Єдиний унікальний номер справи 185/3256/25
Провадження № 1-кп/185/942/25
14 жовтня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046370000064 від 12 березня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінськ-Кузнецький, Кемеровскої області, РФ, громадянина України, який має середню технічну освіту, пенсіонера, одруженого, особою з інвалідністю 3 групи, військової служби не проходив, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5
04.03.2025 близько о 17 години 30 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, знаходячись на подвір'ї будинку розташованого за адресою: буд АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, в ході конфлікту, ОСОБА_3 тримаючи у правій руці дерев'яну палицю та стоячи навпроти ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс один удар дерев'яною палицею в область правої руки ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_3 наніс ще не більше 5 хаотичних ударів в область тулуба та рук ОСОБА_5 , далі останній відійшов до вхідних дверей будинку, а ОСОБА_3 знову скоротивши відстань тримаючи палицю в правій руці наніс два тичкових удари в область живота та один удар по лівій нозі в область нижче коліна і ще один тичковий удар в задню частину спини зліва, тим самим завдавши ОСОБА_5 тілесні ушкодження.
Своїми протиправними діями ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинив потерпілому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесні ушкодження у вигляді синців та саден передньо-зовнішньої поверхні лівого плеча в нижній третині з розповсюдженням на ліктьову ямку та ліктьовий суглоб, та задньо-бічної поверхні лівої гомілки у верхній третині, які утворились по ударному та ударно-дотичному механізму від дії тупих твердих предметів (предмету) з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 , кваліфікуються, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, відповідають тим, що мали місце. Пояснив, що спричинив потерпілому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесні ушкодження. Дуже шкодує з цього приводу та щиро розкаюється. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України просив подальше судове слідство по кримінальному провадженню не проводити.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив покази надані обвинуваченим. Просить призначити обвинуваченому не суворе покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінуються за обставин, які вказані вище.
Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має інвалідність, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
За сукупністю обставин вчинення злочину, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, думку потерпілого, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується у вигляді штрафу.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, думку потерпілого, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, його відношення до вчиненого, щире каяття, усвідомлення обставин скоєного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти без ізоляції його від суспільства, і вважає можливим призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок). Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК Українита призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
Суддя: ОСОБА_1