Справа № 383/1019/25
Номер провадження 2/383/534/25
14 жовтня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кареліної Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/1019/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -,
У серпні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.09.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №546892751 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора № ZRAC-6639. Одночасно з підписанням договору первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронний лист з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного договору. Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 12900,00 грн 07.09.2023 на банківську карту № НОМЕР_1 відповідачу, яку він вказав у заявці при укладенні кредитного договору. Також вказує, що 28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, термін дії якого продовжено додатковими угодами, та на виконання якого підписали Реєстр прав вимоги № 259 від 21.11.2023, у тому числі й щодо відповідача за кредитним договором. 19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 19/1224-01, на виконання якого його сторони підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до договору факторингу, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». 04.06.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 62573,98 грн, яку станом на дату подання позовної заяви відповідач не сплатив, та яка складається з: 12899,95 грн заборгованість по тілу кредиту; 49674,03 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, тому позивач просить її стягнути з відповідача, а також стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрат з правничої допомоги в розмірі 7000 грн.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві вказує, що позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника позивача, при цьому, в разі неявки відповідача, надає згоду на заочний розгляд справи (а.с.15).
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з'явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення у справі.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору ( ч.2 ст.1054 ЦК України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина другої статті 640 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).
Отже, договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Судом встановлено, що 07.09.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису укладено Кредитний договір № 546892751, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 12900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кердиту Кредитодавця (п.2.1. Договору)(а.с.24-41). .
Згідно з п. 2.2. Кредитного договору сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, є Загальною сумою Кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
Відповідно до п. 2.3. - 2.4. Кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 12900 грн 00 коп. (п дванадцять тисяч дев'ятсот грн. нуль коп.) 07.09.2023 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.
Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4731-21XX-XXXX-8598, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п.5.1. Кредитного договору).
Відповідно п.7.1. - 7.3 Кредитного договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 17.09.2023, а саме протягом 10 (десять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. В обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 07.10.2028.
Згідно з п.11.1 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Вказаний Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор «ZRAC-6639» відправлено позичальнику 07/09/2023 року о 13:57:11, на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 07.09.2023 року 0991689942. Одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 07.09.2023 року о 13:59:05, після чого відповідач натиснув кнопку «відправити/підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, одразу після вчинених дій, 07.09.2023 року о 13:59:21 товариством перераховано грошові кошти в сумі 12900,00 грн на номер банківської картки НОМЕР_1 позичальника, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 07.09.2023 року.
Зазначені обставини також підтверджено довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.64), заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 07.09.2023 року (а.с.50), платіжним дорученням від 07.09.2023 року (а.с.84) та довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 24.05.2025 № 546892751/24052025/Э (а.с.87).
На підтвердження укладення Кредитного договору позивачем надано до суду: Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» (а.с.20-23); Правила надання грошових коштів, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.43-48); порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» (нова редакція) (а.с.51-63).
З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення кредитного договору №546892751 від 07.09.2023 року узгоджується з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та умовами, викладених у ньому.
З вищедолсліджених доказів вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» умови Кредитного договору виконав.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 12900,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.09.2023 року №06b78ab0-d475-4a82-8faa-88eefd85fd43 про перерахування ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на рахунок відповідача № 4731-21ХХ-ХХХХ-8598, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 07.09.2023 року, коштів в сумі 12900,00 грн згідно договору №546892751 від 07.09.2023 (а.с.84), а також довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 24.05.2025 №546892751/24052025/Э (а.с.87).
Також, згідно відповіді, яка надійшла від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 12.09.2025 року за №5446/25 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.08.2025 року, мається інформація, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_3 (№ НОМЕР_4 ). Також клієнту емітувалися інші картки. Дана картка містить зарахування на суму 12900,00 грн (а.с.206).
З наданої АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» виписки від 04.09.2025 року про рух коштів по картці за період з 07.09.2023-12.09.2023 суд вбачає рух коштів за вказаним картковим рахунком відповідача (а.с.206 зворот - 207).
