Справа № 202/9955/25
Провадження № 2-з/202/78/2025
про повернення заяви про забезпечення позову
16 жовтня 2025 року м.Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпра Михальченко А.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №202/9955/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
14.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Ціна позову 436 828,35 грн.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 , як додаток у форматі «pdf-файлу», подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку земельної ділянки (кадастровий номер 1224880500:01:001:0249), яка належить відповідачу ОСОБА_2 , та шляхом заборони вчиняти певні дії щодо цієї частки земельної ділянки.
Частиною 1 ст.151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У частині восьмій статті 43 ЦПК України зазначено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частиною першою, третьою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до частин першої, четвертої, шостої, восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами станом на 05.09.2024) процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Отже, законодавцем допускається подання особою нарівні з паперовою формою, зокрема, заяв про забезпечення позову в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистему «Електронний суд».
Таким чином, до суду подано через електронний суд лише позовна заява з додатками, а сама заява про забезпечення позову створена не за допомогою вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідної форми документу «ЗАЯВА ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ», а міститься додатком і вона не підписана позивачем саме як заява про забезпечення позову.
Електронний примірник заяви, яка сформована із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа «ЗАЯВА ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ», через систему «Електронний суд» та підписану електронним підписом, не надано.
Аналогічні висновки сформував КЦС ВС в ухвалі від 19.02.2025 у справі №359/1538/21, від 11.04.2025 у справі №758/2119/25, від 31.03.2025 у справі №757/12652/23-ц, від 11 листопада 2024 року у справі № 201/3322/24, від 22 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 16 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 09 жовтня 2024 року № 380/29104/23, від 27 вересня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 12 липня 2024 року у справах №№ 160/17336/23 420/10945/22, 360/1086/23, 420/1691/24, 520/24528/23, від 27 червня 2024 року у справі № 4823/1488/20 та багатьох інших.
Таким чином, документ сформований в системі «Електронний суд» як додаток до позову у вигляді «pdf-файлу» не відповідає формі документа «ЗАЯВА ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ», а відтак не відповідає вимогам ч.1 ст.151 ЦПК України.
Крім того, в порушення ч.6 ст. 151 ЦПК України до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, заява позивача про забезпечення позову підлягає поверненню, що не позбавляє її можливості, після виконання вимог ч.1, ч.6 ст.151 ЦПК України, повторно звернутися до суду з заявою про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №202/9955/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала складена та підписана суддею 16.10.2025
Суддя Анастасія МИХАЛЬЧЕНКО