Справа №198/544/25
Провадження № 2/0198/309/25
16.10.2025
16 жовтня 2025 року Юр"ївський районний суд Дніпропетровської області Білинський М.В., при секретарі Кіліянчук А.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Щастинська міська військова адміністрація Щастинського району Луганської області про:
- визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями з спорудами, загальною площею 133,4 кв. м, житловою 66,6 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Щастинська міська військова адміністрація Щастинського району Луганської області про стягнення суми.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав з 02 січня 2003 року до повномасштабної війни в будинку за адресою АДРЕСА_1 , який в 2003 році був набутий ним за договором дарування, що підтверджується штампом Бюро технічної інвентаризації с-ща. Петрівка Луганської області в домовій книзі. Дарувальник: ОСОБА_2 , обдарований - ОСОБА_1 , зазначений договір був посвідчений нотаріусом Луганської державної нотаріальної контори. Загальною площа будинку 133,4 кв. м, житлова 66,6 кв. м. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості про об'єкт нерухомого майна та права власності на квартиру вказаною адресою відсутні.
Щастинська міська територіальна громада, на якій знаходиться вищевказана приватна власність, що була пошкоджена через бойові дії, віднесена до тимчасово окупованої території відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004. Його звернення до суду зумовлене виникненням права на отримання компенсації за знищене внаслідок війни нерухоме майно, згідно із вимогами Закону № 2923-IX Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій… (далі - Закон № 2923-ІХ).
Постановленою судом ухвалою від 15 серпня 2025 року відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.
Позивач, його представник в судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (від представника надійшла заява - просять розглянути позов без їх участі).
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надсилав, але подав клопотання де вказує що не має заперечень в разі задоволення позову та просить суд розглянути справу за відсутності позивача.
За викладених вище обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до такого висновку.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 18.04.2025 позивачем було подано заява №66476278 для реєстрації нерухомого майна, але державний реєстратор виніс рішення від 22 квітня 2025 року №78519190, яким було зупинено розгляд заяви через відсутність номера документа, що містять відомість про технічну інвентаризацію об'єкта нерухомого майна з Єдиної державної системи у сфері будівництва, який повинен був надати позивач. Рішенням 05 червня 2025 року №79282288 було відмовлено в проведенні реєстрації через не усунення недоліків заявником.
Стаття 392 ЦК України вказує що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа що засвідчує його право власності.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставі що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає з закону або незаконності набуття права власності.
Право власності підтверджується договором дарування від 02 січня 2003 року, ВАС №044030, за яким ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями, загальною площею 133,4 кв. м, житловою 66,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Також позивачем було подано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок номер справи 866, реєстровий № 5/874, де за вказаною адресою визначено що розмір частки на житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями, загальною площею 133,4 кв. м, житловою 66,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визначено як ціла, ОСОБА_2 вказана як особо, частка якої була вказана як нуль.
Право власності також було зареєстровано в КП «Станично-Луганське районне БТІ» 13.01.2003 року у реєстровій книзі №5 за р.№874, але ця інформація не була внесена до державного реєстру речових прав на майно, через те, що на той час реєстру не існувало.
В статті 41 Конституції України вказано кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
За статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності умов, в даному випадку, що реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Позивачем право власності набуте у 2003 році, він вказує що здійснив реєстрацію права власності 13.01.2003 року в Станично-Луганське районне БТІ з відповідними відмітками про реєстрацію переходу права власності в ній, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації нерухомості. Також, відомості у вказаному документі підтверджуються реєстрацією проживання позивача у будинку.
Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на спірну приватну власність, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на спірну квартиру у БТІ з місця розташування власності (Щастинський район Луганської області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися (повноцінно володіти) своїм майном, що порушує його права власності, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, загальною площею 133,4 кв. м, житловою площею 66,6 кв. м,, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - Щастинська міська військова адміністрація Щастинського району Луганскої області, код в ЄДРПОУ 43982093; місцезнаходження за адресою: Луганська область, Щастинський район, м. Щастя, площа Миру, буд. 9.
Суддя М. В. Білинський