Відповідача надав розрахунок заборгованості відповідача перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 546892751 від 07.09.2023, згідно якого заборгованість відповідача станом на 21.11.2023 рік становить 12900,00 грн - основний борг та 18872,70 грн - борг за відсотками (а.с.165-166).
Також, судом встановлено, що 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.100-110).
Згідно з п.1.3 Договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 4.1 Договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.
Згідно з п.8.2 Договору, строк цього договору закінчується 28.11.2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.111).
31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (а.с.112-121).
Згідноз п.2.1 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.3 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року), під правом вимоги розуміються права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимог.
Відповідно до п.8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції від 31.12.2020 року) строк дії цього договору закінчується 31.12.2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно (а.с.122).
31 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклали додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 року включно (а.с.123).
31 грудня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» уклали додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с.124).
19 грудня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №19/1224-01, за умовами п.2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.130-138).
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами п.1.1 якого передбачено, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань, за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.143-152).
За відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» сплатило на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» грошові кошти, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с.157-163).
За приписами п.1 ч 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Суд звертає увагу, що в зазначеній нормі права мова йде про право грошової вимоги, яке не можна ототожнювати із зобов'язанням боржника, оскільки право вимоги є похідним наслідком, що виникає через невиконання боржником певного грошового зобов'язання.
З вказаного слідує, що право вимоги не може існувати саме по собі.
Згідно пункту 5 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 вказано, що визначальною ознакою договору факторингу є суб'єктний склад його учасників. Так, суб'єктний склад у договорі факторингу має три сторони: - клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України); - фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч.3 ст. 1079 ЦК України); - боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, ст. 350 ГК України.
Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі №910/11965/16.
Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц.
З цього слідує, що майбутня вимога може бути предметом договору факторингу лише в тому разі, коли існує зобов'язання, визначене певним договором, але строк платежу за яким ще не настав.
Позивачем надано до суду виписку з особового рахунку за кредитним договором №546892751від 07.09.2023 року, де зазначено, що ОСОБА_1 станом на 25.06.2025 має непогашену заборгованість в загальному розмірі 62573,98 грн, з яких: прострочене тіло кредиту 12899,95 грн та прострочені відсотки за кредитом 49674,03 грн (а.с. 169).
Проте, з досліджених доказів судом встановлено, що Кредитний договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений 07 вересня 2023 року, тобто вже після укладення 28.11.2018 року договору факторингу між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс».
Право вимоги до ОСОБА_1 вказано лише у реєстрі прав вимоги до договору факторингу №259 від 21.11.2023 року ( а.с.125), але таке право не існувало на момент укладення вказаного першого Договору факторингу від 28.11.2018 року.
При цьому, сам вказаний договір факторингу від 28.11.2018 року не містить чітко визначених умов, за яких його дія поширюється на конкретні кредитні договори, що виникли після його укладення, та змісту прав, коли існує зобов'язання, визначене певним договором, але строк платежу за яким не настав.
Натомість, умовами договору факторингу передбачено, що предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Тобто, дія договору вичерпується відступленням права вимоги щодо визначених реєстром зобов'язань, і не поширюється на інші грошові зобов'язання, тобто жодної визначеної вимоги у ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ " ЮНІТ КАПІТАЛ" на момент укладення договору факторингу 28.11.2018 року №28/1118-01 не існувало та існувати не могло, так як кредитний договір укладався із відповідачем значно пізніше першого договору факторингу.
Таким чином, позивач ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" не надав доказів переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 546892751, оскільки кредитний договір був укладений 07 вересня 2023 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору ТОВ «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитним договором, був укладений значно раніше 28.11.2018 року, тобто до укладення кредитного договору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення з позовом до останнього про стягнення заборгованості за кредитним договором, який укладений після відступлення права вимоги, а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь відповідача відсутні, й у задоволенні позову суд відмовляє повністю.
Відповідно до вимог ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, всі судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.
Судові витрати у справі покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10, м. Київ, п.і. 01024.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 22.02.2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 16.10.2025 року.
Суддя І. М. Адаменко