Справа № 383/976/25
Номер провадження 2/383/517/25
13 жовтня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кареліної Д.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області, в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 383/976/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Бондаренко Ірину Анатоліївну, звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_2 , яка у власності мала житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належної померлій на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.1964 року, посвідченого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Бурлака Н.В., зареєстрованого у книзі за №1715/п, та який увійшов до складу спадщини.
Вказує, що за життя його мати ОСОБА_2 заповіла йому цей житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що підтверджується заповітом від 15.01.2009 року, який посвідчено приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А.. Проте, коли він звернувся до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з недотриманням ним вимоги ст.1270 ЦК України та пропуском шестимісячного строку на звернення но нотаріуса з відповідною заявою. Також зазначає, що він є єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , але у встановлений строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки з 24.02.2022 року та по теперішній час він перебуває на військовій службі в ЗСУ, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.08.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27.08.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.09.2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Бондаренко І.А. в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, де також вказано, що позовні вимоги підтримуються з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.96).
Представник відповідача Бобринецької міської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача, при цьому не заперечують проти задоволення позовних вимог (а.с.37-40). Відзив на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши докази та оцінивши їх у відповідності до ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №20, виданим 02.08.2023 р. Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.8).
Згідно довідки, виданої Бобринецькою міською радою Кропивницького району Кіровоградської області від 08.11.2024 року №04-11/1650/05 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 26.06.1990 року та її знято з реєстрації місця проживання 18.09.2023 року, в зв'язку зі смертю (а.с.86).
Відповідно до змісту статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ч.1 ст.1261 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Судом також встановлено, що до складу спадщини померлої увійшов житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який належав їй на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.1964 року, посвідченого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Бурлака Н.В., зареєстрованого у книзі за №1715/п (а.с.12-14).
Родинні зв'язки між позивачем та померлою ОСОБА_2 , яка доводиться позивачу матір'ю, підтверджуються підтверджується рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.07.2025 року у справі №383/446/25, яке набрало законної сили 12.08.2025 року (а.с.18-21).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. від 15.01.2009 року, зареєстровано в реєстрі за №22, де заповіла ОСОБА_1 належний їй житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82499374 від 11.09.2025 року встановлено, що вказаний заповіт є чинними (а.с.53).
З матеріалів спадкової справи №138/2024, яка заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 28 жовтня 2024 року через свого представника ОСОБА_3 звернулася до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, яка зареєстрована в реєстрі за №427 (а.с.55 зворот, а.с. 56), проте постановою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздової О.П. від 30.10.2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 відмовлено, оскільки нього у шестимісячний строк не вчинено дій, передбачених ст.ст.1268-1271 ЦК України (а.с.84 зворот -85).
Тобто судом встановлено, що інших спадкоємців, окрім позивача, які б звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 немає, але позивач ОСОБА_1 пропустив строк, визначений ст.1270 ЦК України для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тому у відповідності до вимог частини 1 ст.1272 ЦК України вважаються такими, що не прийняли її.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до змісту ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.
У постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 494/498/16-ц зроблено висновок, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд зобов'язаний дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №750/262/20 від 11.11.2020 року.
Також у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо).
Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому строк для прийняття спадщини після смерті останньої закінчився 02.02.2024 року.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статей 12,81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).
Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 з поважної причини, оскільки з 24.02.2022 перебуває на військовій службі за мобілізацією в Збройних Силах України.
Зазначені обставини підтверджуються довідкою №113 від 19.12.2024 року, яка видана начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (а.с.10), довідкою №580 від 11.03.2025 року, яка видана т.в.о командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 (а.с.17) та копією військового квитка № НОМЕР_3 (а.с.22-25).
Також, відповідно до ч.3 статті 82 ЦПК України суд визнає загальновідомими обставини, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України № 478/2025 від 14.07.2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 05.11.2025.
Також, Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, затвердженим Верховною Радою України, оголошено загальну мобілізацію в Україні, строк якої також неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 як на момент відкриття спадщини після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і протягом усього строку для прийняття спадщини перебував на військовій службі в Збройних Силах України та приймав безпосередню участь у відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, у зв'язку з чим був обмежений у свободі дій та реалізації своїх цивільних прав і обов'язків.
Виконання позивачем протягом усього строку прийняття спадщини конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни слід розцінювати як об'єктивну, непереборну та істотну трудність, яка фактично перешкодила йому у визначений законом строк та у встановленому порядку прийняти спадщину після смерті матері ОСОБА_6 .
На цій підставі суд вважає, що зазначені позивачем обставини та причини пропуску ним строку для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 є об'єктивними та поважними, вони могли бути перешкодою для прийняття спадщини встановлений законом строк, тому визнає їх поважними та визначає позивачу додатковий строк тривалістю в два місяці, який вважає буде достатнім для подання до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який необхідно рахувати з дня набрання законної сили рішенням суду.
На підставі суд приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи заяву представника позивача адвоката Бондаренко І.А. від 13.10.2025 року, суд покладає судовий збір на позивача.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10, 12, 13, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який рахувати з дня набрання законної сили рішенням суду.
Судовий збір покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 виданий Бобринецьким РС УДМС України в Кіровоградській області від 28.10.2015 року, реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Бобринецька міська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04055239, юридична адреса: місцезнаходження: вул.Незалежності, 80, м.Бобринець Кіровоградської області, п.і. 27200.
Повне рішення суду складено 16.10.2025 року.
Суддя І.М. Адаменко