Справа № 202/9939/25
Провадження № 1-кс/202/7470/2025
14 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання слідчого СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у домашнього арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042210000914 від 04.06.2025, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло вказане клопотання, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.06.2025 приблизно о 19 годині 30 хвилин перебував біля території виробництва «Виготовлення пам'ятників з граніту» розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська 59. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення.
Так, близько 19 години 34 хвилин ОСОБА_4 достовірно знаючи, що Указами Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_8 від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами та доповненнями) в Україні введено воєнний стан, переконався, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними, за допомогою власних фізичних зусиль переліз через паркан, що огороджує територію вищевказаного виробництва розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська 59, таким чином проник на територію виробництва. У подальшому ОСОБА_4 , проник через незачинені вхідні двері до підсобного приміщення розташованого на території виробництва «Виготовлення пам'ятників з граніту» за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 59.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, з приміщення даної будівлі, викрав мобільним телефоном марки Samsung A25 5G 8/256 GB Black, вартістю 6 630 гривень 13 копійок. який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після чого ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_9 , матеріальний збиток на загальну суму 6 630 гривень 13 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
10.10.2025 про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, було повідомлено ОСОБА_4 .
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
Аналізуючи зібрані докази, орган досудового розслідування приходить до висновку про наявність фактів та відомостей, які вказують на те, що саме ОСОБА_4 , причетний до вчинення вищевказаного злочину.
Також, проаналізувавши матеріали даного кримінального провадження, приходжу до висновку про доцільність обрання ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення останнім тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строком до 8 років.
Таким чином, в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді домашнього арешту, оскільки є достатньо підстав вважати, що існує ризик вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: У ході проведення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, враховуючи, що Дніпропетровська область значно наближена до кордонів територія яких, визначена статусом тимчасово окупованою територію, останній може покинути території Дніпропетровської області та України.
Можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні. Органом досудового розслідування із врахуванням того факту, що підозрюваному ОСОБА_4 у зв'язку із обранням статусу підозрюваного, та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місце проживання потерпілих, свідків у даному провадженні, а також призначення ряду судових експертиз із зазначенням експертних установ, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу як на потерпілого та свідків, а також експертів, з метою перешкоджання їх з'явлення, шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. Крім того, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 не має офіційного місця працевлаштування, стійких соціальних зв'язків, має криміногенний образ життя, був раніше неодноразово засудженим за вчинення тяжких злочинів, в органу досудового розслідування виникають достатні підстави вважати, що при обранні більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, останній продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, що розглядається стороною обвинувачення як ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а також той факт, що ОСОБА_4 неодноразово раніше засудженим за вчинення тяжких злочинів.
Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні умисного, тяжкого, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, тому застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та надасть гарантії дотримання ОСОБА_4 належної процесуальної поведінки та покладеного обов'язку явки до суду.
В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується наданими слідчому судді матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом прийняття заяви від 03.06.2025; протоколом огляду місця події від 03.06.2024; протоколом огляду відео від 22.07.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 04.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.07.2025; висновком судової товарознавчої експертизи від 25.06.2025; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 04.06.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 23.07.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 19.10.2025; речовими доказами; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого мана (крадіжка) вчинена в умовах воєнного періоду.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується наявністю вагомих доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також тяжкістю покарання, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, йому загрожує покарання до 8 років позбавлення волі.
Про наявність ризику, передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні свідчить те, що ОСОБА_4 відомі анкетні дані деяких свідків, та перебуваючи на свободі підозрюваний може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування свідків у кримінальному провадженні, що у свою чергу зашкодить вирішенню завдань кримінального судочинства, та перешкоджатиме ефективному, повному, всебічному та неупередженому розслідуванню.
Разом з тим, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що підозрюваний, будучі раніше судимим за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, та знову підозрюється у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення проти власності.
Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров'я, а також те, що підозрюваний є не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, раніше судимий.
Враховуючи викладене, наявність встановлених ризиків, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з метою виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло у період з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту, на два місяці, тобто до 09 грудня 2025 року, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло у період з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , за винятком необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту, на два місяці, тобто до 09 грудня 2025 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 :
- не відлучатись з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин;
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не виїжджати за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання
- утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженню.
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвала слідчого судді діє, в межах строку досудового розслідування, тобто по 09.12.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваної, для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1