.
Стислий виклад позиції сторін
позиція позивача
В обґрунтування позову покликався на те, що 21.12.2024, будучи клієнтом Банку, ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір ABH0CT155101734792449311, щодо надання їй кредиту в розмірі 15000.00 грн строком на 36 місяців (тобто до 20.12.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85% річних та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). Також договором встановлено умову щодо пені - 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості
Позивач зазначив, що в порушення умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконав належним чином. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість станом на 03.06.2025 в розмірі 19695,74 грн, що складається з: 14885,67 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 4620,26 грн. загального залишку заборгованості за процентами. Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням прав АТ «А-Банк».
позиція відповідача
відповідач не скористався правом подати відзив.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутність заперечення щодо ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання 07.10.2025 не з'явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином шляхом вручення судової повістки, скерованої рекомендованим поштовим відправленням, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав.
Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву не подав, представник позивача, згідно поданої заяви, не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі
представником позивача разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та не заперечення проти винесення заочного рішення.
Ухвалою судді від 06.06.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків які заявою від 09.06.2025 усунено.
Ухвалою судді від 26.06.2025 було відкрито провадження у справі та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 25.07.2025 судовий розгляд справи відкладено.
Ухвалою від 19.08.2025 судовий розгляд справи відкладено.
07.10.2025 судом проведено розгляд справи по суті за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів.
При цьому суд врахував, що представник позивача скористався своїм правом та подав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до ч. 3 ст. 211ЦПК України, а відповідачка, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового розгляду, відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, , повторно в судове засідання не з'явилась та про причини неявки не повідомила.
Оскільки відповідачка в судове засідання не з'явилась, відзиву на позовну заяву не подала, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.
Норми права, які застосував суд, фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено, що 21.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» (а. с. 13) та підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та правил банківських послуг у АТ «А-банк», разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Цього ж дня нею також підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком в АТ «А-банк» (а.с. 14-15).
Також 21.12.2024 ОСОБА_1 , за допомогою електронного підпису ознайомилась з паспортом споживчого кредиту «Швидка готівка» в АТ «А-Банк» (а.с. 18).
21.12.2024 ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» з заявою про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101734792449311, в якій сторони узгодили істотні умови - сума кредиту 15000 грн, процентна ставка (фіксована) - 85 %, строк кредиту - 36 місяців з 21.12.2024 по 20.12.2027 включно; загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісії становить (загальна вартість кредиту) 42241 грн 73 коп, розмір щомісячного платежу 1173,36 грн, платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку на який зараховується сума кредиту - 5169155126507621 (а.с. 11-12). Також положеннями заяви визначено, що ОСОБА_1 погодилась, що дана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості становлять договір про надання банківських послуг умови якогоїй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
В таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит сторони - АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 узгодили порядок погашення кредиту, шляхом внесення 36 платежів, в середньому по 1173,36 грн, кожного 21 числа місяця, починаючи з 21.01.2025 по 20.12.2027 (а.с. 20).
Слід вказати, що як заявка, так і таблиця, які в сукупності складають кредитний договір підписані сторонами електронними підписами, що відповідає ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти, що підтверджується меморіальним ордером №TR.42904633.40634.65455 від 21.12.2024, де зазначено призначення платежу видача кредиту згідно договору № АВН0СТ155101734792449311 від 21.12.2024 (а.с. 21).
Згідно виписки по кредиту АТ «Акцент-банк» від 24.04.2025, клієнт: ОСОБА_1 , інформація по кредиту № АВН0СТ155101734792449311, період: 21.12.2024 - 02.06.2025, заборгованість (станом на 02.06.2025) становить 19661,72 грн. (а.с. 23 зворот).
Вказані вище докази суд вважає належними, допустимим, достовірними, такими, що підтверджують і доповнюють один одного, з яких суд доходить висновку про укладення сторонами кредитного договору, виконання його умов позивачем та порушення його умов відповідачем.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101734792449311 від 21.12.2024, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 03.06.2025, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 14885,77 грн; загальний залишок заборгованості за процентами -4620,26 грн. Також вбачається, що відповідачка сплачувала кошти за кредитом - 21.01.2025 - 1173,36 грн та 22.02.2025 - 38,89 грн (а.с. 21 зворот).
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положенням ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ч. 1 ст. 1050 ЦК України слідує, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
АТ «Акцент-банк», пред'являючи вимогу про стягнення кредиту, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за процентами та пенею згідно розрахунку (а.с. 21, зворот).
Судом встановлено, що позичальниця ОСОБА_2 прострочила сплату частини кредиту, процентів за користування ним, що надає право кредитодавцю вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за користування ним та інших платежів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом до позичальника про дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором АВН0СТ155101734792449311 від 21.12.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідачка ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Судом було встановлено, що відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за кредитним договором АВН0СТ155101734792449311 від 21.12.2024 в частині стягнення тіла заборгованості та процентівнеобхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача.
При цьому суд, перевіривши розрахунок, погоджується з таким в частині нарахованої заборгованості за тілом кредиту та процентами, які обраховані відповідно до умов договору та позов в частині стягнення заборгованості за такими, суд вважає доведеним та таким, що підлягає задоволенню.
Слід вказати, що суд вважає належними та допустимими доказами виписку по рахунку, яка відображає відомості про рух коштів по рахунку, отримання кредитних коштів, часткове погашення кредиту, що відповідає висновку в постанові від 25 травня 2021 року Верховного Суду у справі № 554/4300/16-ц, а також розрахунок заборгованості, який відповідає зазначеній виписці та вказує структуру заборгованості.
Відповідачка своїх аргументів щодо неправильності розрахунку чи контррозрахунку не надала.
Однак суд вважає, що слід відмовити в позові в частині стягнення пені.
Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05години 30хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки пеня за кредитним договором нарахована за період з 22.02.2025 по 03.06.2025, то відповідачка звільняється від обов'язку її сплати на користь АТ «Акцент-Банк».
Посилання банку на обґрунтованість його позовних вимог щодо стягнення пені не відповідають закону.
Надати оцінку аргументам відповідачки суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.
Розподіл між сторонами судових витрат
Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем складаються з судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 2422 грн 40 коп. відповідно до платіжної інструкції, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення на користь позивача з відповідачки пропорційно до розміру задоволених вимог (99,04 %).
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -
позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість по кредитному договору № АВН0СТ155101734792449311 від 21.12.2024 станом на 02.06.2025 в розмірі 19505,83 грн та 2399,14 грн судових витрат, а всього 21904 (двадцять одну тисячу дев'ятсот чотири) грн 97 коп.
В решті позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено 16.10.2025.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 16.10.2025