Справа № 201/12480/25
Провадження № 3/201/3753/2025
15.10.2025 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - ОСОБА_1 ) громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),
установив:
Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №468412, складеного 29.09.2025 о 13:59:07 зазначено, що 05.08.2025 року о 13:11:00 м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги 10, ОСОБА_1 керував автомобілем Рено н.з НОМЕР_1 та при невстановлених обставинах здійснив наїзд на пішохода, внаслідок чого відбулась дорожньо- транспортна пригода, в результаті якої отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками та залишив місце пригоди до якої був причетний, в органи поліції не повідомив та на місці не залишився, був встановлений розшуковими заходами поліцією, чим порушив п.2.10 (а) Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 “Про Правила дорожнього руху» (далі - Правила дорожнього руху) - залишення водіями транспортних засобів (далі - ТЗ) іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Позиція учасників розгляду справи.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився. Надав до суду заяву, в якій вказав, що ознайомлений з матеріалами справи, підтримує, просить застосувати найм'якіші санкції та розглянути справу без його участі.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у справі письмовими доказами без участі особистої правопорушника, який про день слухання справи сповіщений належним чином.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин і висновки судді.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні
Відповідно до п. а п. 2.10 розділу 2 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Отримання особою посвідчення водія та, як наслідок, набуття статусу водія як учасника дорожнього руху та права керувати транспортними засобами, одночасно є передумовою для виникнення у нього як водія обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства. При цьому, транспортні засоби чинним законодавством України визначені як джерело підвищеної небезпеки. У зв'язку з цим діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, підлягає підвищеному контролю з боку держави. За таких обставин, отримавши статус водія, ОСОБА_1 одночасно взяв на себе і обов'язок неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства України, встановлених для водіїв транспортних засобів.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом №468412 від 29.09.2025 року про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, схемою ДТП з фототаблицями, рапортом від 05.08.2025 року а також поясненнями ОСОБА_1 від 05.08.2025 року, відповідно до яких останній підтвердив фактичні обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, доведеною повністю.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Мотиви призначення стягнення.
Відповідно до санкції статті 122-4 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Ураховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для останнього буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 122-4 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9-11, 23, 33, 40-1, 122-4, 221, 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 3400 (трьох тисяч чотирьохсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шестисот п'яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.
Суддя Т.В.Давидовська