Справа № 383/1274/25
Номер провадження 2-а/383/39/25
16 жовтня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Замші О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Бобринець Кіровоградської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бондаренко Ірину Анатоліївну 02.10.2025 року звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №506 від 23 вересня 2025 року, винесеної тимчасово виконуючим обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він як обмежено придатний воєнний час не пройшов повторний медичний огляд (ВЛК) до 05.06.2025 року.
Вказує на те, що повістку про проходження ВЛК він не отримував, окрім того має відстрочку, так як є батьком трьох дітей.
Посилається на ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку га мобілізацію», де зазначено, військовозобов'язаному повинна бути направлена повістка щодо проходження медичного огляду. ОСОБА_1 така повістка не направлялася та не вручалася. ОСОБА_1 було пройдено медичний огляд 11.07.2022 року і більше повісток від органів ТЦК щодо проходження саме медичного огляду він не отримував.
ОСОБА_1 не знав, що він як обмежено придатний у воєнний стан має проходити повторний медичний огляд (ВЛК) до 05.06.2025 року, так як повістку на проходження медичного огляду він не отримував.
Вважає, що вказана постанова винесена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.
03 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику учасників.
06.10.2025 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти позовних вимог та вказав, що маючи відстрочку, ОСОБА_1 лише звільняється від призову на військову службу під час мобілізації на певний період часу, але при цьому за ним зберігається статус військовозобов'язаного. Відповідно позивач зобов'язаний дотримуватися правил військового обліку.
Обов'язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 5 червня 2025 року громадянам України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) згідно Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» поширювався і на позивача, який як військовозобов'язаний зобов'язаний був самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
16.10.2025 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області від представника позивача - адвоката Бондаренко І.А. надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що як тільки ОСОБА_1 стало відомо про те, що його розшукує ТЦК та СП за порушення військового обліку він відразу з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для з'ясування всіх обставин. Йому повідомили, що йому необхідно було пройти BJIK, так як він був визнаний непридатним у мирний час та обмежено придатний у воєнний час. Невідкладно в той же день, а саме 16.09.2025 року, він, отримавши відповідні документи, звернувся до лікарні, щоб пройти ВЛК. Тобто позивач виконав свій обов'язок та 29.09.2025 року пройшов ВЛК.
Представник позивача вважає, що за вказаних обставин справи, особу позивача, який усунув порушення до ухвалення оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, відсутність тяжких наслідків, можна прийти до висновку про малозначність скоєного правопорушення, тому просить на підставі ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Cуд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Стаття 280 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 77 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. У справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення для суб'єктів владних повноважень ч. 2 ст. 77 КАС є спеціальною нормою по відношенню до ч.1 ст. 77 КАС України, а тягар доказування у випадку заперечення проти позову, покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судом встановлено, що 23.09.2025 року тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову №506 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн. Підставою для винесення вказаної постанови вказано невиконання позивачем обов'язку пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Позивач зазначив, що під час винесення оскаржуваної постанови не було взято до уваги, що ним було пройдено медичний огляд 11.07.2022 року та на підставі рішення військо-лікарської комісії ОСОБА_1 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, та вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 мав направити йому повістку для проходження повторної військово-лікарської комісії, зазначив що підстав порушувати мобілізаційне законодавство у нього не було оскільки має відстрочку від призову відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку га мобілізацію».
Разом з тим, 04.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№3621-IX від 21.03.2024 року). Відповідно до абз. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Позивач за результатом проходження медичного огляду 11.07.2022 року військово-лікарською комісією був визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, що підтверджується копією військово-облікового документу «Резерв+» від 16.09.2025 року.
Неухильне дотримання кожним законів України передбачено ст. 68 Конституції України.
Як вбачається із доданих письмових доказів, позивач пройшов медичний огляд до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№ 3621-IX від 21.03.2024).
Відомості про те, що позивач є особою з інвалідністю, що виключало б його обов'язок в частині виконання вимог щодо проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025 року, відсутні.
Отже, на ОСОБА_1 як на особу, визнану обмежено придатною до військової служби до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»(№3621-IX від 21.03.2024), покладався обов'язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05.06.2025 року та не передбачено попереднього направлення повістки про виклик.
Оскільки позивач самостійно не вжив заходів щодо отримання направлення на ВЛК для походження повторного медичного огляду до 05.06.2025 року і такий огляд не проходив, відповідно в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене та фактичні обставини, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова № 506 від 23.09.2025 року, є правомірною, а тому позов задоволенню не підлягає.
Клопотання представника позивача щодо малозначності вчиненого правопорушення суд не розглядає в межах заявленого позову,оскільки підставою заявлених позовних вимог є заперечення самого правопорушення та відсутність складу адміністративного правопорушення, тоді як малозначність адміністративного правопорушення можлива при визнанні особою факту адміністративного правопорушення, тобто заявлене клопотання суперечить обставинам та підставам позову. Окрім того, відомостей про проходження позивачем ВЛК до прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності до суду не надано.
Керуючись ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України,
В адміністративному позові ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.
Постанову №506 від 23.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 17000 грн., залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення судом першої інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Найменування сторін:
- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач 1: Тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;
Повний текст судового рішення проголошено 16.10.2025 року
Суддя Олена ЗАМША